Пропоганда як спосыб впливу на суспыльство

Водночас кваліфіковані журналісти та редактори ділових видань в  разі потреби враховують притаманні їхній читацькій аудиторії настанови  та стереотипи. Нерідко експлуатується стереотип авторитету, коли акцент робиться на титулах автора публікації, а його висловлювання часто подаються як аксіоми, без критичного аналізу. Застосовуються й інші "тонкі" прийоми викривлення інформації.

Механізм оцінки достовірності  інформації базується на законах  логіки. Специфіка ділових видань дає змогу поєднувати логіку аналізу з методами статистики. Адже ділові періодичні видання містять статистичних даних значно більше, ніж інші видання. Що ж стосується якісних характеристик періодичних ділових видань, то вони за точністю, достовірністю та коректністю поданої інформації переважають, наприклад, періодичні громадсько-політичні видання, але дещо поступаються в цьому плані науковим виданням. Оперативність періодичних ділових видань, як правило, менща, ніж у громадсько-політичної преси. Серед останньої значно вища частка щоденних газет, тоді як серед ділових видань, принаймні на пострадянському просторі, включаючи Україну, найрозповсюдженіпшми є щотижневики. Така ситуація пов'язана з різним ступенем переробки первинної інформації в означених типах видань, що вимагає, відповідно, різних витрат інтелектуальної праці. Адже в ділових виданнях, у порівнянні з громадсько-політичними, більше аналітичних і статистичних матеріалів, для підготовки та перевірки яких потрібно докласти більше зусиль. Хоча, як засвідчує світовий досвід, за умов високої концентрації інтелектуальних і фінансових ресурсів і наявності стабільного попиту на відповідну професійну інформацію з боку бізнесових та урядових кіл, публікація солідних ділових видань може здійснюватись у щоденному режимі. Всесвітньо відомий приклад — британська ділова газета «Financial Tymes», що де-факто виконує функції інформаційного забезпечення бізнесу в глобальному масштабі.

До головних недоліків ділових  видань треба віднести ймовірне викривлення  інформації через вплив бізнесових інтересів певних соціальних груп, панівних (для деяких верств суспільства) настанов і стереотипів, а також недостатню щодо висвітлення конкретної проблеми кваліфікацію кореспондентів. Причому багатотиражні видання, що, як правило, фінансуються з різних джерел, мають кращу можливість протистояти сторонньому суб'єктивному впливові й водночас повинні більше орієнтуватися на запити читачів, ринку. Адже відносно вищий інтелектуальний, професійний та освітній рівень читацької аудиторії ділових видань, порівняно, наприклад, з читацькою аудиторією громадсько-політичної преси, обмежує можливості умисного викривлення інформації в ділових виданнях і є запорукою підвищення рівня їх об'єктивності.

1.2. Вибір методів проведення  наукового соціологічного аналізу – загальні поняття та особливості

Сучасна преса-явище досить складне  і неоднозначне, яке потребує дуже глибокого вивчення та аналізу. Соціологія як наука про суспільство, всі  його структурні елементи та явища  звичайно ж одним із своїх завдань має соціологічний аналіз та дослідження засобів масової інформації та преси, як одного з видів сучасної системи засобів масової комунікації.

Уміння правильно провести науковий соціологічний аналіз, який б відповідав сучасним вимогам - складна справа, що вимагає високої компетенції дослідників. Метою наукових аналітичних досліджень є всебічне, достовірне вивчення об'єкта, процесу або явищ, їх структури, зв'язків і відносин на основі розроблених у назщі принципів і методів пізнання, а також здобуття і наступне впровадження у виробництво корисних для людини результатів.

У межах науково-дослідної аналітичної  роботи здійснюються конкретні ііаукові аналітичні дослідження.

Наукове аналітичне дослідження - це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як своєрідна система понять, законів теорії, це конкретна діяльність людей, яка спрямована не тільки на здобуття певних знань, але й на їх використання у виробництві і в практичних цілях, в нашому випадку - у сфері масової комунікації. Наукові аналітичні дослідження здійснюються для отримання конкретного наукового результату.

