Податковий менеджмент

    2.2. Аналіз здійснення податкового менеджменту на мікрорівні

    Залежно від рівня, на якому проводиться  податковий менеджмент, його поділяють на персональний, корпоративний та державний.

    Персональний  та корпоративний податковий менеджмент є мікрорівнем та стосується платників  податків – фізичних та юридичних  осіб. На мікрорівні (рівні підприємства) податковий менеджмент – важлива частина всієї системи управління виробництвом, дієвий засіб віднаходження резервів, підвищення прибутковості підприємства та розробки науково обґрунтованих управлінських рішень. Проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з показниками за попередній період та з показниками інших підприємств, визначаються різні чинники, які впливають на податкову політику, а також негативні тенденції в діяльності підприємства, на підставі проведеного аналізу розраховуються планові показники діяльності підприємства, плани податкових платежів та ухвалюються відповідні управлінські рішення.

    Предметом податкового менеджменту на мікрорівні є діяльність підприємства в проведенні податкової політики та визначенні причинно-наслідкових  зв’язків між економічними явищами  та процесами, визначення динаміки податкових платежів за встановлений період, тенденцій, які складаються, структури та складу податкових платежів, їх ефективності, можливості зміни податкових платежів підприємств, пошук резервів і шляхів їх зниження тощо. Метою податкового менеджменту на мікрорівні є своєчасне та повне виконання зобов’язань платника податків у відповідності до чинного законодавства за умов найбільш повного використання податкових стимулів (вигод, пільг і т.д.), які забезпечують зростання підприємницького прибутку.

    В умовах прийняття Податкового кодексу України спостерігається суттєве нерівнозначне податкове навантаження на суб’єктів господарювання, що, в свою чергу, є чинником диспропорційних умов конкуренції. Особливо це стосується впровадження в діяльність суб’єктів господарювання заходів щодо оптимізації податкових платежів, теоретичні та практичні засади яких визначає податкове планування. Тому податковий менеджмент є найважливішою складовою фінансового планування на підприємстві. Крім того, фінансова стійкість, в першу чергу, залежить від належно організованого податкового менеджменту, адже він забезпечує узгодженість фінансово-господарської діяльності з оподаткуванням. Загалом, податковий менеджмент, як частину управлінського процесу суб’єкта господарювання, можна відобразити наступним чином:

• цільова підсистема;
• забезпечуюча підсистема;
• функціональна підсистема;
• управляюча підсистема.

    Цільова підсистема встановлює цілі та задачі податкового менеджменту на основі підвищення якості його основних елементів. Забезпечуюча підсистема призначена здійснювати методичне, інформаційне, нормативно-правове забезпечення процесу податкового менеджменту, функціональна підсистема – функції процесу управління та порядок його здійснення (запровадження податкового планування, розробка податкової стратегії підприємства, визначення напрямів облікової політики, визначення принципів податкового обліку та контролю). Управляюча підсистема визначає учасників процесу податкового менеджменту та їх обов’язки.

    Отже, метою податкового менеджменту на мікрорівні є розробка та реалізація податкової стратегії, яка дозволить оптимально поєднати податкове навантаження та максимально досягнуті результати підприємства. Основними функціями реалізації податкового менеджменту є: податкове планування, розробка способів і методів ведення бухгалтерського, податкового обліку, контроль за правильністю та достовірністю податкових розрахунків, зниження податкових ризиків, оцінка ефективності принципів та способів податкового планування. Таким чином, результатом податкового планування є організація правильного та достовірного розрахунку податків, забезпечення оптимального податкового навантаження та доданої вартості відповідно до цілей та завдань організації.

    Суб’єкт господарювання повністю розкриває свою облікову та звітну інформацію у податковій та фінансовій звітності. Основою належно організованого податкового менеджменту на підприємстві є максимізація доходу за рахунок мінімізації податків. Доцільність ведення податкового менеджменту на підприємстві залежить від ваги податкового навантаження суб’єкта господарювання. Зокрема, якщо питома вага податків не перевищує 5% загального доходу підприємства, то потреба в податковому менеджменті мінімальна. В цьому випадку контроль за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом за податками та платежами може здійснювати бухгалтер. При рівні податкового навантаження більше 10% на підприємствах малого та середнього бізнесу доцільно мати фахівця, а на великих підприємствах – групу фахівців, орієнтованих виключно на контроль за розрахунками з бюджетом за податками та платежами.

    Організація процесу податкового менеджменту передбачає визначення на підставі статуту на податкового законодавства спектру основних податків, які слід сплачувати в бюджети різних рівнів та позабюджетні фонди.

    Наступним етапом є складання податкової таблиці, що характеризує податкове поле суб’єкта господарювання, в якій кожний податок описується за допомогою таких показників: джерела платежу (статті видатків); бухгалтерського проведення; оподатковуваної бази; ставки податку; строків сплати; реквізитів організацій, на адресу яких робляться перерахування; пільг або особливих умов обчислення податку.

    Після цього фахівцями підприємства аналізуються всі представлені законодавством пільги по кожному з податків на предмет їх використання в підприємницькій діяльності. Далі, згідно зі статутом підприємства й на основі Цивільного кодексу, формується система договірних відносин підприємства. Для цього підбираються типові господарські операції, які виконує підприємство; передбачаються різні варіанти обліку податкових, договірних і господарських операцій та вибираються найкращі з них. Вони оформляються у вигляді блоків бухгалтерських проведень. З оптимальних блоків складається журнал господарських операцій, який є основою ведення бухгалтерського й податкового обліку.

