Роль державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці

     Органи  Державної служби зайнятості звітують щомісяця за формою № 1-ПН „Звіт про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості України”. Повнішою та інформативнішою є форма № 2-ПН „Звіт про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості України” (табл. 3).

     На  основі даних щомісячної форми № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яку подають підприємства, спеціалісти Державної служби зайнятості розробляють розділ VII „Потреба підприємств, установ та організацій у працівниках” форми № 2-ПН.

     У цьому розділі відображається пропозиція вільних робочих місць і вакантних посад за галузями економіки і формами власності. Ця форма також передбачає звітність про новостворені робочі місця, а також заброньовані в рахунок 5-відсоткової квоти, кількість вільних робочих місць для інвалідів тощо. За даними формами звітують щомісячно (поштова-місячна) та щоквартально (поштова-квартальна) – за І квартал, І півріччя, 9 місяців, за рік.

     На  основі даних щомісячної форми № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яку подають підприємства, спеціалісти Державної служби зайнятості розробляють розділ VII „Потреба підприємств, установ та організацій у працівниках” форми № 2-ПН. [13] 
 
 
 
 
 

     У цьому розділі відображається пропозиція вільних робочих місць і вакантних посад за галузями економіки і формами власності. Ця форма також передбачає звітність про новостворені робочі місця, а також заброньовані в рахунок 5-відсоткової квоти, кількість вільних робочих місць для інвалідів тощо. За даними формами звітують щомісячно (поштова-місячна) та щоквартально (поштова-квартальна) – за І квартал, І півріччя, 9 місяців, за рік.

     Порядок подання форм № 2-ПН „Звіт про  працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості України” та № 3-ПН „Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках” представлено у табл. 4.

Таблиця 4. Порядок подання  форм звітності органів  служби зайнятості

    про робочі місця та їх рух

    У Законі України «Про зайнятість населення» (стаття 20) щодо участі підприємств, установ і організацій у реалізації державної політики зайнятості обумовлена обов'язковість для підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, реєстрації у місцевих центрах зайнятості за місцезнаходженням як платників зборів до державного фонду сприяння зайнятості населення, а також щодо щомісячного надання у повному обсязі інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та дані про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва із незалежних від них причин і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників, згідно з формами державної статистичної звітності та первинного обліку, затвердженими у встановленому порядку. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, неподання статистичних даних або подання їх недостовірними, чи із запізненням тягнуть за собою накладення на службових осіб штрафу у розмірі, передбаченому законодавством України.

    Таким чином, державна служба зайнятості з  одного боку акумулює інформацію роботодавців про потребу у робочій силі, вивільнених та прийнятих на роботу працівників тощо, а з іншого боку сама надає інформацію про кількість  населення, що звернулося за допомогою у пошуках роботи до цієї установи, його працевлаштування надання соціальної допомоги щодо захисту від безробіття.

    Для забезпечення діяльності державної  служби зайнятості щодо працевлаштування громадян, які шукають роботу, комплектування вакансій, заявлених роботодавцями, надання соціальних гарантій працівникам, які вивільнюються, функціонує система отримання адміністративних даних від підприємств, установ та організацій. Зазначені дані отримують за такими формами звітності:

    № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»;

    № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане  вивільнення працівників»;

    № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення  працівників»;

    № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників».

    Зазначені форми підготовлені відповідно до положень статті 19.1 Закону України «Про інформацію» та статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», затверджені та введені в дію наказом Мінпраці України від 19.12.05 № 420. [6]

    Названі форми містять статистичні показники  щодо характеристик вакантних робочих місць та вимог до претендентів на працевлаштування, інформацію про працівників, які підлягають вивільненню та про тих, що фактично були вивільнені, про працівників які були прийняті на роботу, в тому числі за направленням центрів зайнятості, а також на нові робочі місця. У відповідних інструкціях до форм відображені методологічні роз'яснення щодо заповнення вказаних форм звітності.

    Первинні  дані зазначених форм доповнені інформацією  про чисельність незайнятого  населення та окремих його характеристик, (а також працевлаштування, організацію та проведення професійного навчання та громадських робіт), акумулюються у затверджених Наказом Держкомстату (від 31.12.97 № 120), за поданням Міністерства праці та соціальної політики України, формах статистичної звітності з працевлаштування та зайнятості населення:

    -№1-ПН (працевлаштування) «Звіт про працевлаштування  і зайнятість населення, яке  звернулося до служби зайнятості  України» (місячна);

    -№2-ПН (працевлаштування) «Звіт про працевлаштування  і зайнятість населення, яке  звернулося до служби зайнятості України» (за 1 квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

    Вищевказаним  наказом передбачено, що методологічне  керівництво щодо заповнення зазначених форм, збір та розробку інформації здійснює Міністерство праці та соціальної політики України. Показники, що передбачені у формах, охоплюють дані стосовно обліку безробітних, які зареєстровані у державній службі зайнятості, їх працевлаштування (в тому числі на заброньовані робочі місця) професійного навчання, надання виплат допомоги по безробіттю та інших характеристик.

