Розвиток альтернативної енергетики ЄС в умовах обмеженості ресурсів

В своїй роботі, я виділила, ключові фактори розвитку альтернативної енергетики такі, як: підвищення рівня конкурентоспроможності країн – членів ЄС шляхом зміцнення позицій на світових енергетичних ринках; заміна традиційних АЕС та ТЕС відновлюваною енергетикою стимулює покращення екологічного стану середовища, зменшуючи шкідливі викиди парникових газів в атмосферу, що не тільки впливає на покращення середовища, але й до зміцнення здоров`я населення світу, а також стимулює світову економіку до створення нових галузей міжнародної торгівлі, як торгівля відходами, розмір яких не повинен перевищувати п`яти відсоткову позначку відповідно до Кіотського протоколу; використання альтернативних джерел енергії сприяє покращенню якості вироблених продуктів та послуг, тим самим збільшуючи частку продукції ЄС на світових ринках.

В сучасному індустріалізованому  світі вчені та науковці створили ряд методів та способів оцінки енергетичного  потенціалу країн. Найбільш популярними  з них є аналітико – статистичні  методи та інформаційно – аналітичні системи. Дані дослідження проводяться в спеціалізованих науково – дослідних та статистичних установах.

На 2011 рік  загальна частка відновлюваних джерел енергії в  сукупному енергетичному балансі  Європейського союзу становить 9%, з яких 4% складає гідроенергетика, в той час коли в структурі енергетики країн – членів ЄС ця частка більша. Використання альтернативної енергетики в ЄС коливається від 3% в Великій Британії до 18 % у Швеції. Частка споживання, яку забезпечують відновлювані джерела енергії в Розвиток альтернативної енергетики в Європейському Союзі протікає за напрямками: сонячна енергетика, вітрова енергія, міні ГЕС, гідро енергетика, та енергія біомаси.

Наприклад, в Австрії  частка відновлюваної енергетики складає 12%, в Данії 8,3%, в Швеції 18%, Німеччина  – 14% з орієнтацією на таке відновлюване джерело енергії, як вітер. Такі країн, як Португалія, Іспанія, Велика Британія, Італія, Румунія, Литва, Латвія, Естонія та Нідерланди більшою мірою використовують гідрологічні ресурси, їх частка в сукупній структурі відновлюваних джерел енергії. Греція, Італія та Кіпр використовують в основному енергію сонця.  Зокрема, на Кіпрі розвивають виробництво сонячних батарей, які генерують енергію і забезпечують 4% споживання електроенергії. Розвиток альтернативної енергетики в країнах Європейського союзу має орієнтацію на механізм співробітництва, основаному на виробництві розподілі та перерозподілі вироблених альтернативних ресурсів з відновлюваних джерел енергії. На таку політику взаємодії орієнтовані більшість країн ЄС – 27. Але все ж – таки є країни, які не зможуть взяти участь у довгостроковій перспективі співробітництва на 2020 рік. До їх числа відносять: Італія, Ірландія, Словенія та  Греція.

Система фінансування розвитку альтернативної енергетики включає  в себе такі інституції, як: Європейська Комісія, що співпрацює з Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. Як інструмент реалізації фінансової політики щодо альтернативної енергетики використовуються Структурні фонди та фонди Гартування, що в процесі надання фінансової допомоги буде сприяти надання підтримки регіонам, йде мова в основному про нові держави – члени. Європейська Комісія та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) створили нову схему фінансування, яка відома як Європейська місцева енергетична допомога ELENA, що є складовою програми «Енергетично розумна Європа» і являє собою нове джерело фінансування для місцевих інвестицій в стійкий розвиток енергетики. Ще одним інструментом фінансування є Сьома Рамкова програма з наукових досліджень та технологічного розвитку, яка фінансує гранти для досліджень технологічних розробок в галузі розвитку альтернативної енергетики, таких країн як США, Японія, Росія та інші. Також країни – члени ЄС використовують «місцеві» за інтеграційною ознакою фінасові установи ЄС, тобто йде мова про фінансові організації, установи, агенства, а також, звичайно, Центральні Банки країн – членів ЄС.

