Гендерний аналіз життєвих стратегій сучасної української молоді

Щодо гендерних відмінностей, то молоді жінки частіше, ніж чоловіки, вважають головним мотивом шлюбу кохання, а для кожного десятого чоловіка на першому місці бажання мати свою сім’ю і бути самостійним. І хоча для кожної третьої жінки бажання мати дітей є одним із мотивів шлюбу, вони, як і чоловіки, не вважають цей мотив головним.

Таким чином  структура сімейних цінностей жінок  направлена на емоційну підтримку членів сім’ї та піклування про них. Структура  цінностей чоловіків має матеріально-прагматичний характер.

Плюралізація  моделей  поведінки,  у  тому  числі  форм  шлюбних стосунків,  що  притаманна  сучасному  світу,  відображається  у матримоніальних планах молоді, її поглядах  на різні форми подружнього життя.  Більше  половини молоді  планує  у майбутньому  офіційно  зареє-стрований,  традиційний  шлюб.  Разом  з  тим,  значна  частина  молодих людей (більше 40%)  бажає  почати  своє  подружнє  життя  з  офіційно незареєстрованих стосунків, тобто «випробувати» свій союз до його офі-ційної реєстрації. Певна  група молоді (невелика  за  чисельністю, менше 5%)  має  більш  радикальні  погляди  на  шлюб  і  взагалі  не  планує  реєструвати свої подружні відносини.

Погляди  жінок  на  форми  шлюбного  партнерства  дещо  більш традиційні,  ніж  чоловіків, жінки  частіше  обирають  офіційно  зареєстрований  шлюб,  що  особливо  помітно  серед 15–24-річних  респондентів.  Серед  тих,  хто  у  віці  старше 25  років не  має власної сім’ї, більша  частка осіб, які обирають неофіційні шлюбні  стосунки протягом усього  життя,  ніж серед наймолодших,  особливо  це  стосується  чоловіків. Це  обумовлено  тим, що  у цьому віці  не  перебувають у шлюбі ті, хто має більш «модернізовані» шлюбні  орієнтації,  а також особи,  які вже мають негативний  досвід  подружнього життя: майже 25%  тих,  хто налаштований на офіційно не зареєстровані шлюбні стосунки протягом всього життя, є розлученими [22].

Цікаві  висновки  ми  отримали,  досліджуючи погляди української молоді на  гендерні  стосунки,  зокрема систему лідерства у сім’ї. Превалює  думка,  що  у сучасному соціумі гендерні  відмінності у соціально-професійному,  освітньому,  кваліфікаційному складі  населення поступово мінімізуються,  відповідно  й у сім’ї розподіл  влади стає  ситуативним,  чоловік і дружина все більше  рішень  приймають спільно,  тобто сім’я набуває рис партнерської,  демократичної.

2.2 Гендерні  особливості життєвих планів молоді

Більшість  юнаків  і  дівчат  і  на все життя,  і  на  якийсь  найближчий  час  мають  цілі,  мрії,  плани  і  залежно від  того,  як  вони  втілюються в життя,  як  реалізуються,  стають  або  щасливими,  упевненими  у  своїх  силах,  або  втрачають  перспективу,  розчаровуються.  Життєві  плани  молоді – чинник  суб’єктивний. Вони  формуються  і  змінюються  у  свідомості  людей,  а  свідомість  є  відображення  буття.  Життєві  плани  молоді  формуються  під  впливом  передусім  особистих,  а через них,  опосередковано, і громадських потреб [30, с. 73].

Соціально-економічні  трансформації, що проходять  в сучасному  суспільстві, істотним  чином вплинули  на  усі  сфери  життя  суспільства.  Прагматизм  останніх  подій  прямо  торкнувся  і особистих  планів  молоді (найближчих  і  довгострокових).  З  одного  боку,  показують  результати  дослідження, «посилюється  прагматизм,  прагнення  до  матеріального  достатку»,  а  з  іншою, -  ці  тенденції  не  відсовують  на задній план традиційні  цінності  нашого  суспільства:  цікава  робота,  справа  до душі;  хороші  стосунки  в сім’ї;  вірні друзі.

