Особливості мотивації трудової діяльності студентської молоді в Україні

 

ЗМІСТ

 ВСТУП……………………………………………………………………………3

      РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення мотивації трудової діяльності………………………………………………………………………….6

1.1. Особливості соціологічного підходу до вивчення праці ……………….6

 1.2. Сутність, функції та структура мотивації трудової діяльності……….9

1.3. Теорії та моделі  мотивації трудової діяльності………………………...15

Висновки до розділу…………………………………………………………..23

     РОЗДІЛ 2. Професійне становлення студентської молоді в контексті навчального процесу …………………………………………………………..25

 2.1. Формування особистісного потенціалу студентської молоді в процесі навчання……………………………………………………………………….25

2.2.   Дослідження мотивів працевлаштування студентів під час навчання……………………………………………………………………….29

 2.3.  Аналіз глибинного інтерв’ю за тактикою первинного кодування тексту…………………………………………………………………………..37

Висновки до роділу…………………………………………………………...40

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..44

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...47

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….51

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Історія розвитку людства  засвідчує: майбутнє має тільки та держава, яка піклується про молодь. Згідно соціологічних уявлень, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних  соціальних  обставин  швидко  перетворюється  в  активну  силу  соціально-економічних,  політичних  і культурних трансформацій. Головне  – правильно оцінити молодь, зрозуміти  її, вчасно виявляти і вирішувати її проблеми. Тому  дослідження  сутності  молоді,  як специфічної соціально-демографічної  спільноти, характеру і особливостей її соціалізації має велике теоретичне і практичне значення. Це дає змогу, з одного боку, створити умови для  саморозвитку і самореалізації молоді, а з іншого – включити її в  усі суспільні процеси з метою  прогресивного поступу суспільства.

Значний внесок у дослідження  проблем молоді зробили західні  вчені – А.Резенмаєр, І.Велєв, В.Крістофер, Є.Гіденс, Н.Смелзер, К.Маннгейм, а також  російські і українські вчені  – В.Лісовський, В.Чупров, О.Яременко, М.Головатий, О.Балакирєва, В.Піча, Н.Черниш, Ю.Привалов, Н.Туленков, М.Лукашевич, В.Головенько та інші. Зокрема Л. Аза, В. Піддубний, А. Ручка досліджували ціннісні орієнтації робітничої молоді; В. Тихонович вивчав мотивів трудової активності; престиж професій і проблем соціально-професійної орієнтації розглядали В. Чорноволенко, В. Осовський, В. Паніотто; проблем студентської молоді - В. Лісовський, С. Іконнікова. В основному наукові дослідження розгорталися в координатах соціологічної теорії молоді, структуруючись за такими напрямами: економічні проблеми молоді (І. Лукінов, Ю. Пахомов, В. Урчукін); особливості формування трудових орієнтацій та життєвих планів різноманітних її соціально-демографічних категорій (Л. Аза, О. Вишняк, Є. Головаха, В. Матусевич, В. Осовський, М. Чурилов); підготовка молоді до праці в умовах реформи загальноосвітної професійної школи, об'єктивні та суб'єктивні чинники трудової активності молоді, дозвілля молоді (О. Вишняк, М. Чурилов, С. Макеєв, В. Піча); життєве самовизначення молоді; формування молодого спеціаліста (О. Якуба, А. Андрющенко); соціальна зрілість молоді (О. Якуба, Т. Старченко, І. Пустельник, Н. Черниш), проблеми життєвого самовизначення, досягнення життєвого успіху (Л. Сохань, Є. Головаха, О. Балакірева, І. Мартинюк, В. Очеретяний).

Молодь є основою майбутнього трудового потенціалу країни  і цим самим впливає на суспільні процеси, визначаючи майбутнє держави, використовуючи свою мобільність, гнучкість та інтелектуальний потенціал. Однією з найважливіших проблем сучасної молоді є безробіття – важливий соціальний, психологічний і моральний феномен,який безпосередньо пов'язаний з політикою держави, а в умовах глобалізації – з політикою міжнародних організацій.

В сучасних умовах, молодь, яка закінчила навчальні заклади все частіше відчуває себе зайвою на ринку праці. Брак вільних робочих місць, відсутність роботи за спеціальністю, низька територіальна мобільність як наслідок нерозвиненості соціальної інфраструктури призводять до невпевненості молоді в завтрашньому дні.

