Особливості мотивації трудової діяльності студентської молоді в Україні

Проте працювати, навчаючись за болонською системою, посильно лише для 16 % студентів. Не можуть цього робити 41%, - адже через  пропуски неможливо набрати достатню кількість балів, щоб отримати залік. Більше чверті опитаних (26%) сказали про те, що можливість працювати залежить від курсу навчання: після 3-го курсу працювати легше. 17% знаходять можливість працювати тимчасово під час канікул або в період, який виділяється в навчальній програмі університету для практики (рис. 2.4). 

 

 

Рис. 2.4. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи можливо працювати, навчаючись за болонською системою?»

У ході опитування ми поцікавилися у колишніх студентів, чи працюють вони за отриманою спеціальністю, так само нас цікавили плани майбутніх професіоналів - чи збираються вони застосувати на практиці отримані знання. Студенти виявилися оптимістами - 70% вважають, що будуть працювати за здобутою професією, за фактом – це вдалось тільки 50% випускників (рис. 2.5). 

Рис. 2.5. Розподіл відповідей респондентів на питання «Будете Ви працювати за спеціальністю/Чи працюєте Ви за спеціальністю»

 

Серед відповідей при виборі варіанту «Інше» працюючі фахівці найчастіше згадували зміну роботи після  кількох років роботи за фахом, а  студенти просто не могли визначитися  з майбутнім вибором. 

А от свою першу справжню роботу всі шукали по-різному, хтось місяць, а комусь знадобилося більше року (рис. 2.6). 

Рис. 2.6. Розподіл відповідей респондентів на питання «Як довго Ви шукали першу роботу»

Сучасні студенти денної форми  навчання в нинішніх соціально-економічних умовах просто змушені поєднувати навчання і роботу. Навчаючись у вищому навчальному закладі студент отримує не лише певні теоретичні знання до обраної ним спеціальності, а й переймає загальний рівень культури університету, розвивається у різноманітних напрямка. Тобто навчальний заклад наділяє студента певним потенціалом, який цінується на сучасному ринку праці, однак окрім потенціалу головним недоліком студентів є відсутність досвіду роботи, який є основним критерієм успішного працевлаштування. Саме тому студенти ще у період навчання починають займатись трудовою діяльністю, щоб після закінчення вузу мати більші шанси на ринку праці.

Мотиви працювати у студентів не завжди тільки матеріальні. Молодь часто прагне до самостійності та можливості професійного зростання. Проте такі устремління студентської молоді часто супроводжуються низкою серйозних проблем, пов’язаних в першу чергу з браком вільного часу. Важливою проблемою також постає та ситуація на ринку праці, коли студенти не можуть знайти місця роботи за власною спеціальність, що спонукає займатись у віддалених і незнайомих сферах.

Поєднання праці з навчанням  дає можливість студентам навчитись  раціонально використовувати свій час та розставити пріоритети між  навчанням та роботою. Однак в  більшості випадків робота певною мірою  впливає на якість освіти, яку отримують  студенти у вищому навчальному закладі.

 

2.3. Аналіз глибинного інтерв’ю за тактикою первинного кодування тексту

У ході аналізу проведеного  дослідження було використано тактику  простого кодування тексту, механізм якої передбачає виділення секвенцій  з отриманих глибинних інтерв’ю, які згодом були згруповані у наступні 9 категорій:

1. Власне ставлення до  поєднання роботи  з навчанням;

2. Те, що спонукало до  роботи;

3. «Талант» поєднувати  навчання з роботою;

4. Можливість задоволення  потреб;

5. Ставлення батьків до  поєднання навчання й роботи;

6. Власне ставлення до  роботи;

7. Проблеми, що виникають;

8. Цінне в роботі;

9. «Портрет» успішної  людини.

Наступним кроком є розвиток категорій, уточнення, подрібнення, розкладання  категорій на менші частинки тексту. Отож категорії розкладаються  на наступні субкатегорії:

1.1. Позитивне ставлення 

1.2. Негативне ставлення 

 

2.1. Прагнення до самостійності  та незалежності 

2.2. Здобуття практичних  навичок та досвіду

2.3. Бажання жити у Львові 

 

3.1. Виникають незначні  складнощі 

3.2. Наявні певні складнощі 

3.3. Тяжко поєднувати

4.1. Потреба відповідати  сучасній моді й стилю 

4.2. Розваги 

4.3. Купівля їжі, оплата  житла та навчання 

5. 1. Негативне ставлення 

5.2. Позитивне ставлення 

 

6.1. Подобається через  цікаву сферу 

6.2. Подобається через  наявність демократичного керівництва 

7.1.Відсутність розуміння  з боку викладачів 

7.2. Фізичне виснаження 

7.3. Моральне виснаження 

7.4. Брак часу

 

