Проблеми оптимізування енергетичних ресурсів АТ «ДМЗ Карпати» в умовах започаткування міжнародної економічної діяльності

3.3) Заходи в області правильного технічного ремонту устаткування, що споживає енергію. Питання ефективного використання енергії часто не відносять до основних чинників при проведенні капітальних і поточних ремонтів, при цьому піклуються в основному про збереження працездатності і продуктивності устаткування. Невисока якість ремонту і нестача вимірювальних пристроїв, що визначають витрату енергії при експлуатації цього устаткування, ускладнюють становище. При якісному ремонті, організації обліку споживання енергії можна заощаджувати приблизно 1% енергії.

3.4) Оптимізація режиму  опалення, вентиляції і кондиціонування  виробничих помешкань. При проведенні  цього заходу на підприємствах  необхідно перевірити відповідність фактичних параметрів вимогам технології до температурного і вологісного режиму усіх виробничих помешкань і параметри, задані в діючій системі. Іноді самий технологічний процес допускає великі коливання, чим закладені в системі кондиціонування.

Приведення обмінного  співвідношення повітря помешкань, що вентилюються, у відповідність  із вимогами до даного виду помешкань у ряді випадків дозволяє скоротити обсяг подачі свіжого повітря в помешкання, що приводить до скорочення споживання теплової й електричної енергії. Варто враховувати, що скорочення витрат повітря на 20% приводить до скорочення споживаної потужності наполовину.

Повне відключення кондиціонування  і вентиляції і часткове відключення  опалення виробничих помешкань у  неробочий час. Це дасть значну економію теплової й електричної енергії. При проведенні цього заходу розробляють тимчасовий графік послідовного відключення або скорочення завантаження устаткування, що обслуговує процеси опалення, вентиляції і кондиціонування; при цьому може виявитися ефективним використання автоматичних програмних пристроїв. Впровадження цього заходу може зекономити  приблизно 2 % електроенергії.

3.5) Удосконалювання роботи  контрольно-вимірювальних приладів, установка додаткових лічильників і реєстраторів навантаження. Контрольно-вимірювальні прилади забезпечують зворотний зв'язок, необхідний для визначення результатів реалізації заходів щодо економії енергії. Часто просто установка приладів обліку без проведення яких-небудь заходів приводить до економії 2% енергії.

Витратоміри для газу, різних видів палива, пари, гарячої води й електричних лічильників повинні бути встановлені в вузлових пунктах підприємства і мають збирати інформацію, необхідну для аналізу енергоспоживання окремих енергомістких установок і технологічних процесів; це дає можливість скоротити втрати енергії під час простоїв устаткування, допомагає знайти ті місця і ділянки, де відбувається втрата енергії.

Таким чином, впровадження заходів значною мірою вдосконалять використання енергетичних ресурсів, що значно підвищить ефективність їх використання  енергетичними службами АТ «Дослідно-механічного заводу «Карпати».

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Сьогодні, як ніколи ринкове  середовище демонструє високий                 рівень динамічності і непередбачуваності.  Мабуть, найпопулярнішим словом сьогодні в нашому суспільстві є слово «криза». В умовах України маємо можливість спостерігати своєрідну трансформацію фінансової кризи, викликаної зовнішніми факторами, у кризу економічну. Каталізатором цього процесу виступають внутрішньодержавні фактори: політичні сутички між різними органами влади. Економіка України практично вичерпала свій екстенсивний потенціал розвитку і потребує спрямування в русло інтенсивного способу відтворення і нарощування виробничого, фінансового, ресурсного, інноваційного, інвестиційного та ін. потенціалів. При цьому слід відмітити, що саме енергетичні ресурси виступають стратегічними факторами забезпечення успішного розвитку всієї промисловості і кожного підприємства зокрема.

Проблема ефективного  енергозбереження на промислових підприємствах, зокрема машинобудівних є предметом  досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. При цьому  дана тематика вимагає адаптування  до нових економічних умов, які  формуються ринком і кризовими тенденціями, пошуку нових перспективних шляхів забезпечення енергетичної безпеки.

