Тенденції та проблеми розвитку НАФТА

Міністерство  освіти і науки України

Херсонський національний технічний університет 

Кафедра економічної теорії 
 
 
 

Наукова робота з  дисципліни «Міжнародна  економіка» 

    Проблеми  та тенденції розвитку НАФТА 
 
 
 
 
 

                                                      Виконала:

                                                      студентка групи 3Ф

                                                      Валєєва Д. С. 

                                                      Перевірив:

                                                      проф. Фомішин С. В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                    Херсон 2011

Зміст 

Введення ………………………………………………………………………...3 

    1. Результати економічної діяльності НАФТА………………………………..5 

    2. Проблеми НАФТА…………………………………………………………..13 

    3. Тенденції розвитку НАФТА………………………………………………..20 

Заключення……………………………………………………………………..28 

Список  використаних джерел…………………………………………………30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Введення. 

    З 1 січня 1994 року набув чинності договір  про Північноамериканську зону вільної  торгівлі (North American Free Trade Agreement - НАФТА), до якої входять провідні держави західної півкулі - США, Канада і Мексика. На цій величезній території загальною площею понад 21 млн.кв.км., яка тягнеться від річки Юкон на Алясці до півострова Юкатан на півдні Мексики, проживає 368 млн. осіб. Сукупний ВНП трьох держав "Північноамериканського спільного ринку" - близько 7 трлн.долл. Ця подія, безсумнівно, вплинула на подальший розвиток світової економіки, багато в чому визначила її вихідні рубежі на порозі вступу людства в XXI століття. Воно вносить якісно новий елемент у взаємини Північ-Південь, будучи, мабуть, першою спробою встановити рівноправне торгово-економічне партнерство між представниками цих двох настільки різних за світів. Суть угоди про НАФТА можна сформулювати однією фразою: це торгово-економічний союз, покликаний протягом найближчих 10-15 років повністю усунути або значною мірою послабити дію майже 20 тис. митних тарифів, квот та іншого роду обмежень, які в даний час перешкоджають експортно -імпортними операціями, вільному пересуванню товарів, капіталів і послуг на ринку трьох країн, які уклали цей договір. Базова угода про створення НАФТА підписана 7 жовтня 1992 р. в американському місті Сан-Антоніо міністрами торгівлі трьох країн у присутності президентів США і Мексики, а також прем'єр-міністра Канади. Однак на шляху ратифікації договору вищими законодавчими органами цих держав виникло чимало серйозних перешкод.

            Актуальність теми.

    Сучасний етап розвитку інтеграційних процесів є другою хвилею регіоналізму. Так, на відміну від першої (60-х років), друга хвиля регіоналізму (початок 90-х) має характер зовнішньої орієнтації. Паралельно її притаманною рисою стає інтеграція типу “південь-північ”, тобто промислово розвинутих країн з країнами, що розвиваються, яка набирає швидких темпів, прикладом чого є зокрема, поглиблення інтеграційних процесів у рамках Північно-Американської угоди про вільну торгівлю (НАФТА), укладеної між США, Канадою та Мексикою, створення Американської зони вільної торгівлі (Free Trade Area of the Americas/ FTAA) в 2005 році, а також процес залучення до ЄС країн Східної Європи, включаючи Україну.

    Предмет дослідження – міжнародні економічні відносини, що виникають у процесі  міжнародної інтеграції.

    Об’єкт дослідження становить інтеграційний процес у рамках НАФТА. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Результати  економічної діяльності НАФТА. 

    Одним з досягнень НАФТА є зняття цілого ряду обмежень і вимог для  іноземних інвесторів (які мали місце  в Мексиці): обов'язковий експорт  певної кількості товарів і послуг, обов'язкове використання вітчизняних товарів і послуг, обов'язкова передача технологій. Згідно НАФТА інвестори з США, Канади і Мексики отримують наступні права з метою більш вільного ведення справ: право на репатріацію прибутків і капіталу, право на отримання справедливої ​​компенсації в разі експропріації, право на врегулювання спорів між інвесторами та урядами в арбітражі. Однак Мексика збереже заборону на іноземні інвестиції в таких секторах, як енергетична галузь, залізниці та ін.

    Включення до НАФТА розділу, присвяченого торгівлі послугами, має величезне значення для країн-учасниць, особливо для Мексики, оскільки починаючи з 80-х років послуги становлять більше половини ВВП країни, а рівень зайнятості в цій сфері становить відповідно 60%. НАФТА охоплює всі види послуг, включаючи фінансові, винятком є ​​послуги авіаційних і морських перевезень, бухгалтерського обліку, архітектури, наземних транспортних перевезень, консалтингу, інжинірингу, публікацій, комерційної освіти, реклами, радіомовлення, будівництва, туризму, охорони здоров'я, юридичних послуг. НАФТА не послаблює вимоги з ліцензування та сертифікації, але відповідно до принципу недискримінації ліцензування таких видів послуг, як юридичні послуги, медичні та бухгалтерський облік, повинно відповідати об'єктивним критеріям і створювати умови для конкуренції, однак не за національною ознакою. Правда, мексиканські та канадські фахівці не можуть працювати в США, якщо вони не пройшли ті ж процедури ліцензування та сертифікації, що й американські фахівці. [3, стр. 124]

    Слід  підкреслити, що на відміну від Європейського  союзу в НАФТА відсутні будь-які  наднаціональні структури і чіткі  форми регулювання інтеграційної  взаємодії.

