Пропоганда як спосыб впливу на суспыльство

Реалізація цих напрямів проводиться  в три етапи.

На першому етапі дослідження всебічно аналізується сз^асний стан проблеми, яка вивчається і розробляється, а також обговорюється та узгоджується техніко- економічне обґрунтування теми.

На основі аналізу стану проблеми, актуальності, новизни теми і визначаються оЬновні завдання дослідження. Актуальність визначається тим, як вирішення даної проблеми буде сприяти розвитку пріоритетних напрямів соціально - управлінської діяльності, забезпеченню виконання економічних програм конкретного колективу, держави чи певного регіону, зв'язок проблеми із різними комплексними програмами.

Після затвердження різноманітних  показників конкретизуються цілі та завдання, встановлюється зв'язок між  суміжними темами та проблемами, які  раніше виконувалися іншими науковцями в процесі дослідження управлінських проблем, або плануються для виконання, визначаються і обґрунтовуються об'єкти дослідження.

Далі складається план наукового  аналітичного дослідження теми, методики дослідження і робочий план. У  програмі обов'язково вказується замовник роботи, виконавці, обсяги і термін виконання. У плані визначається також період виконання, сума затрат, джерела фінансування й очікуваний ефект від результатів дослідження.

ІЗ ВСІХ можливих методик дослідження  вибирають методи, які найбільше  доцільно використовувати при дослідження  конкретної соціально-управлінської  теми чи проблеми.

На другому етапі концентруються зусилля виконання поставлених конкретних завдань, розроблених на першому етапі. Проводяться теоретичні чи експериментальні дослідження для отримання інформації про об'єкт, явище чи процес, яку потім аналізують, групують для подальшого її перетворення відповідно до потреб даного дослідження.

Етап проведення аналітичного дослідження  з використанням теоретичних  та емпіричних методів починається  із доведення робочої гіпотези, формулювання висновків і рекомендацій, коригування  попередніх висновків і результатів.

Після закінчення теоретичних і  експериментальних аналітичних  досліджень проводиться їх загальний  аналіз. Основою загального аналізу  теоретичних та експериментальних  досліджень є співставлення робочої  гіпотези з отриманими даними в процесі  даного аналітичного дослідження.

У результаті теоретико-експериментального аналізу можливі такі ситуації:

• встановлено досить повне співпадання гіпотези, теоретичних передумов із результатами досліду. При цьому додатково згруповують отриманий матеріал так, щоб було видно, з чого випливають основні положення розробленої раніше гіпотези, внаслідок чого вона перетворюється в доведене теоретичне положення, теорію.
• експериментальні дані тільки частково підтверджують положення даної гіпотези, а в іншій частині їй суперечать. У цьому випадку гіпотезу змінюють і переробляють так, щоб вона відповідала результатам аналітичного дослідження. Далі проводять додаткові коригуючи експерименти з метою підтвердження робочої гіпотези і перетворення її в теорію;
• гіпотеза не підтверджується експериментом, і тоді її критично аналізують і повністю переглядають, потім проводять нові експериментальні дослідження з урахуванням нової гіпотези. Результати, що не підтверджені, не відкидаються, вони можуть сприяти формуванню правильної уяви про Існзточу управлінську проблему.

Після проведення аналізу і оцінки економічної ефективності НДР, формуються конкретні висновки та рекомендації.

 

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОЇ ПРЕСИ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ПУБЛІКАЦІЙ, ТОБТО КОНТЕНТ-АНАЛІТИЧНИМИ МЕТОДАМИ

2.1. Характеристика контент-аиалізу як методу дослідження вмісту

друкованих документів

Ученим, що займаються сучасними контент-аналітичними дослідженнями, протягом тривалого часу цілком правильним здавалося класичне визначення, яке дав контент-аналізу Б.Берельсон: "Контент-аналіз — це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту інформації, яка відповідає цілям її дослідника" . Але зараз багатьом зрозуміло, що таке визначення застаріло. Контент-аналіз розвинувся у соціологічний метод вивчення вмісту документів, і він може розкривати не тільки зовнішній, але й внутрішній зміст інформації, а об'єктивність, системність та кількісність не вичерпують усіх принципів й умов контент-аналізу.

Треба зазначити, що жорсткі обмеження  як з боку об'єкта контент-аналітичного дослідження, так і з боку предмета, про що зараз піде мова, необґрунтовані і недоцільні, бо зменшують сферу використання контент-аналізу.

Зараз уже багатьом дослідникам  зрозуміло, що контент-аналіз можна  здійснювати не лише на текстових, а  й на будь-яких інших документальних джерелах, зокрема, і в такій сфері, як сучасна преса. Предметом дослідження  може бути будь-яка проблема, яку висвітлює чи навпаки оминає увагою документ, і через те з допомогою контент-аналізу можна досліджувати сучасну соціальну дійсність. Але це не вичерпує можливостей контент-аналізу. З його допомогою також можна з успіхом вивчати внутрішню структуру самого документа, вирішувати проблему його авторства, досліджувати закономірності його побудови.

