Розвиток альтернативної енергетики ЄС в умовах обмеженості ресурсів

Оцінюючи загальний  стан розвитку альтернативної енергетики, я проаналізувала дані Національних планів дій по відновлюваним джерелам енергії (НПДВДЕ) з сценарієм Європейської комісії (EWEA). Розглянемо кожну країну – член ЄС окремо.

Австрія з великими запасами водних ресурсів має сукупну ціль використовувати 34 % відновлюваних  ресурсів більшою мірою через  збільшення відновлюваних джерел енергії (води) в суміші потужностей. Австрія поставила перед собою найвищу ціль по електроенергії з використанням відновлюваних джерел енергії ніж будь – які члени ЄС: 71% в 2020 році. Відповідно до плану, з встановленою кумулятивною потужність  в 2.6 ГВ, вітрова енргія менше представляти менше 10% цільового використання ВДЕ, охоплюючи трохи менше 7% споживання електроенергії в 2020 році. 

Бельгійська влада прогнозує , що відновлювані джерела енергії (ВДЕ-E) будуть представляти найбільшу частку в 2020 році (20,9%). З щорічним виробництвом в 2020 році, яке складатиме 10,5 Г енергії вітру і буде охоплювати 9,5%сукупного споживання електроенергії.

Для Болгарії досягнення своїх цілей в електроенергетиці може видатися важким до 21% в 2010 році використання ВДЕ від 11% 2005 року. Але політика болгарії в рамках НПДВДЕ спрямована на механізм співробітництва.

На Кіпрі НПДВДЕ прогнозує, що у 2020 році, буде 300 МВТ нової берегової вітроенергетики, при виробленні виробляючи 0,5 Г, що буде охоплювати 6,8% споживання електроенергії. В цілому від плану дій країна очікує для задоволення своєї мети з ВДЕ 13% у 2020 році, з 16 %  в енергетичному секторі.

В Чеській Республіці за оцінками НПДВДЕ , вітроенергетика буде охоплювати менше 2% від валового споживання електроенергії, нижче прогнозу Європейської комісії, що складає 3,4 – 3,8%.[21]

В 2020 році Данський НПДВДЕ очікує майже 52% споживання електроенергії за відновлюваними джерелами енергії. 60% буде становити  вітер, біомаса, 40%, по суті, складатиме решту. НПДВДЕ показує, що Данія на шляху задоволення і, дійсно, перевищує свою мету по ВДЕ в 30% на 0,4 процентних пункти. У довгостроковій перспективі плани Данії складають 100% відновлюваних джерел енергії.

Естонія має на меті в 2020 році 25% відновлювальних джерел енергії. Національний план дій по відновлюваним джерелам енергії вказує, що у електроенергетичному секторі поновлювані джерела енергії мають досягти позначки в 17,6%. На суші та на шельфі вітер є основною технологією поновлюваних джерел енергії , яка буде сприяти меті і згідно з прогнозами покриттям 14% споживання електроенергії до 2020 року (9% та 5% відповідно).

Фінляндія має на меті 38%. Електроенергетичний прогноз становить 33% від ВДЕ споживання електроенергії. Щоб досягти цієї цілі в 2500 МВТ потенціалу вітрової енергії встановлено виробництво в 6.1Г або 6% від споживання електроенергії.

Ціль Франції, в цілому становить 23% ВДЕ на 2020 рік, 27% від споживання електроенергії планується покласти  на відновлювані джерела енергії. Після ГЕС, заплановано 25 ГВт вітрової енергії, з яких 6 ГВт - офшорні, вітрова сила — головне джерело відновлювальної технології енергетики.

Німеччина сподівається на 18% відновлюваних джерел енергії всередині країни і, більше того, перевищує його на 1,6 процентних пункти за EWEA сценарій. Відновлювані джерела енергії в енергетичному секторі грають домінуючу роль у плані дій  в 38,6% від попиту на електроенергію. Вітер має найбільшу частку з обліку суші та на шельфі 52% цільового потенціалу, або майже 20% всіх споживання електроенергії.[]

Греція має за ціль 18% до 2020 року з 6,9% у 2005 році. Майже 40% від споживання електроенергії прогнозами повинні бути виконані на ВДЕ в 2020 році. На суші та на шельфі вітер повинен представляти левову частку ринку відновлюваної енергії і, за прогнозом, для задоволення 24,5% споживання електроенергії в країні в 2020 році.

Автори Угорської НПДВДЕ прогнозують, що країна може досягати 14,7% відновлюваних джерел енергії до 2020 року. Опалювальний та охолоджувальний сектор розглядається в НПДВДЕ найбільшим донором (18,9% ВДЕ споживання), сектор електрики трохи менше 11% споживання з ВДЕ. Біомаса і Вітер є два основних відновлюваних джерел у сфері електрики і заплановані показати більше 3% від загального споживання.[10]

Національний план дій по відновлюваним джерелам енергії Ірландії прагне задовольнити 42,5% споживання електроенергії від ВДЕ, відтак, вітер є технологією вибору плану та є за обліком  86% цільового використання ВДЕ і близько 35% споживання електроенергії.

