Розвиток альтернативної енергетики ЄС в умовах обмеженості ресурсів

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА  ГЕТЬМАНА»

 

Факультет Міжнародної економіки  та менеджменту

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

Курсова робота на тему: «  Розвиток альтернативної енергетики ЄС в умовах обмеженості ресурсів»

 

 

 

 

 

 

 

      Виконала

                                                                  студентка третього курсу,6групи

                                                                                                факультету МЕіМ, спец.(6503)

                                                                                                Чвора  Ірина Юріївна

      Науковий керівник

      доцент кафедри,

      кандидат економічних  наук

                                            Брикова Ірина Володимирівна

                                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-КНЕУ-2012

 

Peцeнзiя нa куpcoву poбoту

_____________________________________________________________________________________

Викoнaну cтудeнтoм: гpупa _____, ______________________________________________________

(пpiзвищe, iм’я, пo бaтькoвi)

1. Aктуaльнicть тeми куpcoвoї poбoти, cтупiнь poзкpиття:

– виcoкий (9-10 бaлiв)___________________________________________________________

– дocтaтнiй (7-8 бaлiв)___________________________________________________________

– пoвepxнeвий (4-6 бaлiв)________________________________________________________

– вiдcутнi ocнoвнi cклaдoвi (0-3 бaлiв)_____________________________________________

2. Виклaд тeopeтичнoгo мaтepiaлу:

– виcoкa якicть (23-25 бaлiв)______________________________________________________

– виcoкa якicть бeз aвтopcькoгo узaгaльнeння (20-22 бaлiв)____________________________

– нeдocтaтня якicть (11-19 бaлiв)__________________________________________________

– пoвepxнeвий виклaд (6-10 бaлiв)_________________________________________________

– пoвepxнeвий виклaд з гpубими пoмилкaми (0-5 бaлiв)_______________________________

3. Глибинa aнaлiзу тa piвeнь iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння:

– глибoкий aнaлiз тa виcoкий piвeнь iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння (28-30 бaлiв)__________

– дocтaтнiй aнaлiз тa piвeнь iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння (20-27 бaлiв)_________________

– пoвepxнeвий aнaлiз тa нeдocтaтнiй piвeнь iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння (15-19 бaлiв)____

– нeдocтaтнiй aнaлiз в oпиcoвiй фopмi, бeз нoвиx cтaтиcтичниx дaниx (6-14 бaлiв)_______

–нeдocтaтнiй aнaлiз в oпиcoвiй фopмi з гpубими пoмилкaми (0-5 бaлiв)_________________

4. Piвeнь caмocтiйнocтi тa oбґpунтoвaнocтi виcнoвкiв i пpoпoзицiй:

– oбґpунтoвaнi, cуттєвi, caмocтiйнi (23-25 бaлiв)____________________________________

– дocтaтньo oбґpунтoвaнi (18-22 бaлiв)____________________________________________

– нe дocтaтньo oбґpунтoвaнi (15-17 бaлiв) _________________________________________

– нe випливaють з дocлiджeння (1-14)______________________________________________

– виcнoвки вiдcутнi (0 бaлiв)_____________________________________________________

5. Якicть iлюcтpaтивнoгo мaтepiaлу:

– згiднo з вимoгaми (10 бaлiв)____________________________________________________

– є нeтoчнocтi (6-9 бaлiв)________________________________________________________

– гpубi пoмилки (0-5 бaлiв)_______________________________________________________

6. Iншi зaувaжeння: ______________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

7. Гpaфiк викoнaння poбoти:

– дoтpимaний__________________________________________________________________

– нe дoтpимaний________________________________________________________________

8. Зaгaльнa кiлькicть бaлiв____________________________________________________________

9. Poбoтa oцiнeнa нa oцiнку____________________________________________________________

Нaукoвий кepiвник______________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗВИТОК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЄС В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ  РЕСУРСІВ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи становлення та розвитку альтернативної енергетики в міжнародному економічному середовищі………………….....6

1.1. Основні передумови та сучасні  напрями формування  альтернативної  енергетики……………………………………………………………………….6

1.2. Ключові фактори розвитку альтернативних джерел енергії в умовах обмеженості ресурсів…………………………………………………………..10

1.3 Сучасний інструментарій оцінки  енергетичного потенціалу країн…….13

РОЗДІЛ 2. Аналіз конкурентних позицій ЄС на міжнародному ринку альтернативних енергетичних ресурсів………………………………………..16

2.1. Глобальні детермінанти та  стан розвитку альтернативних  джерел енергії в ЄС……………………………………………………………………………….16

2.2. Структурні елементи  системи фінансування сектору  альтернативної енергетики в  країнах ЄС………………………………………………………..21

