Бальнеологічні ресурси Закарпаття

Мінеральні води без вмісту специфічних компонентів застосовують курорти Трускавець, Моршин, Миргород, Слов'янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму тощо.

Миш'яковисті мінеральні води мають в Україні вузько - локалізований прояв в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. На основі їх використання функціонує санаторії "Гірська Тиса", який має лише два світових аналоги.

Залізисті мінеральні води в основному використовуються у якості лікувально - столових і йдуть на розлив. Їх прояви є у Вижницькому, Новоселицькому, Хотинському, Сокирянському районах Чернівецької області, на півночі Донеччини. [8; 47 с.]

Лікувальні грязі, або пелоїди – це природні органо-мінеральні колоїдальні утворення (намулові, торфові, сопкові та ін.), які володіють високою теплоємністю і теплоутримуючою здатністю і містять, як правило, терапевтичноактивні речовини (солі, гази, біостимулятори і т.д.) і живі мікроорганізми.

Всі лікувальні грязі мають виражену терапевтичну дію і застосовуються у вигляді різних лікувальних процедур -аплікацій (загальних і місцевих), грязерозчинних ванн, суспензій, використовуються у поєднанні з фізичними процедурами (гальваногрязь, електрофорез грязьового розчину), а також у вигляді різних грязьових препаратів.

Лікувальні грязі генетично поділяються на чотири основні групи: торфові, сапропелеві, намулові сульфідні і сопочні. [ 25;174 с.]

Торфові грязі - органогенні болотні відклади, які утворилися в результаті часткового бактеріального розкладу рослин-торфоутворювачів в умовах надмірної вологи і слабкого доступу кисню. Ці грязі містять, звичайно, органічних речовин більше 50%, а ступінь їх бактеріальної переробки (степінь розкладу) становить 40% і більше.

Сапропелеві грязі - намули переважно прісних водойм, збагачені органічною речовиною (більше 50%), які утворилися в результаті багаторазової макро- і мікробіологічної переробки водних рослин і тварин.

Намулові сульфідні грязі - намули, головним чином солених (мінеральних) водойм, відносно збіднені органічною речовиною (менше 10%) і, як правило, збагачені сульфідами заліза і водорозчинними солями.

Сопкові грязі - напіврідкі глинисті утворення, які формуються в нафтогазоносних областях у результаті руйнування і перетирання гірських порід, вичавлюваних по тектонічних тріщинах газами і напірними водами. Іноді до лікувальних грязей помилково відносять озокерит, парафін, різні глини і деякі інші речовини, що застосовуються в медицині. На відміну від грязей вони, як правило, не мають вільної (порової, капілярної) води або не містять живих мікроорганізмів, органічних речовин і т.д. і утворюють самостійні види теплотерапії - парафінолікування, глинолікування, озокеритолікування і т.д.

Біологічний склад лікувальних грязей чітко пов'язаний з умовами їх формування і багато в чому визначає як хімічний склад, так і лікувальні властивості. Грязьова мікрофлора відіграє основну роль у руйнуванні і переробці відмерлих рослин і тварин, формуючи груповий і елементарний склад органічних речовин, сприяє збагаченню грязей киснем і іншими газами, надає їм бактерицидних і адсорбційних властивостей, бере участь у процесах регенерації грязі. Кількість бактерій, визначена методом прямого мікроскопіювання, може досягати в 1 г лікувальної грязі декількох мільярдів, складаючи 2-6% всієї органічної маси. [25; 175 с.]

Лікувальна грязь як природне утворення є складною фізико-хімічною системою, окремі компоненти якої знаходяться в динамічній рівновазі між собою.

Розкладена органічна речовина (гумус, аморфний детрит і водорозчинні сполуки) звичайно становить основну частину органічної маси пелоїдів - 80-90% і рідко знижується до 50-60%. Хімічний склад органічних речовин лікувальних грязей дуже складний і залежить від біологічного складу вихідного матеріалу, характеру і кратності його біологічної переробки. Найважливішими компонентами органічних речовин є бітуми 4-20% органічної маси, водорозчинні 1-12%, легкогідролізні 8-52%, гумінові 17-60%, важкогідролізні 2-14%, целюлоза 1-9%, негідролізний залишок (лігнін) 9-31%. При наявності органічних речовин нафтового походження в їх складі з'являються нафтенові кислоти, асфальтени і т.д. Розкладена органічна речовина в своїй більшості є колоїдною, входить до гідрофільно-колоїдного комплексу і надає грязям добрих теплових і в'язко-пластичних властивостей. Багато органічних речовин мають велике лікувальне значення (бітуми, гумінові кислоти, жирні кислоти, амінокислоти та ін.).

