Статистичне дослідження економічного стану країни (регіону, міста)

  1. Рівень економічної активності (р_еа) — характеризує рівень пропозиції робочої сили на ринку праці:

        р_еа = е_а / н · 100.  

  2. Рівень зайнятості населення як характеристика трудової активності населення:

        Р_з = З / Н · 100.  

  3. Рівні безробіття.

     Р_б – 1 — рівень безробіття— є звичайним показником рівня безробіття, що розраховується за стандартами міжнародної організації праці як процентне відношення загального числа безробітних установленого віку б до чисельності економічно активного населення цього віку е_а, тобто до суми зайнятих та безробітних (З + б):

  р_б – 1 = б / е_а · 100% = (б / (З + б)) · 100%.

Р_б – 2т — показник рівня зареєстрованого безробіття, що є процентним відношенням чисельності безробітних, зареєстрованих державною службою зайнятості б_з на дату (кінець або початок звітного періоду) або в середньому за період (квартал, рік) до працездатного населення працездатного віку н_п.             р_б–2т = (б_з / н_п) · 100%.

       р_б – 2е — показник рівня зареєстрованого безробіття, що є процентним відношенням чисельності безробітних, зареєстрованих державною службою зайнятості б_з на кінець звітного періоду до економічно активного населення працездатного віку е_ап.

  р_б – 2е = (б_з / е_ап) · 100%.

     р_б – 3 — розширений показник рівня безробіття, що розраховується як процентне відношення суми чисельності безробітних б та зневірених зн до суми чисельності економічно активного населення (E_а) та зневірених.

р_б – 5 = ((б +Зн) / (е_а +Зн)) · 100%.

     р_б – 4 — показник безробіття, що характеризує загальний дефіцит попиту на працю і розраховується як відношення суми чисельності безробітних б, зневірених зн та вимушено неповністю зайнятих осіб н_з до суми чисельності економічно активного населення е_а та зневірених осіб.

р_б – 6 = ((б + зн + н_з) / (е_а + зн)) · 100%.

     Механізм  ринку праці, зокрема фахівців, може бути відображений системою моделей. Серед цих моделей можна вирізнити такі:

• структурно-функціональні, що характеризують структуру попиту та пропозиції фахівців у розподілі за різновидами сегментів ринку праці;
• балансові, зокрема у вигляді матриць, що характеризують міжрегіональне, міжгалузеве, міжфахове переміщення фахівців;
• у вигляді рівнянь регресії, що характеризують, наприклад, залежність потреби у фахівцях за окремими сегментами ринку праці від факторів, що їх визначають: розвитку виробництва, науково-технічного прогресу і т. ін.   На ринку праці в Україні рівень зареєстрованого безробіття в цілому за вересень 2009р. знизився на 0,1 відсоткового пункта і на 1 жовтня становив 1,9% населення працездатного віку. Невідповідність попиту на робочу силу її пропозиції у професійно-кваліфікаційному та територіальному розрізі зумовлює значну міжрегіональну диференціацію зареєстрованого безробіття. Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями у службі зайнятості, у вересні 2009р. збільшилася на 1,3 тис., або на 1,8%, і на кінець місяця становила 74,2 тис. Рівень працевлаштування незайнятих громадян у вересні 2009р. порівняно з серпнем 2009р. зріс на 1,8 відсоткового пункта і становив 8,3%.

 

 

Рис.6.1. Ринок праці в Україні у 2008-2009 р.р. 

РОЗДІЛ VII. СТАТИСТИКА РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

7.1. Статистика доходів населення 

     Доходи  населення — як їх загальний обсяг, так і рівень — являють собою вихідний пункт для оцінювання й прогнозування процесу відтворення національного продукту, а отже, національного доходу та національного багатства країни.

     Доходи окремих фізичних осіб (населення) необхідно розглядати з урахуванням розміру сплачуваних податків. В окремих категорій населення вони істотно різні за структурою, що впливає як на рівень цих доходів, так і на стабільність їх одержання. Розрізняють такі складові доходу:

  1) зарплата;

  2) дохід від підприємницької діяльності, який лишається в розпорядженні того, хто одночасно є власником капіталу та працівником фірми (включаючи фермерів);

  3) дохід особи як власника капіталу, що вкладений у цінні папери, нерухомість, землю чи відповідні фонди (пенсійний, страховий  і т. ін.);

  4) доходи окремих осіб за рахунок виплат з державного бюджету (студенти, пенсіонери, інваліди та інші);

  5) інші доходи.

  Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган (наймач) виплачує працівникові за виконану роботу.

  Номінальна  заробітна плата — сума грошей, що нарахована протягом відповідного періоду за виконану працівником роботу. Заробітна плата нараховується згідно з установленими нормами оплати праці — ставками, окладами, іншими чинними формами та системами.

     Не  цитуючи Інструкції про склад  коштів, спрямованих на споживання, яка затверджена наказом Мінстату України за № 150 від 27.06.94, достатньо зауважити, що перші 4 наведені групи доходів утворюють фонд споживання, який являє собою головну складову сукупного оподаткованого доходу для нарахування прибуткового податку.

     Окремо  слід спинитися на останньому пункті цієї структури «Інші доходи». До нього будуть віднесені доходи, які одержуються здебільшого поза контролем з боку держави та податкових служб. Це оцінка доходів від незаконної підприємницької діяльності та доходів, одержаних злочинним шляхом. В умовах перехідної економіки, за недосконалості законів та слабкості виконавчих державних структур, ця частина доходів в Україні, за різними оцінками, коливається в межах 30—50% від загальної суми доходів населення, що значно перевищує 10—12%, притаманних розвиненим країнам.

