Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2011 в 14:10, реферат
На сучасному етапі розвитку людства та цівілізаціі пошуки розуміння феномену віри та форм її прояву, таких як, насамперед, релігія набирають все більшого значення. У своїй курсовій роботі я розгляну розуміння понять релігія і віра с позицій як історичної динаміки так і сучасних розумінь психологічних аспектів. Також важливо це розуміння з позиції виникниння загальної духовної кризи, яку переживає все людство і яка зумовлена процесами, котрі у літературі визначаються як “смерть утопії”, “смерть ідеології”.
Вступ.
Розділ I. Тлумачення сутності і походження релігії
1. Сутність релігії
2. Психологічне коріння релігії і релігійності
3. Релігія та релігійність з точки зору психологічних шкіл
4. Релігійний досвід і його типи
1.4.1. Релігійні переживання, сутність та особливості релігійного почуття
1.4.2. Психологічні та соціальні функції релігії
Розділ II. Поняття віри
1. Релігійна віра: природа, вияви, структура
2. Психологічні аспекти віри
3. Форми вияву релігійної віри
4. Релігійний фанатизм, секстанство як крайні прояви релігійності
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Третю умовну групу становлять психічно здоровіші й духовно розвинені люди, яких відрізняє прагнення до вищих цілей і ідеалів, часто досить ідеалізованих.
Існує
й четверта категорія осіб, які
приходять у секту. Вона відрізняється
від попередніх трьох тим, що не випробовує
дефіциту ні людського тепла, ні визнання
духовних ідеалів, фізичне здоров'я таких
осіб теж на необхідному рівні, у всякому
разі, воно не є перешкодою в придбанні
соціального визнання.
Деякі питання психопатології релігії залишаються дотепер недостатньо вивченими. Разом з тим, у зв'язку зі швидким поширенням в Україні традиційних і нетрадиційних релігійних навчань, вони залучають усе більше уваги й стають все більш актуальними. Значний розмах придбала трудноконтрольована діяльність численних релігійних тоталітарних деструктивних сект. Ретельне дослідження культової діяльності й велика клінічна робота за участю різних культів розвіяли переконання, що існували раніше, що культи залучають у свої ряди винятково психологічно вразливих або психічно хворих людей. Приблизно половина з них — здорові, нормально розвинені люди, що стають членами культу в період вираженої, але минущої уразливості, наприклад, після розлучення, смерті коханої людини або під час критичного життєвого періоду, приміром, у підлітковому віці. У другої половини членів культів, можливо, були психічні розлади, які могли вплинути на участь у секті.
Офіційні релігії зазвичай прагнуть до дійсного прийняття теологічної доктрини, заохочують особисту допитливість і проповідують власний вибір і самостійне прийняття релігійних принципів. Деструктивні культи на противагу цьому побудовані на «неправді, залежності й страху» і мають чотири визначальні ознаки. По-перше, участь у ньому припускає повне знищення індивідуальності або підпорядкування індивідуальності лідерові культу або всій громаді. По-друге, основною метою культу звичайно є довічна експлуатація, що постійно підсилюється (наприклад, фінансова, сексуальна, фізична) членів культу. По-третє, типовий лідер деструктивного культу — авторитарна, рішуча й харизматична особистість, незвичайні переживання якої (наприклад, бачення, сни, травми) інтегруються в структуру вірувань. І останнє, найбільш важливе, — деструктивний культ використовує владу з порушенням етичних норм, забезпечуючи покірність членів.
Разом з тим, не можна заперечувати, що релігійні співтовариства надають істотну допомогу при проведенні реабілітаційних програм з наркозалежними. Як показують закордонні дослідження, уведення в реабілітаційні програми алкоголіків і наркоманів тренінгів, пов'язаних з розвитком духовності й виховання релігійного почуття, позитивно оцінюється як самими пацієнтами, так і фахівцями.
На даний час, досить добре вивчена динаміка
сектантства, причини залучення в релігійні
організаціі, а також маніпулятивні заходи
й техніки, використовувані в громадах
для втримання сектантів. Крім того, проведена
велика кількість досліджень спрямованих
на вивчення особистості сектанта. Однак
не вивченою сферою дотепер залишається
дослідження особистісних характеристик
адепта до вступу в секту. Чітко не сформульовані
й не описані методи, спрямовані на коррекційну
й реабілітаційну роботу із сектантом,
а так само запособи запобігання залучення
в секту населення.
ВИСНОВКИ
Однією з нагальних проблем сучасного суспільства є пошук духовних орієнтирів, що породжує гостру потребу у формуванні нової парадигми світосприйняття. Людина у процесі самопізнання та самотворення шукає все нових і нових можливостей реалізувати свої сутнісні сили, прагне виконати власне життєве призначення і тим самим досягти самоствердження та самовиповнення. У цьому задіяні всі сутнісні сили людини, і зокрема феномен релігійної віри, завдяки якій людина не лише переживає своє Я, а й прагне вийти за його межі.
Глибинні зміни в суспільстві
спонукають людину переглянути
власні уявлення про сенс
Людина все частіше
У своїй роботі я зробила спробу розгляду
можливих точок дотику між духовним досвідом
особистості і досягненнями психології
як науки.
Видається значущим, в першу чергу, викокористування
психології як інструмент, що дозволяє
ідентифікувати різноманітні прояви духовності.
Очевидно, що нейтрального, емпірично-верифіковані,
«наукове» вивчення духовності неможливо.
У якості висновків можна навести твердження
Альберта Ейнштейна, який писав: «Я не
можу знайти вираження краще, ніж« релігія
»для позначення віри в раціональну природу
реальності, принаймні тієї її частини,
яка доступна свідомості. Там, де відсутнє
це почуття, наука вироджується у безплідну
емпірію»
ЛІТЕРАТУРА