Італія є одна з двох держав – членів в національному плані дій по відновлюваним джерелам енергії, де зазначено, що він буде відповідати ВДЕ в 17% на національному рівні, з прогнозуванням дефіциту в 0,85 процентних пунктів у 2020 році. Отже, влада Італії має намір звернутися до механізмів співробітництва, із зазначенням переваг фізично імпортованих ВДЕ від країни за межами ЄС. Тим не менше, Італійська план має на меті  27%  ВДЕ від споживання електроенергії в країні до 2020 року з суші та на шельфі, надаючи вітроенергетикою трохи більше 5% від споживання електроенергії.

Латиський Національний план дій по відновлюваним джерелам енергії очікує, що країна в цілому може досягти мети 40% використання ВДЕ з майже  60% ВДЕ в змішаній енергетиці. План встановлює амбітні цілі для вітрової енергії  шельфу та берегової лінії від 6% до 4% від споживання електроенергії, відповідно.

Литовський національний план дій по відновлюваних джерелах енергії має мету перевищити показник ВДЕ в 23 % у 2020 році на один відсотковий пункт. Електрика з відновлюваних джерел енергії, як очікується, досягне 21% від загального споживання. Вибрана технологія -  енергія вітру згідно з прогнозами, виробництва становлять 1.3Г на рік і сприятимуть майже половині цілі відновлюваних джерел електроенергії або 9,4% від валової електроенергії.

В НПДВДЕ Люксенбурга сила вітру вважається ключовою технологією для збільшення ВДЕ. Майже 100 МВТ нової потужності згідно з прогнозами, а в результаті кумулятивного потенціалу до 2020 році – 131МВТ. Енергія вітру за прогнозом покриє 3,6% споживання електроенергії, третина всієї електроенергії з відновлюваних джерел енергії.

Мальтійський національний план дій по відновлюваним джерелам енергії намітив ціль дещо перевищити 10% ВДЕ в 2020 році. В електроенергетиці завдяки найбільш значній ролі, досягнення в 13,8% споживання, яке охоплює офшорний вітер, який є технологією вибору, запланованою для задоволення 7% споживання електроенергії.

Нідерланди мають намір перевищити свої цілі з ВДЕ 2020 року на половину процентного пункту і досягти 14,5% ВДЕ споживання енергії. Для досягнення загальної мети, Голландська план оцінює, що 37% відновлюваних джерел електроенергії є вимогою. Дві третини цієї секторальної цілі по енергії будуть виконані на суші та на шельфі, яка буде поставляти відповідно 10% і 14% споживання електроенергії, згідно з планом.

За даними польського національного плану дій відновлювані джерела електроенергії будуть займати більше 19% всього споживання електроенергії відповідно до документа, а це означає, що у секторі буде мати місце більший внесок до загальної мети ніж відновлювані джерела енергії опалення та охолодження (17%) та відновлювальні джерела енергії на транспорті (10,1%). Вітер буде технологією вибору берегового покоління в 8% споживання електроенергії і офшорного покоління, що охоплюють ще 1%. Використання біомаси прогнозуються в 8% від валової електроенергії. Технології, такі як гідро - та сонячна енергія будуть грати більш маргінальну роль.

Цілі Португалії по ВДЕ на 2020 є 31% від 20,5% у 2005 році, хоча автори національного плану дій скоротили відправну точкою в 19,8%. Загальна мета – розділити 55,3% електроенергії від ВДЕ,: 30,6% опалення та охолодження і 10% ВДЕ на транспорті, а також енергія вітру, що повинна бути з провідними ВДЕ технологіями, що охоплює майже 23% споживання.

Румунська кінцева мета в 2020 році в 24% ВДЕ вважається досяжною. Румунський НПДВДЕ, однак, не робить ніякої згадки, вдаючись до гнучких механізмів, щоб компенсувати прогнозний дефіцит.

Національний план Словаччини вказує, що країни може перевищувати мету 2020 року по ВДЕ в 14% на 1,3 відсоткових пункти. В електроенергетику, як очікується, внесок до загальної цілі відбудеться за рахунок збільшення частки відновлюваних джерел енергії від біля 16% у 2005 році (в основному водних ресурсів) до 24% у 2020 році. Після гідро і біомаси, внесок вітру в енергетичну суміш Словаччини прогнозується бути найбільшим в 2020 році, зі запланованими 350 МВТ, які будуть годувати 600 ГВТ в сітці і охоплюватимуть близько 2% від споживання електроенергії.

Словенія настроєна на задоволення своєї мети 2020 року по ВДЕ в 25% і, дійсно, дещо перевищує його відповідно до національного плану дій по відновлюваним джерелам енергії. В енергетичному секторі відновлюваних джерел енергії прогнозується задоволення майже 40% від споживання електроенергії в країні, не амбіціозної енергії берегового вітру в 1,3% загального попиту на електроенергію.