Деякі дослідники у своїх визначеннях  роблять наголос на кількісному  боці контент-аналізу, як методу вивчення преси. Вони вважають, що контент-аналіз — це переклад у кількісні показники масової текстової (чи записаної на плівку) інформації. А його сутність полягає в підрахунку того, як репрезентовані у певному

Інформаційному масиві смислові одиниці, котрі цікавлять дослідника.

У цих визначеннях ми бачимо погляд на контент-аналіз як на суто розраз^^кову техніку чи другорядний метод, заснований тільки на підраз<ункових операціях. Але у наш час контент-аналіз став самостійним якісно-кількісним методом, з допомогою якого ми можемо здійснювати весь цикл дослідження документа від вибору одиниць дослідження до інтерпретації результатів.

Український дослідник О.Т. Баришполець  називає контент-аналіз соціологічним  способом вивчення кількісних і якісних  елементів змісту, в ході якого  текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденції розвитку газети. Інший український дослідник, В.В. Лизанчук вивчав те, як контент-аналіз може допомогти журналісту. Він вважав, що контент- аналіз — це аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати документи. Контент-аналіз не зводиться до звичайного уважного читання матеріалів і зіставлення різних їх частин. Він полягає у тому, що кореспондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує і робить певні висновки. При застосуванні цього методу важливо встановити одиницю дослідження, певний факт чи сукупність фактів. У результаті соціолог створює модель, яку подумки накладає на документ, і стежить, що збігається, а що ні. Таким способом можна перевірити документи на точність, достовірність інформації"".

Найбільш узагальнено процес контент-аналізу  можна визначити так: контент- аналіз — це комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування об'єкта і формулювання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спостереження та статистичних операцій.

У склад поняття контент-аналіз входить ряд інгредієнтів, з яких зазначимо головні:

1. Контент-аналіз — метод соціології і як такий служить опису, поясненню і прогнозу загальних явищ.
2. Контент-аналіз — має своїм об'єктом зовнішньо виражений, об'єктивований у знаках зміст інформації чи знакову об'єктивацію змісту.
3. Контент-аналіз — метод, що має справу з масовими сукупностями текстів.

використовуючи при цьому типові соцюлог1чн1 процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентагивності.

4) Контент-аналіз — припускає структурування, сегментацію, розчленування текстів чи вичленування із них смислових інваріантів, які повторюються в усіх чи у ряді текстів, котрі належать до дослідницької масової сукупності.

7) Контент-аналіз — аналітико-синтетична процедура, оскільки передбачається формалізований "розділ" цілісних текстів чи вичленування окремих елементів їх для наступного "збирання" цих інваріантних елементів у великі "однорідні маси", обсяг і тип котрих характеризують як певна цілісність вже усю сукупність текстів.

Контент-аналіз є спосіб пізнання соціальної дійсності через вивчення умов виробництва і споживання відповідних  текстів, шляхом описаних процедур аналізу самих цих текстів (їх сукупностей). Контент-аналіз передбачає використання якісних, статистичних методів, причому вказані інваріантні елементи з їх ознаками виступаїоть одиницями спостереження і підрахунку. Взагалі, у контент-аналіз має місце перекодування соціальної інформації.

Якщо не розглядати проблему так  детально, то можна сказати, що іюнтент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення сз^іасних документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент- аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Зараз уже трохи вщухли суперечки щодо визнання контент-аналізу соціологічним методом. Нагадаємо, що даний метод є розроблена вченим правильна, тобто визначена наукою, схема впорядкованих послідовних операцій.

Контент-аналіз — не техніка, тобто сукупність спеціальних прийомів для ефективного вишристання відповідних методів, і не різновид якогось методу, а самостійний метод соціологічного дослідження, тобто спосіб чи шлях наукового пізнання. З допомогою контент-аналізу можна здійснити повний цикл дослідження будь-якого документального об'єкта, він корінним образом відрізняється від інших методів дослідження документів і являє собою самостійний шлях наукового

дослідження.

Один із засновників і головний теоретик контент-аналізу Г.Лассуелл вважав, що головний принцип контент-аналізу — розчленувати, певним чином анатомувати суцільний масив тексту так, щоби найдрібніша одиниця аналізу несла у собі якості цілого, і на підставі переваги тих чи інших стверджень виявити тенденції розвитку. Тобто Г.Лассуелл за принцип поставив процедуру контент-аналізу. Вчені виділяли такі принципи контент-аналізу:

а) сходження від тексту до позатекстової реальності (тобто до соціальної дійсності у ії різноманітності, а не тільки до джерела);

б) строгість дослідження.

