Соціально-економічні гарантії держави населенню

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 12:52, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження полягає у визначенні напрямків вдосконалення системи соціальних гарантій на основі теоретичних та практичних аспектів обраної проблематики.
Для досягнення вказаної мети потрібно визначити такі завдання:
- дослідити та поглибити теоретичні основи поняття “соціальні гарантії”;
- охарактеризувати показники ефективності соціальних гарантій;
- виявити та проаналізувати вплив економічної системи держави на забезпечення соціальних гарантій населення; проаналізувати процеси становлення та розвитку системи соціальних гарантій населення в Україні;
- оцінити основні соціально-економічні гарантії в Україні;
- визначити ефективність забезпечення населення соціально-економічними гарантіями в Україні;
- проаналізувати споживчий кошик провідних країн світу;
- визначити основні джерела фінансового забезпечення соціальних гарантій населення;
- розробити пропозиції щодо покращання їх фінансування соціальних гарантій.

Работа содержит 1 файл

курсова сущинська - копия.docx

— 244.88 Кб (Скачать)

Таблиця 2.9

Динаміка зміни розміру  одноразової допомоги у зв’язку  з народженням дитини в Україні  у 2009-2011роки

Кількість дітей

Роки

Абсолютний приріст, грн

Темп приросту,%

2009

2010

2011

2010 – 2009

2011-2010

2010-2009

2011-2010

1

12240

12240

24960

0

12720

0

103,92

2

25000

25000

49920

0

24920

0

99,68

3 і більше

50000

50000

99840

0

49840

0

99,68


 

За даними таблиці можна  зробити висновок що в 2011 році спостерігалось значне зростання допомоги при народженні дитини. У 2011 році виплати при народжені  першої дитини становили 24960 грн, другої – 49920 грн, третьої і більше – 99840 грн. Відчутна державна допомога при  народженні дитини сприяє певному поліпшенню демографічної ситуації в Україні. Зокрема, простежується невпинне збільшення кількості народжених.

Ще однією соціальною гарантією  держави є допомога малозабезпеченим сім’ям. Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у  грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території  України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї (табл.2.10.). Це є досить позитивною тенденцією адже дає можливість малозабезпеченим верствам населення вийти за мені бідності.

 

 

 

 

Таблиця 2.10.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям в Україні  за 2009-2011р

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім"ям

2009

2010

2011

Абсолютний приріст, грн

Темп приросту,%

2010-2009

2011-2010

2010-2009

2011-2010

Для працездатних осіб

182,21

197,4

197,61

15,19

0,57

8,34

0,1

Для непрацездатних осіб

266,25

562,5

562,5

296,25

0

111,27

0

Для інвалідів

294

562,5

562,5

268,5

0

91,33

0


 

Розмір державної соціальної допомоги не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї. У  сукупному доході сім'ї при визначенні її права на отримання державної  соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово - комунальні послуги.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначається  і виплачується: громадянам України, які постійно проживають на території  України; іноземцям та особам без  громадянства, які переселилися з  інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, що набули статусу  біженця.

Для визначення розміру соціальної допомоги застосовується прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом  на відповідний рік. Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру  прожиткового мінімуму у такому розмірі:- інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно  звання "Мати-героїня" - 100%- інвалідам  ІІ групи - 80%- інвалідам ІІІ групи - 60%- священнослужителям та церковнослужителям - 50%- чоловікам, які досягли 63 років, жінкам - 58 років - 30% У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок соціальної допомоги здійснюється з місяця, що настає за тим, у якому відбулося збільшення прожиткового мінімуму .

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (табл. 2.11.).

Таблиця 2.11.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам в Україні у 2011 році

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію та інвалідам

Категорії

Розмір

Термін

Особа, яка досягла віку (чоловік - 63 роки, жінка - 58 років) та не має право  на пенсію відповідно до чинного законодавства  або визнана інвалідами в установленому  порядку

І група

375 грн. 00 коп.

