Статистичне дослідження економічного стану країни (регіону, міста)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  авіаційний університет

Інститут  економіки і менеджменту

Факультет економіки і підприємництва 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу: «Статистика»

на тему: Статистичне дослідження економічного стану країни (регіону, міста) 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2009

     ЗМІСТ 

Вступ………………………………………………………………………………..3      

Розділ  І. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАТИСТИКИ……….5

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА  НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ……………………….....8

РОЗДІЛ ІІІ. СТАТИСТИКА ПРОДУКЦІЇ………………………………………...14

3.1.Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції………..14

3.2.Статистичний облік промислової продукції………………………………….16

3.3.Статистика національного доходу та валового внутрішнього продукту…...21

РОЗДІЛ ІV. СТАТИСТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА……………….26

РОЗДІЛ V. СТАТИСТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО МАЙНА……………………...31

5.1. Статистичне вивчення основних та оборотних фондів…………………… .31   5.2. Показники об'єму і структури запасів матеріальних цінностей……………36

5.3.Показники  використання запасів матеріальних  цінностей………………….37

РОЗДІЛ VI. СТАТИСТИКА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ…………………………...39

6.1. Поняття та склад трудових ресурсів………………………………………….39

6.2. Особливості  статистичного вивчення ринку  праці………………………….40

РОЗДІЛ VII. СТАТИСТИКА РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ…………………...45

7.1.Статистика  доходів населення………………………………………………...45

7.2.Статистика  споживання населенням матеріальних  благ і послуг…………..50

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………………….55

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...63

Список використаної літератури…………………………………………………..65 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Статистичним  дослідженням економічного стану країни (регіону, міста) займається одна з найбільш важливих галузей статистики як наукової дісципліни і виду практичної діяльності органів державної статистики - економічна статистика. Отже, цей розділ статистичної науки і є предметом дослідження даної курсової роботи. Дані економічної статистики дозволяють забезпечити систематичний кількісний опис всіх основних аспектів економічного процесу і економіки країни в цілому. Вони необхідні перш за все органам державного управління для вирішення питань, пов'язаних з регулюванням економіки і розробки економічної політики, формулювання висновків щодо розвитку країни. Також споживачами статистики є бізнес та громадськість. Представникам бізнесу статистичні висновки щодо потенціалу економічного розвитку допомагають приймати інвестиційні рішення. Громадськість потребує статистичних даних для грунтовного обговорення суспільних проблем.

     Об'єктом  економічної статистики є сукупності з конкретним якісним складом, вивчення яких істотно важливе для пізнання масових явищ і управління життям суспільства в найширшому сенсі  цього слова. Предметом статистики є система загальних ознак (об'єктивних статистичних показників) стану, розвитку і взаємозв'язків суспільства.      Економічна статистика тісно пов'язана з іншими розділами статистики, і в першу чергу з соціально-демографічною статистикою, із статистикою окремих галузей (статистика промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і т.д.). Вона вивчає не тільки виробничі відносини, але і продуктивні сили: населення та ринок праці – технічну підготовку та кваліфікацію робочої сили, національне багатство, основні фонди і оборотні засоби та ступень їх ефективного використання тощо. Кордон між економічною статистикою та іншими згаданими розділами носить значною мірою умовний характер. При розробці методів розрахунку тих або інших показників спираються на інструментарій теорії статистики. Ключовим елементом економічної статистики є система показників, на основі яких здійснюється розрахунок.  Дана курсова робота є дуже актуальною, адже на даний момент найголовнішою проблемою сучасної України, я вважаю, є її теперішній економічний стан. Крім того, завдання економічної статистики нерозривно пов’язані із загальними завданнями переходу України до ринкової економіки:

• всестороннє і глибоке вивчення стану і розвитку усіх галузей економіки, різних соціальних і економічних процесів, їх тенденцій та закономірностей, на основі науково обґрунтованої системи показників;
• своєчасне забезпечення господарських і керівних органів, а також суспільства в цілому інформацією;
• аналіз структури економіки і технічно-економічних зрушень в ній;
• аналіз даних і оцінка екстенсивних та інтенсивних чинників розвитку економіки та її галузей;
• виявлення взаємозв’язку і пропорцій у суспільному виробництві;
• оцінка резервів росту суспільного виробництва;
• характеристика стану соціально-економічного розвитку країни у міждержавному порівнянні.
• її організація за системою національних рахунків, а також складання звітних балансів матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, міжгалузевих балансів, доходів і витрат населення.

