Тенденції та проблеми розвитку НАФТА

    Незважаючи на це, необхідно відзначити зміну в темпах приросту інвестицій. Для аналізу використовувалися рівняння регресії з рівнем детермінації близькою до 1, як в період з 1982 по 1994 р., тобто до підписання Угоди (0,93 - Канада, 0,87 - Мексика, 0,97 - всі інші країни), так і в період з 1995 по 2009 р., після його підписання (0,96 - Канада, 0,99 - Мексика, 0,96 - всі інші країни).

    Якщо для Мексики кут нахилу (коефіцієнт β1) рівняння регресії для показників потоку прямих іноземних інвестицій в період з 1982 по 1994 р. становив 1,073, то в період з 1995 по 2009 р. - 6,11, що демонструє його збільшення в 5,69 рази. Цей темп приросту аналогічний темпу приросту, що спостерігається в цілому по всім іншим країнам. Щодо інвестиційної політики, що проводиться США по відношенню до Канади, необхідно відзначити велику стабільність і стратегічну орієнтованість. Введення в дію Угоди не викликало таких глобальних змін, але все одно дозволило істотно збільшити потік інвестицій. Кут нахилу (коефіцієнт β1) рівняння регресії для показників потоку прямих іноземних інвестицій з США в Канаду в період з 1982 по 1994 рр.. становив 2,76, а в період з 1995 по 2009 рр.. - 13,8, що демонструє його збільшення в 5 разів. При цьому різниця між інвестиційними потоками з США в Мексику і Канаду до підписання Угоди складала до 11 разів (у 1987 р.), а після вона скоротилася до 2,7 рази (у 2009 р.). [15, стр. 95]

    На рис. 4 представлена ​​динаміка прямих іноземних інвестицій із США в різні регіони світу, а також Канаду і Мексику. 

 

Рис. 4. Динаміка сукупних прямих іноземних  інвестицій з США (1982-2009)

    Необхідно відзначити, що велику частку в загальному потоці інвестицій займають інвестиції в країни Європи, і темп приросту цих інвестицій має нелінійний, мультиплікативний характер. Саме даний напрямок є найбільш інвестиційно привабливим для компаній, що працюють на території США. Взаємозв'язок між США, Канадою і Мексикою в першу чергу обумовлена ​​торговельними відносинами і рухом капіталу. В США реалізовується понад 75% канадського експорту, що становить близько 20% ВВП Канади. А частка США у прямих іноземних інвестиціях в Канаду становить більше 75%, а Канади в США тільки близько 10% (за даними на 2009 р.). Мексика направляє в США близько 70% свого експорту і приймає близько 65% імпорту. При цьому частка США в загальному потоці прямих іноземних інвестицій до Мексики перевищує 60%.

    На рис. 5 представлена ​​динаміка прямих іноземних інвестицій між США, Канадою і Мексикою.[16, стр. 588] 

 

Рис. 5. Динаміка прямих іноземних інвестицій в країнах, що входять до складу НАФТА (1982-2009) 

    Негативне значення сальдо відображає тенденції в русі капіталу, представлення США як донора інвестиційних ресурсів. [16, стр. 590]

    Тенденції на північноамериканському ринку капіталу демонструють досить високу ефективність Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA) і є показовими для даного регіону. Незважаючи на проблеми, що виникли в економіці США, реалізація інвестиційної політики та підходи до питань управління рухом капіталу не змінилися, що дозволило зберегти тенденції в інвестиційній сфері і не викликало відтік капіталу ні з економіки Канади, ні Мексики. Аналіз регіональних міжнародних інвестиційних угод дозволяє виділити ті їх частини, які становлять найбільшу цінність і використовувати їх в національній економіці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Заключення. 

    При оцінці НАФТА найбільш важливо не те, чи будуть створені або знищені робочі місця в процесі лібералізації торгівлі. Важливо те, що угода безперечно сприяло загальному підвищенню конкурентоспроможності країн, а значить, і окремих корпорацій, які змогли збільшити ефективність своєї господарської діяльності. Лібералізація торгівлі в Північній Америці має сприяти міжнародної спеціалізації виробництва, збільшення зовнішньоторговельного обороту, зниженню споживчих цін, зростання випуску продукції, підвищенню рівня зайнятості, а в кінцевому рахунку і життєвого рівня населення. Розвиток інтеграційних зв'язків має забезпечувати підтягування економічного рівня країн-аутсайдерів до країни-лідера.

