Отчет по практике в ЗАТ «Одеса»

Постачання електроенергією здійснюється від лініїелектропередачі з   напругою 10 кВ. Є 2 введення по 10 кВвід РП "Стрільбище" і ЮЗР. Введення працюють окремо.На підприємстві є власна знижуюча трансформаторна підстанція, що складається з 2-х трансформаторів ТМ- 400 по 400 кВт. 

Від РП по низькій стороні живленняздійснюється по окремих цехах. 
На трансформаторній підстанції встановленіамперметри, що дозволяють визначити завантаженнятрансформатора, лічильники обліку активної і реактивноїенергії і батареї статичних конденсаторів для компенсаціїреактивної потужності. 
Для освітлення встановлені окремі федера, службовцідля живлення окремих цехів. 
Тип основних електродвигунів : АО- 2,4 А потужністю від0,25 до 75 кВт. 
Фактичний косинус - ф =0,93 - 0,94. 
На заводі знаходиться в експлуатації 400 світильників. 
Питома норма витрати електроенергії на 1 т хліба,булочних виробів -приблизительно 52 кВт/година  
Впроваджена безконтактна система управління, щозбільшує найдійність роботи електроустаткування.

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Санітарно-технічні  пристрої.

Проектування опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації на кондитерській фабриці ведеться з дотриманням діючих норм та інструкцій для промислового будівництва, з  урахуванням специфічних вимог  кондитерського виробництва. Розрахунок зроблений з урахуванням будівельних  норм і правил СНиП, Санітарних норм СН 245-71 та норм технологічного проектування кондитерської фабрики.

8.1. Опалення.

У відповідності з нормами  технологічного проектування підприємств кондитерської промисловості СВІТП 02-85 прийнята система опалення:

- для виробничих приміщень - повітряна, поєднана з припливно-витяжною вентиляцією;

- для дрібних виробничих приміщень - водяна або парова низького тиску з гладкими трубами; 

-для допоміжних будівель - водяна або парова низького тиску з нагрівальними приладами.

У холодну пору року в  результаті різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря постійно відбуваються втрати тепла через огороджувальні конструкції будівлі. Система опалення заповнює ці втрати, підтримуючи в приміщеннях внутрішні температури, необхідні санітарними нормами.

Джерелами теплопостачання  є водопідігрівачі, встановлені  в теплопункті. Теплоносієм служить  вода з параметрами Т = 105-70 º С, для вентиляції та кондиціонування вода Т = 130-70 º С. У вузлі керування встановлюється елеватор для пониження температури води до 105 º С.

Для кращої експлуатації та якісної регулювання тепловіддачі систем проектом передбачається система  опалення - вертикальна однотрубна з П-образними стояками, з нижньою розводкою, регульована. Опалення здійснюється нагрівальними приладами-конвекторами, в приміщення категорії В - гладкими трубами.

Для забезпечення регулювання  систем опалення та теплопостачання  калориферів встановлено вузол  управління в теплопункті. Теплоносієм  для потреб технологічного паропостачання служить пар тиском 0,6 МПа, для  потреб вентиляції та кондиціонування - пар тиском 0,3 МПа. Весь конденсат  корпусу повертається в конденсатний бак, з бака - в котельню.

8.2. Вентиляція.

Вентиляція на кондитерських  фабриках підрозділяється на виробничу, санітарно-технічну місцеву та санітарно-технічну загальну.

Виробнича вентиляція на кондитерських  фабриках служить:

для подачі холодного повітря  в охолоджуючі пристрої;

для подачі теплого повітря  у виробничі пристрої-сушарки;

для витяжки виробничих виділень - пари, пилу.   

Санітарно-технічна вентиляція виробничих приміщень призначена для  зниження зайвої температури і вологості  повітря, а також видалення пилу і газів.

Повітрообмін виробничих приміщень розраховані на асиміляцію шкідливостей, які виділяються від  технологічного обладнання, а також  надлишкового тепла від сонячної радіації з метою забезпечення нормованих метеорологічних умов в робочій  зоні.

У корпусі з виробництва кондитерських виробів розроблена припливно-витяжна вентиляція, механічна і природна, розрахована на видалення надлишкового тепла, на компенсацію кількості повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами, і забезпечення необхідних санітарних норм.

