Гендерний аналіз життєвих стратегій сучасної української молоді

До законодавчої бази також належать такі Закони України:

1. «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей Закон відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загально обов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві [7].
2. «Про охорону здоров’я». Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості [8].
3. «Про пожежну безпеку», який визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичнихосіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності [10].

Дані закони доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти – це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання усіма установами і працівниками України. [3]

Окремі питання щодо охорони праці регламентуються Цивільним, Кримінальним та Адміністративним кодексом і здійснюються на засадах, відповідно до яких нікого не можна примусити робити те, що не передбачено відповідними законами. [5]

Мета розділу  – проаналізувати умови праці  сучасного викладача, виявити фактори, які впливають на умови праці та охарактеризувати основні заходи щодо оптимізації умов праці в Україні.

3.2 Аналіз  умов праці

Під умовами праці  розуміється сукупність фактів виробничого  середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці. Дослідження умов праці показали, що чинниками виробничого середовища в процесі праці є: санітарно-гігієнічна обстановка, психофізіологічні елементи, естетичні елементи, соціально-психологічні елементи.

Оцінка стану  охорони праці базується на аналізі  даних атестації робочих місць, паспортизації санітарно-технічного організації, результатах виконання комплексних планів покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також на динаміці показників виробничого травматизму та професійних захворювань [4].

Аналіз умов праці необхідно проводити з  точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, недосконалою організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Розумова діяльність фахівців в галузі освіти або в гуманітарній сфері складає головну частину робочого часу і визначається в основному участю у трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття. Фізіологічні особливості розумової праці полягають у тому, що при роботі мозок виконує не тільки координаційні функції, а є основним працюючим органом.Тому під час розумової праці ускладнюється сприймання інформації, виникають нові функціональні зв’язки, нові умовні рефлекси, зростає роль уваги, пам’яті, напруження зорового і слухового аналізаторів.

Порівняно з  фізичною працею при окремих видах  розумової діяльності

напруженість  органів чуття зростає в 5-10 разів (викладачі, соціологи, перекладачі  та ін.), що зумовлює більш жорсткі  вимоги, щодо рівнів освітленості, шуму, вібрації і т.ін.

При розумовій  праці погіршується гострота зору, стійкість ясного бачення, збільшується час зорової моторної реакції  та ступінь напруження уваги. Формальне  завершення робочого дня не призводить до припинення професійно спрямованої  розумової діяльності, що викликає стан втоми, а при її накопиченні – перевтоми. Для зняття перевтоми необхідне медичне втручання, що мінімізує зміни в організмі, виснаження центральної нервової системи та інших тяжких наслідків – профзахворювань [2].

Аналіз умов праці необхідно почати з опису робочого приміщення навчального закладу як базового підприємства. Педагогічна практика проходила в Дніпродзержинському технічному ліцеї № 1, що знаходиться за адресою площа 250-річчя міста, терміном з 30 січня до 12 лютого 2012 року, зокрема, в кабінеті англійської мови, який розташований на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі ліцею. Навчальний заклад розташований в центральній частині міста, має зручне положення відповідно транспортних магістралей. Його територія відгороджена парканом, він має зелену зону та асфальтований автопід’їзд. Від якої його територія відгороджена парканом. Біля ліцею знаходиться музично-драматичний театр ім. Лесі Українки. Розмір класу, в якому проводились заняття складав 23 м², в класі – 18 парт, які вміщують 2-х учнів кожна. Приміщення освітлюється за допомогою природного освітлення у вигляді 3-х вікон розміром 3,5м * 2,5м, які вигготовлені із металопластикових пакетів, 2-х шарового скла та за допомогою штучного освітлення – 6 ламп накалювання, потужністю 100 Вт кожна.

Важкість і  напруженість праці характеризуються ступенем функціонального напруження організму та класифікується санітарно-гігієнічними умовами. Трудова діяльність вчителя  за енергетичними витратами складає  категорію робіт 1а (легкі фізичні  роботи), при якій енерговитрати складають до 139 Вт.

Перша половина робочого дня вчителя потребує фізичної м’язової активності. Вона включає  в себе регіональне навантаження на м’язи рук і плечового пояса (в роботі задіяно від 2/3 до 1/3 м’язів), локальне навантаження за участю м’язів кистей і пальців рук – наприклад, набір тексту на комп’ютері або писання на дошці (задіяно менше 1/3 м’язів).

