Гендерний аналіз життєвих стратегій сучасної української молоді

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ, ЕКОНОМІКИ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ

 

 

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

 

Виконавець:

студентка групи  СЦ-08-1д

Довбенко Ольга В. 

 

Науковий  керівник:

к. соц. н., доцент

Мачуліна Ірина Іванівна

 

Керівник  частини «Охорона праці»:

к. техн. н., доцент

Федько Світлана Олександрівна

 

Нормоконтролер:

к. соц. н., доцент

Мачуліна Ірина Іванівна

 

Допускається  до захисту:

зав. кафедрою соціології,

д. істор. н., професор

Богомаз Костянтин Юхимович

 

 

Дніпродзержинськ

2012

ЗМІСТ

 

ЧАСТИНА І «КВАЛІФІКАЦІЙНА  РОБОТА З СПЕЦІАЛЬНОСТІ»   ВСТУП………………………………………………………………………...   РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ  МОЛОДІ........................... 1.1 Поняття «життєві стратегії»: сутність, типологія………………….. 1.2 Об’єктивні та суб’єктивні  фактори формування життєвих  стратегій молоді……………………………………………………………….. 1.3 Гендерний підхід до вивчення життєвих стратегій молоді………   РОЗДІЛ 2 ЖИТТЄВІ  СТРАТЕГІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ………………………………………… 2.1 Ціннісні  орієнтації як основа конструювання  життєвих стратегій молоді……………………………………………………………..................... 2.2 Гендерні особливості життєвих планів студентської молоді…..…. 2.3 Уявлення про успіх  та життєві перспективи молоді……………….   ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. ДОДАТКИ……………………………………………………………………...   ЧАСТИНА ІІ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

3   3     8 8   14 20     25   25 34 41   47 49 53   56

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Дослідження життєвих стратегій набуває особливого значення в умовах глобальних соціальних змін, коли трансформації в різних сферах суспільного життя впливають не тільки на макросоціальні процеси, але й позначаються на індивідуальному житті людей, змінюють їх цінності, норми, культуру.

Об'єктивним чинником, що обумовлює процес реалізації життєвих стратегій індивіда, є перехід  суспільства від однієї соціальної системи до іншої, істотним чином впливає на життєві плани, переваги молоді і є підставою для рефлексії. Крім цього, реалізація життєвих стратегій індивіда сьогодні багато в чому детермінована суб'єктивними факторами: використанням власної ресурсної і аскриптивної бази.

Міра впливу об’єктивних детермінант на життя конкретної людини нерівномірна. З одного боку, різною мірою на реалізацію життєвих стратегій впливають зміни в економічній, політичній сферах, системі нормативних відносин, ціннісних орієнтирів і пр. З іншого боку, незважаючи на глибину і всеосяжний характер змін, люди по-різному справляються з труднощами. Одним вдається реалізувати колишні життєві плани, іншим – ні, одні змінюються разом зі змінами в суспільстві, інші «пливуть за течією». Життєві стратегії, виступаючи як складне динамічне утворення, в яких відображається відношення між домаганнями суб'єкта та ступенем їх реалізації, є важливою характеристикою стану в суспільстві як окремої людини, так і групи людей. У життєвих стратегіях у концентрованому вигляді відбиваються ступінь адаптації до сучасної соціально-економічної ситуації, очікування майбутнього, самооцінка успіху, рівень тривожності і т.д.

В умовах загальносвітової нестабільності соціально-економічної  ситуації особистість, яка сформувала життєві стратегії і звички, виявилася перед необхідністю переоцінки своїх цілей і прагнень, подолання численних стереотипів про світ і про себе, пошуку нового, особливого і самостійного шляху, що сприяє усвідомленню і розкриття своїх потенційних можливостей.

Саме в складні, кризові періоди увагу суспільства  більшою мірою сконцентрована на молодому поколінні, на найбільш прогресивної його частини, якій належить особлива роль, - студентської молоді. З юнацтвом суспільство пов’язує надії на відродження і розвиток, на прогрес науки і технології, так як в юнацькому віці й молодості людина найбільш здатний до творчої діяльності, до формулювання евристичних ідей і максимально працездатний. На даному віковому етапі особистісного, професійного і духовного самовизначення, формування життєвих планів особистість переживає високо динамічні психологічні і соціальні зміни по ряду напрямків. Все це сприяє тому, що молоді люди прагнуть знайти своє місце в житті, активно вибираючи шляху ефективної самореалізації в суспільстві. Разом з тим суспільство пропагує жорсткі гендерні норми і стереотипи «успішності» і «псевдосамореалізаціі», тим самим обмежуючи прояв індивідуальності, нестандартність і творчий погляд на світ. Інакше кажучи, виникає суперечність між вираженою потребою реалізації себе в житті і необхідністю соціальної адаптації. Все перераховане неминуче призводить до звуження можливостей самореалізації та пошуку шляхів її оптимізації в юнацькому віці, в тому числі до прагнення подолати ті гендерні стереотипи, які перешкоджають самореалізації особистості.