Інтерес до енергозбереження активізувався і на фоні критичного подорожчання енергоносіїв на світовому  ринку, а оскільки Україна енергозалежна  держава в силу обмежень своїх ресурсів, то внаслідок розгортання так званої «другої газової війни», багато галузей промисловості (металургія, хімічна промисловість, будівництво, машинобудування) стали неконкурентоспроможними, втратили ринки збуту і опинились на межі повної зупинки. Реалізація обґрунтованих з економічної точки зору енергозберігаючих проектів стає єдиною перспективою виживання промислових підприємств. Проте, говорячи про реалізацію великомасштабних і довгострокових енергозберігаючих проектів на машинобудівних підприємствах, які передбачають техніко-технологічне переоснащення, не слід забувати про обмеження з їх фінансування. Тому багато фахівців в галузі ресурсозбереження, і відповідно енергозбереження, дотримуються думки про необхідність концентрації першочергової уваги керівників промислових підприємств на розробці та реалізації заходів пов’язаних з пошуком оперативних резервів енергозбереження. Саме реалізація оперативних проектів, за рахунок проведення швидкоокупних заходів, дасть змогу, не змінюючи техніку і обладнання, забезпечити вивільнення коштів і проведення самоінвестування  довгострокових програм енергозбереження.

В наш час дуже гостро стоїть питання надійного та доступного забезпечення енергетичними ресурсами. Кризові явища в паливно-енергетичному комплексі загрожують національній безпеці, негативно впливають на розвиток економіки та спричиняють соціальні конфлікти. Світовий досвід дає певні рецепти щодо розв’язання цієї проблеми, зокрема структурну перебудову економіки на користь менш енергомісткого виробництва, енергозбереження та застосування відновлюваних джерел енергії. Ці заходи спроможні поліпшити ситуацію в ПЕК, тому наша держава повинна звертати на це увагу.

Оптимізація вжитку енергетичних ресурсів – це дуже важлива і  відповідальна ділянка роботи. Від цього залежить величина собівартості продукції, а отже і величина прибутку, отримуваного від реалізації продукції. Ефективне управління запасами енергоресурсів дозволяє прискорити оборотність капіталу і підвищити його прибутковість, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського звороту частину капіталу, реінвестуючи його в інші активи.

Оптимізація енергоспоживання полягає в:

• оптимізації загального розміру вжитку і структури енергоресурсів;
• мінімізації витрат по доставці, транспортуванню і зберіганню енергоресурсів;
• забезпеченні ефективного контролю за використанням ресурсів.

Прийняття управлінського рішення з ресурсозбереження  на підприємстві  являє собою  процес вибору оптимальних заходів, спрямованих на вирішення проблеми ефективного використання усіх груп ресурсів підприємства, а також розумного підходу до недопущення зайвого витрачання ресурсів. Підсумком прийняття раціонального управлінського рішення з ресурсозбереження є підвищення показників ефективності використання ресурсів і, взагалі, ефективності діяльності підприємства.

У сучасних умовах функціонування промислового виробництва істотно  змінюється підхід до управління використанням  енергетичних ресурсів підприємства. Якщо раніше в умовах збільшення обсягів випуску продукції основною метою для забезпечення потреби в енергії було нарощування її виробництва, то в даний час і на найближчу перспективу першочерговим завданням є економне витрачання енергетичних ресурсів і підвищення ефективності їх використання на всіх стадіях виробництва і вжитку.

Зростаючий попит на енергію, обмежені фінансові ресурси і складна енергетична ситуація в багатьох державах світу з'явилися головними причинами, які зумовили необхідність вирішення проблеми функціонування енергетичного сектору і зокрема, питанням ефективності вжитку енергетичних ресурсів. Так, на вирішення даної проблеми направлена політика багатьох міжнародних фінансових організацій. Як наголошується в річному звіті Всесвітнього банку, вживання прогресивних методів управління процесами енергоспоживання дозволяє заощадити до 20-25%  електроенергії.

Основним показником, що характеризує міру використання електроенергії, є електроємність. Зміна електроємності продукції пов'язана з впливом ряду чинників, що діють в умовах виробництва. Рівень даного показника залежить від прогресивності вживаного на підприємстві енергоспоживаючого устаткування, фактичного об'єму випущеної  продукції, рівня використання виробничих потужностей і величини непродуктивних втрат електроенергії. Позитивні тенденції динаміки електроємності можуть бути досягнуті в результаті випереджаючого зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням електроозброєності праці працівників підприємства.

Скорочення питомої  витрати електроенергії в даний час є одним з основних необхідних умов розвитку виробництва і в першу чергу – промисловості і її галузей. Дана тенденція забезпечує зниження собівартості продукції, а також приводить до істотного скорочення інвестиційних витрат в масштабах народного господарства, пов'язаних з виробництвом додаткової кількості енергоресурсів. Крім того, підвищення рівня використання енергетичних ресурсів приведе до зростання продуктивності праці а, отже, і обсягу випуску продукції. Дана зміна приведе, у свою чергу, до поліпшення структури енергетичних витрат на виробництво в результаті скорочення їх постійної частини.

