Соціологічне дослідження соціально-психологічного клімату в колективі

Фізіологічною основою характеру є сплав рис типу вищої нервової діяльності і складних стійких систем тимчасових зв'язків, вироблених у результаті індивідуального життєвого досвіду. У цьому сплаві системи тимчасових зв'язків грають більш важливу роль, тому що тип нервової системи можна сформувати всі суспільно коштовні якості особистості. Але, по-перше, системи зв'язків формуються по-різному в представників різних типів нервової системи і, по-друге, ці системи зв'язків виявляються своєрідно в залежності від типів. Наприклад, рішучість характеру можна виховати й у представника сильного, збудливого типу нервової системи, і в представника слабкого типу. Але виховуватися вона буде по-різному і виявлятися буде по-різному в залежності від типу.

Зі сказаного ясно, що характер не успадковується і не є природженою властивістю особистості, а також не є постійною і незмінною властивістю. Характер формується і розвивається під впливом навколишнього середовища, життєвого досвіду людини, його виховання. Впливи ці носять, по-перше, суспільно-історичний характер (кожна людина живе в умовах визначеного історичного ладу, визначеної соціального середовища і складається як особистість під їх впливом) і, по-друге, індивідуально-своєрідний характер (умови життя і діяльності кожної людини, його життєвий шлях своєрідні і неповторні). Тому характер кожної людини визначається як його суспільним буттям, так і його індивідуальним буттям. Наслідком цього є нескінченна розмаїтість індивідуальних характерів. Однак у житті і діяльності людей, що живуть і розвиваються в однакових умовах, мається багато загального, тому й у характері їх будуть деякі загальні сторони і риси, що відбивають загальні, типові сторони їхнього життя. Характер кожної людини являє собою єдність індивідуального і типового. Кожна суспільно-історична епоха характеризується визначеним загальним укладом життя і суспільно-економічних відносин, що впливають на світогляд людей, формуючи риси характеру.

Характер - це нерозривне ціле. Але вивчити і зрозуміти таке складне ціле, як характер, не можна, не виділивши в ньому окремих сторін або типових проявів (рис характеру). Загальні риси характеру виявляються у відносинах особистості до суспільних обов'язків і боргу, до людей, до самої себе. Відношення до суспільних обов'язків і боргу насамперед виявляється у відношенні особистості до суспільної праці. У цьому зв'язку виявляються такі риси характеру, як працьовитість, сумлінність, наполегливість, ощадливість, і протилежні їм - лінощі, недбалість, пасивність, марнотратство. Відношення людини до праці впливає на формування його інших особистісних якостей. Д. И. Писарєв писав: "Характер загартовується працею, і хто ніколи не добував собі власною працею насущної їжі, той у більшій частині залишається назавжди слабкою, млявою і безхарактерною людиною". Відношення до людей наочно виступає в таких рисах характеру, як товариськість, увічливість, доброзичливість і т.п. Антиподами цих рис є замкнутість, безтактність, недоброзичливість. Як затверджував В. Гюго, "у кожних чоловік три характери: той, котрий йому приписують; той, котрий він сам собі приписує; і, нарешті, той, котрий є в дійсності". З метою з'ясування суті свого характеру людині корисно знати думка про себе колективу, у якому він працює і проводить значну частину свого життя. І насамперед те, наскільки упорядковані в нього відносини з людьми, наскільки він потрібний людям, наскільки він авторитетний серед них. Відношення до самого себе виявляється в самооцінці своїх дій. Твереза самооцінка - це одне з умов удосконалювання особистості, що допомагають виробляти такі риси характеру, як скромність, принциповість, самодисципліна. Негативними рисами характеру є підвищена зарозумілість, зарозумілість і хвастощі. Людина, що володіє цими рисами, звичайно неуживчива у колективі, мимоволі створює в ньому передконфліктні і конфліктні ситуації. Небажана й інша крайність у характері людини: недооцінка своїх достоїнств, боязкість у висловленні своїх позицій, у відстоюванні своїх поглядів. Скромність і самокритичність повинні сполучитися з загостреним почуттям власного достоїнства, заснованому на свідомості дійсної значимості своєї особистості, на наявності відомих успіхів у праці на загальну користь. Принциповість - одне з коштовних особистісних якостей, що додають характеру діяльну спрямованість. Вольові риси характеру. Під волею розуміється складний психічний процес, що викликає активність людини і будить його діяти направлено. Воля є здатністю людини переборювати перешкоди, домагатися поставленої мети. Конкретно вона виступає в таких рисах характеру, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, мужність. Дані риси характеру можуть сприяти досягненню як суспільно корисних, так і антигромадських цілей. Для цього важливо визначити, який мотив вольового поводження людини. "Хоробрий учинок, мотив якого складається в поневоленні іншої людини, у захопленні чужого добра, у просуванні по службі, і хоробрий учинок, мотив якого полягає в тім, щоб допомогти загальній справі, володіють, звичайно зовсім різними психологічними якостями". По вольовій активності характери підрозділяються на сильні і слабкі. Люди сильним характером мають стійкі цілі, ініціативні, змело приймають рішення і реалізують їх, мають велику витримку, мужні і сміливі. Людей, у яких ці якості слабко виражені або окремі з них відсутні, відносять до категорії слабохарактерних. Їм властиво пасивний прояв своїх ділових і особистих якостей. Найчастіше такі люди, маючи самі гарні наміри, не домагаються значимих результатів у роботі, навчанні. Багато хто з них щиро переживають своє невміння самостійне, наполегливо і рішуче діяти.

