Гендерний аналіз життєвих стратегій сучасної української молоді

Респонденти цієї групи також вважають, що самоосвіта є необхідним елементом їх професійного становлення, але в якому напрямі  її здійснювати, вони не знають. Вони не замислювалися, які якості необхідні сучасному спеціалісту. Представники цієї групи прагнуть набути професійних знань, але не замислюються над своєю ідентифікацією, не мають виражених планів на майбутнє. Планування обмежується поточним навчальним роком. Ці респонденти на запитання про бажаний соціальний статус відповідають невизначено. Респонденти, що відносяться до цієї групи, орієнтовані на балансування в соціальному просторі, пристосування до існуючих умов життя. Кожен третій респондент цієї групи відмітив, що соціальний статус для нього не має істотного значення, важливим є тільки матеріальне забезпечення, можливість подорожувати, мати хобі, займатися творчою самореалізацією.

Наступний тип  – ізоляційна стратегія, характеризується відмовою респондентів (близько 4%) від аналізу дійсності, від адаптації до змін в суспільстві. Респондентам цієї групи притаманні великий потяг до самообмеження, зниження життєвих шансів, боязнь ризику. З їх точки зору, «усі великі гроші – крадені, а я – чесний». Майбутнє для цих респондентів є невизначеним, їм властиве пасивне прийняття дійсності. «Якось буде» – типова відповідь цих респондентів на питання стосовно їх близького майбутнього. Вони повністю знімають із себе відповідальність за своє майбутнє. З їх точки зору, допомога батьків та держави не тільки бажана, але й необхідна. Досить дивно, що в студентському середовищі, якому притаманні оптимістичний настрій, орієнтація на краще, в деякій мірі романтизм, дослідження виявило респондентів з подібними настроями.

2.3 Уявлення  про успіх та життєві перспективи молоді

Тема успіху, успішності  в життєвих  стратегіях  індивідів  стала дедалі частіше  з’являтися на сторінках робіт соціологів, підтверджуючи,  імовірно, суспільну  потребу в конструктивному, позитивному  напрямі аналізу соціальної реальності. Для сучасного суспільства притаманна зміна ставлення до проблеми успіху як життєвої цінності. Особливості соціальної ситуації розвитку особистості (зокрема, економічні, соціальні, політичні  і культурні процеси) формують у суспільній свідомості зразок успішної людини (в особистому, професійному та соціальному плані) як ідеал. Тому успіх та життєві досягнення поступово входять до числа найважливіших цінностей сучасної особистості [37, с. 92].

Трансформація сучасного суспільства призводить до зміни життєдіяльності особистості. Старі моделі, за якими раніше діяла людина не спрацьовують в новому середовищі, тому виникає потреба у пристосуванні до нових моделей поведінки, що потребує оновлення поглядів, думок, цінностей тощо.

Життєві стратегії  молоді в певній мірі визначаються соціальними уявленнями про реальне і бажане. Причому саме такі соціальні уявлення за умов суспільних перетворень істотним чином скеровують процес трансформацій, слугуючи первинним матеріалом для створення нових орієнтирів розвитку суспільства. Можна припустити, що найузагальненіша суб’єктивна оцінка соціально-економічних і політичних умов життя, суспільних перетворень, міститься в уявленнях людей, що склалися в результаті порівняння бажаного і реального життя [5].

Одним з таких соціальних уявлень особистості є сучасне розуміння життєвого успіху, шляхів і засобів його досягнення. Поняття «життєвий успіх» є фундаментальною ознакою життєдіяльності особистості, її цільового змісту, мети тощо і дає цікаву інформацію про найвагоміші бажання і прагнення, стратегію і тактику поведінки людини. З’ясування рейтингу цінностей життєвого успіху дає можливість докладно уявити мотиваційне підґрунтя соціальної поведінки людини, її ціннісні орієнтації, на підставі яких формується стратегія життя мислячої особистості [18, с. 154].

Поняття життєвого успіху – ключовий конструкт особистості, який визначає її життєву траєкторію і стратегію. Кожне покоління створює свій ідеал, свою модель життєвого успіху, висуває свої складові його компоненти, свої методи і свої терміни його досягнення. Компоненти, що становлять образ успіху, виражаються в структурі домагань.

Співвіднесення своїх особистих можливостей і ресурсів, а також можливостей і ресурсів, надаються в даний момент суспільством, з ідеалами успіху, вираженими в домагання, і дозволяють людям вибудовувати свої життєві стратегії, виробляти еталони соціальних практик, з тією чи іншою ефективністю сприяють досягненню успіху.