Сукупність заходів, що роблять вплив на рівень підвищення використання електроенергії і ефективність енергозбереження, включає технічні, режимні і організаційні заходи. Основними напрямами електрозаощадження є технічні і режимні заходи, проте їх впровадження повинне неодмінно супроводитися відповідними організаційними заходами, які передбачають використання нормативів вжитку електроенергії, заходи щодо зменшення питомих і спільних витрат електроенергії на промисловову підприємстві, підвищення рівня експлуатації електроенергетичного устаткування.

Підвищення  ефективності системи управління використанням  електричної енергії вимагає  постійного проведення аналізу й  оцінки результатів споживання енергетичних ресурсів, що дозволяє своєчасно виявляти потенційні можливості зростання результативності роботи, як енергетичної служби, так і підприємства в цілому. Встановлено, що на промисловову підприємстві в системі обліку та офіційної звітності для характеристики наявності і використання електричної енергії у виробництві використовуються, в основному, технічні показники, застосування яких для планування, аналізу та оцінки використання ресурсів виробництва у взаємозв’язку з економічними показниками ускладнено. Тому в роботі визначено місце показників та встановлено характер впливу рівня використання енергетичних ресурсів на загальну ресурсомісткість та ефективність виробництва.

Система управління процесом використання електричної енергії, яка полягає у формуванні раціонального співвідношення перемінних та умовно-постійних витрат електричної енергії, функціонування якої дозволяє вирішувати такі задачі: формулювання цілей управління споживанням електричної енергії, обгрунтування та розробка критеріїв, впровадження економічних нормативів у виробництво, контроль результатів використання електричної енергії. Розроблена система враховує вплив внутрішніх і зовнішніх чинників виробництва та дозволяє завчасно передбачати й уникати кризових ситуацій шляхом постійного дотримання встановлених економічних нормативів використання електричної енергії, що є економічно доцільним, як в інтересах підприємства, його власників і найманого персоналу, так і в інтересах суспільства.

Тривале нераціональне використання енергетичних ресурсів завдає підприємству значного збитку. При швидкому зростанню ціни на енергоресурси витрати підприємстві зростають, а прибутковість зменшується. Внаслідок цього необхідно виділяти енергозбереження одним з пріоритетних напрямів діяльності підприємства на сучасному етапі. Саме тому обрана тема «Проблеми оптимізування енергетичних ресурсів  АТ «Дослідно-механічного заводу «Карпати» в умовах започаткування міжнародної економічної діяльності» вважається дуже важливою і актуальною на сьогодні.

В першому розділі  розкриті теоретичні  основи  енергозабезпечення  на підприємствах промисловості, сутність та поняття оптимізування енергетичних ресірсів на підприємстві, фактори, що впливають на зниження витрат енергії, методи регулювання з питання оптимізування енергоресурсів на підприємстві, а також розглянута законодавчо-нормативна база щодо оптимізування енергетичних ресурсів підприємством в умовах започаткування міжнародної економічної діяльності.

В даному розділі я  також  ознайомився та вивчив законодавчу базу з питань діяльності товариства та процесу планування капіталовкладення.  Мною були вивчені такі законодавчі акти: Господарський Кодекс України, Закон України «Про енергозбереження», Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів», Розпорядження Кабінету   Міністрів   України «Про розроблення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу», Розпорядження Кабінет Міністрів України «Про програми підвищення та зменшення споживання енергоресурсів», Розпорядження  Кабінету  Міністрів  України «Про програми підвищення  енергоефективності та  зменшення  споживання енергоресурсів», Указ Президента України «Про утворення Державного комітету   України з енергозбереження», Указ Президента України «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», Указ Президента України  «Про утворення Державного комітету України з енергозбереження», Указ Президента України  «Про створення Фонду для розрахунків за енергоносії», Указ Президента України «Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження», Указ Президента України «Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами», Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності управління електроенергетичним комплексом», Указ Президента України «Про утворення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів», Указ Президента України  «Про утворення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів», Постанова Кабінету   Міністрів   України «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві», Постанова Кабінету   Міністрів   України «Про державну експертизу з енергозбереження», Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації становища в паливно-енергетичному комплексі», Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів», Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів», Положення «Про Міжвідомчу комісію з питань формування переліку промислових  підприємств  та  товарів,  що ввозяться ними на митну територію  України».