Порівняльний аналіз фінансових систем двох країн

yle="text-align:justify">Податок на спадщину (inheritance tax) — різновид податку на багатство, яким у кумулятивній сумі оподатковується все майно (власність) небіжчика, залишене на момент смерті з урахуванням вартості дарувань, зроблених в останні сім років життя. Оподаткування дарувань установлене з метою попередити можливе ухилення від податку шляхом розподілу майна між родичами у формі дарунків. При цьому вартість дарувань, одержаних протягом року, не повинна перевищувати 3 тис. ф. ст. Продаж або дарування будь-якої власності (будівель, цінних паперів тощо) розглядаються як активи, передача яких оподатковується податком на реалізований приріст ринкової вартості капіталу. Ставка податку на спадщину становить 40 % вартості майна, що перевищує 150 тис. ф. ст. Податок стягується із суми активів за вирахуванням особистих зобов’язань покійного.

За час  свого існування з 1894 року закон  про цей податок зазнав кількох  змін, у 1986 році отримав свою сучасну  назву. Проте вважають, що британський  варіант оподаткування спадщини не в повній мірі відповідає ознакам класичного податку на спадщину, оскільки останній передбачає оподаткування власності, успадкованої спадкоємцями, а не вартості майна, залишеного померлим. Майно вартістю 150 тис. ф. ст. і вище, як правило, за життя відписують за заповітом. Тому зобов’язання сплатити податок лежить на дарувальнику. Опоненти такої форми оподаткування вважають, що оскільки успадкована власність змінює на краще матеріальний стан спадкоємців, то більш соціально справедливим є оподаткування спадщини й дарувань за принципом податку на вступ у права (accessions tax), тобто покладати податкові зобов’язання на одержувачів.

Податок на спадщину — один зі складних і  дорогих в адмініструванні податків, оскільки його стягнення передбачає безліч нюансів юридичного характеру. У цьому зв’язку в 1964 році з  метою перешкодити дарувальнику поширювати свою волю на надто віддалене  майбутнє й тим самим створювати невизначеність щодо остаточної власності на майно був прийнятий закон про так званий безстроковий період і грошові накопичення.

Внески на соціальне  страхування, маючи характер соціальних цільових податків, витрачаються на виплату пенсій і соціальної допомоги. У Великій Британії суб’єкти даної форми оподаткування поділяються на чотири класи:

1. наймані працівники та роботодавці;
2. особи, які не перебувають у відношеннях найму (самозайняті: фермери, професійні спортсмени, митці тощо);
3. непрацюючі або ті, хто не належить до перших двох класів;
4. особи другого класу з підвищеними доходами.

Таблиця 6.2

ВНЕСКИ НА СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

Клас	Оподатковування
1	Дохід	Ставка
	< 54 ф. ст. на тиждень	не підлягають оподаткуванню
	≥ 54 ф. ст. на тиждень	2 % від перших 54 ф. ст. плюс 9 % із решти доходу, але не вище 405 ф. ст. на тиждень
2	5,35 ф. ст. на тиждень
3	5,25 ф. ст. на тиждень
4	6,3 % від заробітку

 

Величина  соціальних виплат залежить від належності до певного класу (табл. 6.2).

Найбільш  чисельна й соціально диференційована  категорія належить до першого класу. Ті з них, хто заробляє менше 54 ф. ст. на тиждень, цілком звільнені від сплати соціальних внесків. Якщо заробітна плата перевищує дану суму, внески становлять 2 % від перших 54 ф. ст. плюс 9 % із решти доходу, але не вище 405 ф. ст. на тиждень.

Другий клас сплачує соціальні внески за твердою ставкою 5,35 ф. ст. на тиждень.

Третій клас — за твердою ставкою — 5,25 ф. ст.

Четвертий клас сплачує внески за ставкою 6,3 % заробітку.