Мінеральна (зольна) частина лікувальних грязей складається з багаточисленних нерозчинних у воді мінералів і сполук, важко- і легкорозчинних солей, а також інших сполук. Ці мінеральні речовини можуть міститись у грязях в різному стані - у вигляді твердих частинок, гелю, розчинених у воді іонів і газів.

З нерозчинних у воді речовин в мінеральній частині грязей переважають глинисті породи, глинисті мінерали, мінерали групи кремнезему, різні вапняки і доломіти. Зустрічаються також залізовмісні руди і мінерали. Сполуки алюмінію завжди присутні як частина глинистих порід. Крім того, в мінеральному складі грязей присутні в невеликій кількості сполуки сірки, марганцю, фосфору, азоту і в мікродозах кобальт, свинець, молібден, йод, бром, уран і ін. Розчинені у воді речовини (в основному мінерали і солі) можуть міститись у лікувальних грязях як в розчиненому стані - в грязьовому розчині, так і у вигляді осаду (кристали, порошок, прошарки).

Гази в лікувальних грязях містяться, як правило, в невеликій кількості і утворюються як за рахунок біологічних процесів, так і в результаті хімічних реакцій. Гази можуть бути в грязях у вільному стані (в порах і капілярах рослинних решток, а також на поверхні твердих мінеральних частинок), частіше в розчиненому стані. Серед газів, які зустрічаються в грязях, слід відмітити сірководень, вуглекислий газ, метан, азот, кисень і ін. [25; 177 с.]

За вмістом органічних речовин пелоїди поділяються на органічні (торфи і сапропелі), де органічних речовин більше 10% від сухої речовини, і мінеральні (намулові сульфідні і сопкові грязі), де цих речовин менше 10%. За зольністю розділяють тільки органічні грязі. Торфи ділять на низькозольні (менше 5%), середньозольні (5-20%) і високозольні (20-50%). Крім того, виділяють торфові землі або землисті торфи (із зольністю 50-90%). Сапропелі поділяють на низькозольні (<30%), середньозольні (30-60%) і високозольні (60-90%).

За вмістом водорозчинних солей лікувальні грязі поділяють на прісноводні (мінералізація грязьового розчину до 1 г/л), низькомінералізовані (1-15 г/л), середньомінералізовані (15-35 г/л), високомінералізовані (35-150 г/л), насичені солями (150-300 г/л) і перенасичені солями (>300 г/л). За вмістом сульфідів пелоїди поділяють на безсульфідні (сума сульфідів FeS менша 0,01% від природної грязі), слабосульфідні (0,01-0,15%), середньосульфідні (0,015-0,5%) і сильносульфідні (>0,5%).

За реакцією середовища поділяють на ультракислі (рН<2,5), кислі (рН 2,5-5), слабокислі (рН 5-7), слаболужні (рН 7-9), лужні (рН>9). За компонентним складом золи розрізняють вапняковисті (СаСО3>30%), залізисті (Fe203+FeO>2%) і глинисті (SiO2>50%) пелоїди. [22; 93 с.]

Органічні грязі поділяють за біологічним складом нерозкладених органічних залишок. Так, сапропелі можуть бути водоростеві, зоогенові і торф'янисті (в тому числі і гумусові), торфи низькозольні - верхові і перехідні лісового, трясовинного, лісо-трясовинного складу, торфи середньозольні і високозольні - всі низинні (вільховий, березовий, тростиновий, осиковий, гіпновий, сфагновий і т.д.).

На Закарпатті в основному поширені торфові лікувальні грязі, а також озокерит. За хімічними ознаками озокерит — це багатокомпонентна суміш вуглеводних сполук, смол і асфальтенів. Найбільшим у світі є Бориславське родовище озокериту.

Оскільки роль рекреаційної галузі за умови погіршення здоров'я  населення, зменшення показників народжуваності та природного приросту дедалі зростає, то необхідно збільшувати обсяги залучення природно - рекреаційних ресурсів у санаторно - курортне господарство. Актуальним при цьому є питання раціонального та цільового використання  бальнеологічних ресурсі, зважаючи на їх локалізоване поширення. Під цільовим використанням природних лікувальних засобів мається на увазі використання їх тільки з лікувальною метою.

Для покращання існуючої на перше місце повинна ставитися проблема виводу з курортних територій виробничих об'єктів, не пов'язаних з рекреаційною діяльністю; збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа; організація системи екологічного моніторингу та науково - інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності; вдосконалення еколого - економічного механізму природокористування на регіональному рівні. [22; 96 с.]

2.2.  Термальні джерела Закарпаття

На території Закарпаття нараховується близько 50 джерел термальних вод. В основному ці джерела - штучні. Освоєні джерела і басейни є в наступних місцях: турбаза Закарпаття, турбаза Боржава, санаторій Косино.