Припливні системи вентиляції автоматизовані за схемою, що враховує регулювання тепловіддачі калориферних секцій, захист калориферів від заморожування, можливість підтримки постійної температури припливу.

Електродвигун вентилятора  аспіраційної установки блокується з технологічним устаткуванням.

8.3 Кондиціонування повітря.

Кондиціювання повітря у  виробничих цехах передбачається в  місцях звірятко, фасування та пакування  виробів. В складах готової продукції  передбачено охолодження повітря  і підтримання температури 18-20 º С, відносна вологість повітря - не вище 65%.

Комфортне кондиціонування  повітря передбачено для забезпечення нормованої чистоти і метеорологічних  умов в повітрі робочої зони згідно СНиП 2.04.05-86.

8.4 Водопостачання і каналізація.

Розрахунковий витрата води включає в себе витрати на господарсько-побутові потреби, виробничі і протипожежні потреби.  

Витрата води на господарсько-побутові потреби знаходимо підсумовуванням витрат води на господарсько-питні потреби, на користування душовими.

Витрата води на господарсько-побутові потреби визначаємо за формулою: 

де к - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, до = 3;        

g - норма господарсько-питного  споживання води, g = 25 л / чел.см;        

N-число працюючих в  зміну, N = 346 чол;        

Пмм-тривалість робочої зміни, ПВМ = 8 ч.

Витрата води на користування душовими визначаємо за формулою:

де α - коефіцієнт, що враховує одночасність роботи душових сіток, α = 1;       

gдуш - норма витрати води на одну душову сітку, gдуш = 500 л / люд;        

n - кількість душових сіток, 1 душова на 10 чоловік, n = 34;        

0,75 - коефіцієнт, що враховує  фактичний час роботи душових  сіток (45хв).

Витрата води на поливання  території Gпол обчислюємо виходячи з таких норм витрати на одну поливку: 

- на поливання удосконалених покриттів (проїзди, майданчики) 0,4 - 0,5 л на 1 м2 - 2 поливання по 0,4 години; 

- на поливання газонів і квітників 4 - 6 л на 1 м2 - 2 поливання по 2 години; 

- на поливання зелених насаджень 3 - 4 л на 1 м2.  

Gпол = 0,184 +0,083 = 0,267 л / с.

Загальна витрата води на господарсько-побутові потреби:

Gхоз = Gх.п. + Gдуш + Gпол = 0,9 + 3,5 + 0,267 = 4,47 л / с

Витрата води на виробничі  потреби:  

м ³ / с,

де к1 - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання виробничої води, к1 = 1,5;     

Gсут-добовий витрата води  підприємством, м ³ / добу, визначають за формулою:

Gсут = к2 • к3 • g • М,

де к2-коефіцієнт, що враховує витрату води на допоміжні потреби, к2 = 2;       

к3 - коефіцієнт, що враховує повторне використання води на технологічні потреби, к3 = 0,85;        

g - норма витрати води  на одиницю продукції, що випускається, м ³ / т;        

М - добовий виробіток  видів продукції, т.

Gсут = 2 • 0,85 • 7,5 • (14 +4 +6 +1,2 +1 +0,688) = 342,82 м ³ / добу;

Витрата води на протипожежні потреби визначаємо як суму витрат води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння:

Gп.пож = Gнар + Gвн, м ³ / с.

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння:

де gнар-витрата води на гасіння  пожежі, для будівель об'ємом від 5 до20 тис.м ³ - 15л / с;       

n-кількість одночасних  пожеж, n = 1

Витрата води на гасіння внутрішніх пожеж (від внутрішніх пожежних кранів):

де gвн-витрата води на один струмінь, gвн = 2,5 л / с;       

n-кількість пожежних струменів, n = 2

Gп.пож = 0,015 + 0,005 = 0,02 м ³ / с

Gрасч = Gхоз + Gпр + Gп.пож = 0,9 + 0,008 + 0,02 = 0,928 м ³ / с.

Визначення діаметру магістральної  лінії водопроводу.