    З точки зору довгострокової перспективи НАФТА для США означає можливість використання в національній економіці найбільш кваліфікованого і дорогого праці, а це, по суті, соціальна реформа самого високого рівня.

    Слід врахувати, що в США НАФТА розглядається як структуру, що виходить за своїм значенням за рамки вільною торгівлі між трьома країнами-учасницями, вона є наріжним каменем для більш широкої інтеграції країн Західної півкулі . У політичному плані передбачається створення «співтовариства демократій Західної півкулі». У торгово-економічному плані у Вашингтоні розраховують на те, що НАФТА стане ядром інтеграційного об'єднання, що охоплює весь американський континент. У тексті договору (НАФТА) передбачені перспективи і деякі механізми розширення північноамериканської зони вільної торгівлі. Майбутнє покаже, чи виправдає НАФТА ці очікування. Проте вже зараз можна сказати, що угода відіграє важливу роль в процесі демократизації економічних відносин на американському континенті.

    Саме цей тип інтеграції зумовить еволюцію світової економіки в майбутньому, зокрема й України, що пояснює важливість наукового аналізу можливих наслідків і тенденцій розвитку інтеграції країн з різним рівнем економічного розвитку.

    Процес інтеграції України у світове господарство робить невідкладним вивчення світового досвіду об’єднання національних економік країн з різним рівнем економічного розвитку, зокрема на прикладі НАФТА.

    Одним з наслідків розвитку інтеграційного процесу є вдосконалення регіонального виробничого комплексу, що також передбачає можливий ефект дезінвестування окремих секторів національних економік. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаних джерел 
 

1. Глінкін А.Н. НАФТА після мексиканської кризи. //Латинська Америка. М., 1997. № 2.

 

2. Інтеграція в Західній півкулі /Відп. ред. А.Н. Глінкін. М.: ИЛА РАН. 2000.- 249 с.

 

3. Міжнародні  економічні відносини - ІНТЕГРАЦІЯ (навчальний посібник) автори Ю.А. Щербанін, К.Л. Рожков, В.Е. Рибалкін, Георг Фішер. Вид. Москва “Банки та біржі” Видавницьке обєднання “ЮНІТІ” 1997г., 356 с.

 

4. Світова економика: Підручник для вузів. - 2-е вид., перероб. и доп. - М: ЮНІТІ-ДАНА, 2004.- 735 с.

 

5. Перова  М. Міжнародна форма регулювання іноземних інвестицій. (Досвід Північноамериканської зони вільної торгівлі). // Господарське право. М., 1999.

 

6. Північноамериканська зона вільної торгівлі(НАФТА): проблеми та перспективи. Наукові конференції. // США: економіка, політика, ідеологія. М., 1995. № 4 и 5.

 

7. Економіка США: Підручник для вузів., під Ред. В.Б. Суняка. - СПб: Пітер, 2003. - 651 с.

 

8. http://www.ustr.gov/trade-agreements/free-trade-agreements/north-american-free-trade-agreement-nafta

 

9. http://www.citizen.org/trade/nafta/

 

10. http://factotum-88.livejournal.com/136756.html

 

11. http://djaglavack.livejournal.com/12085.html

 

12. http://otherreferats.allbest.ru/international/00119568_1.html

 
 

13. Василевський Э. Структурні зрушення, динаміка та ефектність зростання економіки.//Світова економика та міжнародні відносини.-2006.

 

14. Міжнародні  економічні відносини: Підручник / під ред. Б,М, Смітиєнко. - М.: ІНФРА-М, 2007.

 

15. Гребенщіков Е. С. Тихоокеанська регіональна інтеграція // Світова економика та міжнародні відносини. 1993. № 1. С. 94–95.

 

16. Рут Ф., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер. з англ.– К.: Основи, 1998.– 743 с.