Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 12:52, курсовая работа
Мета дослідження полягає у визначенні напрямків вдосконалення системи соціальних гарантій на основі теоретичних та практичних аспектів обраної проблематики.
Для досягнення вказаної мети потрібно визначити такі завдання:
- дослідити та поглибити теоретичні основи поняття “соціальні гарантії”;
- охарактеризувати показники ефективності соціальних гарантій;
- виявити та проаналізувати вплив економічної системи держави на забезпечення соціальних гарантій населення; проаналізувати процеси становлення та розвитку системи соціальних гарантій населення в Україні;
- оцінити основні соціально-економічні гарантії в Україні;
- визначити ефективність забезпечення населення соціально-економічними гарантіями в Україні;
- проаналізувати споживчий кошик провідних країн світу;
- визначити основні джерела фінансового забезпечення соціальних гарантій населення;
- розробити пропозиції щодо покращання їх фінансування соціальних гарантій.
При низький рівень життя населення, а отже і про низькій рівень доходів свідчать опубліковані у вересні 2010 р. ірландським журналом «International Living» рейтинги рівня життя країн світу. Індекс «International Living» враховує, номінальні та реальні доходи населення, вартість проживання, рівень заощаджень, інфраструктуру, стан навколишнього середовища, охорону здоров'я, рівень культури, економічні показники, свободу слова, ризик та безпеку, а також кліматичні умови. Максимальний бал за кожним критерієм 100. Україна зайняла 68-ме місце [4, 55].
Науково обґрунтована реалізація соціальних гарантій вимагає дотримання основних співвідношень між розглянутими показниками (рис.1).
Рис. 1 Взаємозв’язок показників малозабезпеченості:
ПМ – прожитковий мінімум;
ЗПmin – мінімальна заробітна плата;
Дн– доходи населення.
У науково-практичному аспекті
чіткого теоретичного осмислення вимагає
ідеологія мінімальної
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ГАРАНТІЙ ДЕРЖАВОЮ НАСЕЛЕННЮ В УКРАЇНІ У 2009-2011 РР.
2.1 Оцінка основних
соціально-економічних
Як уже зазначалось, прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом. На сьогоднішній день показник прожиткового мінімуму залишається одним з ключових при характеристиці рівня життя населення.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України згідно Закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Статтею 24 проекту Закону України „Про Державний бюджет на 2011 рік” установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Зміну рівня прожиткового мінімуму протягом останніх 3 років можна проаналізувати за даними таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розмір прожиткового мінімуму на одну особу у 2009-2011рр в Україні,грн.
Соціальні та демографічні верстви населення |
Розмір станом на 1 січня відповідного року,грн. |
Абсолютний приріст, грн. |
Темп приросту,% | ||||
2009 |
2010 |
2011 |
2010-2009 |
2011-2010 |
2010-2009 |
2011-2010 | |
прожитковий мінімум на 1 особу |
626 |
825 |
894 |
199 |
69 |
31,78 |
8,36 |
діти віком до 6 років |
557 |
755 |
816 |
198 |
61 |
35,5 |
8,08 |
діти від 6 до 18 років |
701 |
901 |
977 |
200 |
76 |
28,5 |
8,43 |
працездатні особи |
669 |
869 |
941 |
200 |
72 |
29,9 |
8,29 |
особи які втратили працездатність |
498 |
695 |
750 |
197 |
55 |
39,5 |
7,91 |
Як ми можемо проаналізувати, з 2009-2011 рік спостерігався зріст рівня прожиткового мінімуму. Найбільш великий темп росту спостерігається в період 2010-2009р, він складав 31% в розрахунку на одну особу. Також ми можемо спостерігати хоч і не стабільний, але все ж таки зріст рівня прожиткового мінімуму усім соціальним верствам.
Незважаючи на тенденцію збільшення темпів росту базового соціального стандарту протягом останніх років, продовжує залишатися значною частка населення, яка має рівень споживання, що не набагато перевищує прожитковий мінімум. Тому, щоб повною мірою охарактеризувати доцільність такого зростання прожиткового мінімуму, необхідно проаналізувати рівень споживання в Україні протягом 2009-2011рр.
Для встановлення прожиткового мінімуму застосовують такий головний принцип: мінімальний споживчий кошик, який можна придбати на цю суму, повинен забезпечувати не лише харчування згідно з фізіологічними нормами, а й достатню кількість сезонного одягу, соціальний і духовний розвиток особистості. Основою розрахунку прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення є мінімальний споживчий кошик, головну частину якого складає набір продуктів харчування в розрахунку на одну особу на місяць.
Склад споживчого кошика України був затверджений у 1992 році й відтоді суттєво не переглядався. Цілком очевидно, що методика створення споживчого кошика застаріла. Чимало експертів причину недостатнього рівня прожиткового мінімуму вбачають у тому, що теперішні його розрахунки здійснювалися відповідно до Методики визначення прожиткового мінімуму на одну особу та для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, затвердженої Наказом Мінпраці, Мінекономіки та Держкомстату України (№ 109/95/157 від 17.05.2000 р.), виходячи з наборів продуктів харчування, мінімальних наборів непродовольчих товарів та послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 656 від 14 квітня 2000 року. Згідно із Законом України «Про прожитковий мінімум» набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення мають переглядатися не рідше одного разу на п’ять років. У липні 2006 року Кабмін відклав затвердження нового набору продуктів, товарів і послуг для споживчого кошика до встановлення методики визначення вартості такого кошика. (І це при тому, що Верховна Рада тричі на рік встановлює прожитковий мінімум для працюючих та пенсіонерів). Таким чином, набір продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг, що складає теперішній споживчий кошик, можна вважати нелегітимним.
