Організація роботи народного депутата України у Верховній Раді та з виборцями

Припиняються повноваження народного депутата України одночасно  з припиненням повноважень Верховної  Ради України, тобто від моменту  відкриття першого засідання  Верховної Ради України нового скликання.

Повноваження народного  депутата України можуть бути припинені  й достроково: за рішенням Верховної  Ради України, Президента України або  за рішенням суду.

Верховна Рада України  приймає рішення про дострокове припинення повноважень народного  депутата в разі:

• складення повноважень за його особистою заявою;
• набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
• визнання його судом недієздатним чи безвісно відсутнім;
• припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
• смерті.

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної  Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання  не можуть розпочатися¹³, відповідно припиняються повноваження і народних депутатів України.

На підставі рішення суду повноваження народного депутата України  припиняються достроково у разі невиконання  вимоги щодо несумісності депутатського  мандата з іншими видами діяльності; повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Народні депутати України  є членами колегіального органу – Верховної Ради України, і основною формою їхньої роботи є участь у  засіданнях Верховної Ради України  та її органів. Діяльність народного  депутата України у Верховній  Раді України здійснюється у порядку  встановленому законом. Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України:

• Бере участь у засіданнях Верховної Ради України;
• Бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);
• Бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України;
• Виконує доручення Верховної Ради України та її органів;
• Бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України;
• Бере участь у парламентських слуханнях;
• Звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, не залежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про регламент Верховної Ради України.

Оскільки народний депутат  України є членом Верховної Ради України і тому зміст його повноважень  походить від повноважень Верховної  Ради. Народні депутати повинні мати такі і стільки прав та обов'язків, щоб Верховна Рада могла бути органом  законодавчої влади й виконувати інші свої повноваження. Закон України «Про статус народного депутата України» виділяє три групи прав і обов'язків депутата:

• права й обов'язки народного депутата у Верховній Раді та її органах;
• права й обов'язки народного депутата у виборчому окрузі та за його межами;
• права народних депутатів, що гарантують здійснення їх депутатських повноважень, і обов'язки посадових осіб щодо їх реалізації (основні гарантії депутатської діяльності).

На сукупність прав народних депутатів впливають і їх обов'язки, перелік яких закріплений чинними  законами. Так, народний депутат зобов'язаний:

• бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;
• виконувати їх доручення й інформувати про виконання цих доручень;
• додержуватися Регламенту Верховної Ради України та інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради та й органів;
• брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів.

Пленарні засідання Верховної  Ради, комітетів, комісій є ефективними, якщо депутати не тільки присутні на них, але й беруть активну участь у  роботі, а саме: подають пропозиції щодо порядку денного, процедур обговорення  питань, виступають у обговоренні  питань, проектів актів Верховної  Ради, її органів, голосують тощо. У  разі неможливості прибути на пленарне засідання депутат повинен завчасно повідомити про це з зазначенням  причин Секретаріат Верховної Ради, голову комітету, комісії.

Депутат як член Верховної  Ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються  на пленарних засіданнях Верховної  Ради та її органів, до складу яких він  входить. Він голосує особисто і  має один голос. Депутат має право  брати участь в роботі комітетів, комісій, членом яких він не є, з правом дорадчого голосу.

Кожен депутат може впливати на зміст діяльності Верховної Ради та її органів, бо йому надано право - пропонувати  питання для розгляду Верховною  Радою або її органами; ставити  питання про визнання законопроекту  терміновим та про внесення його на народне обговорення або референдум, вносити проекти постанов, інших  актів, поправки до них; вносити пропозиції з будь-яких питань, що входять до відома Верховної Ради та її органів, крім випадків, коли право внесення пропозиції закріплено чинним законодавством за певним органом чи посадовою особою; висловлювати думку щодо персонального  складу органів і кандидатур посадових  осіб, які обираються, призначаються, затверджуються, або на призначення  яких дається згода Верховною  Радою; ставити питання про недовіру складу органів, утворених Верховною  Радою, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено  Верховною Радою.

Найважливішим серед цієї групи прав слід назвати право  законодавчої ініціативи у Верховній  Раді. Це право народний депутат  може реалізувати у формі внесення:

• проекту нового закону, проекту закону про зміни чи доповнення до чинного закону або про його скасування;
• обґрунтованої пропозиції про необхідність прийняття нового закону, закону про зміни чи доповнення до чинного закону або про його скасування (законодавча пропозиція);
• пропозицій та поправок до документа законодавчої ініціативи, що розглядається Верховною Радою.

У разі внесення законопроекту  чи законодавчої пропозиції вони обов'язково розглядаються на пленарному засіданні  Верховної Ради з забезпеченням  виступу ініціатора їх внесення, і  щодо них приймається рішення.

Робота народного депутата України у Верховній Раді України  здійснюється згідно з планом роботи сесії парламенту. Депутат може брати  участь у засіданнях парламентських комітетів, підкомісій та робочих груп, виконувати доручення Верховної  Ради України та її органів (за винятком виконання невідкладних доручень), працювати над законопроектами  лише у період між засіданнями  Верховної Ради. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки  депутати використовують на свій розсуд для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому  окрузі та іншої діяльності, пов’язаної з виконанням депутатських повноважень.