     У статистиці рівня життя використовують різні показники доходів: номінальні, реальні, кінцеві, сукупні, мобільні й т. ін.

  Згідно  з рекомендаціями статистичної комісії  ООН обчислюють:

• первинний дохід у розрахунку на годувальника в поточн. і незмінних цінах;
• наявний факторний дохід на душу населення в поточних і незмінних цінах;
• сукупний дохід на душу населення та домогосподарство.

     Первинний дохід — це дохід від прямої участі у виробництві чи наданні послуг, і його розрахунок має сенс лише щодо тих членів домогосподарства, які працюють. Наявний факторний дохід — це дохід з урахуванням розрахунків з держбюджетом: сплати податків та надходження з бюджету у вигляді прямої допомоги та пільгових послуг. Показник сукупного доходу являє собою суму всіх доходів, одержаних членами домогосподарства. Діленням цього показника на кількість членів домогосподарства визначають середньодушовий сукупний дохід.

     Інша  складова, що використовується для  характеристики зміни реальних доходів, тобто купівельної спроможності населення, визначається показником інфляції.

     Інфляція — це знецінення паперових грошей і безготівкових грошових коштів, які не обмінюються на золото. Вона зумовлюється комплексом причин у сфері виробництва, грошового обігу та держ.фінансів: монопольне підвищення цін, надрозвиток кредиту, надмірні невиробничі витрати держави і ін.

     Розрізняють інфляцію відкриту та придушену (приховану). Відкрита інфляція виявляється у  хронічному зростанні цін на товари та послуги. Придушена інфляція характерна для економіки, де ціни регулюються, і виявляється в товарному дефіциті, зниженні якості продукції, вимушеному нагромадженні грошей, розвитку тіньової економіки, бартерних розрахунках. Індекс придушеної інфляції обчислюють як відношення загальної суми примусових заощаджень за поточний рік до річного обсягу товарообігу.

     Результатом знецінення грошей є падіння їх купівельної  спроможності, яка вимірюється  індексом купівельної спроможності грошової одиниці (наприклад гривні)

  

  Інфляцію  вимірюють за допомогою індексу інфляції:

.

     Під потужністю інфляційного зсуву у витратах населення на товари та послуги розуміють абсолютну вартісну оцінку зниження купівельної сили грошей за рахунок інфляційного зростання середніх цін та тарифів, яка може бути обчислена як різниця чисельника та знаменника індексу цін:

  

,

в якому  в практиці міжнародних зіставлень динаміки цін за базовий узято рівень 1967 р. Він ураховує формування надлишкових заощаджень та приховане зростання цін (зниження якості товарів за незмінних цін).

     Розглянемо  показники інфляції в Україні. Згідно даних Держкомстату інфляція в листопаді 2009р. склала 0,8%, а з початку року - 10,1%. Ціни виробників промислової продукції у жовтні зросли на 1,9%, з початку року - на 12,7%. Порівняно з жовтнем 2008р. ціни споживчих товарів зросли на 14,1%.

     Таблиця 7.1.

     Індекс  інфляції у 2009р.

 

     Сума  наявних доходів населення складається  із суми витрат населення на товари та послуги, а також приросту заощаджень населення.

     За  допомогою індексу купівельної  спроможності обчислюють один з головних показників характеристики доходів населення — індекс реальних доходів

  

,

де  — індекс номінальних доходів.

     Реальні доходи являють собою купівельну спроможність номінальних доходів і визначаються обсягом товарів та послуг, що можуть бути придбані за отримані номінальні доходи. Індекс номінальних доходів характеризує зміну таких доходів у звітному періоді порівняно з доходами в такому самому за тривалістю попередньому періоді. Індекс реальних доходів характеризує зміну купівельної спроможності населення у звітному періоді порівняно з базовим.

     Але необхідно вимірювати й аналізувати доходи окремих категорій населення. Усебічна характеристика  доходів потребує одночасного аналізу витрат цих окремих категорій населення. Структура витрат та структура споживання населенням конкретних товарів і послуг вивчає статистика бюджетів домогосподарств.

     Одним з важливих показників у статистиці доходів є про- 
житковий мінімум, який характеризує в грошовому вираженні мінімальний набір споживчих благ, що необхідні для задоволення основних потреб людини. З використанням рядів розподілу населення за розміром доходів обчислюється також частка тих, чий дохід нижчий від прожиткового мінімуму (існує ще менший показник — нижчий від порогу бідності). Це найбідніше населення, яке найбільше потребує соціального захисту. Згідно з методикою Європейської Економічної Комісії ООН до найбідніших належать ті групи населення, середньодушовий дохід у яких не перевищує 2/3 середнього доходу по країні в цілому.           На даний момент для економіки України характерне уповільнення зростання доходів населення, а витрати збільшились, згідно даних, продставлених Нацбанком. Порівняно з відповідним періодом 2008р. розмір середньомісячної заробітної плати збільшився на 5,4%. Індекс реальної заробітної плати у січні–серпні 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. становив 89,7%, а в серпні 2009р. по відношенню до попереднього місяця – 95,8%. Упродовж січня–серпня 2009р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 36,3%, або на 431,2 млн.грн. Серед видів економічної діяльності найвагоміше збільшення суми невиплаченої заробітної плати зафіксовано на економічно активних підприємствах промисловості (на 156,2 млн.грн.)