З погляду інституційного аспекту розвиток ринку альтернативної енергетики потребує створення єдиного  органу регулювання, яки й регулює ще не вивчений ринок відновлюваної енергетик, в даному випадку,йде мова про Європейську комісію та Євро Парламент, а також створення відповідної нормативно – правової бази для регулювання даного ринку – Директива 28/2009/ЄС з підтримкою міжнародних інституційних структур таких, як RECS International та AIB, які в свою чергу розроблюють та спрямовують так «гарантії походження» на основі Європейської сертифікаційної системи в банки, які фінансують розвиток відновлюваної енрегетики.

В розрізі впливу розвитку альтернативної енергетики на конкурентні позиції країн – учасниць, я виділила наступну сукупну стратегію. Відновлювана енерегтика в підвищенні міжнародної конкуренції виступає як інструмент впливу та стимулювання на удосконалення технологій, якими оперують підприємства та компанії по виробленню відновлюваної енергії, якості вироблених продуктів і послуг, ціни, за якою вироблена енергія поступає на ринок для подальшого збуту та безпека каналів постачання енергії, а також енергетична безпека країн – членів в цілому. А також варто зазначити, що подальше використання відновлюваних джерел енергії збільшить сегмент ринку, який був обраний країнами – членами ЄС. Ще однією перевагою є те,що з застосуванням альтернативних джерел енергії збільшується екологічна безпека країни, що неоднаразово впливає на формування попиту через покращення якості продукції, що стимулює подальший сталий та економічно вигідний розвиток диспозицій країн – членів Європейського Союзу у світі.

Директивою 28/2009/ЄС затверджено пріоритети розвитку кожної країни – члена ЄС – 27 альтернативного напряму енергетики, за критеріями та головною стратегією Єврокомісії переважає «ініціатива вітер», за проаналізованими даними найбільший вітровий потенціал мають країни берегової лінії такі як Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Велика Британія, Швеція та Португалія, я виділила для себе три країни – лідери: Греція – 24,5% від сукупного використання ВДЕ, Ірландія – 35,4% та Нідерланди – 23,9%.  Найбільш відповідними плани національних дій до Директиви ЄС є Бельгія, Естонія та Литва. Більшвсть країн – членів ЄС готова в перспективі до якісного проведення політики співробітництва в рамках торгівлі та обміну продуктами та послугами альтернативної енергетики.

І хоча, EWEA сценарій виконуєть згідно за планом Європейської комісії існують певні проблеми, які виникають в процесі розвитку альтернативної енергетики, зокрема, я виділила наступні: по – перше, кризові явища заморозили на деякий час проекти по створенню сонячних батарей в Іспанії і в даний час перебуваючи на ряду з країнами PIGS потребує рефінансування сектору альтернативної енергетики; по – друге, збігання строку забезпеченості традиційними паливно – енергетичними ресурсами, потребує прискорення розвитку та впровадження нових технологій по виробництву продуктів та послуг відновлюваної енергетики; по – третє, проблемою є не зоорієнтованість нових країн – членів, які приєдналися в 2007 році до лав Євро Союзу в сфері дослідження альтернативних технологій по виробітку енергії напрямлену на використання відновлюваних джерел енергії.

Безмежним плюсом в використанні альтернативної енергетики є те,що виконуються умови кіотського протоколу, щодо зменшення викидів парникових газів в атмосферу та розвиваються нові торгівельні відносини по обміну відходами від промислового виробництва на інвестиції з інших країн – суб`єктів даних відносин.

