Бальнеологічні ресурси Закарпаття

В санаторії «Поляна» використовується в лікувальних цілях озокерит, у вигляді природної речовини: (засіб восковий для аплікації "Бориславський").

Призначений для лікування хронічних захворювань:

органів травлення, (виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки, хронічний холецистит, гепатит, колит),

опорно-рухового апарату (остеохондрози, хронічні артрити, деформуючі остеоартрози, ревматичний паліатрит),

периферичної нервової системи (хронічні радікуліти, неврити, вегетативні поліневрити,

хвороби статевих органів (хронічні запальні захворювання матки та її придатків),

сечовидільної системи (хронічний пієліт, пієлонефрит, цистіт, простатит),

вуха, горла, носа (хронічні та субартрофічні процеси у носоглотці, хронічні запальні захворювання вуха,

навколоносових пазухах, хронічний тонзиліт у стадії компенсації),

периферичних судин кінцівок, діабетичні та інші ангіопатії судин кінцівок. [ 35; 41 с.]

Шаянський курорт вважається одним із найвідоміших на Закарпатті. Саме тут використовуються майже усі види лікування організму. Не винятком є і грязелікування.

Лікувальні ефекти грязей обумовлені термічним, механічним, хімічним та біологічним факторами, вони мають протизапальний, імуномодулюючий, бактерицидний та седативний ефект, покращують кровообіг.

При загальних грязевих аплікаціях нагрітою до певної температури гряззю покривають всю поверхню тіла та кінцівок (окрім голови, шиї, грудей), потім закутують простирадлом, цератою та покривалом. При місцевих гряззю покривають тільки певну ділянку тіла, а також використовують тампони і компреси.

Рекомендовано: захворювання шлунково-кишкового тракту, органів дихання, опорно-рухового апарату, шкірні хвороби, наслідки інфекційних та травматичних уражень нервової системи.

Протипоказано: гострі запальні процеси різної локалізації та хронічні у стадії загострення, бронхіальна астма, цироз печінки, фіброміома матки, менструація, варикозна хвороба, інфекційні захворювання. [ 35; 53 с.]

РОЗДІЛ ІІІ РОЛЬ БАЛЬНЕОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ У РОЗВИТКУ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

3.1.         Бальнеологічні курорти Закарпаття

На території Закарпатської області налічується ряд бальнеологічних курортів.

Найвідомішим курортом на території Закарпатської області є курорт Солотвино.

Селище Солотвино розкинулось на правому березі річки Тиса, у передгір'ї Карпат між гірськими хребтами Салаван та Магура на висоті 200-300 м над рівнем моря. Старі назви "Акнаслатина", "Марамороська Солотвина", "Слатинські Доли", давня назва "Слатіна" румунською означає "ропа", тобто солона вода.  (див. рис. 5)

Хоча археологи знайшли тут румунські солекопальні ще ІІ століття н.е, перша письмова згадка датується 1359 році (тоді місцеві соляні багатства належали угорській короні), коли існуюче село Слатіна, разом з іншими, близько розташованими селами, заселеними румунами, стало власністю сім’ї Драгоша із Бедеу. Пізніше селище належало різним феодалам, але видобуток солі завжди був у руках королівського двору. Для відправки цього цінного продукту існував так званий  "Соляний шлях Солотвини" до країн Західної Європи., вздовж якого зводились замки. Австійський період правління приніс краю розруху, але розпочалось будівництво глибоких шахт.

Велику і цікаву інформацію про історію селища надають так звані "Мараморошські дипломи", віднайдені в архівах у ХІХ - початку  ХХ століття.

Наприкінці першої світової війни у селищі діяла одна амбулаторія. 21 жовтня 1968 році у складі Солотвинської міської лікарні відкрилась алергологічна секція. Перше озеро з'явилося кілька десятків років тому на місці шахти Кунікунда, яка відпрацювала свій ресурс ще у минулому столітті. З часом площа водойм на місці просідання грунтів збільшувалась і нині сягає майже 10 га. Вода у цих озерах дуже солена (30—32 г/л) і корисна для лікування хвороб нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри. Крім знаменитих озер у Солотвино є ще і не менш знамениті соляні шахти. Туди з'їжджаються лікуватися від астми, туберкульозу й інших захворювань дихальних шляхів. На базі Української алергологічної клініки лікують бронхіти, астму, алергію за допомогою тепло й електролікування, питної терапії, масажу. Крім цього в лікуванні використовується метод спелеотерапії — використання мікроклімату соляної шахти на глибині 300 метрів. У повітрі в 10 разів нижче кількість мікроорганізмів, ніж у звичайному повітрі, стабільна температура 23 градуси і відносна вологість 20-60 %. Лікування проводиться протягом 15-25 сеансів по 5-10 годин, у залежності від тяжкості захворювань. [3; 233 с.]

