Технология производства сухого молока

     W суш. = 442.62 / 58.6 = 8.4 м³. 

     Таким чином капітальні витрати на будування  камери киплячого шару в зрівнянні з розпилювальною сушаркою зменшується у : 

     98.448/ 8.4 = 11.72 =12 разів. 

     3.2. Витрати тепла на випарювання  1 кг вологи згідно з проведеними  експериментами [15]. Складає q = 30000 кДж / кг.вип.

     Загальні  витрати тепла на випарювання  всієї вологи :

 

      Q = Wгод. * q = 442.62 * 30000 = 14778600 кДж. / год. 

     Теплова загрузка на 1 кг. повітря : 

     qтеп. = Cв*( t2 - t 1 ) = 1*(110 – 70) = 40 кДж/кг, 

     Де - t вх. = 110˚ С, t вих.= 70 ˚ С – для сушарки киплячого шару.

     Питомі  витрати повітря на 1 кг. вологи :

     l = 30000 / 40 = 750 кг.пов./1 кг вологи

     Загальні  витрати повітря за годину : 

     LG=l*Wгод.=780*442.62=364415.5 кг пов./год. 

     Обємні  витрати повітря 

     W=LG/ρ=364465.5/421=305343м³ пов./год. 

     3.3. Улаштування сушильної камери  з мішалкою дозволяє скоротити  витрати тепла до q=16000 кДж/кг. вол. Тоді загальні витрати тепла складуть:  

     Q=Wгод.*q=442.62*16000=788192 кДж/год. 

     Питомі  витрати на 1 кг. вологи :

     l=16000/40=400кг.пов./кг. вол.

     Загальні  витрати повітря : 

     LG=l*Wгод.=400*442.62=147048 кг.пов./год. 

     Обємні  витрати повітря :

 

      W=LG/ρ=197048/1.21=162844 м³пов./год. 

     3.4. Таким чином витрати повітря в сушарці з киплячим шаром виростуть у 162844/38168=4.3 рази, а ткпла у 7881420/3644650=2.83 рази.

     ІІ. Показники сушіння знежиреного  молока.

     Вхідні  дані-Км.с.=5000кг. сухих за зміну. Вміст сухих речовин-8.22%; кінцева вологість 3.4%.

     2.1. Для зниження витрат тепла,  повітря, а також об’ємів сушильних  камер, молочна суміш перед  сушінням випаровується до вологості  50%. Вага суміші після випарювання  буде складати : 

     Gкг.=Gкг.*100-91.28/100-50=60780*8.22/50=9992.23кг. / за зміну. 

     2.2.Кількість вологи випарюваної за зміну : 

     W=Gкг.(W1-W2/100-W2)=9992.23(50-3.4/100-3.4)=4810.22 кг./ зміну. 

     Кількість вологи випареної за годину : 

     Wгод.=Wзн./6=4820.7/6=803.4кг./год. 

     2.3. Обєм розпилювальної сушильної камери.

     При навантаженні 5*кг. вол./м³ год. ,в розпилювальній сушарці,обєм камери складе : Wсуш.=803.4/6=106.2м³.

     2.4.Витрати  тепла і повітря на випарювання.

     Витрати тепла на випарювання 1 кг. вологи складають 3 кг. пари [14]. 

     q=2500*3=2500*кДж/кг.вол. 

     Загальні  витрати тепла за годину :

     Q=Wгод.*q=803.4*7500=6025500(кДж/год.). 

     Теплове навантаження на кг. повітря: 

     q=Gв.(tвх.-tвих.)=1*(160-30)=80кДж / кг. 

     Питомі  витрати повітря на кілограм ваги : 

     l=750/80=94кг.пов./кг.вол. 

     Загальні  витрати повітря : 

     LG=l*W=94.8034=75519.6кг./год. 

     Обємні  витрати повітря: 

     Wпов.=LG/ρ=75519.6/1.21=62413м³/год. 

     2.5.Розрахунок  камери киплячого шару для  молока знежиреного.

     Вхідні  дані :

• кількість молока яке подається на сушіння :

     Gп. =9992.23кг/зміну.,

• кількість випарюваної вологи:

     Wзн.=4820.27кг./зміну.

     Кількість вологи випареної за годину:

     Wгод.=4820.26/6=304.3 кг./год.

     2.6. Згідно з експериментальними  даними питома продуктивність  по волозі складає : W=58.6 кг./м³ год. [15].

     Тоді  обєм сушильної камери складатиме :

     Wсуш.к.ш.=Wгод./Wпитоме=804.4/58.6=13.7м³

     Таким чином капітальні витрати на будівництво  сушарки киплячого шару в зрівнянні  з розпилювальною сушаркою складатимуть :

     160.2/13.7=11.73 раза.

     2.2.Витрати  тепла на 1 кг. випареної вологи  згідно з експериментальними даними [15] складають q=21000 кДж/кг.

     Загальні  витрати тепла на випаровування  всієї вологи : 

     Q=Wгод.*q=304.3*21000=16890300 кДж/год. 

     Теплова загрузка на 1 кг. повітря: 

     Wтеп. = С в. (b2 – b 1 ) = 1 * (110 – 70) = 40 кДж /кг 

     Питомі  витрати повітря на 1 кг повітря :

     L = 21000/40 = 525 кг. повітря/ кг.вологи.