Ще одним важливим фактором, що впливає на проблеми працевлаштування та відповідно безробіття молоді є  відірваність системи освіти від  ринку праці. За таких умов закінчення навчального закладу несе за собою невизначеність з місцем роботи, або взагалі її відсутність. Роботодавці часто висувають умови, які не може задовольнити молодь. Це пояснюється тим, що потрібні досвідчені працівники, а досвіду роботи у молоді, яка нещодавно закінчила навчальний заклад, ще не має. 

Тому особливої актуальності набуває  проблема професійного розвитку особи ще у період навчання у вищих навчальних закладах, для того щоб згодом, по закінченню вузу, вже мати певний досвід трудової діяльності, і відповідно володіди  кращими конкурентоспроможними можливостями працевлаштування на ринку праці.

Дана робота виконана у структурно – функціональній парадигмі.

Курсова робота виконана у структурно – функціональній парадигмі, структура курсової роботи складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків до роботи, списку використаної літератури та додатків. Мета даної роботи полягає в тому, щоб проаналізувати, що спонукає студентську молодь до трудової діяльності під час навчання.

Об’єктом даної роботи виступає студентська молодь.

Предметом є мотиви, що спонукають студентську молодь до трудової діяльності.

Завданнями даної курсової роботи виступають:

1. Дослідити , які існують особливості соціологічного підходу до вивчення праці;

2. Виділити сутність, функції та структуру мотивації трудової діяльності;

3. Розглянути  теорії та моделі мотивації трудової діяльності;

4. Проаналізувати, який особистісний потенціал формується у студентів в процесі навчання;

5. На прикладі соціологічних  досліджень визначити, які мотиви  спонукають студентську молодь  до трудової діяльності;

6. Провести та зробити  аналіз власного якісного дослідження.

У соціальній позиції сучасного студента останнім часом сталися суттєві зміни: він став критичним, активним, прагне раціонально використовувати навчальний час, зусилля, матеріальні ресурси, тому актуальності набуває дослідження проблем студентської молоді, що дасть змогу створити гідні умови для її саморозвитку та самореалізації.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Особливості  соціологічного підходу до вивчення  праці як виду соціальної діяльності

Особливість соціологічного вивчення праці полягає в розгляді її як системи соціальних відносин.  У соціологічному розумінні праця є визначальним чинником у становленні людини як особистості, основою соціальної диференціації суспільства, формування соціальних процесів та явищ, засобом створення матеріальних і моральних благ. В процесі праці люди взаємодіють між собою.  Без соціальних взаємодій жодна людина, спільнота чи явище існувати в суспільстві не може. Вплив праці на людину й суспільство можна відобразити у вигляді схеми, розробленої О.В. Ромашовим (рис. 1.1.) [34 c. 21].

Рис. 1.1. Роль праці в розвитку людини і суспільства

Соціальні взаємодії у  сфері праці – це форма зв'язків, яка реалізується в обміні уміннями, досвідом,  навичками,  знаннями,  вербальними і конкретними діями.  Об'єктивною основою соціальних взаємодій  виступає спільність або відмінність інтересів, цілей, поглядів. Засоби та предмети праці,  матеріальні цінності є лише посередниками,  проміжними ланками таких взаємодій, тоді як взаємодіями матеріальних систем є обмін саме матеріальними речами. Постійні взаємодії окремих індивідів або спільнот в певних соціальних умовах породжують соціальні відносини.

У сфері трудової діяльності відбувається ціла низка соціальних процесів. Найважливішими соціальними процесами у сфері праці С.М. Вакуленко виділяє наступні [3 c. 37].

1. Сама праця як базовий  соціальний процес.  Це пов'язано  з тим,  що виконання працівниками  трудових функцій впливає на  їхнє соціальне становище,  соціальні  якості,  риси, інтереси, ціннісні  орієнтації. На ґрунті трудового  виникають і інші соціальні  процеси. 

2. Інтеграційні процеси:  створення,  функціонування і  розвиток трудових колективів, соціальний  контроль трудової поведінки,  управління,  стимулювання трудової  діяльності.  Ці процеси забезпечують  цілісність трудової організації  як окремої соціальної підсистеми.

3. Ціннісно-орієнтаційні  процеси,  пов'язані з формуванням  у різних груп працівників  відповідних соціальних норм,  цінностей і ціннісних орієнтацій. До цих процесів відносяться  мотивація праці і трудова  адаптація. 

4. Змінюючо-підтримуючі процеси.  В результаті цих процесів  змінюється місце індивіда або  групи в просторі або соціальній  структурі організації,  суспільства (наприклад підвищується соціальний статус індивіда).  Це процеси трудової мобільності,  передусім соціальних переміщень у структурі трудових організацій та між ними. Прикладом такої мобільності може бути перехід працівника в результаті підвищення загальноосвітнього чи кваліфікаційного рівня в сферу інтелектуальної праці,  в апарат управління [8 c.61].