В історичних документах теперішнє Солотвино вперше згадується у XIV столітті,  проте саме на територіі Солотвино археології знайшли римські солекопальні II cтоліття нашої ери. Саме із сіллю пов’язана історія виникнення та розвитку цього населеного пункту. В середні віки Солотвино було основним постачальником солі до країн Західної Європи. Сіль туди доставляли так званим Соляним шляхом. В ті часи уздовж цього шляху було побудовано левову частку усіх замків Закарпаття. Зараз Солотвино відоме, передусім, як лікувально – оздоровчий курорт. З 1968 року тут практикують лікування астми та інших захворювань дихальних шляхів в спеціальних палатах, розташованих на глибині понад 200м. В 1976 році було побудовано Українську республіканську алергологічну лікарню, яка успішно працює до тепер. Щорічно влітку до Солотвино приїзджає багато туристів, щоб полежати в солених озерах, куди ропа (насичена солями вода) потрапляє безпосередньо з шахти. Саме полежати, тому що вода сама виштовхує тіло на поверхню, що створює ефект невагомості. Найбільше з солених озер Солотвино є озеро Кунігунда, глибина якого становить 1 - 8 м., а площа поверхні 800м. Озеро містить лікувальну ропу та сульфідну грязь. Навколо озер розташовані пляжі, кафе, бази відпочинку.

Три речі відрізняють закарпатське Солотвино від усіх інших подібних селищ. Це цілюща ропа солоних озер, лікувальні грязі та унікальна алергологічна лікарня, що використовує спелеотерапію для надання другого дихання астматикам, алергікам, хворим на туберкульоз.

Ропу (простіше кажучи, соляний розчин) із солотвинських озер приймають і внутрішньо, і зовнішньо. Це високомінералізована, слаболужна, хлоридно - натрієва лікувальна вода з високим умістом солі (до 33%), підвищеною концентрацією іонів брому. В воді й лікувальній грязі карстових озер також присутні рубідій, фтор, цезій, сіцілій. Самі озера утворилися на місці колишніх копалень, тепер провалених. І першим було озеро Кунігунда, що розляглося на місці однойменної шахти у 1903 році. Псоріаз, плеврити, остеохондроз, артрит, радикуліт, болі в суглобах та перелами кісток, нервові розлади в паніці відступають перед цілющою силою солоних солотвинських озер.

Але не лише на солоні озера багате селище. Прісні та йодовані водоймища теж приносять неабияку користь здоров’ю відпочиваючих. Але, якщо прісні та солоні озера можна відвідувати без обмежень, то йодовані ванни має порадити лікар. [3; 235 с.]

Інфраструктура самого курорту на сьогодні дозволить вибрати базу відпочинку, скористатися перевагами цивілізованого оздоровлення. Або ж можна винайняти номер, кімнату чи котедж у місцевих жителів, що приймають туристів цілий рік. Ще один вид – наметове містечко та паркінг. Харчуватися самостійно не викликає проблем, бо продовольчий (та й промтоварний) ринок та крамниці знаходяться поблизу озер.

Вважається, що лікувальні грязі курорту за своїм складом та властивостями ідентичні ропі та грязям Мертвого моря. Вони застосовуються при лікуванні захворювань органів руху, шкіри (псоріазу, екземи), урологічних розладів, нервової та серцево - судинної систем (включаючи залишкові явища флебітів та тромбофлебітів тощо).

А найбільш цікаве відбувається на глибині 300 м під землею – спелеотерапевтичний комплекс робить дива із хворими на алергію, астму, бронхіт, туберкульоз, інші захворювання дихальних шляхів. Мікроклімат соляної шахти можна вважати асептичним – у ньому відсутні алергени та мікроби (в 10 разів менше, аніж у звичайних умовах, та в 5-7 разів менше, аніж в операційній), відвідувачі позбавлені шкідливого впливу радіації та магнітних полів. Незмінна температура повітря – 22-23°С – не залежить від погодних умов та пори року. Низька відносна вологість повітря – від 20% та висока концентрація солі (близько 97-98% NaCl) є спасінням для дорослих та дітей, алергиків та астматиків. І все це створене самою природою, її неосяжною мудрістю. У підземних галереях лікарні є всі вигоди: каналізація й водогін, вентиляція, електрика, ліфти та телефонний зв’язок. Термін лікування та час сеансів призначається лікарем у залежності від ступеню захворювання. В середньому – це 25 днів. Сеанси відпочиваючий може вибирати самостійно – ночувати в шахті, відвідувати її погодинно вдень чи спускатися на екскурсії з гідом. [3; 236 с.]