Витрати енергії на м’язову роботу в праці (незалежно від впливу емоцій, пов’язаних з роботою, впливу температури повітря тощо) можуть бути розраховані на підставі спостережень хронометражу робочого часу для вчителя як сума витрат на підтримання робочої пози і на виконувану м’язами механічну роботу. Енергетичні витрати при виконанні м’язами механічної роботи: в роботі задіяні кисті і пальці рук – кількість затрачуваної енергії –1,7(1,3-2,5) кДж/хв. Енергетичні витрати на підтримку робочої пози вчителя: сидячи – кількість затрачуваної енергії – 1,3 кДж/хв; стоячи – 2,5 кДж/хв; стоячи в нахилі більш ніж на 15% та інші незручні пози – 3,4 кДж/хв. Тобто витрати енергії вчителя змінюються напротязі дня в залежності від робочої пози. При робочій позі сидячи витрати енергії перевищують на 5-10% від рівня основного обміну; при робочій позі стоячи – на 10-25%, оскільки підвищується навантаження на м’язи нижніх кінцівок, підвищується напруження м’язів у зв’язку з високим розташуванням центру тяжіння; при вимушеній незручній позі – на 40-50%. Наприклад, при читанні вголос сидячи витрата енергії підвищується на 48%, при виступі з публічною лекцією – на 94%, при роботі з обчислювальними машинами – на 60-100% [3].

Таким чином, враховуючи інтенсивность м’язової роботи, інформаційну насиченості, ступінь емоційної напруги та певні санітарно-гігієнічні умови праці (температури, вологості, швидкості руху повітря тощо) фактичні добові витрати енергії для педагога складають 10,5-11,7 МДж (2000-2400 ккал) на добу.

Докладні дані щодо умов праці наведені у Карті умов праці, яка представлена нижче.

Таблиця 1.1 –  Карта умов праці 

3. Заходи  щодо оптимізації умов праці 

Передумовою організації  роботи із створення сприятливих  умов праці є

об’єктивна  оцінка їх фактичного стану. При цьому, разом з аналізом і оцінкою окремих чинників, що впливають на формування умов праці, важливо виразити все різноманіття дії виробничого середовища за допомогою єдиного, інтегрального показника [6].

Усі фактори, які  впливають на умови праці, можна розподілити на шість груп: нормативно-правові, соціально-економічні, технічні, організаційні, природно-екологічні, техногенні.

Нормативно -правові  фактори визначають нормативне і  державне регулювання охорони праці, яке передбачає розробку норм і правил, а також контроль за роботою у сфері умов праці.

Соціально -економічні фактори пов’язані з розробкою  і застосуванням систем доплат, пільг  і компенсацій за роботу в несприятливих  умовах праці; відшкодування шкоди, що нанесена здоров’ю працівника при виконанні ним трудових обов’язків; матеріального та морального стимулювання за роботу з поліпшення умов праці в поєднанні з матеріальною відповідальністю за несприятливі умови праці.

Технічні фактори  умов праці враховують вплив технічних  процесів, устаткування, предметів і продуктів праці на людину в процесі виконання ним трудових функцій. Сюди відносяться засоби виробництва, устаткування, предмети і продукти праці, технологічні процеси.

Організаційні фактори умов праці враховують взаємодію  і вплив основних напрямів організації виробництва, праці та управління на працівника. Тут звичайно виділяють три підсистеми: організація виробництва, організація праці і управління.

Природно-екологічні фактори умов праці розділяються на географічні, геологічні та екологічні.

 Техногенні  фактори пов’язані з посиленням  техногенної небезпеки внаслідок  господарської діяльності людини. Основними забруднювачами навколишнього  середовища є газові і аерозольні  речовини та інші забруднення,  які можна об’єднати в такі  групи: механічні (тверді речовини, пил та ін.); фізичні (шуми, вібрація, різні випромінювання і т. д.); хімічні (хімічні елементи, їх сполуки, отруйні речовини, промислові і побутові відходи).

Актуальним  є питання оптимізації умов праці  в гуманітарній, виховній та навчальній сферах України. До заходів щодо оптимізації умов праці можна віднести:

1. Необхідність виділення коштів у відповідності з колективними договорами на забезпечення виконання заходів з охорони праці;
2. Додатково застосову<spa