З дня звернення за допомогою, якщо звернення відбулось не пізніше  трьох місяців з дня досягнення віку або встановлення інвалідності, то допомога призначається з дня  встановлення інвалідності або досягнення відповідного віку.

ІІ група

325 грн. 00 коп

ІІІ група

300 грн. 00 коп.


 

 

 Особа , яка досягла  віку (чоловік - 65 роки, жінка - 60 років  ) та не має право на пенсію  відповідно до чинного законодавства  або визнана інвалідам в установленому  порядку. 

Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років у разі, коли:  рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується внаслідок ухилення від їх сплати; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Право на призначення субсидії мають сім'ї, у яких розмір плати  за житлово-комунальні послуги у  межах норм споживання, з урахуванням  пільг, перевищує обсяг визначеного  Кабінетом Міністрів України  обов'язкового відсотку платежу (15 чи 20 відсотків середньомісячного сукупного  доходу). 

Отже, провівши аналіз ми можемо вказати на значну роль держави у  забезпеченні матеріального добробуту  громадян. Протягом 2009-2011 років ми спостерігаємо  нерівномірне, але все ж таки зростання  розміру мінімальної пенсії, соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Спостерігається  значний зріст виплат при народжені  дитини, що зумовлює необхідність покращення демографічної ситуації в країні.

 

2.3  Ефективність  забезпечення населення соціально-економічними  гарантіями в Україні.

 

Ефективність соціальної діяльності — це узагальнений, інтегральний показник якості, а також явище, що зачіпає безліч різноманітних соціальних факторів, які впливають на загальний  добробут людини. Оцінка ефективності соціальної діяльності повинна враховувати  досягнення як у кількісних параметрах, так і в якісних характеристиках. Коли оцінюється результат співвідношення фінансових, матеріальних, трудових, тимчасових і інших витрат із рівнем реалізації стратегічних і тактичних цілей, досягнутий результат зіставляється  з прийнятими стандартами соціального  обслуговування населення. 

При визначенні ефективності соціальної діяльності необхідно брати  до уваги не ефективність взагалі, а  ефективність функціонування системи  соціального забезпечення. 

Соціальне забезпечення фінансується на усіх рівнях. Видатки соціального  спрямування зведеного бюджету  у 2010 році становили 240,6 млрд.грн., що більше за аналогічний показник попереднього року на 50,2 млрд.грн., або на 26,4%. Частка видатків соціального спрямування в державному бюджеті склала 49,6%, що більше відповідного показника 2009 року на 1,8 пункта (графік 2.1.)

 

 

Графік 2.1: Динаміка частки видатків соціального спрямування у структурі видатків Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України за 2008-2010 роки

Із графіка 2.1. видно, що місцеві бюджети спрямовують у соціально-культурну сферу значно більшу частку видатків, ніж державний бюджет. Це пояснюється структурою витрат місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом. За 2010 рік ця частка видатків місцевих бюджетів зросла щодо показника попереднього року на 2,6 пункти і склала 84,6%.

Сюди належать видатки на забезпечення функціонування бюджетних установ  у галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення.

Тенденції у структурі видатків місцевих бюджетів повязані зі змінами у темпах їх зростання (Додаток А). Зокрема відстежується стала тенденція до збільшення видатків соціального спрямування як місцевих бюджетів, так і зведеного й державного бюджетів.

З додатку  можна сказати, що наразі місцеві бюджети не мають  достатніх ресурсів для виконання  власних повноважень та реалізації політики щодо забезпечення високого рівня життєдіяльності населення.

Ефективне забезпечення соціальних гарантій має на меті покращити рівень життя  населення. Покращити рівень життя населення на нашу думку можна підвищенням розміру реальної заробітної плати (табл.2.12.)

Таблиця 2.12.

