Порівняльний аналіз фінансових систем двох країн

Головне боргове зобов’язання уряду Великобританії — це облігації «джилтс», які  не мають ризику дефолту (дефолт — нездатність здійснювати своєчасні основні та процентні виплати за борговими зобов’язаннями). Ці облігації є ринковими цінними паперами й перебувають в активному обігу. Пенсійні фонди і страхові компанії, що спеціалізуються на страхуванні життя, є найбільшими власниками цих цінних паперів.

До недавнього часу для державного бюджету Великобританії був притаманний хронічний дефіцит. Наприклад, дефіцит державного бюджету  на 1984/85 фінансовий рік становив 11 млрд ф. ст. У даний час можна говорити про політику держави на зниження дефіциту поточного бюджету. Так, у 1997/98 році дефіцит поточного бюджету становив 4,4 млрд ф. ст.  
(1,4 % витрат бюджету).

Витрати за цивільним листом (утримання королеви та її найближчих родичів) у 2000 році становили 9,385 млн ф. ст.).

Національний фонд позик (друга частина бюджету) відбиває витрати на капітальні вкладення.

Дохідну частину Національного фонду позик створюють наступні джерела:

• відсотки, які надходять від державних корпорацій і місцевих органів влади за надані Казначейством довгострокові кредити;
• прибутки емісійного департаменту Банку Англії;
• кошти, які надано з Консолідованого фонду для постійного обслуговування.

Витрати Національного фонду позик включають:

• відсотки за державним боргом;
• управління державним боргом;
• довгострокові кредити на капітальні вкладення, які надаються державним корпораціям і місцевим органам влади.

Місцеві бюджети представлені бюджетами графств і округів, які забезпечують комплексний розвиток територій.

Дохідну частину місцевих бюджетів формують чотири основні джерела:

1. субсидії центрального уряду;
2. податок на житло;
3. тарифи на рухоме майно;
4. збори і доходи від продажу ліцензій.

Близько 75 % витрат місцевих бюджетів фінансується за рахунок урядових субсидій і тарифів на рухоме майно.

Тарифи на рухоме майно являють собою податок, який сплачують власники рухомого майна; вартість цього майна переоцінюється кожні 5 років. Тарифи встановлюються центральним урядом, а потім збираються місцевою владою. Податкові платежі збираються до загальнонаціонального бюджету, а потім розподіляються між місцевими бюджетами.

Податок на житло стягується з нерухомого майна. Кожне житло належить до однієї з 8 оціночних категорій, залежно від його реальної вартості (сума, за яку його можна було б продати на відкритому ринку). На житло, у якому проживають менше двох дорослих, надаються знижки. Ставка податку на житло може бути знижена для малозабезпечених (іноді на всі 100 %).

Фінанси державних підприємств (державних корпорацій, змішаних і відомчих підприємств) характеризуються тісними фінансовими взаємозв’язками з державним бюджетом, які проявляються, з одного боку, у сплаті податку на прибуток корпорацій і процентів за отримані в Казначействі кредити з капітального бюджету, а із другого — включають отримання ними коштів із бюджету на модернізацію виробництва та інші цілі.

Бюджетний рік Великобританії охоплює період з 1 квітня по 31 березня наступного року. Бюджет є найважливішим із законів, які щорічно приймаються. За його основу береться Бюджетне послання Канцлера казначейства, з яким він виступає в жовтні-листопаді кожного року.

У посланні викладається аналіз розвитку економіки  за минулий рік і думка уряду  щодо перспективи економічного розвитку на середньострокову і довгострокову  перспективи, а також проголошується валютна і фіскальна політики держави, розглядаються питання стану державних фінансів і з’являються зміни в податковій та інших фінансових сферах.

Детальний розгляд державних витрат провадиться  в спеціальних комітетах Палати громад (наприклад, Комітет із рахунків державних установ) і в установах, яким делеговані відповідні повноваження.

У бюджетному процесі вирішальна роль належить уряду в особі Казначейства, тоді як проходження бюджету в Парламенті зводиться, власне кажучи, до формального схвалення дій уряду. Депутати не можуть вносити, а Палата громад не може приймати законів про збільшення загальної суми бюджетних витрат, яка запропонована урядом. Таке правило розширює можливості уряду впливати на мінливу економічну ситуацію в країні. Палата громад формально має право відхилити законопроект про бюджет, але практично це ніколи не робиться. Незважаючи на тривалу процедуру, Парламент завжди затверджує бюджет у сумах, що запропоновано урядом.

Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що замість єдиного бюджетного закону Парламент щорічно приймає так званий «фінансовий закон», який фіксує зміни, внесені до системи бюджетних доходів, а також один чи кілька законів, які уповноважують уряд витратити протягом року з тією чи іншою метою певну кількість грошей.