8.1. Набуття практичного  досвіду 

8.2. Нагромадження соціального  капіталу 

8.3. Можливість саморозвитку, самореалізації 

 

9.1. Наявність сім'ї/коханої  людини 

9.2. Наявність цікавої,  хорошої роботи з зручним графіком 

9.3. Бути сучасною 

9.4. Вміти конструктивно  розв’язувати проблеми 

9.5. Задовільний рівень  достатку

9.6. Можливість і бажання  самовдосконалюватись 

Наступним кроком у проведені  аналізу є реконструкція тексту за отриманими субкатегоріями:

1.1. інтерв’ю №1 рядок  2, 11, інтерв’ю №2 рядок 1, 4, інтерв’ю  №3 рядок 4,   14, 18;

1.2. інтерв’ю №1 рядок  3-4,  інтерв’ю №3 рядок 16;

2.1. інтерв’ю №1 рядок  10, 11, 14,  інтерв’ю №2 рядок 16, 20;

2.2. інтерв’ю №1 рядок  16, 28;

2.3. інт.№3 рядок 35, 50;

3.1. інтерв’ю №1 рядок  20,  інтерв’ю №2 рядок 66, інтерв’ю  №3 рядок 40;

3.2. інтерв’ю №2 рядок  14, 24,  інтерв’ю №3 рядок 54;

3.3. інтерв’ю №2 рядок  3, інтерв’ю №3 рядок 59;

4.1. інтерв’ю №2 рядок  27,  інтерв’ю №3 рядок 25, 27, 66, 68, 72;

4.2. інтерв’ю №2 рядок  31,  інтерв’ю №3 рядок 45, 67, 107;

4.3. інтерв’ю №2 рядок  21, 30, 26, 27,  інтерв’ю №3 рядок  89;

5. 1. Інтерв’ю №3 рядок  76;

5.2. інтерв’ю №1 рядок  36, 39, інтерв’ю №2 рядок 34,  інтерв’ю  №3 рядок 86, 93,96, 97, 100;

6.1. інтерв’ю №1 рядок  43, 48, інтерв’ю №3 рядок 104,114, 119, 134;

6.2. інтерв’ю №1 рядок  45,  інтерв’ю №2 рядок 56, 58, 60

7.1. інтерв’ю №1 рядок  54, 58, 62, 63,65;

7.2.  інтерв’ю №2 рядок  53, 63, 87,  інтерв’ю №3 рядок 111;

7.3. інтерв’ю №2 рядок  55, 63, 64;

7.4. інтерв’ю №2 рядок  61, інтерв’ю №3 рядок 123;

8.1. інтерв’ю №1 рядок  16, 28, 67, інтерв’ю №2 рядок 36;

8.2. інтерв’ю №1 рядок  68,  інтерв’ю №2 рядок 69;

8.3. інтерв’ю №1 рядок  15, 79, 88, інтерв’ю №2 рядок 39, 90,  інтерв’ю №3 рядок 8, 12, 144, 148, 158, 171, 173,180;

9.1. інтерв’ю №1 рядок  99,) інтерв’ю №3 рядок 188, 189;

9.2. інтерв’ю №1 рядок  94, інтерв’ю №2 рядок 110,  інтерв’ю  №3 рядок 185, 187, 190, 196, 201;

9.3. інтерв’ю №1 рядок  97;

9.4. інтерв’ю №2 рядок  105, 106;

9.5. інтерв’ю №2 рядок  109, інтерв’ю №3 рядок 185;

9.6. інтерв’ю №3 рядок  193, 208

Отож, виконавши попередні  кроки тактики первинного кодування  тексту, можна зійти до основного  концепту дослідження: ставлення студентів  до поєднання навчання з трудовою діяльністю є позитивним у тому плані, що окрім матеріальних ресурсів працюючий  студент отримує певні практичні  навички, досвід роботи, який є вагомим  плюсом при подальшому працевлаштуванні. Ставлення до поєднання навчання і роботи негативне лише в тому випадку, коли студент починає працювати  на 1-3 курсі, адже це є цінний час  для накопичення теоретичних  знань, і його не варто витрачати  на роботу. Однак поєднання навчання і роботи починаючи з 4 – го курсу  є схвальним.

Основними причинами, які  спонукають студентів займатись  трудовою діяльністю під час навчання, це є бажання незалежності та самостійності  від батьків та сім'ї.  Вагомим  спонукальним фактором знову ж таки виступає можливість отримання досвіду. Студенти, які навчаються на державному замовлені, стверджують про неспроможність лише завдяки стипендії задовольнити свої потреби. Також стимулом до поєднання  навчання з роботою є бажання  лишитись жити у  місті Львові  після навчання, адже завдяки роботі є можливість накопичити потрібні соціальні  зв’язки, які згодом значно полегшать  можливість лишитись у Львові на постійне місце проживання.