Так, за результатами соціологічного дослідження «Молодь в сучасному суспільстві» [30], яке було проведено у 2006 році підтверджують ці дані (табл. 2.4).

Цікаво  відмітити,  що  американський  учений  Р.  Інглхард  домінування  матеріальних  цінностей  пояснює  безпосередніми  соціально-економічними  умовами  життя населення.  На його думку,  люди  схильні  надавати  більше  значення  тим  потребам,  в яких  вони  відчувають  нестачу.  І тільки коли  первинні  економічні  і  психологічні  потреби  задоволені,  грунтовані  на  них  цінності  втрачають  своє  минуле  значення  і  поступаються  місцем  іншим [16, с. 25].  Тому  в  суспільствах  з  невисоким  рівнем  життя,  де  первинні  потреби  не  задоволені,  домінують  цінності  матеріального  світу.  Судячи з даних  дослідження,  найбільша  розбіжність,  відмічено  в  прагненнях «поїздити по  світу»,  досягти  хороших  стосунків  в  сім'ї,  задоволеності в любові,  інтимному житті – дівчатам  усе це  більше  необхідно,  ніж молодим людям: 8,0%  проти 6,1%; 13,3% - 11,6%; 8,8% - 7,2% [30].

   Таблиця 2.4 - Відповіді на питання «Чого Ви хочете досягти в житті»?

Виходячи з  прагнення  до матеріального  достатку  в  житті,  молоді  люди  і  дівчата  планують  заснувати  свою  справу - 18,8%  і 10,8%,  працювати  за фахом  в  комерційних  структурах(третя  позиція  у  молодих  людей - 16,6%,  четверта  позиція  у  дівчат - 8%).  Співвідношення  тих, що бажають  працювати  за фахом  в  державних  і  в  комерційних  структурах  складає 1 : 2  у  молодих  людей,  а  у  дівчат  відмічена  зворотна  тенденція – 2 : 1.  Можна припустити,  що  дівчат  притягає  почуття упевненості в стабільності  державних структур  і/або вони  відчувають  непідготовленість до  роботи  в комерційних,  недержавних структурах,  де  оплата  праці частенько вище,  ніж в державному  секторі. Тому  і «основними  добувачами  сім'ї» прийнято  вважати  чоловіків (51,5%%  респондентів  вважають за краще,  щоб  гроші  заробляв  чоловік).  Дівчата  практично  не  прагнуть  присвятити  себе  будинку,  сім'ї – хочуть  цього  лише 2,8%, - молоді  ж  люди  бажають,  щоб  жінка  займалася  домашнім  господарством – 61,6%.  Отже,  можна  констатувати  тенденцію  пріоритетів  дівчат/жінок  на користь  професійної сфери [30].

Таким чином,  на тлі  прагматизму  особових  орієнтирів  молоді  у  свідомості  дівчат/жінок  відбувається  поступовий  перехід  від  традиційної  моделі «чоловіка  годувальника і  жінки – частково  домохазяйки»  до  моделі «двох  годувальників» / «двох  домохозяєв» [25, с.28],   а  для молодих  людей  характерна  спадкоємність  головних  елементів  традиційного  культурного ідеалу  гендерних  стосунків.  У  сучасному   суспільстві  від  дівчат/жінок  потрібно «відповідність» нетрадиційної моделі поведінки (оскільки професійна зайнятість  зовні удома стала  невід’ємною  частиною  типової  життєвої  стратегії  дівчини/жінки) при  одночасному  збереженні  цілком  патріархальної  системи  уявлень  про  жіночність  і  жіноче  призначення (ідея  істинного  покликання  жінки  і  її «справжня»  самореалізація – це  сім’я,  брак,  діти...).  Звідси  можна  зробити висновок,  що,  ймовірно,  одно  з  важних напрямів  життєвого  самовизначення  молоді  пов'язане  сьогодні  з  тим,  як    вирішуватиметься конфлікт  між  приватно-орієнтованою  моделлю  жіночої  поведінки  і  цінностями  індивідуального успіху, що усе більш приймаються самими дівчатами/жінками [30].