    У рамках НАФТА Канада, США та Мексика  зберігають своє зовнішньоторговельне законодавство, і створення митного союзу не передбачено, хоча, як ми бачимо, зміст договору істотно превос-ходить цілі формування зони вільної торгівлі товарами.[3, стр. 125]

    Згідно  багатьом дослідженням, в результаті лібералізації торгівлі США, Канада і Мексика зможуть підвищити добробут за рахунок вигідного розміщення ресурсів, зниження цін, зниження витрат  з операцій, поліпшення умов навколишнього середовища, підвищення активності капіталовкладень і технічного прогресу. У якості статичних ефектів перших трьох років функціонування НАФТА виділили загальне підвищення економічного добробуту в кожній з країн: у США - 3,6 млрд. $, в Мексиці - 2,4 млрд. $, в Канаді - 1,6 млрд. $.

    Про масштаби економічного взаємозв'язку США, Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і руху капіталу можна судити за наступними даними. В США реалізовується близько 75-80% канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді - понад 75% і Канади в США - 9%. У США прямує близько 70% мексиканського експорту, а звідти поступає 65% мексиканського імпорту. Частка США в загальному притоці прямих іноземних інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП США в 14,5 раз перевершує ВВП Канади і в 19 разів - Мексики. [3, стр. 125] 

    Таблиця 1. Порівняння регіональних блоків за 2010 рік 
 

 

Продовження таблиці 1 
 

 

    За чисельністю населення, за обсягом сукупного валового продукту і ряду базових економічних показників північноамериканська інтеграційна угруповання порівнянна з Європейським союзом. НАФТА володіє могутнім (особливо завдяки США) економічним потенціалом, наприклад, щорічний обсяг виробництва товарів і послуг США, Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонів доларів, а їх частка у світовій торгівлі становить майже 20%.

    Угода про створення НАФТА містить такі положення, присвячені різним аспектам підприємницької діяльності в межах Північної Америки: доступ до ринків; інвестиції; гарантії; послуги, права інтелектуальної власності; державні закупівлі; заходи, пов'язані з дотриманням стандартів; тимчасовий в'їзд для бізнесменів, вирішення суперечок. [12]

    Ключовими моментами угоди про НАФТА, детально регламентуючого багато аспектів економічних відносин між сусідніми країнами, є:

    • скасування всіх митних зборів на товари, якими торгують між собою США, Канада і Мексика, до 2010 року;

    • поетапне скасування значного числа нетарифних бар'єрів у торгівлі товарами і послугами;

    • пом'якшення режиму для північноамериканських капіталовкладень в Мексиці;

    • лібералізація діяльності американських і канадських банків на фінансовому ринку Мексики;

    • захист північноамериканського ринку від експансії азіатських і європейських компаній, які намагаються уникнути американських мит шляхом реекспорту своїх товарів у США через Мексику;

    • створення американо-канадської арбітражної комісії.[16, стр. 546]

    Таким чином, угода про створення НАФТА припускає, що країни-учасниці збережуть національні митні тарифи в торгівлі з третіми країнами, а у взаємній торгівлі після перехідного періоду в 10 років (у деяких випадках - 15 років) в цій економічній зоні буде вільний обіг товарів. Воно поширюється на товари, які кваліфікуються як вироблені в США, Канаді та Мексиці. Реалізація угоди приведе до усунення всіх тарифних і нетарифних бар'єрів у торгівлі. Крім того, воно передбачає поліпшення торгівлі послугами, встановлення справедливих правил для взаємних інвестицій і здійснення державних закупівель, посилення захисту прав на інтелектуальну власність, створення механізму врегулювання суперечок.

    Усуваючи тарифи і інші протекціоністські бар'єри, НАФТА встановлює обмежувальні правила торгівлі рядом товарів і інвестицій в деяких секторах економіки, особливо "чутливих" до іноземної конкуренції (це відноситься до сільського господарства, енергетики, продукції автомобільної промисловості, текстильних виробів). Крім цього угода містить обмовки, що дозволяють тимчасово відновити захист для галузей промисловості, яким завдано збитку імпортом відповідної продукції.

    У той же час НАФТА містить деякі винятки з режиму вільних економічних відносин. Так, зберігаються: право Мексики на заборону іноземної діяльність у нафтовому секторі, право Канади на захист деяких секторів інформації, важливих в культурному відношенні (радіомовлення, випуск кінофільмів, платівок, книг), право США на підтримку внутрішніх цін і збереження системи закупівлі сільськогосподарських товарів. [16, стр. 547]

    В угоді всі товари розбиті на три великі групи - промислові (без текстильних товарів), сільськогосподарські і текстильні вироби, включаючи одяг. Для кожної групи розроблені графіки зниження мит, а на ряд промислових товарів було передбачене і здійснене негайно зняття мит. Мита на решту товарів намічено відмінити протягом 5, 10 і 15 років. Відмінність графіків зниження мит на промислові товари (з тимчасовим інтервалом у п'ять років) обумовлена ​​"чутливістю" відповідних галузей промисловості до імпорту конкуруючих виробів.