Ступінь наукової розробленості. Для вітчизняної соціології проблематика вивчення життєвих стратегій молоді не є новою. Системне й інтенсивне вивчення цієї проблем було розпочато в соціології радянського періоду. У фокусі соціологічного аналізу знаходилися соціальні чинники, що впливали на вибір життєвої траєкторії, взаємозв’язок системи освіти і життєвих планів молоді; динаміку ціннісних орієнтацій молоді, їх поведінку у професійно-трудовій сфері. Це знайшло відображення у працях Є. І. Головахи, С. М. Іконнікової, В. Т. Лісовського, М. Х. Тітми, М. М. Руткевича, Ф. Р. Філіппова.

Основні характеристики молоді (соціальні, психофізіологічні), проблеми її внутрішньої  диференціації вивчали: С. В. Алещенок, П. І. Бабочкін, І. В. Бестужев-Лада, І. С. Болотін, Г. С. Ентеліс, Ю.А. Зубок, С. Н. Іконнікова, І. С. Кон, В. Т. Лісовський, С. Г. Спасібенко, В. Т. Шапко та інші.

Питання самовизначення молоді представлені роботами відомих учених соціологів, демографів, філософів. Слід виділити дослідження В. Н. Шубкина, В. І. Переведенцева, М. Х. Тітми, А. А. Матуленіса, Н.С. Слєпцова, Г. А. Чередниченко та ін.

Дослідженню специфіки  успіху молоді, гендерних моделей  поведінки, соціальної стратифікації, життєвих стратегій особистості присвячені роботи соціологів М. А. Александрової, М. Ю. Арутюнян, М. В. Богданової, С. Ю. Барсукової, Л. А. Бєляєвої, А. Д. Галюк, В. В. Гольберта, А. С. Готліба, Ж. М. Грищенка, Б. В. Дубіна, А. Н. Дьоміна, О. М. Здравомислової, Е. А. Знобіщевої, Н. Н. Карнаухова, С. Г. Клімової, І. П. Попової, І. В. Мостової, В. В. Целіщева, М. О. Шкаратана, І. І. Шуригіної.

Серед  вітчизняних  соціологів проблему  успіху  досліджували Є.  І. Головаха, Л. В. Сохань (проблеми життєвого самовизначення та життєвого успіху), Л. Д. Бевзенко (соціокультурні детермінанти успіху), С. С. Бабенко (стратегії життєвого успіху в період трансформації), О. Г. Злобіна, В. А. Тихонович (життєві стратегії особистості), І. В. Городняк (типологія особистостей щодо досягнення успіху).

В цілому, гендерні дослідження аспектів різних сфер життєдіяльності українського суспільства сьогодні здійснюють чимало спеціалістів. Зокрема, ґендерна проблематика в українському суспільстві висвітлюється у працях О.Балакірєвої, О.Бойка, Г.Герасименко, О.Вілкової, В.Довженко, О.Іваненко, К.Карпенко, Н.Лавріненко, В.Лапшина, Е.Лібанової, Л.Лобанової, О.Макарової, І.Мироненко, С.Оксамитної, О.Піщуліна, М.Скорик, О.Стрельник, В.Фесенко, Ю.Якубової, О.Яременка та ін.

Мета роботи полягає у виявленні гендерних особливостей життєвих стратегій української молоді.

Для реалізації поставленої  мети визначено такі завдання дослідження:

• розкрити сутність поняття «життєві стратегії»;
• визначити типи життєвих стратегій;
• проаналізувати особливості ціннісних орієнтацій молоді як чинника формування життєвих стратегій у гендерному вимірі;
• за результатами соціологічних досліджень визначити особливості життєвих стратегій у хлопців та дівчат.

Об’єктом  дослідження є життєві стратегії сучасної української молоді.

Предметом дослідження є гендерний аналіз життєвих стратегій сучасної української молоді.