Тут використовуються такі типи вод: вуглекислі, крем'янисті - Береговське родовище; азотні - Іванівське, Боржавське; азотно - метанові і йодо - бромні хлоридно - натрієві - Гараздівське родовище.

Відоме своїми термальними джерелами Берегово розташувалося на кордоні з Угорщиною. Тому й не дивно, що це місто вважають найбільш угорськомовним в Україні.

На території курорту Берегово є безліч джерел і басейнів із термальними водами, купання в яких можливе як влітку, так і взимку. Тут використовуються вуглекислі, кременеві типи вод. Басейни з термальною водою діють круглий рік. Температура води на поверхні 36 градусів. Вода використовується для лікування органів руху, серцево - судинної системи, центральної нервової системи, хвороб шкіри.

До Берегово приїжджають і відпочити, і підлікуватися. Термальна вода, насичена сіркою, кремнієм та іншими елементами, допомагає при хворобах опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем тощо.

У Береговому та навколишніх селах досить багато термальних джерел, і диких, і окультурених. Найвідоміше з них – термальний басейн на базі «Закарпаття». Вода на виході із землі має температуру 60 градусів, на поверхні – 45-50. Тому воду в басейні доводиться ще штучно охолоджувати. Щоправда, на базі все залишилося таким, як було за радянських часів. Тобто в інфраструктурі свої недоліки є, але відчуття після купання в басейні можна порівняти з тими, які виникають після того, як ти попарився у сауні, а потім тобі зробили масаж. Елементи, які містить термальна вода, очищають пори, виводять з організму солі, шлаки… Людина набирається сил, навіть рухатися й дихати стає легше.

Крім того, вода, на відміну від звичайних водойм, тепла на всій глибині. У басейні вона поділяється на кілька рівнів – від 1,5 до 4 метрів. Поруч завжди чергує наглядач, який спостерігає за людьми, щоби не сталося нещасного випадку. Адже якщо є проблеми, наприклад, із серцево-судинною системою або органами дихання, може стати погано. [9; 35 с.]

На спортивній базі «Закарпаття» є відкритий 50-ти метровий басейн із термальною водою, який діє весь рік. Температура води на поверхні 36 градусів. Вода використовується для лікування органів руху, серцево - судинної системи, центральної нервової системи, хвороб шкіри. База "Закарпаття" знаходиться в центрі м. Берегово.

Санаторій «Косино» знаходиться недалеко від шосе Берегово - Чоп на відстані 18 км від м. Берегово і 6 км від с. Косино.  Є ванне відділення з декількома видами лікувальних ванн, 2 свердловини з термальною водою. Відкритий басейн із термальною водою працює до вересня. Температура води на поверхні - 50 градусів. Вода за хімічним складом є аналогом Нафтусі, використовується для лікування органів руху, центральної нервової системи, серцево - судинної системи і гастриту. (див. рис. 3)

В Іршавському районі розташоване одне з найбільших родовищ термальних метанових гідрокарбонатно - хлоридних натрієвих йодо - бромних вод типу Хайдусобосло із численими виходами цих вод у с. Велика Ростока, Мала Ростока, Дубрівка, Гребля, Кам’янське, Медяниця, Дунковиця, Доробратово та ін. Прямих аналогів термальних метанових йодо - бромних вод Іршавського родовища на Україні немає. Зараз вода використовується зовнішньо у вигляді ванн у водолікарнях пансіонату "Факел" (с. Довге), с. Кам’янське для лікування серцево - судинних захворювань, органів опорно - рухового апарату. [9; 34 с.]

У Мукачівському районі є сульфідні термальні води – азотно - метанові, крем'янисті і хлоридно - натрієві.

Одним з них є лікувально-оздоровчий комплекс "Латоріца":

- відкритий басейн із термальною водою,

- лікувальний відділ (5 ванн, соляна кімната, масаж, мануальна терапія).

Поруч із комплексом "Латоріца" знаходиться свердловина з термальною водою, яка безпосередньо з джерела надходить у ванне відділення. Температура води - 35 градусів. Рекомендується використовувати як для плавального басейну, так і для лікування. Її цілющі властивості допомагають при лікуванні захворювань шкіри, верхніх дихальних шляхів, опорно-рухової, нервової і серцево-судинної систем.

Ще одним місцем, де використовуються термальні джерела є водолікарня "Теплі води", що знаходиться в селі Велятино, Хустського району. (див. рис. 4)

Скважина глибиною 100 метрів. Вода термальна хлоридно - натрієва. Температура 50 градусів. На поверхні з води активно виділяється вуглекислота. Вода використовується для лікування захворювань опорно - рухового апарату, органів дихання, серцево - судинної і нервової системи. [ 3; 108 с.]

Закарпатські термальні басейни позбавляють хронічних недуг.