Крім  державної пенсії, яка нараховується  по вищезазначеним нормам внесків, кожен  має право взяти участь у альтернативних приватних або комбінованих приватно-державних  системах пенсійного забезпечення (державна пенсійна програма залежно від доходів; пенсійна програма за місцем роботи; особиста пенсійна програма; пенсійний фонд для менеджерів). 

Податок на додану вартість (value added tax, VAT) був запроваджений у 1973 році як фіскальна умова членства Великобританії в ЄС. Стандартна ставка ПДВ становить 17,5 %; знижена ставка в 5 % застосовується щодо окремих товарів. 0 % застосовується щодо експорту, деяких міжнародних послуг, їжі, води, пасажирського транспорту.

Звільнені від ПДВ: земля, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта й охорона  здоров’я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (тред-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги.

Оподаткування за ставкою 0 %:

• продукти харчування;
• ліки;
• книги й журнали;
• вугілля;
• газ та електрична енергія;
• житлове будівництво;
• дитячий одяг і взуття;
• золото;
• цінні папери;
• транспортні послуги.

Різниця між звільненням від  ПДВ і оподатковуванням за нульовою ставкою, зазвичай, полягає в тому, що звільнені товари й послуги  не включаються до системи ПДВ, а  тому не дають права на компенсацію  податку, сплаченого на попередніх стадіях, а нульова ставка дає таке право.

Ставка 5 % поширюється на послуги з постачання палива й електроенергії підприємствам і організаціям некомерційного характеру.

Реєстрація  платників ПДВ є обов’язковою для підприємств з оборотом більше 60 000 ф. ст. і добровільною — нижче цією відмітки. Зняття з реєстрації можливе, якщо оборот стає меншим за 58 000 ф. ст.

Перевірки платників ПДВ здійснюються з  інтервалом 1—9 років, великих підприємств  — щомісяця. Порушення залежно  від обставин караються 30 % або трикратним штрафним відшкодуванням податку, за карний злочин передбачено ув’язнення на строк від шести місяців до семи років.

Акцизи (excise duties) оподатковують алкогольні напої, нафтопродукти, тютюнові вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується у твердих сумах на одиницю проданого товару, акциз на тютюнові вироби встановлено у формі процентної надбавки (10—30 %) до ціни товару.

Мито (customs duties), відповідно до режиму розмитнення в межах ЄС не поширюється на імпорт з країн-партнерів по ЄС. Але стосовно країн, які не входять до ЄС, діє спільний зовнішній митний тариф, що захищає внутрішній ринок ЄС. Суми, зібрані через спільний тариф, минаючи державний бюджет Великої Британії, перераховуються до бюджету ЄС. Країнам Африки, Карибського моря та Тихоокеанського басейну, асоційованим з ЄС Ломейською конвенцією, дозволено безмитне ввезення на митну територію ЄС усіх промислових товарів і більшості сільськогосподарської продукції.

До непрямих податків належать також податки на гральний бізнес, кінні перегони, собачі перегони.

Гербові збори (stamp duties) стягуються у твердих сумах або за адвалерним принципом при оформленні документів на цивільно-правові угоди. Необхідним реквізитом юридичних і комерційних документів є марка або штамп про сплату гербового збору, що тим самим засвідчує законність трансакції. Ця стародавня форма оподатковування існує з 1694 року. Ставка гербового збору на право передачі власності вартістю понад 60 тис. ф. ст. (менші суми звільнені від гербових зборів) становить 1 % вартості, зазначеної в угоді. При трансферті акцій стягується 0,5 % їх ціни, а при конверсії британських акцій в американські депозитарні розписки — 1,5 %.

Муніципальний податок (council tax), основа місцевих бюджетів Великобританії, — податок на майно, що замінив собою в 1993 році непопулярний громадський збір подушного типу (community charge). Стягується з власників і орендарів нерухомого майна, вартість якого оцінюється один раз у 10 років, та залежно від кількості членів родини, що проживають за однією адресою. У кожному з регіонів країни установлені свої норми оподаткування, тому ставки податку значно диференційовані.