Методи дослідження. При написанні роботи були застосовані такі методи, як системний, порівняльний, аналітичний. Основними методами отримання первинної інформації є застосування анкетного опитування. Серед методів обробки даних використовувалися статистичний аналіз даних, вторинний аналіз соціологічних даних.

Емпіричною  основою роботи є дослідження, яке проводилося за безпосередньою участю автора:

1) анкетування на тему: «Життєві стратегії молоді» (N=100), проведеного серед студентів Дніпродзержинського державного технічного університету у березні 2012 року.

Поряд з первинними в  роботі використані і вторинні соціологічні дослідження. Серед них:

2) результати соціологічного дослідження «Молодь в сучасному суспільстві». У опитуванні брало участь 1000 молодих людей у віці від 14 до 30 років (включно). При відборі респондентів використовувався метод квотної, маршрутної вибірки і цільової аудиторії. В якості методу опитування застосовувалося очне анкетування [30];

3) результати соціологічного опитування «Становище студентської молоді України» яке було проведено Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту разом з Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка у грудні 2008 року. Всього опитано 5103 респондентів, серед яких студенти 2-6-го курсів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації з усіх областей України, АР Крим та міста Києва [33];

4) результатами соціологічного дослідження, опитування студентів Дніпропетровського регіону, проведеного кафедрою соціології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара (ДНУ) в 2009 р. в рамках реалізації Всеукраїнського комплексного дослідницького проекту «Студент ХХІ ст. Соціальний портрет на фоні суспільних трансформацій: українська інтерпретація» під загальним керівництвом проф. В. І. Астахової /методом вибіркового репрезентативного анкетування було опитано 470 студентів чотирьох ВНЗ Дніпропетровської області: ДНУ ім. О. Гончара, Національного гірничого університету, Дніпродзержинського державного технічного університету, Дніпропетровського університету економіки і права [10];

5) соціологічне дослідження «Молодь України: спосіб життя та ціннісні орієнтації», було здійснено соціологами Центру «Соціальний моніторинг» під керівництвом к.е.н. О. Балакірєвої (опитування 1800 респондентів віком 15-34 роки проведено в усіх регіонах України) у квітні 2010 р. [3];

6) результати досліджень, які використані в щорічній доповіді президентові України «Молодь в умовах становлення незалежної України (1991 – 2011 роки) [21].

Структура випускної кваліфікаційної роботи. Робота складається зі вступу, 2 розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає   сторінок.

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ МОЛОДІ

1.1 Поняття «життєві стратегії»: сутність, типологія

 

Проблеми життєвого  вибору, самовизначення можуть виникати у людини будь-якого віку, у будь-якому періоді її життя, але найбільш характерним цей процес є для молоді, оскільки саме молодь у першу чергу повинна визначити перспективу свого розвитку у всіх основних сферах життєдіяльності – суспільно-політичній, професійній, сімейно-побутовій тощо. Отже, життєвий вибір, побудова життєвих стратегій насамперед є молодіжною проблемою.

Кожна людина в  тій чи іншій мірі прогнозує своє майбутнє у відповідності зі своїми уявленнями про мету і сенс життя, про власне місце у суспільстві, що склалися в результаті її перебування в умовах соціального середовища, під впливом певної системи соціокультурних уявлень, отриманих в результаті її життєдіяльності. Сьогодні, як ніколи раніше в історії людства, існує необхідність розуміння того, що без глибокого розуміння майбутнього, людина не може розраховувати на подальший прогрес у всіх сферах суспільної та індивідуальної діяльності.

У науковій літературі запропонований ряд понять, які можна застосувати для характеристики ставлення особистості до свого майбутнього: життєва орієнтація, життєва програма, життєвий план. Кожне з цих понять розкриває одну із сторін системи уявлень щодо майбутнього. Життєва орієнтація пов’язується найчастіше з ієрархією форм життєдіяльності, сформованої у свідомості людини. Життєва програма є ідеальним образом основних цілей і результатів життєдіяльності. Життєві плани характеризують шляхи досягнення сформованих цілей. Разом з тим, за допомогою наведених понять визначаються окремі складові ставлення людини до свого майбутнього, описуються фрагментарні уявлення щодо формування життєвого шляху. Більш високий рівень узагальнення, пов’язаний із застосуванням поняття «життєва перспектива». яке окреслює ту сферу відображення світу людиною, що пов’язана зі сприйняттям та усвідомленням часу як простору для розвитку і самореалізації.