Науковий результат - це конкретне  нове знання, здобуте в процесі  фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване  на спеціальних носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, доповіді, відкриття, монографії. Науково-прикладний результат - це нове конструктивне чи технологічне рішення, закінчене випробування, яке може бути впроваджене або використане у практичній діяльності.

Проведення будь-якого аналітичного дослідження, зокрема у сфері засобів масових комунікацій, дослідження починається із вибору наукового напряму, проблеми, теми і визначення конкретних чітких наукових питань

Напрям наукового дослідження  визначається галуззю даної науки, специфікою конкретних соціальних та наукових інститутів. Коніфетизація напряму наукових досліджень провадиться на базі вивчення виробничих, суспільних потреб і стану досліджень. В процесі вивчення стану і результату вже проведених досліджень можуть сформуватись ідеї комплексного використання кількох наукових напрямів для вирішення конкретних управлінських та виробничих завдань.

Під науковим напрямом розуміють сферу  наукових досліджень наукового колективу, яка спрямована на вивчення певних фундаментальних, теоретичних і експериментальних завдань у відповідній галузі науки.

Науковий напрям загалом - це наука або комплекс наук у галузі яких ведуться дослідження.

При виборі проблеми наукового дослідження  спочатку на основі аналізу протиріч наукового напряму формується проблема і визначаються в загальних рисах очікувані результати, потім розробляється структура проблеми, виділяються теоретичні питання, визначається їх актуальність і призначаються виконавці. При цьому дуже важливо відрізняти псевдопроблеми від наукових. Найбільша кількість псевдопроблем пов'язана із відсутністю інформації, тому інколи виникають проблеми, які вже вивчені, в окремих випадках, при розробці особливо актуальних проблем, провадять дублювання вивчення, залучаючи декілька груп учених.

Проблема - це сукупність складних теоретичних і практичних завдань, рішення яких визріли в суспільстві. Із соціально-психологічних позицій проблема - це відображення протиріч між суспільними потребами в знанні і відомими шляхами його здобуття, протиріччя між знаннями і незнаннями. Проблеми виникають тоді, коли на практиці з'являються труднощі або навіть перешкоди, які наражаються на «неможливість» досягнення цілей. Корисність таких завдань і їх економічний ефект інколи можна визначити тільки орієнтовно.

Проблема в науці - це суперечлива ситуація, яка частіше всього виникає в результаті відкриття нових фактів, які виходять за межі попередніх теоретичних уявлень, правильна постановка та прозоре формулювання нових проблем має важливе значення. Вони, якщо не цілком, то дуже великою мірою, визначають стратегію дослідження і напрям наукового пошуку.

Після обґрунтування проблеми, її структури визначаються теми наукового  аналітичного дослідження, кожна з  яких повинна бути актуальною, мати наукову новизну, тобто вносити  певний вклад у науку, бути економічно ефективною для народного господарства, тому вибір теми має ґрунтуватись на спеціальних техніко- економічних розрахунках.

Проблема містить низку тем. Тема - це наукове завдання, яке охоплює певну частину наукового аналітичного дослідження. Це завдання, яке формується на основі значної кількості питань, що вивчаються.

Наукові питання - це більш конкретні завдання даного наукового дослідження. Результати цих завдань мають не тільки теоретичне але, в основному, практичне значення, оскільки можна визначити очікуваний економічний ефект, визначити основні стратегії вирішення управлінських проблем.

Тема формується на основі загального ознайомлення з проблемою, в межах  якої буде провадитись дослідження.

До теми висувають такі вимоги:

• тема повинна бути актуальною;
• тема повинна бути важливою;
• тема повинна бути такою, що вимагає її вирішення в даний момент. Це одна з основних вимог.

Критеріїв для встановлення міри актуальності поки що немає. Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила  певний економічний ефект, у прикладних аналітичних дослідженнях буде більш актуальною тема, яка забезпечить більший економічний , соціальний та управлінській ефект. Актуальність теоретичних досліджень оцінюють експерти, відомі вчені з даної проблеми. Тема має вирішувати наукове завдання, тобто це означає, що тема в такому визначенні ще не розроблялась і не розглядалась. Тема повинна бути економічно ефективною і значимою. Будь-яка тема прикладних досліджень має забезпечити отримання економічного ефекту для процесу соціального управління. Це одна з важливих вимог до здійснення процесу дослідницької аналітичної діяльності..