Життєвий успіх – комплекс уявлень, сформований на ґрунті суспільних вимог (норм, цінностей, стандартів), очікувань та визнання актуальних і потенційних індивідуальних досягнень, які оцінюються як високі, престижні, взірцеві у стратифікованому суспільстві. Цей комплекс слугує критерієм оцінок, які саме результати діяльності індивідів соціально винагороджуються, до чого варто прямувати, чим слід пишатися. Спосіб досягнення життєвого успіху визначається суспільством, хоча й залежить від багатьох чинників (соціального походження, психологічних рис особистості, навіть випадкового збігу обставин).

Залежно від  того, в якій сфері людської діяльності досягнуто життєвого успіху розрізняють  успіх професійний, політичний, науковий, спортивний і т. д. Можлива і стратегія  ухилення від життєвого успіху у  суспільному житті і реалізація його в сфері приватного життя (родина, дозвілля та ін.). Критерієм типологізації життєвого успіху можуть бути: засоби його досягнення з погляду існуючої правової системи – легітимний та нелегітимний; форма прояву – одномірний тобто першість у одній соціальній ієрархії та багатомірний – у кількох водночас; масштаб визнання – сім’ї, групи, організації, міста, країни, всесвітня відомість [32, c.650].

В цілому, поняття  «успіх», «успішний» можна зіставити  з такими близькими за значенням  одиницями, як «вдалий», «щасливий», «благополучний», «тріумфальний», загальним значенням у підсумку якого є позитивний результат.

Взагалі, уявлення молоді про успіх мають велику цінність для соціолога. Це пов’язано  з тим, що зображення успішної людини є певним індикатором життєвих устремлінь молодого покоління. Які ж риси має успішна людина?

Отже, образ  успішної людини сучасності – це свого  роду «еталон» досягнень молодих  людей. Молодь орієнтується на соціальні  критерії успіху, щоб не бути ізольованим  від соціуму, бути визнаним в ньому.

Що ж на думку молоді, сприяє життєвому успіху? За результатами дослідження «Становище студентської молоді України» (2008 р.), були отримані такі дані. 45,7% респондентів вважає, що життєвому успіху сприяють впливові друзі, родичі, наявність зв’язків; 63% - власний інтелект, здібності. Цікавим є те, що 33,7% вважають, що життєвому успіху сприяють везіння, щасливий випадок; 35,9% - професіоналізм та ділові якості. Вміння використовувати будь-які засоби для досягнення мети – формула успіху для 26,4% респондентів. Такі варіанти відповідей як ділова хватка, прагматизм та наявність початкового капіталу, власності наявні 25,8% та 23,0% респондентам відповідно. І найменш впливає на досягнення успіху в житті – це зовнішність (10,8%); інше – 1,1% [33].

Далі ми спробуємо  знайти відмінності між уявленнями про життєвий успіх серед дівчат та хлопців. Задаючи питання «Відзначте, що може сприяти життєвому успіху (не більш 4-х варіантів)?» ми визначили наступне: 24% жінок і 19% чоловік визначили власний інтелект та здібності, 23% жінок (19% чоловіки) – наполеглива робота, працелюбність. Як бачимо дані варіанти однаково обрали і чоловіки і жінки. Розбіжності ми прослідкували на інших відповідях, отже для 20% дівчат протекція впливових родичів та знайомих стоїть на 3 місці, а для хлопців більш важливим є професіоналізм та освідченість (19%). Розподіл всіх відповідей можна побачити на рисунку 2.1.

Досить цікавими є дані про своє майбутнє бажане життя. На питання «Якою людиною  Ви хотіли б себе бачити через 10-15 років?» респонденти відповіли таким чином: майже всі опитані хочуть мати через 10-15 років добру сім’ю та дітей – 78%, бути матеріально забезпеченими – 73% та здоровими – 60%. Половина респондентів (55%) бажає мати добрих друзів та зробити кар’єру (42%), 39% бачать себе професіоналами у своїй справі. Звертає увагу той факт, що тільки 24% опитаних бачать себе освіченими, культурними людьми, 12% – людьми з чистим сумлінням, а 11% – справедливими людьми, котрі можуть стати на захист інтересів інших людей. Як не прикро, але найменше молоді українці бажають бути патріотами, достойними громадянами своєї країни – 9% [18,  с. 156].