Іспанія прагне перевищити цільовий показник по ВДЕ в 20% майже  на 3 відсоткових пункти, відповідно національному плану дій. Влада має чіткий намір використовувати надлишок в механізмі співробітництва з іншими країнами – членами. У документі наголошується роль енергетики в досягненні загального призначення і прогнози в 41%загального споживання електроенергії за ВДЕ в 2020 році тільки з енергією вітру.

Швеція має найвищий об'єкт ВДЕ з будь-якої держави-члена ЄС, в 49%, з 39.8% у 2005 році. Шведський національний план дій по відновлюваним джерелам енергії, крім того, підвищує амбіції ВДЕ країни до 50,2% з остаточною енерго місткістю в 63% ВДЕ споживання електроенергії. Вітер повинен охоплювати 8% від остаточної електроенергії. Берегова побудова прогнозується бути стабільною, з чистими показниками трохи менше 260 МВТ на рік.

Велика Британія має 15% ВДЕ відповідно до орієнтації на 2020 року від трохи більше, ніж 1% у 2005 році, і її національний план дій по відновлюваним джерелам енергії має бути виконаний. Найбільший внесок у загальні цілі очікується з енергетики (30% від споживання електроенергії). Документ прогнозує, що близько 70% ВДЕ від споживання буде надходити з вітру на суші та на шельфі, відповідно берегові  вітри, що представляють 9% від споживання електроенергії і шельфові - 12%.[24]

Рисунок номер 1. ВДЕ відповідно до національних планів дій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок номер 2. Відновлювані джерела енергії за Директивою 28/2009/ЄС

Згідно рисунку 2 найбільш перспективними з адумкою Європейської комісії в розвитку альтернативної енергетики Автрія, Данія та Швеція. Очікування згідно з EWEA сценарієм складають відповідно для Австрії – 34% використання відновлюваних джерел енергії в рамках Директиви 28/2009/ЄС про розвиток альтернативної енергетики, Данія – 30%, Швеція – 49%.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок номер 3. Відповідність Директиві 28/2009/ЄС національних планів дій країн – членів ЄС.

За проаналізованими даними найбільше сценарію Європейської комісії відповідає НПДВДЕ Естонії та Литви, Бельгії , планові показники по стану відновлювальної енергетики цих країн перевищують сценарій EWEA, а показники Мальти відповідають сценарію. Найбільші очікування відповідно комісія покладає на Австрію, Данію та Швецію, хоча загальний стан сценаріїв НПДВДЕ даних країн має вагомий характер відсталості від сценаріїв Європейського розвитку відновлюваних джерел енергії.(див. додаток 1)

Характер відновлюваних  ресурсів, зокрема вітру,  розглядається, як з офшорної так і з прибережної перспективи.

Рисунок номер 4. Частка вітрової енергії в загальному обсязі ВДЕ

Відповідно до рисунку 4, найбільший потенціал вітрової енргії має Ірландія, Греція та Нідерланди, відповідно 35,4%, 24,5% та 23,9%.

До континентальних  країн відноситься тільки офшорна  перспектива, розгляд розвитку відновлювальної  енергетики в таких країнах в  національних планах дій розглядається  з перспективою розвитку гідро енергетики та енергії біомаси. Найперспективнішими з цієї точки зору є Словаччина та Польща. Розвиток альтернативної енергетики в країнах Європейського союзу має орієнтацію на механізм співробітництва, основаному на виробництві розподілі та перерозподілі вироблених альтернативних ресурсів з відновлюваних джерел енергії, таких як: вітер, гідроресурси, біомаса, частки не живих організмів. На таку політику взаємодії орієнтовані більшість країн ЄС – 27. Але все ж – таки є країни, які не зможуть взяти участь у довгостроковій перспективі співробітництва на 2020 рік. До їх числа відносять: Італія, Ірландія, Словенія та  Греція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В наслідок процесу глобалізації та інтеграції світової економіки вагому роль на міжнародній арені отримали такі держави, як США, Росія, Китай, а також таке інтеграційне угруповання як Європейський Союз.

Роль Європейського  Союзу в світовому енергетичному  комплексі, зокрема йде мова про, розвиток альтернативної енергетики, займає одну з передових позицій. Потреба  в подальшому розвитку відновлюваної енергетики виникла через ряд наступних причин та передумов, по – перше, це обмеженість запасів традиційних видів палива, зокрема, нафти, газу та вугілля, по – друге, це наслідок такого обмеження, як зростання ціни на продукти та послуги теплоенергетичного комплексу, по – третє, це підвищення залежності Європейського союзу від імпортерів, по – четверте, це урахування всіх вище перерахованих передумов з їх впливом на конкурентоспроможність країн – членів ЄС, по – п`яте, це потреба в удосконалення енергетичної безпеки країн – 27, по – шосте, це погіршення екологічного стану, внаслідок збільшення викидів парникових газів в атмосферу. Ці та інші передумови потребують подальшого вирішення. Таке рішення було знайдено з появою ініціативи розвитку альтернативної енергетики.

Розвиток альтернативної енергетики в Світі та, зокрема, в  Європейському Союзі проходить  за такими напрямами: біологічне паливо, сонячна енергія, «ініціатива вітер», водневий газ, а також поновлення міні ГЕС.