Проблеми оптимізування енергетичних ресурсів АТ «ДМЗ Карпати» в умовах започаткування міжнародної економічної діяльності

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3
4	Енерговідвідні	Енергія одного виду використовується для відводу енергії іншого виду від робочих машин і інструментів. Енергоресурсами в цих процесах використовують воду і стиснуте повітря
5	Санітарно-гігієнічні	Метою і об'єктом використання енергії для цих процесів є не технологічний процес, а створення нормальних і комфортних умов праці, тобто вони забезпечують опалення, освітлення всіх підрозділів підприємства

 

Енергетичне господарство промислового підприємства включу функціональні та виробничі підрозділи та служби, зайняті прийманням чи виробництвом енергоресурсів, їх розподілом, технічним обслуговуванням і ремонтом енергетичних установок. У структурі енергетичного господарства і підприємства виділяють дві частини: загальнозаводську і цехову.

До складу загальнозаводської відносять генеруючі, перетворювальні  установки і загальнозаводські  мережі, які об'єднуються в декілька спеціальних цехів (дільниць):

- електросилове - знижувальні  підстанції, генераторні та трансформаторні установки, електричні мережі, акумуляторне господарство;

- теплосилове - котельні, компресори, теплосилові мережі, водопостачання, каналізація;

- газове - газогенераторні  станції, газові мережі, холодильні  та вентиляційні установки;

-  пічне - нагрівальні й термічні печі;

- слабкострумове - власна  телефонна станція, різні види  зв'язку (у тому числі диспетчерського  та селекторного);

На склад цехів впливає  енергомісткість виробництва і  кооперування підприємства із зовнішніми енергосистемами. На великих і середніх промислових підприємствах енергетичне господарство очолює головний енергетик, на малих підприємствах все енергогосподарство об'єднують в один-два цехи чи дільниці в службі головного механіка.

Подальші напрямки удосконалення  організації енергетичного господарства продиктовані необхідністю поглиблення головних принципів: економічності, своєчасності, надійності. Вони включають такі ключові моменти:

- централізація енергопостачання  підприємств шляхом створення  районних чи кільцевих енергосистем;

- покращання системи нормування витрат енергоресурсів;

- технічне вдосконалення  як самих установок, так і  енергопроцесів;

- переорієнтування на  використання нетрадиційних видів  енергії і, відповідно, адаптація  основного виробництва до них;

- впровадження раціональних методів організації ремонту і технічного обслуговування обладнання та мережі;

- автоматизація управління  виробництвом і споживання енергії.

Загальну схему енергоспоживання складають у вигляді енергетичного  балансу, який являє собою систему  взаємопов'язаних показників, що характеризують потребу підприємства у різних видах енергії, а також джерела її покриття.

Енергетичні баланси  класифікують:

1) за періодом складання  (перспективні, поточні, звітні);

2) за видами енергоресурсів (конкретні - за видами енергії і палива, зведені - за сумою всіх видів енергії в однорідних одиницях, кВт-годинах, тоннах умовного палива);

3) за енергетичними  процесами (силові, високотемпературні (понад 500°С), середньотемпературні (200-500°С), низькотемпературні (нижче  200°С) та освітлювальні);

4) за цеховим призначенням  енергії (для технічних потреб, на освітлення і т.д.);

5) за об'єктами споживання (підприємство, цех, дільниця, вид  технічного обладнання).

Побудову енергетичного  балансу починають із його витратної  частини і проводять у два етапи:

1) планують потребу  підприємства в усіх видах  палива і енергії;

2) визначають втрати  в мережі та перетворювальних  засобах.

Розробка дохідної частини  балансу (джерел покриття потреби в  енергії) містить:

1) розрахунок енергоресурсів  підприємства, виходячи із потужності генеруючих установок і врахування можливого отримання палива та енергії від районних енергосистем;

2) проектування режимів  роботи агрегатів і розробку  балансів генеруючих установок:

3) визначення кількості  енергії, що відпускається на сторону.

Аналіз дохідної і  витратної частин енергобалансу  дозволяє намітити найбільш раціональні шляхи виробництва, отримання і споживання палива і енергії, а також є основою для розробки заходів із виявлення внутрішньовиробничих резервів з метою їх використання в народногосподарському обороті.

Енергетичні баланси  складаються в двох формах: вертикальній (тобто за виробничими дільницями та за напрямками використання) і горизонтальній (тобто за економічною та цільовою ознаками в цілому по підприємству з визначенням обсягу корисної енергії та витрат за місцем виникнення та видами). Згідно такої форм енергобалансу та подібних документів можна зробити деякі висновки щодо паливо-енергетичного забезпечення підприємства.

Для оцінки паливо-енергетичного забезпечення на АТ «Дослідно-механічний завод «Карпати», що проводився за даними 2009-2010років складемо таблиці 2.2, 2.3 і 2.4.

У АТ «Дослідно-механічному  заводі «Карпати» використовуються первинні види енергії, які закуповуються  в місцевих енергопостачальних організаціях у вигляді електроенергії, природного газу, води питної і технічної (з річки) тощо.

Виробниче навантаження рівномірне протягом року. Порівняно  високий рівень споживання електроенергії протягом року викликаний використанням  у виробничому процесі методів електрофізичної і електрохімічної обробки. Коливання у споживанні енергії і природного газу пояснюється зниженням опалювального навантаження і гарячого водопостачання у літній період.

Таблиця 2.2

Загальне споживання енергоресурсів та їх вартість у 2008 р.