При розробці теоретичних аналітичних  досліджень вимога економічності може замінитись вимогою значимості. Значимість як основний критерій теми, має місце

При Проведенні досліджень, які визначають престиж вітчизняної науки, або є фундаментом для прикладних наук, або спрямовані на удосконалення суспільних і виробничих відносин. Вибору теми має передувати детальне ознайомлення з вітчизняними і зарубіжними літературними джерелами даної і суміжної спеціальності.

При складанні загальної програми аналітичного дослідження слід враховувати  і те, що в процесі наз^ових розробок можливі деякі зміни в тематиці; це пов'язано із змінами зовнішніх  чи внутрішніх чинників.

За цільовим призначенням виділяють  три види наукових досліджень: фундаментальні, прикладні і розробки.

Фундаментальні досліджєїшя спрямовані на відкриття і вивченні нових явищ, законів природи і суспільства, на створення нових принципів досліджень. їх метою є розширення наукових знань людства, встановлення того, що може бути використане у практичній діяльності людини. Такі дослідження ведуться на межі відомого і невідомого і є досить невизначені.

Прикладні дослідження спрямовані на винахід способів використання законів природи, створення нових і удосконалення існуючих засобів і методів людської діяльності. Мета - встановлення того, як можна використати наукові знання, отримані фундаментальними дослідженнями на практиці. Прикладні дослідження можуть бути:

• пошуковими;
• науково-дослідними;
• дослідно-конструкторськими.

Пошукові дослідження спрямовані на встановлення чинників, що впливають  на об'єкт, винайдення шляхів створення  нових технологій, пошук різних корисних копалин. Цілеспрямований процес перетворення різної інформації у форму, придатну для використання в матеріальному виробництві, називають розробкою. Вона спрямована на створення нової техніки, матеріалів і технологій, вирішення різноманітних проблем або інші удосконалення.

1.3. Основні етапи проведення наукових аналітичних досліджень

Кожну науково-дослідну, зокрема аналітичну роботу, в тому числі і в сфері  масової комунікації, можна віднести до певного наукового напряму. Вибір  проблем, тем також є відповідальним завданням і здійснюється у кілька етапів.

Перший етап - формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму чи проблем, що вивчаються, формулюють основне питання - проблему, і в загальних рисах визначають очікуваний результат їх аналітичного дослідження.

Другий етап - розробка структури проблеми, що досліджується. Виокремлюють теми, підтеми, окремі важливі питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми) , що турбує даний колектив. З кожної теми визначають орієнтований напрям даного дослідження.

На третьому етапі окреслюють актуальність теми аналітичного дослідження, її цінність на даному етапі для науки загалом, та конкретного колективу зокрема. Для Цього з кожної теми проводять  дискусію, визначають протиріччя, виключають заперечення на користь реальності даної теми. Після такої «чистки» остаточно складають структуру проблеми.

Після обгрунтування проблеми, її структури науковий колектив або  окремий науковець вибирають  конкретну тему наукового аналітичного дослідження. Наукова аналітична робота є кваліфікованою працею, тому її оцінка проводиться не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю та практичним значенням для даного управлінського процесу, а й за рівнем загальної методологічної підготовки.

Композиція  конкретної аналітичної роботи — це послідовне розміщення її основних частин.

Науково - дослідна аналітична робота - це чітко організований комплекс дій, спрямованих на отримання нових знань про досліджувану проблему, що розкривають суть процесу і явищ в природі і в суспільстві.

Наукове аналітичне дослідження проводиться  в певній послідовності:

1. чітко визначається актуальність, новизна і значення для конкретної організації даної проблеми, що досліджується;

2. відповідність профілю наукових організацій, які будуть проводити дане дослідження, джерела фінансування та впровадження результатів у виробництво. Для цього наукові аналітичні дослідження організовуються за схемою:

• вивчення стану об'єкта дослідження, обґрунтування актуальності теми;
• вивчення цілей і конкретних завдань дослідження;
• вибір методики проведення дослідження;
• опис процесу дослідження;
• обговорення результатів;
• формування висновків про результати досліджень, їх оцінка і впровадження у процеси соціального управління.