Соціально-економічні гарантії держави населенню

 

Отже, за даними таблиці можна  зробити висновок що у 2009 році мінімальна заробітна плата була нижчою за прожитковий  мінімум на  44грн для працездатних осіб. Це могло бути причиною економічної  кризи яка почалась у 2008 році. У 2010-2011 році рівень мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму зрівнявся, хоча це є досить позитивною тенденцією та для достатнього рівня громадян цього  не вистачає.

Розмір прожиткового мінімуму встановлюється Кабінетом міністрів  України та затверджується Верховною  радою України при прийнятті  Закону України «Про Державний Бюджет»  на відповідний рік. Розрахунок прожиткового мінімуму здійснюється з використанням  вартісної величини прожиткового мінімуму через мінімальний споживчий  кошик (набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та набір  послуг).

В сучасному суспільстві  виділяють більше десятка функцій, які притаманні заробітній платі, але  серед них можна виділити основні: відтворювальна, регулююча, стимулююча, соціальна. По суті ці функції повинна  виконувати і мінімальна заробітна  плата.

Проте сьогодні мінімальна заробітна плата не може повністю виконувати ці функції через те, що: по-перше, відтворювальна функція  передбачає встановленням на державному рівні такого мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої  сили, розвиток їх фізичних і духовних сил та підвищення життєвого рівня  населення; по-друге, мінімальна заробітна  плата розраховується на основі прожиткового мінімуму, який не пов'язаний ні з процесом, ні з результатом праці, а, отже, вона не може бути стимулом підвищення продуктивності праці, так як знаходиться в прямій залежності від продуктивності праці; по-третє, потреби людини включають не тільки мінімальні фізіологічні та соціальні блага, але й потреби у кваліфікаційному рості, духовному збагаченні тощо.

Отже, рівень мінімальної  заробітної плати, не відповідає потребам розвитку нашого суспільства. В такому стані пріоритетна роль належить державному регулюванню доходів, використання державою економічних та правових інструментів їхнього перерозподілу, розвиток суспільного  виробництва країни як єдиного джерела  доходів. А головним завданням державного регулювання є забезпечення збалансованості  інтересів трудового процесу, підвищення рівня життя населення та забезпечення нормального відтворення робочої  сили.

 

2.2 Структурно-динамічний аналіз додаткових соціальних гарантій.

 

До додаткових соціальних гарантій можна віднести пенсійні виплати, виплати по безробіттю, виплати при народжені дитини. Важливим джерелом фінансового забезпечення соціальних гарантій виступають соціальні  позабюджетні фонди, до яких відносяться  Пенсійний фонд України, Фонд соціального  страхування з тимчасової втрати працездатності , Фонд соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  і Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття.

Найбільш значущим із всіх державних цільових фондів є Пенсійний  фонд, який обслуговує 25% загальної  чисельності населення України, а також забезпечує окремі потреби  інвалідів. Витрати фонду на пенсійне забезпечення у 2009 р. склали близько 3,4 млрд. грн., у 2010 р. ця цифра збільшилася до 17,99 млрд. грн. Незважаючи на це зростання, показник витрат на пенсійне забезпечення залишається досить низьким у порівнянні з розвиненими країнами (табл.2.5.)

Сума витрат на пенсійне забезпечення у % ВВП в Україні  знаходиться приблизно на одному рівні із країнами ЄС, але ВВП  у цих країнах набагато перевищує  ВВП України. Отже, витрати на пенсійне забезпечення в Україні є низькими у порівнянні з країнами ЄС. Найбільше витрат на пенсійне забезпечення спостерігаємо у США – 704,6 млрд. дол. 

Таблиця 2.5.

Витрати на пенсійне забезпечення у 2009 р.

Країна	ВВП, млрд. дол. США	Витрати на пенсійне забезпечення
		млрд. дол. США	% ВВП	% усіх соціальних витрат
США	8699,20	704,6	8,1	35
Японія	3782,83	370,7	9,8	55
Німеччина	2150,48	258,1	12,0	40
Франція	1451,76	261,3	18,0	52
Великобританія	1403,67	87,0	6,2	23
Україна	41,88	3,4	8,1	66

 

Низький рівень витрат на пенсійне забезпечення зумовлений такими факторами: суттєве зменшення ВВП у зв’язку  з трансформацією соціально-економічних  процесів у перехідний період; недосконалість системи пенсійного законодавства;недостатність  коштів Державного та місцевих бюджетів.

Мінімальна пенсія – це державна соціальна гарантія.  Порядок виплати і розмір мінімальної пенсії в Україні регулюється Законом № 1058-IV від 09.08.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  Мінімальна пенсія в Україні належить тим, хто вийшов на пенсію за віком, а також у зв'язку з втратою годувальника на одного утриманця. Мінімальний розмір пенсії за віком нараховується за наявності необхідного страхового стажу. Необхідний страховий стаж для чоловіків складає 25 років, а для жінок - 20 років. Виплата пенсій займає важливе значення для соціального забезпечення в державі (табл.2.6.).