Вид енергоресурсу	Річне споживання, нат. од.	Ціна на енергоресурс  грн (ціни за 2008рік)	Річні витрати, тис.грн	Частка в сумарних витратах, %
1. Теплоенергія, Гкал	2630	47,45	124,8	8,75
2. Електроенергія, кВт	4194500	0,18	755	52,89
3. Природний газ, тис.  м3	484	318	153,9	10,78
4. Стиснуте повітря,  тис. м3	3500	19,37	67,8	4,75
5. Кисень, м3	4430	0,44	1,9	0,13
6. Водопостачання, м3	4370	3,5	15,3	1,08
7. Вуглекислота, кг	4360	1,43	6,2	0,43
8. Продукти нафтоперероблення,  тон.	37	8175	302,5	21,19
Всього			1427,4	100

 

Як видно з даних  таблиці 2.2 більш ніж половина затрат на енергоносії витрачається на електроенергію - 755тис.грн, частка сумарних витрат - 52,89%. На другому місті - продукти нафтоперероблення, на які витрачено 302,5тис.грн., частка сумарних витрат – 21,19%. Природний газ споживається у розмірі 484тис.м³ на рік і обходиться підприємству в 153,9тис.грн., частка сумарних витрат – 10,78%. На теплоенергію у 2008р. витрачено 124,8тис.грн., частка сумарних витрат – 8,75%. На стиснуте повітря витрачено підприємством 67,8 тис.грн., частка сумарних витрат – 4,75%. Кисень підприємство закупило на суму 1,9тис.грн., частка сумарних витрат – 0,13%. Водопостачання коштувало 15,3 тис.грн. на рік, частка сумарних витрат – 1,08%. Також було спожито 4360кг вуглекислоти на суму 6,2тис.грн., частка сумарних витрат якої дорівнює 0,43%.

Таблиця 2.3

Загальне споживання енергоресурсів та їх вартість у 2009 р.

Вид енергоресурсу	Річне споживання, нат. од.	Ціна на енергоресурс  грн (ціни за 2009рік)	Річні витрати, тис.грн	Частка в сумарних витратах, %
1. Теплоенергія, Гкал	2100	48,62	102,1	6,85
2. Електроенергія, кВт	4099500	0,19	778,9	52,25
3. Природний газ, тис.  м3	416	322,55	134,2	9,00
4. Стиснуте повітря,  тис. м3	3680	20,55	75,62	5,07
5. Кисень, м3	4660	0,45	2,10	0,14
6. Водопостачання, м3	4450	3,5	15,6	1,04
7. Вуглекислота, кг	4500	1,45	6,53	0,44
8. Продукти нафтоперероблення,  тон.	44	8349	376	25,20
Всього			1491	100

 

Як видно з даних  таблиці 2.3 найбільші затрати припадають на електроенергію - 778,9тис.грн, частка сумарних витрат - 52,27%. На продукти нафтоперероблення витрачено 376тис.грн., частка сумарних витрат - 25,20%. Природний газ споживається у розмірі 416тис.м³ на рік і обходиться підприємству в 134,2тис.грн., частка сумарних витрат – 9%. На теплоенергію витрачено 102,1тис.грн., частка сумарних витрат - 6,85%. На стиснуте повітря підприємство затратило 75,62 тис.грн., частка сумарних витрат - 5,07%. Кисень підприємство закупило на суму 2,1тис.грн., частка сумарних витрат – 0,14%. Вартість водопостачання, яке спожило підприємство становить - 15,6 тис.грн. на рік, частка сумарних витрат – 1,04%. Також спожито 4500кг вуглекислоти на суму 6,35тис.грн., частка сумарних витрат якої дорівнює 0,44%.

Таблиця 2.4

Загальне споживання енергоресурсів та їх вартість у 2010 р.

Вид енергоресурсу	Річне споживання, нат. од.	Ціна на енергоресурс  грн (ціни за 2010рік)	Річні витрати, тис.грн	Частка в сумарних витратах, %
1. Теплоенергія, Гкал	3410	51,26	174,80	10,87
2. Електроенергія, кВт	4001800	0,22	880,40	54,75
3. Природний газ, тис.  м3	628	335	210,38	13,08
4. Стиснуте повітря,  тис. м3	4000	22,64	90,56	5,63
5. Кисень, м3	5100	0,47	2,40	0,15
6. Водопостачання, м3	3540	3,6	12,74	0,79
7. Вуглекислота, кг	4800	1,46	7,01	0,44
8. Продукти нафтоперероблення, тон.	28	8635	230	14,29
Всього			1608	100

 

 

Як видно з даних  таблиці 2.4 - за рік частка сумарних витрат по видам енергоресурсів зазнала  незначних змін. Електроенергія як і в передньому році складає більш  ніж половину затрат від суми інших енергоресурсів разом взятих - 880,40тис.грн, частка сумарних витрат - 54,75%. На Продукти нафтоперероблення, витрачено 230тис.грн., частка сумарних витрат - 14,29%. На 50% зросло споживання природного газу. В порівнянні з 2009р. - в 2010р. він споживається у розмірі 628 тис.м³  на рік і обходиться підприємству в 210,38тис.грн., частка сумарних витрат - 13,08%. На теплоенергію у 2010 р. витрачено 174,80 тис.грн., частка сумарних витрат - 10,87%. На стиснуте повітря витрачено підприємством 90,56тис.грн., частка сумарних витрат - 5,63%. Кисень підприємство закупило на суму 2,40 тис.грн., частка сумарних витрат – 0,15%. Водопостачання коштувало 12,74тис.грн. на рік, частка сумарних витрат – 0,79%. Також було спожито 4800кг вуглекислоти на суму 7,01тис.грн., частка сумарних витрат якої дорівнює 0,44%.