Специфіка інтеграції України в світове господарство

       По-друге, щодо протистояння циклічності економічної  кон’юнктури то дійсно, набувши членства в Європейському Союзі, коливання кон'юнктури світового ринку буде не так суттєво позначатися, оскільки ми і так отримуємо доступ до одного з найбільших ринків світу. Окрім того, також є і програма підтримки (у вигляді різного роду структурних фондів) тощо.

       По-третє, фінансові — забезпечення стабільного  валютного курсу. Так,  останнім  часом  євро  демонструє  не  просто  стабільність,  а  й  активне зростання. Проте останнім часом, не такі добрі показники у української гривні, але як для української економіки (молодої та стрімко зростаючої) доводить своє право на існування. На даний час, в Україні вже створені умови, що, як найменше, не перешкоджають входженню європейських фінансових структур на український ринок. Підтвердження тому, купівля банку «Аваль» австрійським, «Райффайзенбанком»; «КредоБанк». що втретє змінив власну назву із зміною як власника, так і стратегії розвитку, --— 100% польські інвестиції.

      Проте необхідно зазначити і про  ті негативні наслідки. Що матимуть місце при вступі Україні до ЄС на сучасному етапі розвитку її продуктивних сил та рівня економічно розвитку.

      Наслідки  в політичній сфері:

1. Українська армія, будучи складовою спільних збройних сил ЄС, отже бути використана у «чужих» воєнних конфліктах;
2. Існує вірогідність того, що на зміну українській бюрократії може прийти така ж неефективна "європейська бюрократія". Національно-культурна унікальність України може розчинитись і стати непомітною складовою загальноєвропейської уніфікованої культурно цивілізаційної ідентичності.

      Наслідки  в економічній сфері:

1. Із    відкриттям    вільного    доступу    на    українські    ринки    для європейських товаровиробників, українські товаровиробники можуть втратити частину національного ринку, натомість не отримавши змоги, в силу своєї низької конкурентноздатності, закріпитися на європейських ринках.
2. Від запровадження європейських  норм  регулювання  економіки     можуть    постраждати   окремі  галузі  української  економіки, передусім сільське господарство, харчова та легка промисловість тощо. Дотації, які, наприклад, на сьогодні отримують європейські фермери, навряд чи будуть передбачені в аналогічному розмірі  для українських  аграріїв, чия  продукція  може  бути взагалі не допущена на ринки ЄС, а обсяги її виробництва в країні буде примусово знижено без відповідної компенсації. Наслідки в соціальній сфері:

       3. Прихід  на українській ринок  товарів  з  країн-членів  ЄС  може призвести   до  загального  зростання   внутрішніх   цін   в  Україні.   Населення України змушене буде купувати на українському ринку товари за цінами, які існують   в   країнах-членах   ЄС.   при   тому,   що   рівень   доходів   більшості українських громадян є набагато нижчим від рівня доходів громадян нинішніх країн-членів ЄС.

       4. Здійснюючи    процес    європейської    інтеграції,    Україна    може перетворитися   на   країну-фільтр,   на   території   якої   буде   затримуватись просування   нелегальних   мігрантів,   контрабандної   продукції,   наркотиків, представників терористичних організацій, з тим, щоб захистити територію інших європейських країн.

      Рівень  соціальних виплат незабезпечених верств українського населення може бути значним чином скорочено, відповідно до норм та правил, що існують в ЄС.

      На  даний момент найбільш реальним та більш бажаним для України з економічної точки зору є створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, аніж вступ до нього. На даний час ні Україна не готова до вступу, ні Європейський Союз не готовий прийняти таку велику країну як Україна. Тому саме зона вільної торгівлі є більш бажаною та більш раціональним рішенням у взаємних стосунках. Створення зони вільної торгівлі дозволить європейським компаніям більш впевнено виходити на такий великий ринок збуту як Україна. До того ж приріст на цьому ринку значно більший ніж в ЄС. Якщо європейський ринок автомобілів за 2005 рік скоротився на 2,6%, то український ринок автомобілів у 2005 році демонстрував приріст продаж нових авто до 100% (в сегменті преміям класу).

      До  того ж створення зони вільної  торгівлі сприятиме зростанню довіри європейських підприємців до української економіки. Це означатиме більший приплив європейських коштів до української економіки, і хоча на даний час певні компанії вже розмішують власні офіси в Україні, проте український ринок, не дивлячись на стрімкі темпи зростання все ж й досі залишається занадто малим, аби привернути до себе увагу.

      Щодо співпраці з СОТ за даними Міністерства аграрної політики, можливі такі негативні наслідки:

• використання України розвиненими країнами як ринку збуту своєї продукції. Національні виробники зазнають певних втрат, пов'язаних із адаптацією до нового конкурентного й регулятивного середовища;
• занепад неконкурентоспроможних галузей економіки, що призведе до зменшення доходів населення і поширення безробіття;

 -зменшення золотовалютних резервів, пов'язане із збільшенням обсягів імпорту;

• перетворення України на країну з вузькою спеціалізацією, що призведе до зростання залежності від імпорту. А послаблення позицій національних виробників призведе до втрати частини внутрішнього продовольчого ринку;
• дискримінація національних товаровиробників.

