Зварювальні трансформатори

     Табл. 3.2

     Розрахунок  подовжнього диференціального захисту  трансформатора

Найменування  величини		Розрахункова формула			Результат
					10,5кВ		6,3кВ
Первинний струм для трансформатора, що захищається, при роботі з номінальним навантаженням
Схема з'єднання  трансформаторів струму
Коефіцієнт трансформаторів струму		Кт			1000/5=200		1500/5=300
Вторинний струм в плечах захисту при  роботі з номінальним навантаженням					Iном.вт =5501/200=2.75А		Iном.вт= 9181/300=3.06А
Продовження табл. 3.2.
Максимальний  струм небаланса,обусловленный погрішністю трансформаторів струму і регулюванням напруги			Iнб=I`нб+I``нб= =еКапКоднI(3)до вн max+ +ДUI(3)до вн max	Iнб=0.1116300+ +0.126300=1386 ×А
Первинний струм спрацьовування захисту по умові настроєння від струму небаланса при зовнішньому трифазному короткому замиканні на шинах 6кВ	По умові  настроєння від струму небаланса при скозном 3-х фазному КЗ на шинах		IсзНkнIнб ×расч	IсзН1.31386=1801.8 ×A
	По  умові настроєння від кидка струму намагнічення		IсзНkнIном	IсзН1.31.05550=750.75A
Первинний струм спрацьовування приведений до основної сторони(6кВ)
Попередній вторинний  струм спрацьовування			Iср=Iсз/Кт			Iср=3003/300=10.01 A
Розрахункове  число витків трансформатора реле, що насищається, для основної сторони			Wосн расч=Fср/Iср			Wосн расч=100/15.01=6,66 Прийнято-7 витків
Уточнений первинний струм спрацьовування захисту
Уточнений струм  спрацьовування реле на основній стороні			Iср осн=Fср/Wосн			Iср осн=100/7=14.3А
Розрахункове  число витків на неосновній стороні
Струм спрацьовування на неосновній стороні			Iср неосн=Fср/Wнеосн	Iср неосн=100/7=14.3 А
Первинний струм срабат.з-ты з боку живлення			Iср неосн=IсрnT	Iср неосн=14.3200=2860 ×A
Продовження табл. 3.2.
Коефіцієнт  чутливості захисту				Чутливість  захисту достатня
Тип захисту, що приймається			РНТ-565

     Табл. 3.3

     Розрахунок  максимального струмового захисту з пуском по напрузі на стороні 10,5 кВ

№ п/п	Найменування  величини	Розрахункова  формула	Результат
			10,5 кВ		6,3 кВ
Струмовий орган
1.	Первинний струм  спрацьовування по умові отсройки від струму навантаження
2.	Коефіцієнт  чутливості при 2-х фазному КЗ на шинах 6,3 кВ в мінімальному режимі
3.	Струм спрацьовування реле	Iс.р.=Iс.з/nT	Iс.р.=962.5/200=4.8 А
4.	Тип реле РТ-40/10, що приймається
Пускові органи напруги
5.	Напруга спрацьовування пристрою фільтр-реле напруги зворотної  послідовності	Uс.з=1.1Uном		Uс.з=0.116.3=0.69
6.	Тип реле РНФ-1М, що приймається
7.	Уставка реле, включеного на міжфазне напруга (напруга повернення реле)	Uвозвр.р=Uост/kн деUост=		Uвозвр.р=3.74/1.2=3.12деUост=
8.	Тип реле РН-53/60Д, що приймається

     Табл. 3.4

     Розрахунок  захисту трансформатора від перевантаження.

№ п/п		Результат
		6.3 кВ
1.	Первинний струм  спрацьовування захисту	Iсз Н (Кн/кв)×Iном	Iсз = (1,05/1,08)×917,4 = 1205 А
2.	Струм спрацьовування реле	Iср=Iсзkсх/nT	Iсз в = 1205/200 = 6,02 А
3.	Тип реле, що приймається	РСТ-13-24-1

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  РОЗДІЛ  4  ОХОРОНА ПРАЦІ 

  4.1. Охорона праці на підприємстві

  Законодавчі акти, що регулюють охорону праці  на виробництві

  Законодавство України про охорону праці  являє собою систему взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів. Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці».