За Європейськими стандартами раціональний споживчий кошик повинен виглядати наступним чином (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Структура раціонального споживчого кошика за Європейськими стандартами, %., станом 2009 рік.
За данними рисунку, можна сказати що в ідеалі найбільша частка споживчого кошику має використовуватись на непродовольчі товари- 47%, на продукти харчування 30%, та на послуги відповідно 23%.
Перегляди споживчого набору товарів (послуг) в Україні, представлених для розрахунку індексу споживчих цін, мали місце у 2005 та 2007 роках, причому тільки внаслідок останнього перегляду товарів та послуг у споживчому кошику з’явилися послуги мобільного зв’язку, кабельного телебачення, Інтернету тощо. Це призводить до того, що структура споживання, що відображається в індексі інфляції, не встигає за змінами уявлень про мінімально необхідні стандарти витрат на життя. У 2009 році структура споживчого кошика мала такий вигляд (рис.2.2).
Рис.2.2 Структура споживчого кошика в Україні у 2009р., % (за даними Держкомстату)
З рисунку 2.2 можемо зробити що найбільшу частку споживчого кошика займають продукти харчування - 64,3%, а найменшу – непродовольчі товари – 15,5%
У 2010 році структура споживчого кошика в Україні була такою: (рис.2.3)
Рис. 2.3. Структура споживчого кошика в Україні у 2010р., % (за даними Держкомстату)
Одже,за даними діаграм ми можемо побачити що у структурі споживчого кошика країн на харчові продукти припадає близько 20 %, а в Україні – близько 60%. Це є досить високим показником ідалеким від оптимального значення.
Найбільший вплив на вартість споживчого кошика має не стабільна ціна на продукти харчування. Протягом останнього року суттєво подорожчали продукти харчування і в розвинених країнах, проте там подорожчання харчів не відобразилось на інфляції. Величина прожиткового мінімуму також не враховує низку життєво необхідних витрат: на будівництво чи купівлю житла або його наймання, оренду, на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, на платні медичні послуги тощо. Включення цих витрат у прожитковий мінімум відповідало б принципам його формування, закріпленим в Законі України «Про прожитковий мінімум», а також міжнародним стандартам, визначеним Конвенцією МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики. На думку експертів, реальний зміст споживчого кошика вимагає принаймні потрійного підвищення витратної частини бюджету.
На методику обрахування прожиткового мінімуму та споживчого кошика впливає індекс споживчих цін (табл.2.2.).
Таблиця 2.2.
Динаміка індексу інфляції в Україні за січень 2009-2011рр
Індекси споживчих цін,% |
2009 |
2010 |
2011 |
Абсолютний приріст, % | |
2010-2009 |
2011-2009 | ||||
102,9 |
101,8 |
101,0 |
-1,1 |
-0,08 |
За даними Держкомстату індекс інфляції за січень 2009 - 2011 років мав тенденцію до зменшення. У 2009 році він становив – 102,9%, у 2010 році – 101,8%, а у 2011 році він зменшився до 101,0% . При порівнянні даних за січень 2009 – 2011 років можна зробити висновок, що зменшення інфляції відображає позитивні тенденції щодо зміни рівня цін на споживчі товари.
Варто зауважити, що майбутня динаміка інфляції залишається непевною. З одного боку, зберігається невизначеність щодо динаміки світових цін на харчові та сировинні продукти, а за існуючої політичної ситуації ризик розкручування інфляції через випереджаюче зростання цін і заробітних плат також залишається досить значним.
Отже ще одним головним показником є рівень мінімальної заробітної плати. Проаналізуємо рівень мінімальної заробітної плати в Україні в період 2009 -2011р (таб.2.3.).
Таблиця 2.3
Динаміка зміни рівня мінімальної заробітної плати в Україні за 2009-2011р
Рівень мінімальної заробітної плати (січень відповідного року), грн. |
Рік |
Абсолютний приріст, грн. |
Темп приросту,% | ||||
2009 |
2010 |
2011 |
2010-2009 |
2011-2010 |
2010-2009 |
2011-2010 | |
625 |
869 |
941 |
244 |
72 |
39,04 |
8,29 |
За даними таблиці можна зробити висновок що мінімальна заробітна плата в Україні зростає. Темп росту у 2010р становив 244грн, що у відсотковому відношені становить 39,04% у порівнянні до 2009року. У 2011 році ми теж спостерігаємо зріст рівня заробітної плати але на 172грн менше ніж у 2010 році. Він становить 72грн, що у відсотковому відношенні є 8,29% до 2010року.
Зростання мінімальної заробітної плати є позитивною тенденцією але стверджувати що це покращує рівень життя населення неможна, адже з ростом заробітної плати ми спостерігаємо падіння купівельної спроможності. За словами науковців, за європейськими нормами мінімальна зарплата повинна бути 2,5 рази більше прожиткового мінімуму.
Проаналізуємо наявний
в Україні зв'язок між
Таблиця 2.4.
Порівняльна таблиця мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму (станом на 1 січня відповідного року) в Україні в 2009-2011 рр
Рік |
Мінімальна зарплата, грн |
Прожитковий мінімум для працездатних осіб,грн |
Різниця, грн. |
Загальний показник прожиткового мінімуму,грн |
Різниця,грн |
2009 |
625 |
669 |
-44 |
626 |
-1 |
2010 |
869 |
869 |
0 |
825 |
44 |
2011 |
941 |
941 |
0 |
894 |
47 |
Информация о работе Соціально-економічні гарантії держави населенню