Спеціалізація курорту:

захворювання органів дихання – бронхіальна астма, хронічні неспецифічні захворювання дихальних шляхів, алергічні респіраторні захворювання – покращується бронхіальна секреція, відновлюється слизова оболонка бронхів; алергічні дерматити, екзема, псоріаз;  загальнооздоровча дія, підвищення імунітету.

Але є протипоказання, про які необхідно знати: гіпертонічна хвороба; ішемічна хвороба серця; захворювання ЦНС (центральної нервової системи); захворювання нирок.

Санаторій «Боржава» розташований у центрі Закарпатської області, в екологічно чистому Іршавському районі, в оточенні лісу, поблизу гірської річки Боржава. Сама природа поклопоталася про те, щоб лікування тут було ефективним, а відпочинок – незабутнім. У санаторії панують затишок, спокій і тиша. Оригінальний ландшафтний дизайн, тінистий парк, фонтан, ранішній спів лісових птахів роблять санаторій неповторним.

Оздоровниця працює у цілорічному режимі. Адже у місцевості, де вона знаходиться, не буває поганої погоди: сніжна і морозна зима, сухе і спекотне літо, лагідна і тепла осінь, квітуча весна – приваблюють любителів відпочинку у всі пори року.

Курорт, на якому основним методом лікування, є бальнеотерапія, називається бальнеологічним. Саме бальнеологічним є курорт «Боржава», оскільки в ньому використовується унікальний комплекс мінеральних лікувальних вод 5-ти типів з різним хімічним складом і відповідно різними цілющими властивостями, що робить можливим одночасне ефективне лікування різних захворювань. [1; 58 с.]

Бальнеотерапія (лат. balneum – ванна, купання) охоплює методи лікування, профілактики і відновлення порушених функцій організму з використанням природних або штучно приготованих мінеральних вод. Їх використання може бути зовнішнім (мінеральні ванни), внутрішнім (питне лікування, інгаляції) і внутрішньо-порожнинним (промивання, зрошування). Лікувальна дія мінеральних вод обумовлена їх температурою, а також наявністю солей, вуглекислого газу, азоту й інших речовин.

Про лікувальні властивості мінеральної води було відомо ще в глибокій давнині. Першим письмовим джерелом, в якому згадувалося про водолікування, були староіндійські Веди (2000-1500 р. до н.е.). Проте ще задовго до появи писемності люди широко застосовували воду не лише для обмивань тіла, але і для оздоровлення всього організму. Мистецтво водолікування було відоме вже в давній Асирії та Вавілоні, звідки воно поступово поширилося і досягло Єгипту. Тут з ним вперше познайомився давньогрецький вчений Піфагор. У IV ст. до н.е. починається період розквіту водолікування на території Давньої Еллади. Особлива заслуга в цьому належить відомому лікарю Гіппократу. У його трактаті «Про повітря, води і місцевості», в якому були закладені основи курортології, говориться про те, що природа може не лише провокувати хвороби, але і зціляти їх. Вже у той час було відомо про побічні дії ліків, тому особливі надії учений покладав на оздоровчі ванни, а не на пігулки, що починали входити у моду. [1; 59 c.]

Санаторій "Шаян" знаходиться за 18 км від м. Хуст, на схилах Виторлаг — Гутинского хребта на висоті 210 м над рівнем моря. Санаторій розташований на лівому березі ріки Тиси біля підніжжя гори Великий Шаян, що разом з горами Середній і Малий Шаян оточує курортну зону, залишаючи відкритим тільки східний напрямок. Завдяки цьому формується місцевий мікроклімат з майже безвітряною м'якою погодою. Середня річна температура повітря +9 °С. Найтепліші місяці — липень і серпень.

Покази до лікування: хронічний гастрит c секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії; виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії; постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації; функціональні розлади кишечника; хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії; хронічний коліт у фазі ремісії; дискенезія жовчних шляхів; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення; калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту, цукровий діабет інсулінозалежний, сечокислі діатези, хронічні захворювання сечовивідних шляхів, хронічні інтоксикації.

Основний лікувальний фактор — вуглекисла холодно маломінералізована кремниста гідрокарбонатно-натрієва мінеральна вода "Шаянська" за загальним вмістом гідрокарбонатів наближається до мінеральних вод "Боржомі", "Єсентуки", та "Віші-Селестон" (Франція), однак належить до Диліжанського типу через наявність у її складі метакремнієвої кислоти. [21; 9 с.]

3.2.         Сучасний стан курортно - лікувальних закладів

На сьогодні Закарпаття вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни.

Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг. Україна займає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та історико-культурними ресурсами, здатними генерувати значний туристичний інтерес у вітчизняних та іноземних подорожуючих.