    Далі  доцільно застосувати такий ланцюжок дій:

• оцінюється одержання максимального фінансового результату з урахуванням податкових ризиків;
• здійснюється найбільш раціональне, з податкової точки зору, розміщення активів і прибутків підприємства;
• визначаються альтернативні способи облікової політики.

    Прийнята господарюючим суб'єктом облікова політика з метою оподатковування застосовується послідовно рік у рік. Варіюючи обліковою методологією в дозволених законом межах, є можливість вибирати найбільш вигідний спосіб обліку. Тому визначення та належне застосування елементів облікової й податкової політики – однин з напрямків ефективного податкового менеджменту.

    На практиці податковий менеджмент на підприємстві включає такі складові: організацію надійного податкового обліку; контроль над правильністю розрахунків сум податків; мінімізацію податків у рамках чинного законодавства.

    Основним завданням для підприємств є організація системи правильного й своєчасного застосування інструментів податкового планування, яке є інструментом податкового менеджменту. У рамках цієї системи повинні бути розроблені схеми оптимальної структури організації господарської діяльності з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, одночасного використання наданих у рамках його дії можливостей. Тільки виконання повного спектра робіт дозволить найефективніше організувати податковий менеджмент на підприємствах.

    Важливо зазначити, що в організації корпоративного податкового менеджменту виникають певні труднощі. Це пояснюється тим, що більшість податків та порядок їх адміністрування автоматично перенесені із зарубіжної практики оподаткування; при цьому порядок адміністрування цих податків не відпрацьовано на належному рівні, що призводить до протиріч при веденні бухгалтерського та податкового обліку [9, c. 125-128].

    Прийняття Податкового кодексу України та зміни, які вносяться до нього, не сприяють стабільності підприємницької діяльності та ускладнюють процес організації податкового менеджменту на підприємстві. Крім того, необхідно зазначити про парадокси ділової культури: з одного боку, метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, а з іншого – підприємством затрачається багато зусиль для зменшення прибутку з метою мінімізації податкових витрат. Ще одним фактором, який ускладнює організацію корпоративного податкового менеджменту на підприємстві, є відсутність чіткої системи забезпечення такого платника інформацією про зміни у податковому законодавстві, а також пояснень відносно окремих аспектів нарахування, обліку та звітності за деякими податками. Не менш важливим проблемним питанням є відсутність координації між окремими розділами та неточність формулювань Податкового кодексу. Внаслідок цього виникає двояке трактування порядку визнання податкових зобов’язань, що спричиняє судові спори та сприяє зловживанням з боку платників податків.

    Тому, згідно з тенденціями щодо розвитку корпоративного податкового менеджменту в Україні, складові системи податкового менеджменту підприємства доцільно представити наступними елементами:

• стратегія оптимізації податкових зобов'язань з чітким планом її реалізації;
• оптимізація договірних відносин з контрагентами через вибір типу договору, партнера по бізнесу і умов операції; організація системи бухгалтерського і податкового обліку, що дозволяють оперативно отримувати об'єктивну інформацію для податкового менеджменту;
• планування раціонального розміщення активів не тільки з погляду прибутковості інвестицій, але і розмірів податків, що сплачуються при отриманні доходів;
• формування облікової політики для оподаткування, з максимальним використанням можливостей зниження податкового тягаря, передбачених податковим законодавством України, з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників;
• застосування обґрунтованих і ефективних методик розподілу непрямих витрат, що дозволяють зменшити податкові платежі;
• визначення і моніторинг пільг, діючих в поточному і наступних податкових періодах, якими має право користуватися підприємство;
• розробка системи контролю за наднормативними витратами, що не враховуються в оподаткуванні.

    Корпоративний податковий менеджмент, будучи органічною частиною менеджменту фінансів країни, забезпечує наукове передбачення розвитку і визначення шляхів здійснення розширеного податкового відтворення. При цьому ефективність його значно підвищується за умови правильної і цілеспрямованої організації. Це в свою чергу, потребує визначення цілей і завдань податкового планування.

    Сучасний податковий менеджмент на мікрорівні потребує покращення шляхом удосконалення законодавчої бази; впровадження ефективної системи управління; залучення кваліфікованих кадрів та фінансових ресурсів для економічного розвитку підприємства. Викладені вище пропозиції щодо оптимізації податкових зобов’язань сприятимуть формуванню ефективної податкової політики підприємства та прийняттю зважених управлінських рішень.

     РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ  ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОГО  МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ 
 

    3.1. Зарубіжний досвід функціонування податкового менеджменту

    У підготовці та проведенні податкових реформ, особливо в країнах, що розвиваються, доцільно використовувати зарубіжний досвід розвинутих країн світу, де поряд  з досить суворими заходами (багаторічне  тюремне ув’язнення), що застосовуються до фізичних та юридичних осіб, які ухиляються від сплати податків, для захисту законних інтересів і прав платників податків (як обов’язкова умова для досягнення партнерської співпраці між ними і податковими органами, підвищення довіри до останніх та всієї системи податкового адміністрування, а загалом – гармонізації податкових відносин) створено й ефективно діє цілий комплекс соціальних превентивних контрзаходів.

    Необхідність  та стабілізація фінансової системи, забезпечення стійкого надходження податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджетів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами зобов’язань перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю – податкового контролю. Відповідно до цього в Україні з самого початку побудови нової податкової системи був узятий фіскальний орієнтир. Як результат невиваженої податкової політики, неправильного розподілу доходів підприємств відбулося гальмування реноваційних та інвестиційних процесів.

    Реалізація  таких важливих для країни завдань  лягає тягарем на податкові та митні органи, до роботи яких є зауваження не лише у платників податків, але  і в Уряду.