Середньомісячна номінальна та реальна заробітна плата в  Україні у 2009-2011 роках

Рік

Розмір реальної заробітної плати

Темпи зростання відносно відповідного періоду попереднього року,%

Номінальна

Реальна

2009

1906

105,5

90,8

2010

2110

118,7

110,7

2011

2297

120,5

108,8


 

Підвищення  номінальної  зарплати на перший погляд свідчить про  певне поліпшення добробуту населення. Так, номінальна заробітна плата  протягом всього періоду дослідження (2009-2011 роки) постійно зростала. Але  точнішим показником тут є реальна  заробітна плата. Так як на реальну  заробітну плату впливає індекс споживчих цін (інфляція). Зниження темпів зростання реальної заробітної плати – негативна тенденція, бо призводить не до поліпшення рівня життя, а до стагнації чи навіть погіршення. При показнику темпу зростання менше 100% (у 2009році) спостерігається зниження рівня добробуту населення по відношенню до попереднього року, тобто зменшується кількість товарів та послуг, які реально придбати на отримані за роботу кошти.

Спираючись на досвід розвинених країн, доцільним при оцінці ефективності соціальних виплат є застосування наступних  критеріїв: значущості соціальних виплат у забезпеченні доходів (захисту) від відповідних соціальних ризиків; своєчасність та повнота одержання соціальних виплат; доступність та якість соціальних виплат, різниця між мінімальною та реальною заробітньою платою, та динаміка видатків бюджету на соціальне забезпечення.

Щодо значущості соціальних виплат, то мова йде про те, наскільки  вони є результативними з точки  зору збільшення чи збереження доходів  населення в цілому. Даний критерій оцінюється в системі двох показників:

  1. відносний показник ступеня фінансової автономії сім’ї (даний показник в Україні коливається в межах від 0,4 до 1 протягом 2009-2011 років) і означає те, що більшість домогосподарств живе переважно за рахунок соціальних виплат і суспільні кошти витрачаються не раціонально. Проте   таке твердження можливе лише при системному зв’язку з оцінкою 2 показника:
  2. абсолютний показник ступеня фінансової спроможності сім’ї. Коливання цього показника в межах від 0,4 до 0, при зростання показника ступеня фінансової автономії вважається позитивним результатом надання соціальних виплат.

Україну називають соціально орієнтованою державою. З однієї сторони це добре, адже держава піклується про свої громадян, але з іншої, таке піклування не завжди є доцільним і веде тільки до зменшення суспільних коштів.

На нашу думку, система контролю соціальних виплат населенню має  включати діяльність спеціальних інститутів, спрямовану на постійний аналіз та моніторинг результативності соціальних виплат, фактичної нужденності одержувачів.

Наступним показником ефективності є  показник доступності та якості соціальних виплат. Українці у 2011 році стали значно менше звертатися по соціальну допомогу і субсидії. Причини — складність в оформленні та необґрунтовані відмови.

В Україні 24,4% громадян через  складність і тривалість оформлення соціальної допомоги та виплат більше не хочуть звертатися до управлінь  праці та соціального захисту.(а результатами дослідження,проведеного в рамках проекту «Національний моніторинг реформи соціального захисту та соціальних послуг» ). В 2011 році кількість одержувачів соціальної допомоги та житлових субсидій в деяких регіонах скоротилася майже на половину.   Серед причин такого скорочення було виявлено довільне тлумачення соціальними інспекторами права на допомогу, траплялися такі випадки, коли вони на власний розсуд визначали — надавати житлову субсидію чи ні, не вивчаючи доходів та майна. Дослідження також виявило низку суттєвих недоліків щодо поширення інформації про розміри та порядок призначення допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення. Зокрема, 51% респондентів зазначили, що без сторонньої допомоги їм було важко розібратися з документами, в той час як 49% заявили, що отримана інформація щодо процедури, розміру та порядку призначення соцдопомоги була вичерпною та зрозумілою.

Информация о работе Соціально-економічні гарантії держави населенню