Отже з усього вище зазначеного,  я можу зробити висновок, що країни – члени ЄС мають значний потенціал в секторі альтернативної енергетики, а Україні є в чому в них повчитися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ

Чвора І.Ю. Розвиток альтернативної енергетики ЄС в умовах обмеженості ресурсів - ДВНЗ«Київcький нaціoнaльний eкoнoмічний унівepcитeт імeні Вaдимa Гeтьмaнa», Київ, 2012. В даній курсовій роботі досліджено тенденції розвитку альтернативної енергетики в умовах обмеженості ресурсів в країнах – членах Європейського Союзу в пост Кіотський період. Також виявлено проблеми подальшого розвитку відновлюваної енергети та визначено подальші перспективи розвитку альтернативної енергетики ЄС.

 

Ключові слова: альтернативна енергетика, відновлювані джерела енергії в ЄС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Аналіз сучасного стану альтернативної енергетики та рекомендації по екологізації паливно – енергетичного комплексу // Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю // УДК 620 – 313// Петрук В.Г., Коцюбинська С.С., Мацюк Д.В// Вінниця – 2009// с. 1-4.

2. Аналіз міжнародних інституційних механізмів стимулюючих розвиток і впровадження ВДЕ: Досвід країн ЄС//Н. Кравченко//с.79 – 82

3. Відновлювані джерела енергії: Просування до мети на 2020 рік// Повідомлення комісії для Європейського Союзу// Парламент і рада// {COM (2011) 31 остаточний}//http://ec.europa.eu  - [http://ec.europa.eu/energy/renewables/index_en.htm#]

4. Вирішення глобальних економічних проблем// Арканов К. // Київ – 2010// с. 34- 39.

5. Вирiшeння глoбaльних eнeргeтичних прoблeм нa приклaдi крaїн Єврoпи// Зaкрoпoвa А.// Львiв – 2010.

6. Використання альтернативних джерел енергії, їх майбутнє в енергетиці//К.Тюрін//Електроенергетика//УДК 614.78//№2 – 2011// с. 69 – 70

7. Директива 2009/28/ЕС // стосовно сприяння використанню енергії відновлюваних джерел// Європейський Парламент та Рада //2009// с. 6 - 13

8.Енергетична політика Європейського союзу, як стимулятор інноваційної економіки // Блузка Я., Пика Й. // 2010 рік// с. 387 – 392

9. Енергетична безпека сучасної Європи// Ярослав Чорногор, Олексій Врадій//Журнал - ВІЧЕ// 2011// http://www.viche.info

10. Европейська стратегія  сусідства//Комісія європейських  співтовариств// 2010//  с. 20 – 23

11. Енергетична політика Швеції: визначеність цілей, послідовність заохочення // Володимир Саприкін// Національна безпека і оборона// №1 – 2010// с. 46 - 47

12. Енергетика 2020.Стратегія конкурентоспроможної, сталої і безпечної енергетики//Європейська комісія// повідомлення Європейської комісії для Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету і комітету регіонів//Брюсель – 2010// с. 5 – 19

13. Нові тенденції в механізмі регулювання фінансового сектору// Світлана Науменкова//Нагляд, Аудит, Контроль//Вісник НБУ – 11.2009 – с.8 - 10

14. Огляд політики сталого розвитку енергетики в Європейському Союзі (енергоефективність та відновлювальні джерела енергії)//еко клуб//с.5 – 8

15. Північна Африка забезпечить ЄС альтернативною енергією// moesonce.com – [moesonce.com/.../north_africa_EU_alternative_energy.html]

16. Порівняльний аналіз енергетичної безпеки ЄС та України//аналітично – дорадчий центр блакитної стрічки ПРООН//2009//с. 1 – 35.

17. Проблеми викидів парникових газів в теплоенергетичному комплексі України//Вісник Донецького Національного Уіверситету// УДК662.613.5/ /с.474 – 475 .

18. Роль кіотського протоколу в формуанні нового виду господарсько – договірних відносин//Р. Процишин// ДВНЗ «КНЕУімені Вадима Гетьмана»//Київ – 2009// с.1 – 2.

