Передбачене
зручне розташування обладнання та необхідні
ширини проходів, що забезпечують безпечну
роботу та зручне обслуговування обладнання.
На заводі передбачені душові, санвузли,
медичний пункт тощо.
При
обслуговуванні теплових апаратів
головними заходами безпеки є:
запобігання травмування обертаючими
ся та рухомими частинами (огородження,
блокування, сигналізація), виключення
опіків паром, гарячою водою
або при контакті з нагрітою
поверхнею (теплоізоляція, герметизація
та блокування кришок апарату
з вимикаючими пристроями для
пуску пару, гарячої води, при
наявності тиску в апараті,
блокування кришки); наявність та
налагодженність запобіжних клапанів,
закривних вентилів, оборотних клапанів,
засобів автоматики та сигналізації;
виконання вимог електробезпеки,
правил експлуатації сосудів,
працюючих під тиском.
Найважливішою
мірою покращення умов праці при
обслуговуванні теплових апаратів є
скорочення ручної праці при завантаженні
та вивантаженні апаратів. Необхідно
максимально механізувати та автоматизувати
роботу теплового устаткування. Однією
з умов безпечної та високопродуктивної
праці на підприємствах харчової
промисловості є дотримання оптимальних
умов у робочій зоні виробничих приміщень.
Сюди відносяться оптимальні метеоумови
в приміщенні (температура, відносна
вологість, швидкість руху повітря),
оптимальне освітлення робочих місць,
заходи щодо боротьби із запиленістю
й загазованістю виробничих приміщень,
захист від шуму, вібрації, звуку, електромагнітних
полів, статичної електрики.
Оптимальні
метеоумови (температура, відносна
вологість, швидкість руху повітря)
для робочої зони виробничих приміщень
вибираються у відповідності
з будівельними нормами СН-245-71 залежно
від характеристики приміщень (з
незначним і значним надлишком
тепла) і категорії виконуваної
роботи (легка, середньої ваги, важка).
Залежно від джерела світла виробниче
освітлення може бути двох видів: природне
і штучне. У промисловості багато
виробничих приміщень по технологічним
причинам мають недостатнє або взагалі
позбавлене природного світла, тому в
них використовують штучне освітлення.
Вимоги безпеки
на підприємствах, що
випускають концентровані
соки, повинна бути організована робота
по техніці безпеки відповідно до «Положення
про організацію роботи по техніці безпеки
і виробничої санітарії на харчових підприємствах»;
повинен здійснюватися триступінчатий
контроль за станом охорони праці відповідно
до «Методичних організацій по організації
триступінчатого контролю за станом охорони
праці».
Технологічне
устаткування для виробництва концентрованих
соків повинне відповідати ОСТУ
18-344 і «Правилам техніки безпеки
і виробничої санітарії в консервній
промисловості».
Вакуум–випарна
установка повинна бути оснащена:
- світильником
напругою 12В для освітлення внутрішньої
порожнини апарату;
- пристроєм
для відбору проб без порушення вакууму
в робочій порожнині;
- блокувальним
пристроєм, що виключає можливість подачі
пари і соку в апарат, а також роботу мішалки
за відсутності вакууму.
Вантаження,
розвантаження і транспортування
сировини, напівфабрикатів, відходів і
готової продукції повинно бути
механізовано.
Робочі
місця повинні відповідати ГОСТ
12.2.061-81. Працюючі повинні бути забезпечені
спецодягом і спецвзуттям відповідно
до «Збірки норм санітарного одягу
і взуття для робітників, молодшого
обслуговуючого персоналу, ІТР підприємств
харчової промисловості».
На
кожному робочому місці повинна
бути інструкція по безпеці праці, розроблена
відповідно до ОСТУ 14-42 на підставі типової.
Техніка
безпеки і виробнича санітарія
повинна забезпечити захист від
дії наступних основних шкідливих
і небезпечних виробничих чинників:
- транспортних
засобів;
- що транспортуються
сировини, напівфабрикатів і готової продукції;
- гарячої і
холодної води;
- пара;
- розчинів
миючих і дезінфікуючих засобів;
- сировинної
і консервної тари;
- робочих органів
машин для подрібнення сировини;
- нагрітих
поверхонь теплового устаткування і комунікацій;
- електричного
струму;
- гарячого
напівфабрикату.