2.3. Інституціональні  особливості європейської моделі  розвитку альтернативної енергетики …………………………………………………….24

РОЗДІЛ 3. Стратегічні орієнтири розвитку альтернативних джерел енергії в ЄС…………………………………………………………………………………28

3.1. Роль альтернативної  енергетики у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності країн-членів ЄС…………………………………....28

3.2. Проблеми та перспективи  подальшого розвитку альтернативної  енергетики в ЄС у пост - Кіотський  період……………………..……………..32

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..42

АНОТАЦІЯ……………………………………………………………………...47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…..48

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

 

 

Вступ

Стрімкий розвиток світової економіки, поява нових товарів, послуг, наукових відкриттів та прогрес технологічної  галузі приводить нас на поріг проблеми віків – нескінченно зростаючих потреб в умовах обмеженості ресурсів. Ця проблема, не дивлячись на безсуперечний крок вперед в умовах  міжнародної глобалізації, загострюється все більше, оскільки кожному розвитку необхідно мати під собою певну ресурсну базу, яка і стає його основою. Така економічна закономірність діє як на національному, так і на світовому рівні, а отже безперервно бере участь у світових економічних процесах, і як умовивід, має бути вирішена. Кожен суб’єкт економічних відносин прагне оптимізувати процеси і рішення, які б могли принести найкращий ефект і результат від вибору кращих альтернативних варіантів  в умовах обмеженості ресурсів.

Актуальність даної теми полягає в тому, що в сучасних умовах ведення господарських відносин, енергетична проблема – досить гостра і потребує  вирішення. Безперечно, обмеженість енергетичних ресурсів призводить до збільшення витрат на виробництво того,  чи іншого товару або послуги, що є невід`ємною частиною процесу задоволення необмежених потреб споживачів, покупців та, зокрема, самих виробників.

Метою даного дослідження є виявлення сучасних тенденцій розвитку альтернативної енергетики в умовах обмеженості ресурсів в країнах Європейського Союзу.

Предметом даного дослідження є альтернативна енергетика як вибір, зроблений країнами ЄС в умовах обмеженості ресурсів, задля оптимізації власних економічних процесів.

Об’єктом  даного дослідження є використовувані джерела альтернативної енергетики та альтернативна енергетика загалом в країнах Європейського Союзу.

Завданням даної курсової роботи є, по-перше, виявлення сучасних передумов та напрямів формування альтернативної енергетики, по-друге, дослідити основні фактори розвитку альтернативних джерел енергії в умовах обмеженості ресурсів, по-третє, розглянути сучасний інструментарій оцінки енергетичного потенціалу країн, по-четверте, проаналізувати сучасний стан розвитку альтернативних джерел енергії в ЄС, по-п`яте, визначити структурні елементи системи фінансування сектору альтернативної енергетики в Європейському Союзі, по-шосте, виявити інституціональні особливості європейської моделі розвитку альтернативної енергетики, по-сьоме, визначити роль альтернативної енергетики, як важіль впливу на конкурентоспроможність країн – членів ЄС, по-восьме, виявити проблеми та оцінити перспективи розвитку альтернативної енергетики в ЄС в Пост Кіотському періоді.

Тему розвитку альтернативної енергетики в умовах обмеженості  ресурсів розглядали такі наукові діячі  Арканов К., Блузка Я.,

Врадій О., Зaкрoпoвa А., Зінченко О., Коцюбинська С.С., Мацюк Д.В., Петрук В.Г., Пика Й. та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи становлення та розвитку альтернативної енергетики в міжнародному економічному середовищі

1.1. Основні передумови та сучасні  напрями формування  альтернативної енергетики

Наразі питання налагодження якісних  та ефективних відносин співробітництва  в енергетичному комплексі стоїть дуже різко і потребує негайного  вирішення оскільки існує ряд  причин, які стимулюють та підштовхують країни світу до формування нового розділу в енергетичній політиці. Цим розділом стає формування альтернативних, чи, як їх ще називають, відновлюваних джерел енергії.

Чому це важливо? Оскільки економіка  світу проходить процес глобалізації та інтернаціоналізації, підкріплену інтеграційними процесами, вагому роль стали відігравати окремі впливові держави та інтеграційні угруповання такі як: США, ЄС, Росія, Китай та Індія. Загальна роль цих держав в міжнародній енергетичній політиці  полягає в виборі шляхів вирішення проблем енергетичного комплексу на території країн – учасниць даного процесу, зокрема, йде мова, про їх загальну роль в подальшому створенні якісних умов розвитку світової економіки.[4]

Важливо зрозуміти, що розвиток основної енергетики в світі веде за собою, перш за все, умови обмеженості ресурсів, які стають домінантною умовою формування та розвитку альтернативних її носіїв.