        Вольові якості можна виховувати в людини. Павлов підкреслював, що людина - це єдина система, здатна регулювати сама себе в широких межах, тобто може самоудосконалюватися.

Для визначення рис характеру, які позитивно або негативно впливають на соціально-психологічний клімат в окремому колективі було проведено дослідження методом прямого закритого анкетування в Центрі по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Анкетування – метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Анкетне опитування проводять для з’ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов’язане з головним завданням дослідження.

        В анкетуванні приймали участь 48 респондентів, з них - 24 чоловіка і 24 жінки. Середній вік опитуємих - 34 роки.

       Риси характеру, які впливають на соціально-психологічний клімат.

1).  Гнучкість, здатність сприймати нове.

2).  Консерватизм.

3).  Рішучість, відповідальність.

4).  Почуття гумору.

5).  Невпевненість у собі.

6).  Вміння підтримати іншого.

7).  Завищена самооцінка.

8).  Нездатність йти на компроміс.

9).  Наполегливість.

10). Бачення недоліків інших.

За рейтингом питань риси характеру, які позитивно впливають на  соціально-психологічний клімат:

-         почуття гумору та наполегливість (по 34 респонденти) - 70%

-         вміння підтримати іншого (30 респондента) - 63%

-         гнучкість, здатність сприймати нове (26 респондента) - 54%

-         рішучисть, відповідальність (25 респондента) - 52%

Одночасно, риси характеру, які негативно впливають на соціально-психологічний клімат:

-         бачення недоліків інших (43 респондента) - 90%

-         консерватизм, завищена самооцінка та нездатність йти на компроміс (по 42 респонденти) - 88%.

Таким чином, вивчивши причини та умови виникнення конфліктів у колективі, їх різновиди, а також особливості характеру та темпераменту, можливо зробити висновок. Для запобігання й усунення конфліктів в колективі необхідно враховувати особисті властивості людини, спираючись на тип її темпераменту та риси характеру.

3. Висновки.

В процесі роботи з’ясовано, що соціально-психологічний клімат є дієвим чинником, від якого в кінцевому результаті залежить діяльність колективу. Соціально-психологічний клімат, в свою чергу, створюється на підставі певних умов праці, належної і справедливої її оцінки, розвинутих засобів стимулювання, можливості планувати свою кар’єру та просуватись по службовій шкалі. Крім того, соціально-психологічний клімат залежить від лічностних особистостей, які є поєднанням певного набору рис характеру на основі типу темпераменту.

Своєрідним показником соціально-психологічного клімату в колективі є кількість конфліктних ситуацій. При чому конфлікт може бути, з одного боку, засобом вирішення загальної проблеми, і наслідком несприятливої атмосфери, з іншого. Управління конфліктами включає до свого складу методи запобігання, вирішення, а також переведення до конструктивного поля, тобто, конфлікти можуть привести як до погіршення соціально-психологічного клімату, так і до його поліпшення.

Проведеня власного дослідження дозволило виявити, які риси характеру впливають на покращення або погіршення соціально-психологічного клімату в окремому колективі.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ.

1. Бовыкин В.И. Новый менеджмент: управление предприятием на уровне высших стандартов; теория и практика эффективного управления. – М.: Экономика, 2005. – 368 с.

2. Бергер Дороти, Бергер Ланс // Энциклопедия систем мотивации и оплаты труда., Альбина-Бук, 2008, 526 с.

3. Человеческий фактор: единство сознательности и деятельности.-В.И. Волович, А.И.Клепиков, И.В.Огородник и др.-К.: 1989.-287с.

4. Денісов Вадим Михайлович. Формування позитивного соціально-психологічного клімату у військових колективах підрозділів охорони кордону : дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. — Хмельницький, 2007. — 219арк. — Бібліогр.: арк. 205-219.

5. Кадровый менеджмент, Под.ред. Кабанова А.Ю,М: Юнити, 2005, 521 c.

6. Семенова И.И. История менеджмента: Учебное пособие для вузов. –

М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 222 с.

7. Рамперсад Хьюберт К. Общее управление качеством: личностные и организационные изменения. — М.: Олимп-бизнес, 2005. — 256 с.                 

                            Електронні ресурси.

8. Теорія мотивації Хекхаузена . www.hrm.ru.

9. Управління персоналом. Словник-довідник. http://psyfactor.org/personal/personal10-12.htm 

10. Фонд демократичних ініціатив http://dif.org.ua

11. (Электронная энциклопедия по управлению персоналом)

http://wiki.hr-portal.ru

1