До
роботи по виробництву концентрованих
соків допускаються особи, що досягли
18-річного віку, що пройшли навчання,
стажування і інструктаж по безпеці
праці (вхідний і на робочому місці)
у відповідності з ГОСТ 12.0.004, що
здали іспит кваліфікаційної комісії
з оформленням протоколів і видачею посвідчення.
Варщики
концентрованих соків, водії цехового
електротранспорту і інші працюючі,
пов’язані з експлуатацією устаткування
підвищеної небезпеки, повинні щорічно
проходити переатестацію з отриманням
посвідчень.
Розділ 6.
Охорона навколишнього
середовища
Головним
напрямком у запобіганні забруднення
оточуючого середовища є застосування
безвідходних технологій, комплексного
використання сировини і утилізація
відходів виробництва. На даному проектованому
заводі забезпечені наступні напрямки
утилізації відходів:
Основне
виробництво:
- відходи сировини
і допоміжних матеріалів – збирають в
бункери та контейнери з послідуючим транспортуванням
в господарства на корм худобі
- відпрацьована
автомобільна олія підлягає збору в бочки
місткість 100-200 л і послідуючій здачі на
нафтобази для регенерації.
Вибір
джерела водопостачання узгоджено
з територіальними органами Держсаннагляду
та Міністерством охорони навколишнього
природного середовища. На підприємстві
джерелом водопостачання є міськопровід,
що найбільш раціонально, прогресивно
та економічно вигідно.
На
заводі заборонено скидання у відкриті
водоймища забруднених виробничих
і побутових стічних вод без
відповідного очищення. Скид стічних
вод передбачено у міську каналізацію
з послідуючим очищенням на міських
спорудах каналізації, що узгоджено
з територіальними органами Держсаннагляду
та Міністерством охорони навколишнього
природного середовища. Виробничі стічні
води підприємства перед випуском в
каналізацію міста попередньо очищують
на спорудах попереднього очищення (гратах,
пісколовках, відстійниках).
Список використаних
джерел
- Дикис М.Я.,
Мальский А.Н. Технологическоеоборудывание
консервных заводов. – М.: Пищ. пром-ть,
1974. – 760 с.
- Ильченко
С.Г., А.Т. Марх, А.Ф. Фанг-Юнг Технология
и технологический контроль консервирования.
– М.: Пищ. пром-ть, 1974. – 424 с.
- Короленко
В.А., Стоянова О.В., Широкий Е.И., Шанин А.Д.
технология консервирования плодов и
овощей. – Херсон, ХНТУ, 2008. - 271 с.
- Оборудывание
и материалыи для мясоконсервного и вспомагательного
производств: Справочник. – М.: Пищ. пром-ть,
1976. – 437 с.
- Полегаев
В.И. Хранение плодов и овощей. – М. :Россельхозиздат,
1982. – 256 с.
- Сборник
технологических инструкций по производству
консервов: В 2 т. – М. :Пищ. пром-ть, 1990. –
Т.1. – 324 с.; Т.2. – 430 с.
- Ситников
Е.Д., Качанов В.А. Оборудование консервных
заводов. – М. :Пищ. пром-ть, 1981. – 248 с.
- Справочник
по производству консервов. Том 4. Консервы
из растительного сырья// Под ред. В.И. Рогачева.
– М. : Пищевая промышленность, 1974. – 766
с.
- Стоянова
О.В., Короленко В.О. Основипроектуванняплодоовочевихконсервнихпідприємств.
– Херсон, ХНТУ, 2003. – 152 с.
- Технологическое
оборудование консервных заводов/ М.С.
Аминов, М.Я. Дикис, А.Н. Мальский, А.К. Грушняк.
Изд.5, перераб. и доп. – М. :Агропромиздат,
1986. – 320 с.
- Технология
консервирования плодов и овощей, мяса
и рыбы/Под ред. Б.Л. Флауменбаума. – 2-е
изд., перераб. и допю – М.: «Колос»,1993. –
320 с.
- Фан-Юнг А.Ф.
Проектированиеконсервных заводов. –
М. :Пищ. пром-ть, 1976. – 305 с.
- Химический
состав пищевых продуктов/ под ред. Акад.
АМН СССР А.А.Покровского. – М. :Пищ. пром-ть,
1976. – 228 с.
- Шобингер
У. Фруктовые и овощные соки: научные основы
и технологии. – СПб: Профессия, 2004. – 640
с.
- Ястребов
С.И. Технологические расчеты по консервироанию
пищевых продуктов. – М. :Пищ. пром-ть,1981.
– 200 с.