Участь у засіданнях Верховної  Ради України та її органів, виконання  доручень Верховної Ради та її органів  є підставою для відкладення  депутатом усіх інших службових  справ. Депутат зобов’язаний зареєструватися  і бути присутнім на засіданнях Верховної  Ради України та її органів, до яких його обрано. Депутат не має права  не брати участь у голосуванні, в  тому числі й таємному, за винятком випадку, коли Верховна Рада прийме окреме рішення щодо нього персонально, та інших випадків, передбачених законодавством.

Депутат забезпечується персональним місцем у залі засідань Верховної  Ради України. Депутат зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім  на засіданні Верховної Ради й  органів, до складу яких він обраний.

Відсутність народного депутата на засіданнях Верховної Ради України  та її органів допускається тільки з поважних причин. Поважними причинами  визнаються: виконання доручень Верховної  Ради або її органів; тимчасове відсторонення  від роботи у зв’язку з хворобою чи доглядом за дитиною; одруження, траур, документально підтверджені транспортні  перешкоди. У кожному випадку  Верховна Рада України вирішує питання  про визнання причин відсутності  поважною після розгляду висновку Комітету з питань Регламенту та депутатської етики.

Депутат, що не міг взяти  участь у засіданнях, повинен письмово повідомити Голову Верховної Ради України  через Секретаріат Верховної  Ради. За дні відсутності без поважних причин депутату не виплачується заробітна  плата. Після закінчення сесії Верховної  Ради за поданням Секретаріату Верховної  Ради в газеті «Голос України» мають  друкуватися відомості про відсутність  депутатів без поважних причин (що на практиці не виконується).

Дані про відсутність  депутатів на засіданнях Верховної  Ради та її органів без поважних та з невідомих причин щомісячно  передаються Секретаріатом Верховної  Ради до Комітету з питань Регламенту та депутатської етики. На вимогу цього  комітету депутат зобов’язаний дати пояснення причини своєї відсутності. Пропущені депутатом засідання  Верховної Ради чи її органів, щодо яких немає відповідного рішення  Верховної Ради, вважаються пропущеними  депутатом без поважних причин.

Регламент Верховної Ради України містить норму, згідно з  якою, у випадку відсутності депутата без поважних причин більш ніж  на 20 засіданнях протягом календарного року, Комітет з питань Регламенту та депутатської етики подає до Верховної  Ради України пропозицію про порушення  Верховною Радою питання перед  виборцями відповідного округу про  його відкликання. Однак Конституція  України 1996 р. не містить відкликання  в якості однієї з підстав дострокового припинення повноважень народних депутатів, що унеможливлює відкликання як таке.

У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися  загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових  осіб і громадян; утримуватись від  дій, заяв та вчинків, що компрометують  його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

На засіданнях Верховної  Ради народний депутат не повинен  порушувати дисципліну, заважати проведенню засідання, використовувати образливі  або лайливі висловлювання, закликати  до незаконних дій. Головуючий на засіданні  має право попередити про неприпустимість  таких дій, припинити його виступ або позбавити його права виступу.

Якщо народний депутат  своєю поведінкою заважає проведенню засідання, головуючий попереджає його персонально. Після повторного попередження головуючий за згодою більшості депутатів  може запропонувати народному депутату залишити сесійний зал до кінця засідання. Якщо народний депутат відмовляється  залишити зал, головуючий припиняє засідання  до виконання його вимоги. У цьому  випадку Верховна Рада України може прийняти рішення про позбавлення  депутата права брати участь у  пленарних засіданнях (до 5) і це рішення  публікується в газеті «Голос України».

Якщо під час засідання  Верховної Ради депутат вчинить  дії, що містять ознаки злочину, головуючий закриває засідання і звертається  до Генерального прокурора з пропозицією  вжити необхідних заходів.

Народний депутат є  членом Верховної Ради і має усі  права, що забезпечують його участь у  діяльності парламенту. Він несе відповідальність перед Верховною Радою, виконує  її доручення і доручення її органів.

Депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються  на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких його обрано. Кожен  депутат має один голос. Якщо депутат  не є членом якогось органу Верховної  Ради, він може взяти участь у  його роботі з правом дорадчого голосу.

Народний депутат має  право:

– обирати і бути обраним  на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України;

– обирати і бути обраним  до органів Верховної Ради України;

– пропонувати питання  для розгляду Верховної Радою  України або її органами;

– законодавчої ініціативи (яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції);

– звертатися із депутатськими  запитами, вимагати відповіді на них;

– брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;

– виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів  голосування;

– висловлювати свою думку  щодо кожного питання, яке розглядається  на засіданні;

– висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються  на посади, звільняються з посад  Верховною Радою України, а також  щодо яких Верховна Рада України надає  згоду на призначення і звільнення з посад;

– порушувати питання про  заміну головуючого на пленарному засіданні  Верховної Ради України;

– порушувати питання про  довіру складу органів, утворених Верховною  Радою України, а також посадовим  особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцією України;

– порушувати питання про  перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розміщених на території  України, щодо яких є дані про порушення  ними законодавства України, про  створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;

– передавати для внесення до протоколу і стенографічного  бюлетеня засідання текст свого  виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються  Верховною Радою України;