     Отже, метою даної курсової роботи є статистичне дослідження економічного стану країни (регіону, міста), яке включає у себе широке коло питань, серед яких:

• система національних рахунків
• статистичне дослідження національного доходу та валового національного продукту
• статистика національного багатства і національного майна
• статистика рівня життя населення

 

     РОЗДІЛ  І. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАТИСТИКИ 

     Ключовим  елементом економічної статистики є система показників. Узгодженість між різними показниками досягається  шляхом гармонізації і координації  визначень і класифікаций, на основі яких здійснюється їх розрахунок. Узгодженість показників дозволяє використовувати їх в комбінаціях, а також обчислювати різні похідні коефіцієнти.

     Визначення  вмісту показника і методів його оцінки називають розробкою методології, яка включає етапи:

     1) ідентифікація явищ і процесів, формулювання цілей;

     2) визначення вмісту показників;

     3) визначення методів оцінки окремих показників;

     4) визначення основних класифікацій;

     5)визначення основних джерел даних, необхідних для розрахунку показників, а також процедури обробки зібраних даних з метою здобуття загальних показників.

     Вимоги  до системи показників:

1.  Система повинна мати  всеосяжний  характер,  тобто включати всі аспекти     економічного процесу.

2.  Показники системи,  що відносяться  до  різних  аспектів  економічного  процесу,  мають бути  методологічно  взаємоузгодженими.

     Система статистичних показників виконує, у свою чергу, пізнавальну, стимулювальну та керівну функції. Пізнавальна функція дозволяє встановлювати тенденції розвитку соціально-економічного явища, що аналізується, спонукає розглядати його у взаємозв’язку з іншими явищами. Стимулювальна функція дає змогу правильно відбити зміст та узагальнити об’єктивні властивості явищ, що вельми важливо для країни з перехідною економікою, яка обрала інтенсивний шлях розвитку, спрямований на становлення ринкових відносин. Керівна функція полягає у виробленні обґрунтованих рішень щодо розглядуваного явища, і це закріплює за статистикою роль активного учасника, а не стороннього спостерігача в будь-якій сфері відтворення.

     Умовно інформаційні потреби країни можуть бути задоволені за допомогою таких груп показників.

    Потреби щодо даних про населення:

• показники чисельності населення (чисельність та структура населення, сімей, домогосподарств, прогнози чисельності).
• рух населення (народження, шлюби, розлучення, смерть, міграція).

    Потреби щодо даних про економіку:

• економічні одиниці (підприємства; групування за розмірами, галузями, регіонами, формами власності і т. ін.).
• ресурси (трудові, матеріальні, фінансові).
• виробництво (витрати; виробнича діяльність та її результати; випуск продукції).
• розподіл та перерозподіл доходів (доходи від діяльності, податки, внески, соціальні виплати).
• використання матеріальних благ (проміжне споживання, капітальні вкладення, кінцеве споживання, зовнішнє торговельне сальдо).
• фінансові показники (заробітна плата, ціни та їх динаміка, індекси цін та зарплати).

    Інші потреби суспільства щодо інформації:

• вимір якості життя окремих осіб (здоров’я, освіта, професія, житло й умови життя та ступінь задоволення ними).
• вимір якості життя суспільства (культура — відвідування музеїв, театрів, бібліотек; злочинність, навколишнє середовище тощо).

     Система показників економічної статистики має ієрархічну структуру, на вершині якої знаходиться блок найбільш спільних макроекономічних показників – СНР(система національних рахунків).

     При  характеристиці динаміки  і  структури  соціально-економічних  явищ  велике значення має правильний їх розподіл відповідно до певних ознак. Для цього застосовуються  угрупування  і  класифікації,  що є,  по суті,  єдиною  категорією,  з  однією відмінністю: вибір  принципів  угрупування залежить від конкретного дослідника, а класифікація – це стандартне угрупування, яке є обов'язковим при вивченні соціально-економічних явищ.

     Виконання значної частини Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики забезпечило умови  для розроблення, впровадження та використання в Україні статистичних класифікацій, що гармонізовані (узгодженні методологічно і за кодами) з відповідними міжнародними та європейськими класифікаціями.

     Серед  найбільш  важливих  економічних класифікаторів,  використовуваних  в Україні і які ґрунтуються на базі міжнародних аналогів, слід зазначити:

• Класифікація форм власності (КФВ)
• Класифікація організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ)
• Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД)
• Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)
• Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП)
• Класифікатор держав світу (КДС)
• Класифікатор валют (КВ)
• Класифікація професій (КП)
• Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)
• Класифікатор систем позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО)

 

     Для характеристики розвитку суспільства  необхідно також використовувати групування статистичних показників за такими ознаками, як економічне призначення продукції; форми підпорядкування; економічні райони та територіально-виробничі комплекси. В результаті побудови та аналізу групувань отримують інформацію, необхідну для складання та аналізу національних рахунків.