19. Системи енергетичної безпеки в країнах ЄС// http://old.niss.gov.ua – [http://old.niss.gov.ua/Monitor/august08/05.htm]

20. Cтан та перспективи реформування системи теплощабезпечення в Україні// Аналітична доповідь// Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень // Дніпропетровськ – 2010//с. 13-35.

21. ЄС з енергетики в цифрах і бюлетені (ревізія 2011) /http://ec.europa.eu-

[http://ec.europa.eu/energy/renewables/index_en.htm#]

22. Європа концентрує енергію// Євробелютень//№2 – 2011// с.5 – 7.

23. Энергетическая стратегия и ветроэнергетика// Зінченко О.// с. 1- 3// http://www.ggc.com.ua

24. EU Energy Policy to 2050//A report by European Wind Association// www.ewea.org

25. Main indicators – Energy  Statistics //http://epp.eurostat.ec.europa.eu//[http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/energy/introduction]

26.  Climate Impacts on Energy Systems: Key Issues for Energy Sector Adaptation// http://web.worldbank.org- [http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTENERGY2/0,,menuPK:4114636~pagePK:149018~piPK:149093~theSitePK:4114200,00.html ]

27. New renewable energy// A Review of the World Bank’s Assistance// http://www.oecd.org- [http://www.oecd.org/dataoecd/3/18/37815762.pdf]

28. Energy in the world// http://ec.europa.eu- [http://ec.europa.eu/energy/observatory/eu_27_info/doc/key_figures.pdf]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Дотаток 1. Таблиця. ВДЕ в енергетиці країн – членів ЄС

Країна - член ЄС	ВДЕ директива 28/2009/ЄС	ВДЕ НПД	ВДЕ в Енерг.	Вітровий потенціал	Вир-во вітрової Е	%частка енергії вітру
Австрія	34%	34,20%	71%	1,011MW	4,8 TWh	6,50%
Бельгія	13%	13%	20,90%	911MW	10,5TWh	9,50%
Болгарія	16%	18,80%	21%	1,256MW	2,3TWh	6,30%
Велика Британія	15%	15%	30%	5,204MW	78,3TWh	20,80%
Греція	18%	20,20%	29,80%	1,208MW	16,8TWh	24,50%
Данія	30%	30,40%	51,90%	3,752GW	11,7TWh	31%
Естонія	25%	25%	17,60%	149MW	1,5TWh	14%
Ірландія	16%	16%	42,50%	1,248MW	11,9TWh	36,40%
Іспанія	20%	22,70%	40%	20,676MW	70,5TWh	20,80%
Італія	17%	16,20%	24,60%	5,727MW	20TWh	5,30%
Кіпри	13%	13%	16%	82MW	0,5TWh	6,80%
Латвія	40%	40%	59,80%	31MW	0,9TWh	10,40%
Литва	23%	24%	21%	154MW	1,3TWh	9,40%
Люксенбург	11%	8,90%	11,80%	42MW	0,2TWh	36%
Мальта	10%	10,20%	13,80%	0MW	0,24TWh	7,60%
Нідерланди	14%	14,50%	37%	2,245MW	32,4TWh	23,90%
Німеччина	18%	19,60%	38,60%	27,214MW	104,4TWh	18,60%
Польща	15%	15,50%	19,10%	1,104MW	15,2TWh	9%
Потугалія	31%	31%	55,30%	3,898MW	14,6TWh	22,60%
Румунія	24%	24%	42,60%	462MW	8,4TWh	11,40%
Словаччина	14%	15,30%	24%	3MW	0,6TWh	1,80%
Словенія	25%	25,30%	39,30%	0,03MW	0,2TWh	1,30%
Угорщина	13%	14,70%	10,90%	295MW	16TWh	3,10%
Фінляндія	38%	38%	33%	197MW	6,1TWh	6%
Франція	23%	38%	27%	5,660GW	57,8TWh	10,60%
Чехія	13%	13,50%	14,30%	215MW	1,8TWh	1,50%
Швеція	49%	50,20%	62,90%	2,163MW	1,5TWh	8,10%