     Загальні  витрати повітря:

     LG=l*Wгод.= 525 * 804, 3 = 422257,5 кг. повітря / год.

     Об’ємні витрати повітря : 

     Wпов. =LG/ρ= 422257,5/1,21= 348923 м³/год. 

     2.8. Встановлення сушильної камери  з мішалкою дозволяє скоротити витрати тепла до q = 10000 кДж / кг. 

     Q = Wгод. * q = 804,3 *10000 = 8043000 кДж / год. 

     Питомі  витрати повітря: 

     l = 10000/ 40 = 250 кг.повітря /кг. вологи.

 

      Загальні витрати повітря : 

     LG=l*Wгод.= 205 *804,3 = 211078 кг.пов/год. 

     Обємні  витрати повітря: 

     Wпов.=LG/ρ= 201078 / 1.21 =166177,7 м³/год. 

     3.3 Висновки 

     

1. Питомі  витрати повітря (кг.повітря/год.)у розпилювальних сушилах більше ніж у киплячого шару у

 

     166177,7 / 62413 = 2,6 раз. 

     

2. Витрати тепла  у сушарках киплячого шару зростають.

     8043000 / 6025500 = 1,34 рази.

3. Капітальні витрати у сушарках киплячого шару зменшуються у 12 разів.

 

      4. Розрахунок економічної та соціальної ефективності технології виробництва сухого молока 

     Сучасний  етап розвитку економіки характеризується посиленням конкурентної боротьби між суб’єктами ринкових відносин, виживання в якій є можливим тільки за умов результативної та ефективної праці. Ефективне господарювання передбачає прибутковість бізнесу, тобто перевищення доходів над витратами, що є беззаперечною умовою успішного функціонування на ринку. Оскільки прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, то, чим вище рівень генерування прибутку в процесі господарювання, тим менше потреба в залученні коштів із зовнішніх джерел та, за інших рівних умов, вище рівень самофінансування розвитку, забезпечення реалізації стратегічних цілей цього розвитку, підвищення конкурентної позиції підприємства на ринку.

     Основними шляхами закріплення конкурентної позиції підприємства можуть бути: підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення її якісних характеристик; зниження вартості; скорочення витрат на виробництво та реалізацію товарів; розширення асортименту; проведення обґрунтованої цінової політики.

     Виведенню товару на ринок повинне передувати обґрунтування його ціни, за якою передбачається продаж цього продукту. Основою ціни на продукцію є її собівартість, яка включає всі витрати, що пов’язані з її виробництвом та реалізацією.

     Витрати, які включаються до собівартості продукції визначаються Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання готової продукції. Розрахунки здійснюються шляхом калькулювання за номенклатурою статей витрат, яка включає наступні статті:

     1. Сировина і матеріали;

     2. Зворотні відходи (віднімаються);

     3. Паливо та енергія на технологічні  цілі;

     4. Основна заробітна плата;

     5. Додаткова заробітна плата;

     6. Відрахування на соціальне страхування;

     7. Витрати, пов’язані з підготовкою  і освоєнням виробництва продукції;

     8. Відшкодування зносу спеціальних  інструментів і пристосувань  цільового призначення та інші спеціальні витрати;

     9. Витрати на утримання та експлуатацію  обладнання;

     10. Загальні виробничі витрати;

     11. Загальногосподарські витрати;

     12. Втрати внаслідок технічно неминучого  браку;

     13. Супутня продукція (віднімається);

     14. Інші виробничі витрати;

     15. Позавиробничі (комерційні) витрати.

     Всі статті витрат залежно від способу  віднесення їх на собівартість поділяють на прямі та непрямі. Прямими є витрати сировини і матеріалів та витрати на оплату праці.

     Їх  величина прямо відноситься на собівартість тих чи інших виробів. Інші витрати пов’язані з виробництвом декількох видів продукції й не можуть бути прямо віднесені на собівартість певних видів продукції, а розподіляються на них відповідно обраних баз розподілу. Як правило такими базами є вартість сировини та матеріалів та основна заробітна плата. Тому на першому етапі розрахуємо ці види витрат.

     Розрахунки  вартості сировини наведено в табл. .4.

 

      Таблиця 4. –

     Розрахунок  вартості сировини сухого молока.

 

     Заробітна плата розрахована, виходячи з річної потужності. В розрахунку на 1 тону величина заробітної плати складатиме:

     - адміністративно-управлінського персоналу  – 107,5 грн.;

     - основних працівників – 218,4 грн. (основної – 156, додаткової –  62,4 грн.);

     - допоміжного персоналу – 80,6 грн.

     На  наступному етапі виконаємо розрахунки інших статей витрат за вказаною номенклатурою.

     Ст. 3. Паливо та енергія на технологічні цілі. Дані витрати приймаємо в  розмірі 1,2 % до вартості сировини:

     «Сухе молоко» - 16228.576 * 0.012 = 194.74грн.

     Ст. 6. Відрахування на соціальне страхування  – 37,7 % від заробітної плати основних працівників: 

     218,4 * 0,377 = 82,3 грн. 

     Ст. 7. Витрати, пов’язані з підготовкою  і освоєнням виробництва продукції  – не передбачаються.

 

      Ст. 8.Відшкодування зносу спеціальних  інструментів і пристосувань цільового  призначення та інші спеціальні витрати – 0,2 % від вартості сировини: 

     «Сухе молоко» - 16228.576 * 0,002 = 32,45 грн.