Стосовно суспільного  значення і рівня детермінованості праці є різні погляди. У марксистській парадигмі праця розглядається як універсальний і визначальний фактор розвитку суспільства. Представники функціоналістичної, феноменологічної і культурологічної парадигм розглядають працю нарівні з іншими факторами суспільства [16 c.112].

Як бачимо, суспільна праця є  загальною базою, джерелом усіх соціальних явищ. У процесі та в результаті трудової діяльності змінюються становище  різних груп працівників, їхні соціальні  якості, зміст їхніх соціальних ролей, у чому й полягає сутність праці  як базового соціального процесу. Соціальна  сутність праці за М.П. Лукашевичем реалізується в сукупності її соціальних функцій [17 c. 48]:

1. Функція створення матеріальних і духовних благ, суспільного багатства, яка полягає у створенні в результаті праці благ і можливостей для задоволення людських потреб. За допомогою праці людина взаємодіє з природою, тим самим своєю діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою. Ця функція праці характеризує її загальну природу, що проявляється як вічна природна умова життя незалежно від форм соціальної організації цього життя.

2. Функція складання основи суспільства і суспільного ладу. Випливає з двоякої природи праці: а) як конкретна трудова діяльність і б) як суспільні зв'язки й відносини, що виникають у процесі праці, без яких не існує взаємодії людей і природи. Праця набуває суспільної форми, стає основою суспільних відносин і, насамперед, відносин власності.

3. Функція міри розподілу суспільного багатства, міри споживання. Передбачає справедливий розподіл загального результату трудової діяльності відповідно до кількості і якості праці.

4. Функція сфери самовираження,  самоствердження і розвитку людини. Реалізується у створенні умов  праці, за яких виробництво  благ перестає бути самоціллю,  а виробництво людини в процесі  праці набуває дедалі більшого  значення.

Отож, можемо зробити висновок, що праця для сучасної студентської молоді є не тільки засобом задоволення певних потреб людини, а й сама перетворюється у важливу життєву потребу, засіб самовираження, розкриття і реалізації творчих можливостей працюючого студента.

 

1.2. Сутність, функції та структура

мотивації трудової діяльності

Дослідження трудової діяльності в соціології праці, які були розглянуті вище, виходять з розуміння її як процесу, який визначається взаємодією різних внутрішніх і зовнішніх спонукальних сил. До зовнішніх спонукальних сил відносять стимулювання праці та соціальний контроль у сфері праці,  а внутрішні спонукальні сили, що мають складну структуру, безпосередньо пов'язані з процесом мотивації трудової діяльності.  Взаємодія зовнішніх і внутрішніх спонукальних сил трудової поведінки зображена в додатку А [34 c. 33].

До структурних елементів  процесу мотивації зазвичай відносять  потреби та інтереси, бажання і  прагнення, цінності та ціннісні орієнтації, ідеали та мотиви. Всі вони є структурними елементами складного соціального процесу мотивації трудової діяльності. Процес формування цих внутрішніх спонукальних сил трудової поведінки розглядають як мотивацію трудової діяльності. Мотиваційний процес виконує такі функції [27 c. 58]:

1. Пояснювально-обґрунтовуюча  – аргументується доцільність поведінки суб'єкта.

2. Регулятивна – блокуються  одні дії суб'єкта та дозволяються  інші. 

3. Комунікативна – пояснюється  і прогнозується спілкування  у сфері праці. 

4. Соціалізаційна –  відбувається усвідомлення суб'єктом своєї соціальної ролі в трудовому колективі.

5. Коригуюча –  уточнення  старих і формування нових  ідеалів,  норм,  ціннісних орієнтацій.

Потреби виступають як глибинне джерело мотивації трудової поведінки. Потреба – це об'єктивно обумовлена для людини необхідність в засобах для існування,  і в діяльності з їх придбання.

Структуру потреб особистості  можна представити таким чином [18]:

1) матеріальні  (фізіологічні,  біологічні) –  потреби в їжі,  одязі,  відпочинку,  житлі, безпеці  існування. 

2) соціальні – в спілкуванні,  причетності до тієї чи іншої  групи, в самоповазі і пошані, в усвідомленні власної значущості,  в свободі,  творчості,  самореалізації,  соціальному статусі та престижі. 

3) духовні  (інтелектуальні) –  в знаннях,  в залученні  до культури,  науки,  освіти, мистецтва.