Коментуючи ці ознаки, мабуть, слід вказати, що дослідження позатекстової реальності не вичерпує можливостей контент-аналізу. Так само з його допомогою можна досліджувати зміст документу для того, щоб з'ясувати закономірності його побудови та ін.

Контент-аналіз — це кількісно-якісний метод. При дослідженні з його допомогою має велике значення не тільки те, яка частота появи тієї чи іншої категорії, а взагалі присутня вона у досліджуваному тексті — чи ні. Таким чином, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій і одиниць дослідження, а весь процес аналізу. Таким чином, кількісний і якісний боки контент-аналізу доповнюють один одного. Кількісний підраз^тіок дозволяє зробити об'єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю уживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах, якісний аналіз робить те саме, але внаслідок вивчення того, чи зустрічається і в якому контексті якась важлива, оригінальна категорія взагалі. Звичайно, якісний і кількісний аналіз важко поєднати.

Щодо принципів контент-аналізу, то тут треба перш за все виділити строгість аналізу, тобто його обгрунтованість і відтворюваність, повне охоплення усіх досліджуваних джерел і об'єктивність аналізу. На розкритті цих понять ми зупинимося трохи пізніше.

Серед вимог до контент-аналізу  всі дослідники, як правило, виділяють об'єктивність. Аналіз має проводитися за строго виробленими правилами, його категорії та визначення мають бути однозначними, щоб будь-який дослідник на тому самому об'єкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники. Ця вимога — одна із основних у контент-аналізі. Щоб її дотримуватись, треба здійснити перехід дослідницького матеріалу на мову гіпотез у таких одиницях, які дозволяють точно описати і квантифікувати текст. Це ставить перед дослідником дуже важливу проблему вибору категорій, одиниць аналізу та підра?^ку.

Крім того, до контент-аналізу ставляться вимоги систематичності, тобто весь зміст має 65ГГИ упорядкованим  через категорії, які обираються залежно від мети дослідження, і  жодна частина змісту не повніша  випасти із аналізу.

Ще одна вимога — це вимірювальність, тобто всі елементи аналізу мають бути реально присутніми і зафіксованими згідно з методикою аналізу, а не інтерпретованими дослідником.

Як уже раніше згадувалось, однією з основних рис контент-аналізу, яка приваблює дослідників, є об'єктивність. Тому критерій об'єктивності розробляється вченими дуже ретельно. Для досягнення об'єктивності контент-аналізу необхідно дотримуватись ряду правил:

а) Необхідно точно визначити об'єктивні кордони тексту, його тип і корелятивні зв'язки з соціальними явищами, що відбиваються у ньому.

б) Як одиницю спостереження слід виділяти ознаки тексту структурні одиниці, які були б репрезентовані по відношенню до всього тексту і його окремих істотних частин.

в) Одиниці аналізу повинні вміщувати ототожнюванні індикатори по всьому тексту.

г) Одиниці аналізу повинні бути рекурентними, тобто мати повторювання (чи його можливість) по усьому тексту, а також ототожнюваність ознак, які визначають їх якість.

д) Одиниці аналізу і їх ознаки повинні бути зручними для вимірювання, підрахунку та порівняння, тобто піддаватися формалізації.

Як бачимо у даному випадку вчений обумовлює досягнення об'єктивності контент-аналізу багатьма положеннями, причому ретельне дотримання цих  правил залежить знов таки від дослідника, і це доповнює суб'єктивний фактор. На мій погляд, слід висунути більш прості і загальні правила:

1. Процедура контент-аналізу складається із точно визначених дій, котрим без будь-яких змін підлягають усі об'єкти даного дослідження (це забезпечує можливість перевірки результатів контент-аналізу інпшми дослідниками).
2. Одиниці спостереження мають бути ясними і недвозначними з тим, щоб не допускати тлумачення їх кодувальниками і звести до мінімуму вплив суб'єктивних думок кодувальників на процес обробки.
3. Інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі здобуті дані, висновки мають спиратися не на якусь частину результатів, а враховувати їх всі без винятку.

Деякі дослідники висувають ряд  умов для здійснення контент-аналізу. Б.Берельсон вважав, що аналіз змісту повинен застосовуватись тільки тоді, коли є певна частота категорій змісту, які відносяться до даної теми. Він рекомендував контент-аналіз у тих випадках, коли потрібні висока точність і об'єктивність аналізу, коли дані для аналізу дуже надмірні і несистематизовані, наприклад, у інтерв'ю з відкритими питаннями.

Щодо українських дослідників, то тут також панували класичні уявлення про умови застосування контент-аналізу. Так, В.І. Волович писав, що ми, однак, вважаємо його також самостійним  видом аналізу доідгментів (кількісним), до якого належить звертатися тільки при достатньо репрезентованій сукупності однопорядкових доі^гментів із встановленою надійністю.