В XXI столітті основою енергетики є викопні види палива. До них відносять : нафту, газ та вугілля. Зараз ми розглянемо їх частку у світовій енергетиці.

Найбільший відсоток використання в сучасному світовому енергетичному  комплексі займає нафта – 40 %. Використання цього виду палива у такому вагомому відсотку пояснюється легкістю ї  транспортування. Також сира нафта  є продуктом енергетичного комплексу, який значно легше можна видобувати з землі, на відміну від вугілля, частка якого в комплексі енергетичних ресурсів складає – близько 28 %. Ці та інші переваги використання сирої нафти роблять її ресурсом номер 1. Зокрема, це випливає з її собівартості на ринку енергетичних ресурсів. [5]

На відміну від легко добувної нафти, вугілля потребує більшої  затрати часу та технологій для свого  видобутку. Ще одним недоліком використання вугілля є те, що при його спалюванні виділяються кислі гази та діоксид сірки, які при випаровуванні породжують кислотні дощі, які руйнують рівень якості екологічного стану, країн, які застосовують цей вид палива, але і з цього є вихід. При спалюванні вугілля під час тієї, чи іншої діяльності використовується інші технології для очищення вихідних газів, до їх попадання в атмосферу, що збільшує собівартість даного палива на ринку енергетичних ресурсів.

Використання природного газу покриває лише 20 % споживання енергоносіїв. Газ  – найбільш використовуване паливо, яке застосовується в індустрії та спалюється на електростанціях.

Мають місце і інші енергетично  – паливні ресурси, частка яких значно менше від будь – яких інших  ресурсів, використовуваних в комплексі. До них відносять : бітумні піски  і нафтові сланці.[1]

Тенденції до подорожчання вище перерахованих видів енергетичних ресурсів. Саме подорожчання газу, вугілля та нафтопродуктів спонукають країни світу створювати технології по формуванню альтернативних джерел енергії, орієнтуючись на відновлювані джерела енергії (ВДЕ).

Проаналізувавши загальний  стан енергетичної ініціативи по відновлюваним  джерелам енергії, їх частка у світі  складає приблизно 2 – 2,7%, в той  час, коли Європейська частка споживання ВДЕ складає 6%, варіюючи від 3% в Великобританії до 28% у Швеції, згідно з планами національних дій по відновлюваним джерелам енергії, відповідно до ініціативи побудови EWEA сценарію Європейської комісії в споживанні ВДЕ до 2050 року.

Основними напрямами  формування альтернативних джерел енергії  було обрано три види палива : біологічні (метанол, етанол, пропан чи природний газ); сонячна енергія; водневий газ. За напрямками обраного палива також вирізняють такі види альтернативної енергетики, як: «ініціатива вітер» (Вітрова енергетика : офшорна та берегова), сонячна енергетика.

Найбільш доступним  ВДЕ є водневий газ (Н₂), який застосовується в паливних камерах мобільних енерго засобів та  двигунах внутрішнього згорання.

Говорячи про сонячну  енергію варто зазначити, що енергія, вироблена від сонячних батарей  не є настільки ефективною та легкою в отриманні, оскільки вартість сонячних батарей на даному етапі енергетичного функціонування є досить високою, оскільки являються екологічною технологією.[6]

Останнім часом спостерігається  тенденція до поновлення міні ГЕС, технологія дії яких вже давно відома. Під час роботи міні – гідроелектростанції використовуються металеві турбіни, виготовлені, наприклад в країнах ЄС, таких як Германія, Австрія – вони стають більш конкурентоспроможними і виробляють все більш якісну електроенергію, і це при досить малих потужностях. Такі ГЕС в основному мають місце у використанні в сільській місцевості або місцевості агропромислового призначення.

Ефективність вітрової енергії проявляється в створенні  та встановленні по всьому світу вітрових установок, млинів, наприклад, на прикордонних зонах Словаччини та Австрії, та при в`їзді в великі міста Німеччини. Ефективність вітрових установок, вимірюється кількістю МВТ енергії, отриманої з офшорних та берегових зон, а також континентальних міст. Однак встановлення таких установок супроводжується великими капіталовкладеннями і обмежується низькою надійністю та рівнем певної нестабільності, оскільки ми не можемо передбачити, «з якої сторони дмухне вітер» і з якою силою, оскільки мінімальна швидкість вітру для вироблення корисної енергії приблизно 2 – 4 метри на секунду. Але попри певні недоліки, «ініціатива вітер» вважається найперспективнішим в національних планах дій по відновлюваним джерелам енергії в країнах світу та, зокрема, в країнах ЄС.