Щодо успішності поєднання  навчання з роботою, то можна сказати, що респондентам це вдається, однак  виникають ситуації, коли потрібно обирати між роботою та навчанням, це в свою чергу  призводить до пропусків  пар, що згодом негативно впливає  на сам процес та якість навчання.

Потреби, які спонукають до трудової діяльності в період навчання зводяться до первинних потреб, таких  як купівля продуктів харчування, одягу, оплата кімнати в гуртожитку, або квартири. Цікавою є та тенденція, що респонденти жіночої статі  виділяють серед основних потреб бажання відповідати стилю та сучаснім тенденціям в моді .

Ставлення батьків студентів  до поєднання навчання з трудовою діяльність є позитивним і схвальним. З розповідей можна було виділити, що проявляються певні хвилювання з  боку батьків на рахунок того, що дуже складно одночасно і навчатись  і працювати, що це може негативно  вплинути на навчання. Однак, як зазначили  респонденти, загалом ставлення  є позитивним, батьки схвалюють і  підтримують таке рішення з умовою, що це не вплине на якість навчання.

Щодо власного ставлення  до роботи, то можна зазначити, що респонденти  вже мали певний досвід у роботі, і змінили попереднє місце  праці через те, що сфера, в якій вони працювали була не цікавою, і  відповідно досить виснажливою. На даний  момент студенти задоволенні своєю  роботою, чому сприяли можливість розвитку творчості, перспективи на майбутнє та наявність демократичного і лояльного  керівництва. Отож можна стверджувати, що для респондентів є дуже важливим те, щоб робота, якою вони займались  була в першу чергу цікавою  для них особисто.

Звичайно не можливо обійтись без проблем у поєднанні навчання з трудовою зайнятістю. Основними  такими проблемами є брак часу як для  навчання, так і для відпочинку, та відсутність розуміння з боку викладачів. З розповідей респондентів можна визначити, що викладачі лояльніше  ставляться до працюючих старшокурсників, адже певною міро розуміють їх потреби, однак вимоги щодо навчання залишаються такими ж як і до непрацюючих студентів.

Звичайно ж основною цінністю для студентів у роботі є можливість власного матеріального забезпечення, однак окрім цього всі респонденти  також стверджували про можливість саморозвитку на роботі, «відточення» власного характеру, самореалізації, накопичення  вигідних знайомств та нових друзів та отримання досвіду роботи. Під  час обробки інтерв’ю було проаналізовано, що саме на роботі виникали такі ситуації, вирішуючи які, студенти стверджували про загартування власного характеру, про формування нових і принципово важливих якостей, які згодом часто  стають у пригоді в житті.

Студенти знаходяться  у такому періоді життя, для якого  характерно пошук самого себе, свого  місця в світі, кожен особисто для себе у думках конструює своє майбутнє життя і те, як воно повинно  виглядати. Отож у ході аналізу транскриптів інтерв’ю проявилась тенденція в  тому, що для всіх респондентів успішна  людина асоціюється з хорошою  роботою, яка подобається і приносить  задоволення, з сім'єю та коханою  людиною, які здатні підтримувати. Також  респонденти виділяють обов’язкову  необхідність займатись власним  розвитком, завжди окрім роботи і  сімейних справ виділяти час для  себе та для особистісної реалізації.

Отож, можна зробити висновок, що у сучасного студентства окрім  матеріальної винагороди та економічної  незалежності від сім'ї вагомим  мотивом до трудової діяльності  виходячи з умов, які склались на ринку праці, виступає можливість накопичення  досвіду, практичних навичок, що в подальшому дасть більші шанси та перспективи для працевлаштування.

Також дуже важливими для студентів виступають можливості накопичення соціального капіталу: це як і вигідні знайомства, так і нові друзі. Студенти наголошують на тому, що досвід, який вони отримують від власної роботи, є важливим не лише в професійному плані, а для й для життя загалом. Саме завдяки ефективному вмінню поєднувати навчання й трудову діяльність виникає нагальна потреба раціонально використовувати власний час, і за власними спостереженнями можна сказати, що студенти, які працюють, зазвичай  є успішними і в навчанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Студентська молодь - це суспільно  диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні і властивості  та інші властивості. Студентська молодь тому і є специфічною спільнотою, що її суттєві характеристики і риси на відміну від представників  старших поколінь і вікових груп перебувають у стані формування і становлення.