Внутрішній діаметр труби  магістральної лінії водопроводу  визначаємо з рівняння рівномірного руху потоку:

Gрасч = А • V, м ³ / с,

де Gрасч-розрахунковий витрата  води, м ³ / с;      

А-площа живого перерізу потоку води в трубі,;       

V-швидкість потоку води  в трубі, 1-2 м / с.

Після підстановки і перетворень рівняння приймає вигляд:

Приймаємо d = 800,0 мм.

Каналізація

Каналізація споруджуваного виробничої будівлі приєднується до міських мереж каналізації. За характером забруднення стічні води кондитерської фабрики поділяються на два види: умовно-чисті стоки і забруднені стоки (виробничі та господарські).

До умовно-чистим відносяться  відпрацьовані потоки води від машин  і апаратів, охолоджуваних через  сорочки, від варильних апаратів.

До забрудненим виробничим і господарським стокам відносяться  відпрацьовані потоки води від мийних ванн, умивальників, пралень, душових, вбиралень.

При суспільній системі умовно чисті та забруднені стоки за єдиною дворової мережі направляються в  міську мережу каналізації.

Кількість стічних вод від технологічного обладнання визначається в порядку технологічного розрахунку, кількість фекальних стоків приймаємо рівним водоспоживанню за діючими нормами. Внутрішня каналізаційна мережа проектується з чавунних каналізаційних труб діаметром 600 мм, що прокладаються з ухилом I = 0,02 ... 0,03.

Стічні води від технологічного обладнання відводяться в мережу внутрішньої каналізації через воронки і трапи з розривом струменя. Прочищення мережі здійснюється через ревізії на стояках і сифонах.

Дворова мережа каналізації  проектується з азбестоцементних або  керамзитні труб відповідних діаметрів, укладається з нахилом не менше 0,007-0,008 на глибину нижче лінії промерзання грунту.

Для відводу поверхні стічних вод з території фабрики запроектована дощова каналізація із залізобетонних (ГОСТ 64-88), бетонних (ГОСТ 20054-82) і чавунних (ГОСТ 5525-88) труб.

За каналізаційної мережі вода рухається самопливом, без натиску, під дією сили тяжіння.

Щоб збільшити пропускну  спроможність труб приймають заповнення труб по СНиП II-32-74.

Gст = (0,85 ÷ 0,95) Gрасч, м ³ / с              

Gст = 0,85 • 0,928 = 0,79 м ³  / с.

Внутрішній діаметр магістральної  лінії каналізації визначають з  умови рівномірного руху потоку:

Gст = V • W, м ³ / с,

де V-швидкість руху стічної води в трубі, 0,7-1 м / с;       

W-площа живого перерізу  потоку.

Після перетворень рівняння отримують: 

Згідно ГОСТ 10704-63 приймаємо  dмк = 1300 мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Охорона праці на підприємстві.

9.1 Аналіз потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів на підприємстві.

Аналіз технологічних  ліній на споруджуваному підприємстві, представленої в технологічній  частині проекту (розділ 2) показує, що можуть виникнути наступні потенційно небезпечні і шкідливі виробничі  фактори (ОВПФ):

-рухомі машини, механізми, рухомі частини виробничого обладнання; пересуваються матеріали; руйнують конструкції (саморасклад, вибивальні машини, змішувачі).

-підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони (ділянка готування цукрової пудри, просіювання цукру).

-підвищена температура поверхні обладнання (варильні колонки)

-підвищена температура повітря робочої зони (варильні відділення). 

-підвищений рівень шуму на робочому місці (загортання). 

-підвищений рівень вібрації на робочому місці (загортання).

-підвищена вологість повітря (Відділення для уварювання помадно сиропу).

-знижена рухливість повітря (склади сировини, пакувальних матеріалів і готової продукції).

-підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини (на всіх ділянках з електрообладнанням). 

-нестача природного світла (склади сировини, пакувальних матеріалів і готової продукції).

-гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні інструментів та обладнання (ділянка с загортання).

-розташування обладнання на висоті відносно землі (склади безтарного зберігання).

-хімічні (кислоти, луги та ін) (цехові і центральні лабораторії).

-психофізіологічні (монотонність, гіподинамія, напруженість) (ділянка звірятко).

9.2 Заходи щодо забезпечення безпечних умов праці.