В плані нашого дослідження ми провели соціологічне дослідження серед студентів  Дніпродзержинського державного технічного університету. Ми запитали у молоді, що в їх планах на майбутнє є найголовнішим? (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Напевне, Ви вже маєте щодо вашого дорослого життя деякі плани. Що в цих планах найголовніше?

Як  бачимо найголовнішим для української  молоді є вже зазначена загальна тенденція на традиційні цінності та плани. Для дівчат три перших позиції складає створити сім’ю – 59%, мати цікаву роботу, займатися улюбленою справою – 47%, матеріальне забезпечення – 39%. Тоді як для хлопців ця трійка найважливіших планів виглядає наступним чином: досягти високий рівень матеріального забезпечення – 63%; створити сім’ю – 58% та створити власний бізнес – 41%.

Також цікавими виявилися дослідження  очікування молоді від майбутньої роботи. На питання «Що Ви чекаєте від  майбутньої роботи загальна тенденція (і у хлопців, і у дівчат) виявилася однаковою в бажанні отримувати гарну платню (табл. 2.6).

   Таблиця 2.6 - Чого Ви чекаєте від майбутньої роботи

Дослідження підтверджують  тенденцію 1990-х років – переорієнтація молоді від переваги нематеріальних цінностей до матеріальних: лідируючим мотивом у юнаків і дівчат є  хороша оплата праці. Можливість професійного зростання знаходиться на другому  місці в ранжируваному ряду вимог, що пред'являються до роботи. Юнаки більше, ніж дівчата виділяють значущість зарплати/доходу і професійного зростання. Це може бути пов'язано як з традиційним вихованням, так і з більше раннім вступом юнаків в активне економічне життя, з великим інтересом до цієї сфери.

Робота також дуже важлива для ідентифікації дівчат/жінок. Вона дає їм почуття власної затребуваності, значущості, потрібності і громадської  корисності, служачи джерелом спілкування  і підтримки, навіть коли сама робота неприємна і приносить мало задоволення.

Про важливість праці  і для жінок, і для чоловіків  було поставлено запитання щодо можливості не працювати, якщо буде така можливість. Більшість респондентів відповіли, що вони все-ж таки працювали.

В цілому, серед сучасної студентської молоді переважають три моделі життєвих стратегій [35].

Стратегія досягнення (близько 39%) характеризується прагненням особистості до самореалізації, максимального використання існуючих у суспільстві можливостей, прагненням до розширеного відтворення свого соціального статусу. Орієнтації студентів цього типу мають вагоме підґрунтя: вони успішно вчаться, творчо та послідовно опановують знання, займаються самоосвітою, відвідують додаткові курси, багато з них працюють за спеціальністю. Вони відмічають прагнення жити краще, ніж жили їхні батьки, заробляти більше, ніж вони, мати додаткові привілеї тощо.

Стратегія досягнення має два підтипи. До першого підтипу  було віднесено респондентів (близько 18%), які орієнтувалися на життєву стратегію досягнення та відрізнялися вираженою самоідентифікацією і настановою на самостійне вирішення проблем. Інший підтип респондентів (21%) планує досягти життєвих вершин за допомогою батьків та родичів, деякі – друзів.

Протягом останніх років зафіксована тенденція до збільшення групи респондентів, що мають орієнтацію на стратегію досягнення. Респонденти цієї групи налаштовані активно використовувати нові шанси для підвищення свого соціального статусу. Є також тенденція до збільшення в цій групі жінок.

Наступну групу молоді (56%) можна віднести до адаптаційної життєвої стратегії. Ця група характеризується прагненням зберегти або трохи підвищити соціальний статус за рахунок пристосування, а інколи за рахунок самообмеження. Для респондентів цієї групи є характерним прагнення зберегти досягнуте: рівень матеріального забезпечення, соціального статусу. Вони орієнтовані на чітке виконання вимог щодо дисципліни, жорстке структурування дійсності, проявляють готовність обмежувати себе (навіть у необхідному) заради досягнення поставленої мети. Їх головною ціллю є одержання диплома про вищу освіту.