Також цікаві данні  ми отримали в ході власного дослідження  серед студентської молоді ДДТУ. Задаючи  питання «Що для Вас важливо  мати, що б відчувати себе успішною людиною  (відзначте не більш 3-х варіантів)?» були отримані такі дані: дівчата виділяють три основні критерії – хорошу сім’ю та дітей (32%), цікаву, улюблену роботу (24%) та високий заробіток (20%). Хлопці виокремлюють 4 головних ознаки: хорошу сім’ю та дітей і високий заробіток (по 19%), квартиру, машину, дачу та наявність свого бізнесу (по 18%). Як бачимо хлопці при досягненні успіху направленні на більш конкретні та матеріальні ознаки, а дівчата на родину та гарну роботу (рис. 2.2).

Отже, від того, який ціннісний фундамент буде закладений в свідомості окремої молодої людини, від того, які соціальні і професійні орієнтири, соціальне середовище (батьки, система освіти, ЗМІ) предстане перед молодою людиною, і чи зможе вона обрати для себе найцінніші, залежить успішність її діяльності і, врешті решт, – успішність життєвого шляху.

Не випадковими  тому є відповіді на питання щодо шансів досягти успіху у житті. Так, за даними опитування щорічного моніторингу і обнімусу, які у 2006 р. проводив Інститут соціології НАН України [4, с. 312] 20,2% молоді віком 18-24 років, вважають, що в них безумовно є шанси домогтися успіху в житті; вважають, що «скоріше є» - 28,6% даної вікової групи. Отже, майже половина молоді такого віку з надією дивиться на свій майбутній життєвий шлях. Але вже в групі 25-35-річних ці показники знижуються (10,8% і 21,5% відповідно). Тривожна картина спостерігається у відповідях респондентів середнього віку, а громадянам віком 36 і старше, взагалі, власне майбутнє видається безперспективним (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Розподіл відповідей на запитання «Якою мірою Ви згодні чи не згодні з твердженням «У мене є шанси домогтися успіху в житті?»

Дослідження, яке  проведене автором роботи серед  студентів Дніпродзержинського  державного технічного університету вказує на те, що майбутні студенти досить оптимістично дивляться на своє майбутнє й на перспективи досягти успіху в житті. При чому, різниця між самооцінками досягання успіху між дівчатами та хлопцями не є значущою. Так, варіанти відповідей «скоріше згоден» та «цілком згоден» обрали 54% хлопців та 59% дівчат.

В цілому, результати досліджень вказують, що не дивлячись на те що сучасна життєва ситуація висуває перед молодими людьми доволі високі вимоги, що потребує значних, подекуди надмірних зусиль для подолання життєвих перешкод, сучасна молодь вірить в своє успішне майбутнє.

ВИСНОВКИ

Життєва стратегія  – це своєрідна соціальна, культурна  і особова проекція індивіда на  своє власне майбутнє, яка одночасно  є особовим, соціальним і культурним явищем. 

Найважливішою передумовою формування життєвої стратегії  є забезпеченість особи (або соціальної групи) комплексом ресурсів, у тому числі і перш за все адекватною системою потреб і цінностей, необхідних для побудови тих або інших альтернатив вибору. Сьогодні найбільш могутнім суб'єктним потенціалом володіє молоде покоління нашої країни. 

Будучи залученою  у широкий вибір на глобальному  ринку, сучасна молодь відносно самостійно конструює власні «життєві сили». Будучи спільністю «перехідного» типу, молодь  має значний соціотрансформаційний  потенціал, що перш за все пов'язано  із динамічністю ціннісної свідомості молодого покоління, із посиленням його компоненту рефлексії.

Серед чинників, що зумовлюють процес соціального самовизначення молодого покоління, важливе місце  займають ціннісні орієнтації і життєві  установки, як найважливіший елемент життєвих стратегій, а також переважаючі у молодіжному середовищі настрої.

В цілому, сучасність, як історична фаза розвитку суспільства й особистості, відрізняється від традиційності, принципово видозміненими межами вибору. Сучасна людина може обирати професію, належність до тієї чи іншої соціальної групи, тобто є можливість стати соціально мобільною особистістю. Початок XXI сторіччя, як визнають деякі теоретики, надає індивіду широкі можливості в плані свободи його життєвого вибору, побудови та реалізації життєвих стратегій. Людина постсучасності стає людиною рефлексії й вибору своєї соціальної самостійної й культурної ідентичності. Склалася думка, що в суспільстві немає обмежень стосовно виборів індивіда, міри активності в соціальному житті, виконання сімейних функцій, надбання сексуальної ідентичності та етнічної приналежності. Фактично в суспільстві не залишилось ніякої сфери, в якій би стримувалась свобода волевиявлення особистості. А найголовніше те, що саме постсучасне суспільство стає терплячим й толерантним до цієї свободи особистості, а тим самим – рефлексуючим суспільством вільного вибору.