Муніципалітети мають право встановлювати інші місцеві податки та збори, для яких немає єдиного переліку.

 

3.2 Податкова система  Перу

 

Податкова система Перу передбачає стягнення податків залежно від рівня компетенції⁴:

1. Державні податки:
• податок з доходів фізичних осіб;
• прибутковий податок;
• податок на додану вартість (ПДВ);
• збір на соціальне забезпечення;
• податок на фінансову діяльність;
• збір у фонд страхування від безробіття;
• податок на пальне.
2. Місцеві податки та збори:
• муніципальний податок;
• науково-технологічний податок;
• трейнінговий податок;
• податок на власність;
• гербовий збір;
• податок на дохід від здачі в оренду.

 

Таблиця 33.2

ПОДАТОК З ДОХОДІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Дохід, «податкових одиниць»	Ставка, %
до 1 000	6
1 000—1 500	9
1 500—2 000	12
2 000—2 500	16
2 500—3 000	20
3 000—4 000	24
4 000—6 000	29
понад 6 000	34

 

Оподаткування базується на «податкових одиницях»: з лютого 2004 року «податкова одиниця» дорівнювала 27 400 боліварів, що змінюється відповідно до інфляції.

Податок з доходів  фізичних осіб з резидентів стягується за прогресивною шкалою (табл. 33.2). Нерезиденти оподатковуються за ставками в межах 10,2-34 % залежно від виду діяльності:

• зарплата, премії – 34 %;
• професійні послуги - 30,6 %;
• технічна допомога - 10,2 %;
• технологічні послуги – 17 %;
• інші джерела доходів – 34 %.

Прибутковий податок стягується за прогресивною шкалою (табл. 33.3) у межах 15-34 %.

 

Таблиця 33.3

ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК У ПЕРУ

Дохід, «податкових одиниць»	Ставка, %
до 2 000	15
2 001—3 000	22
понад 3 001	34

 

Нафтові компанії сплачують за податковою ставкою 50 % від чистого прибутку крім спеціальних проектів, які, як вважається урядом, представляють національний інтерес.

Компанії, які займаються видобутком, виробництвом, транспортуванням, дистрибуцією й експортом  природного газу, сплачують податок  за ставкою 34 % (як і компанії, які займають переробкою нафти).

Дивіденди звільнені від оподаткування. Проценти які сплачуються нерезидентами  банкам або фінансовим інститутам, оподатковуються за ставкою 32,3 %.

Податок на додану вартість (ПДВ) стягується за стандартною ставкою 9 %. Звільнення від ПДВ надається експортерам та імпортерам деяких видів продукції. Базові продукти харчування, вуглеводне паливо, засоби пересування для громадського транспорту, ліки, медичні послуги, комунальні послуги не оподатковуються ПДВ.

Збір на соціальне  забезпечення стягується за ставкою 10 % від валових витрат підприємства.

Податок на фінансову діяльність стягується за ставкою 1,5 %.

Збір у фонд страхування  від безробіття стягується за ставкою 2 % від валових витрат підприємства.

Муніципальний податок стягується за ставкою 0,8 % від обороту підприємства, яке працює на території муніципалітету.

Науково-технологічний  податок стягується за ставкою 0,5 % від територіального річного доходу компанії, яка працює у високих технологіях. Протягом перших трьох років діяльності компанія звільняється від сплати даного податку, в окремих випадках держава додатково надає 0,1 % від річного обороту компанії з метою стимулювання інноваційної діяльності.

Трейнінговий податок стягується за ставкою 2 % від валових прибутків компаній, які працюють на території Перу менше трьох років.

Податок на власність стягується за ставкою 0,054 % від вартості оподатковуваного майна.

Гербовий збір стягується за ставкою 1-3 % залежно від регіону.

 

Розділ 4. Порівняльна характеристика фінансової інфраструктури

 

4.1 Фінансова інфраструктура  Великобританії