 

 

 

Таблиця 2.6.

Середній розмір місячної пенсії та кількість пенсіонерів  в Україні  за 2000-2010рр.

Роки	Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають  на обліку в органах Пенсійного фонду, грн.				Кількість пенсіонерів, тис.
	Всього	У тому числі
		За віком	За інвалідністю	У разі втрати годувальника
2000	68,9	69,3	82,3	52,0	14529,8
2001	83,7	85,2	94,5	61,0	14446,6
2002	122,5	127,1	129,7	85,5	14423,1
2003	136,6	141,8	142,4	95,9	14375,9
2004	182,2	194,2	170,9	120,2	14347,6
2005	316,2	323,8	305,2	262,9	14065,1
2006	406,8	417,7	393,2	302,8	14050,0
2007	478,4	497,0	435,8	339,3	13936,8
2008	751,4	798,9	598,2	474,3	13819,0
2009	898,4	942,7	742,7	647,0	13749,8
2010	999,0	1039,6	848,8	771,2	13721,1

 

Проаналізувавши дану таблицю можна  зробити наступні висновки. Чисельність  людей пенсійного віку стабільно  зменшується і станом на  2010 рік  кількість пенсіонерів складає 13721,1 тис. осіб. Тобто за 10 років кількість  пенсіонерів зменшилась на 8028,7 тис. осіб.  На нашу думку недоцільно порівнювати  розміри пенсійних виплат, оскільки у зв’язку з впливом інфляції  значно змінився індекс споживчих цін. Дані про розміри пенсій які наведенні  в таблиці мають ознайомчий характер.

З огляду на те, що держава не може гарантувати громадянам доходу, який не забезпечує задоволення життєво  необхідних потреб, критичне значення цього показника зафіксоване  на рівні 1,5-2 рази. Порівнюючи динаміку пенсійних виплат із вищевказаним критерієм  соціальної безпеки, можемо констатувати його виконання (табл.2.7.).  Протягом 2009-2011 років розміри мінімальної пенсії приведені у відповідність з прожитковим мінімумом для непрацездатних осіб.

Середній розмір пенсії впродовж 2009-2011 років зріс у 1,5 рази до рівня 1112грн  за місяць, що становило 23,78 % приросту. Мінімальна пенсія за віком зросла з 498 грн у 2009 році до 695 грн у 2010 році, та до 750 грн у 2011 році.

Таблиця 2.7.

Динаміка розміру пенсій в Україні у 2009-2011 рр., грн.

Показник	2009	2010	2011	Абсолютний приріст, грн.		Темп приросту,%
				2010-2009	2011-2010	2010-2009	2011-2010
Мінімальна пенсія за віком,грн/міс.	498	695	750	197	55	39,56	7,91
% до рівня прожиткового  мінімуму для непрацездатних  осіб	100	100	100
Середній розмір пенсії,грн./міс.	751,4	898,4	1112	147	231,6	19,56	23,78
% до рівня прожиткового  мінімуму для непрацездатних  осіб	66,31	77,35	67,44
в тому числі
за інвалідністю,грн./міс.	598,2	747,7	750	149,5	2,3	24,99	0,3
У разі втрати годувальника	474,3	647	750	172,7	103	36,41	15,92

 

Законом забезпечені рівні умови  надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на поховання незалежно від виду діяльності, форми власності та господарювання. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з шостого дня непрацездатності.

Державою передбачені  такі соціальні гарантії як допомога:

- у зв'язку з вагітністю  та пологами жінкам, не застрахованим  в системі загальнообов'язкового  державного соціального страхування;- одноразова при народженні дитини;

- по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного  віку;- на дітей одиноким матерям;

- на дітей, які перебувають  під опікою чи піклуванням. 

Допомога по вагітності та пологах (як видно  з табл. 2.8.) виплачується за весь період відпустки по вагітності та пологах тривалістю сімдесят календарних днів до пологів і п'ятдесят шість календарних днів після пологів.

Таблиця 2.8.

Розмір допомоги у зв’язку  вагітністю та пологами у 2009-2011 роках в Україні

Допомога у зв’язку  з вагітністю і пологами  (25% прожиткового мінімуму для працездатної особи  на місяць)
дата	2009	2010	2011	Абсолютний приріст,грн.		Темп приросту,%
				2010-2009	2011-2010	2010-2009	2011-2010
розмір допомоги, грн.	167,25	217,25	235,25	50	18	29,89	8,28

 

Отже, за даними таблиці ми можемо зауважити зріст виплат в  період з 2009 по 2011р. Найбільший темп приросту спостерігається в період з 2010 - 2009 – 29,89%.

Допомога призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців  з дня закінчення відпустки по вагітності та пологах

Для покращення демографічної  ситуації в країні та для забезпечення гідного життя населення державою проводяться виплати при народженні дитини (табл.2.9.)