  Закон України «Про охорону праці» визначає соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці. Соціально-економічними заходами щодо охорони праці передбачаються такі економічні методи управління охороною праці:

• обов’язкове соціальне страхування працівників власником підприємства від нещасних випадків (ст. 5);
• збереження середнього заробітку за працюючим за період простою в разі відсторонення його від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я його самого або для людей, які його оточують (ст. 6);
• виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо власник не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці (ст. 6);
• безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги і компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими й шкідливими умовами (ст. 7);
• безплатна видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту на роботах із шкідливими й небезпечними умовами (ст. 8);
• відшкодування власником шкоди у зв’язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я працівника (або його сім’ї у разі смерті потерпілого), пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, а також моральної шкоди (ст. 9).

  Організаційно-технічні заходи і засоби щодо охорони праці  покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві й такі технічні рішення з охорони праці для всього технологічного процесу, окремого обладнання, інструментів, які виключали б вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також виключали б або зменшували б до допустимих норм вплив на робітників шкідливих виробничих факторів. До організаційних заходів з охорони праці належать: правильна поведінка працівників, чітке й своєчасне проведення інструктажів і контролю знань з охорони праці (ст. 18); правильне планування робочих місць; правильна організація праці; застосування безпечних способів праці; дотримання встановленого ходу технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту.

  Технологічними (інженерними) заходами і засобами охорони праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів колективного захисту (огорож, запобіжних пристроїв, блокування сигналізації, системи дистанційного управління, спеціальних засобів).

  Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих  місцях, визначення конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів.

  Лікувально-профілактичними  заходами щодо охорони праці є  відповідні попередні та періодичні медичні огляди працівників; переведення  працівників на легшу роботу за станом здоров’я; безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на роботах з тяжкими і шкідливими умовами праці; відшкодування потерпілому працівникові витрат на лікування; особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні й нешкідливі умови праці є Конституція України. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах.

  У Конституції України, прийнятій  на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р., підкреслюється, що людина, її життя і здоров’я… недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3); кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці (ст. 43); громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника (ст. 46); права і свободи людини захищаються судом (ст. 55).

  Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» регулює взаємовідносини:

• потерпілих на виробництві, роботодавців і страховика з питань відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівника під час виконання ним трудових обов’язків;
• роботодавців і страховика з питань усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

  Кодекс  законів про працю (КЗпП) України  проголошує правові засади та гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці; регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності.Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП). Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

  Вимогам нормативних актів з охорони  праці мають відповідати:

• умови праці на кожному робочому місці;
• безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва;
• стан засобів колективного та індивідуального захисту;
• санітарно-побутові умови.

  Державні  нормативні акти з охорони праці  залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.

  Міжгалузевий  нормативний акт про охорону  праці — це державні нормативні акти охорони праці  загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності.

  Галузевий нормативний акт про охорону  праці — це державний нормативний  акт з охорони праці, дія якого  поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.

  Повний  перелік чинних нормативних документів з охорони праці в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці»^[40], який діє з 1995 р. Він включає 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ).

  Функцію головної організації з опрацювання  державних нормативних актів  з  охорони праці  виконує Національний науково-дослідний інститут охорони  праці, який входить до системи органів державного нагляду за охороною праці. У кожній галузі народного господарства визначається базова організація з опрацювання нормативних актів про охорону праці.

  Державні  міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років. 
 

  

2. Заходи  з охорони праці  та техніці безпеки.

 

  Умови праці це сукупність взаємозв’язаних  виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізичних, естетичних і соціальних чинників конкретної праці, зумовлених розвитком продуктивних сил суспільства, що визначають стан виробничого середовища і вплив на здоров’я і працездатність людини.

  ГОСТ 19605-74 «Організація праці» трактує умови праці як «сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі праці». Гігієнічна класифікація праці визначає умови праці як сукупність факторів трудового і виробничого середовища, де здійснюється діяльність людини.