    Державною службою зайнятості здійснюється моніторинг стану працевлаштування громадян України  за кордоном, а також працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства на території України. [2]

    Слід  відмітити, що адміністративні дані державної служби зайнятості не можуть дати повну картину ситуації на ринку праці з таких причин. По-перше, до цієї установи за допомогою у пошуках роботи звертається лише частина безробітних осіб. А інформація про вакансії, спирається на дані, офіційно надані цій установі з боку роботодавців, які контактують з державною службою зайнятості. Реєстри щодо незайнятих осіб, які звернулися до цієї установи за допомогою у працевлаштуванні та вакансій побудовані таким чином, щоб у першу чергу сприяти виконанню основних її функцій щодо працевлаштування, а також вчасного та якісного надання інших соціальних послуг щодо захисту від безробіття. Це означає, що інформація, яка міститься у реєстрах державної служби зайнятості, є обмеженою, оскільки в Україні, як і в більшості країн, частина операцій з працевлаштування відбувається без участі цієї установи. Незважаючи на те, що адміністративні дані державної служби зайнятості мають обмежений діапазон, вони все ж можуть дати корисне уявлення про розвиток ринку праці, особливо на місцевому рівні. Це справедливо принаймні по відношенню до того сегменту ринку праці, що потрапляє до діапазону обслуговування цією установою щодо потреб незайнятого населення у захисті від безробіття. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Аналіз статистичних  даних

   Аналіз  роботи із зверненнями  громадян до обласного та базових центрів зайнятості свідчить, що за 3 місяці 2010 року, в порівнянні з відповідним минулорічним періодом, кількість письмових звернень зменшилась на 24 (із 53 до 29). Найбільше їх надійшло до Тернопільського обласного, Тернопільського міськрайонного та Бережанського районного центрів зайнятості. Зменшилась кількість листів з вищестоящих організацій за зверненнями громадян до органів влади щодо працевлаштування, виплати допомоги по безробіттю тощо. Разом з тим на  3,4% збільшилась порівняно з відповідним періодом минулого року кількість мешканців Тернопілля, які побували на особистих прийомах у керівників центрів зайнятості з питань: взяття на облік осіб, які мають  особисті селянські господарства; надання допомоги щодо виїзду на заробітки за кордон; надання дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; здобуття нової професії; одержання одноразової виплати  допомоги  по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю; про  порядок перебування на обліку; умови та порядок реєстрації в центрі зайнятості; порядок укладення трудового договору між підприємцем-фізичною особою і найманим працівником; виплати допомоги по безробіттю; вивільнення працівників; про достроковий вихід на пенсію; видачу довідок для отримання субсидій тощо. [2]

   Керівництвом  обласного і базових  центрів зайнятості забезпечено функціонування „гарячих” телефонних ліній. Протягом першого кварталу на „гарячу” лінію до керівництва обласної служби зайнятості загалом зателефонувало 55 осіб, у тому числі до керівництва обласного центру зайнятості – 13.

   Усі звернення розглянуто у встановлені  терміни, адресатам дано конкретні  письмові відповіді, а громадянам, які  побували на особистих прийомах у  керівників центрів зайнятості, усно роз‘яснено по суті  порушених ними питань. 

   На  обліку в центрах зайнятості Тернопільщини  за станом на 1 березня 2010 року перебувало 15984 осіб. З них: 50,5% - робітники, 45,9% - жінки, 38% - молодь, 17,4% - особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, 4,7% - вивільнені працівники, 1,9% - інваліди.

   В результаті відсутності чіткого  взаємозв‘язку між ринком освітніх послуг і ринком праці, недостатньої профорієнтаційної роботи з школярами  і їх батьками та надлишковим випуском фахівців з вищих навчальних закладів все більш помітним стає збільшення чисельності безробітних з вищою освітою. Так, частка безробітних даної категорії за станом 1 березня 2010 року в області складає 37,3 % від загальної чисельності безробітних (на відповідну дату 2009 року – 31,5%), у м. Тернополі – 62,7%. Протягом лютого 2010 року чисельність безробітних у сільській місцевості збільшилась на 5,2%, а у міській місцевості на 1% і на 01.03.2010 становила відповідно 9011 та 6973 осіб. Частка безробітних громадян, які проживають у сільській місцевості, з початку 2010 року збільшилась на 3,3 відсоткового пункту та склала 56,4 % від загальної кількості безробітних.