        Недоліки вступу до СОТ, швидше за все, проявлять себе у короткотерміновій перспективі - періоді, необхідному будь-якій країні для адаптації роботи підприємств у нових умовах ринку. Слід зазначити, що передусім виграють галузі, діяльність яких орієнтована на експорт, але дещо втратять підприємства, зосереджені на внутрішньому ринку. Крім того, Україна віднині буде здійснювати контроль цін на товари і послуги відповідно до правил СОТ та інтересів її членів, які займаються експортом.[13,2]

        Із вступом України до СОТ особливої уваги потребує захист вітчизняного фінансового ринку. В цілому ряді країн світу застосовуються обмеження для іноземних інвестицій в банківський сектор з метою недопущення втрати фінансового суверенітету. Так в Швеції присутність іноземного капіталу в банківській системі обмежується 2-ма відсотками, Японії та США - 5-6 відсотками, в Росії - 16 відсотками. В Китаї максимальна частка іноземної участі в китайських банках не може перевищувати 25 відсотків, ефективно працюють механізми ретельного відбору потенційних закордонних інвесторів в процесі реєстрації філій іноземних банків на території країни з метою недопущення припливу спекулятивного та «брудного» капіталу та упередження можливих втрат заощаджень населення в разі відтоку іноземного капіталу з країни.

       Нині, коли банками з іноземним капіталом контролюється майже половина фінансових ресурсів України, вироблення дієвих механізмів захисту вітчизняної банківської системи з урахуванням існуючої світової практики стає вкрай актуальним.

        Отримані ж від вступу до СОТ позитивні наслідки дадуть можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Загальні переваги вступу України до СОТ:

• посилення авторитету України у міжнародній економічній політиці;
• збільшення прямих іноземних інвестицій в економіку України;
• спрощення митних процедур і збільшення їх прозорості та кон-трольованості;

- уникнення витіснення української продукції з ринку ЄС аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;

  - збільшення асортименту продукції на вітчизняному ринку;

  - можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів СОТ.

  За інформацією прес-служби Президента, серед найсуттєвіших переваг для України Віктор Ющенко виокремив:

• щорічне збільшення приросту національного ВВП на 1,5 -1,7%. Українські виробники, наголосив він, не зазнаватимуть втрат від антидемпінгових переслідувань;
• будуть посилені позиції національного машинобудування;
• зростатиме кількість і якість прямих іноземних інвестицій;
• очікується втілення стратегічних довгострокових інвестиційних проектів. Прогнозоване зростання інвестицій може становити 3-5 млрд. доларів щорічно.

        Згідно з прогнозами, також зазначив Глава держави, в результаті вступу України до СОТ експорт продукції металургійної промисловості може зрости на 26%, продукції хімічної промисловості -на 27%. Окрім того, зростатиме рівень зайнятості, обсяги експорту товарів і послуг.[23,2]

        Від європейської інтеграції виграють громадяни України - вони отримають більше можливостей для захисту своїх прав. Для них стануть доступнішими європейські ринки праці, на них частково будуть поширюватись і соціальні програми.

        Але не всі категорії українських громадян виграють від зближення з Європою.

        Очевидно, програють українські селяни. У СРСР продуктивність праці в сільському господарстві становила 25% від продуктивності праці в розвинених країнах Заходу. Нинішнє село не має навіть тієї техніки, що мало при соціалізмі. Крім того, наші селяни можуть втратити землю. Земля – дорогий товар, який користуватиметься попитом, у багатих західноєвропейців. Програють ті, хто працює на підприємствах, основні фонди яких на 80 % застаріли. Складно буде адаптуватись до нових умов людям старшого і середнього віку. Тобто, "молочні ріки і киселеві береги" на нас в ЄС не чекають. Чи ж не призведе входження в Європу до повернення України у становище молодшого брата, але вже не Росії, а багатої Європи? Поки що ЄС є напівфедеративною державою. Але вже зараз більшість ініціатив (зокрема     реалізація ідеї створення загально-європейської Конституції) належить представникам «старої» Європи, які намагаються забезпечити собі якомога більше прав. «Молода» Європа має навчитися відстоювати свої права, як уже зараз намагаться робити Польща.

         Незважаючи на труднощі, європейська інтеграція означає вибір демократії. Нам треба дослідити можливість цивілізаційної трансформації

та готовність до неї еліти і народу, врахувати культурні чинники й традиції при розробці стратегії розвитку України. І взагалі неварто чекати, що хтось прийде і стане благодійником, покладатись слід завжди на власні сили. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

            При написанні курсової роботи було  проаналізовано специфіку інтеграції України,  з’ясовано  теоретичні аспекти інтеграційних процесів, прослідковано процес  інтеграції України в світове господарство та перспективи  поглиблення інтеграції України.

       Проведене дослідження дає змогу зробити  наступні висновки:

       1.Якісно новим закономірним етапом інтернаціоналізації господарств, є економічна інтеграція, в рамках якої забезпечується концентрація і переплетення капіталів, проведення узгодженої міжнародної економічної політики. Метою інтеграції є нарощування обсягу товарів і послуг внаслідок забезпечення ефективності господарської діяльності в міжнародних масштабах.  Цілями інтеграції є використання переваг економіки масштабу, вирішення завдань торгової політики, сприяння структурній перебудові економіки, підтримка молодих галузей виробництва, створення сприятливого зовнішньополітичного середовища.

       2. Після розпаду СРСР новоутворені держави вступили у важкий етап становлення  економічних систем. Організаційною основою цього процесу стало створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

        Україна бере участь у роботі СНД та ГУУАМ на правах асоційованого члена, підписуючи лише ті документи та сприймаючи лише ті програми, які відповідають її національним економічним та політичним інтересам і не обмежують її суверенні права. Основу євроінтеграційного «контексту», тобто багатосторонніх відносин, для України складають з одного боку, Польща, з іншого, Росія. Причому кожна з цих країн орієнтується на власні інтереси і не розглядає Україну як рівноправного партнера. За таких умов вибір напрямку, орієнтирів, мети руху набуває ще більш важливого значення та, передбачає,  по-перше участь не лише державних структур, а й інститутів громадянського суспільства, і по-друге,  неодмінної консолідації усіх або  принаймні  переважної більшості політичних партій і фінансово-економічнних груп впливу.