Бюджет  виноситься на розгляд по частинах і в різний час (спочатку по витратах, потім по доходах). Після схвалення  Палатою громад бюджетний законопроект передається на схвалення Палати лордів, підписується главою королівської влади і стає законом. Звіт про виконання бюджету доводиться до відома Парламенту, але ним не затверджується.

Бюджет формується на основі середньострокових програм (на 3 роки) економічного розвитку країни в цілому і сукупності окремих відомчих програм, що розроблюються на рік. У якості основних завдань бюджетної політики на 2007/2008 рік Урядом було названо такі:

1. створення могутнішої та конкурентоздатної економіки;
2. інвестиції в розвиток інноваційних галузей установити на рівні приблизно 110 млрд дол., з щорічним зростанням у 4 % до 2011 року;
3. зростання витрат на науку, освіту, охорону здоров’я, транспорт, дитячу бідність, оборону;
4. спрощення системи оподатковування з метою покращення ефективності й досягнення справедливості.

Бюджет на 2007/2008 фінансовий рік містить детальний план досягнення цих цілей.

Структура дохідної частини Бюджету на 2007/2008 фінансовий рік представлена наступними основними джерелами (рис. 1.1):

• прибутковий податок — 27,9 %;
• відрахування до системи національного страхування — 17,57 %;
• податок на додану вартість — 14, 67 %;
• податок з прибутків корпорацій — 8,51 %;
• акцизи — 7,43 %;
• муніципальний податок — 4,35 %;
• інші доходи — 19,57 %.

 

 

Рис. 1.1. Структура основних дохідних статей бюджету 2007/2008

 

 

Рис. 1.2. Структура основних витратних статей бюджету 2007/2008

Структура витратної частини бюджету на 2007/2008 бюджетний рік представлена наступними статтями (рис. 1.2):

соціальне забезпечення — 26,99 %;

охорона здоров’я — 17,83 %;

освіта — 13,24 %;

приватні соціальні послуги  — 5,6 %;

охорона навколишнього середовища — 3,74 %;

охорона правопорядку — 4,41 %;

промисловість, сільське господарство, зайнятість — 3,57 %;

обслуговування зовнішнього боргу  — 5,26 %;

оборона — 5,43 %;

транспорт — 3,4 %;

інші видатки — 10,53 %.

Відповідно до прогнозних даних, заплановано  щорічне зростання витрат за 2008-2011 роки:

охорона здоров`я — 3,9 %;

транспорт — 2,1 %;

інновації — 2,2 %;

оборона — 1,5 %;

правосуддя — 1,1 %;

культура, засоби масової інформації та спорт — 6,6 %;

охорона навколишнього середовища — 1,4 %;

міжнародний розвиток — 11 %.

У 2008 році доходи консолідованого бюджету  становили 1 107 млрд дол., видатки — 1 242 млрд дол. Внутрішній борг складає 47,2 % ВВП.

З метою  збільшення контрольованості бюджетного дефіциту урядом Великобританії установлено  два правила:

• «золоте правило» передбачає, що суспільні витрати повинні фінансуватися за рахунок податкових надходжень;
• «стійкого інвестування» установлює обмеження на зростання запозичень.

Основний рефрен державного бюджету  на 2008/2009 фінансовий рік «обладнати країну до викликів майбутнього, протистояти  кліматичним змінам і покінчити  з дитячою бідністю в цьому  поколінні». Уряд збільшує підтримку  пенсіонерів, сплачуючи енергетичні  рахунки пенсіонерів у розмірі 360 дол. (близько 180 ф. ст.) для людей, старших за 60 років і 700 дол. (350 ф. ст.) для людей, старших за 80 років. Уряд установив ціль до 2020 року покінчити з дитячою бідністю.

 

2.2 Бюджетна система Перу

 

Бюджетна система Перу включає чотири компоненти:

1. Державний бюджет;
2. Місцеві (обласні бюджети - 23 області);
3. Спеціальні фонди:
• Національний фонд розвитку сприяє розвитку національних підприємств в енергетичній галузі (резерв, який використовується при зміні цін на нафту, вугілля, газ для подолання тимчасових фінансових труднощів державними компаніями);
• Пенсійний фонд;
• Національний фонд допомоги безробітним;
• Державний фонд страхування через хворобу, материнство, інвалідність.
4. Бюджети державних підприємств формуються за рахунок власних коштів на 57 % (надходження від експорту й внутрішнього споживання), довгострокових кредитів — 22 і інвестицій – 21 %).

Бюджетний рік у Перу збігається з календарним і триває з 1 січня по 31 грудня. Бюджетна система Перу характеризується єдністю й субсидіарністю, тобто частина повноважень Державного бюджету передається до місцевих бюджетів, які забезпечуються дохідною базою.

На бюджетну систему Перу припадає більше 20 % ВВП і 67 % Національного доходу. У 2003 році уряд розпочав конвертування нафтових доходів у фінансування соціальних програм, виділивши на соціальні цілі більше 1 млрд дол. Зовнішній борг має тенденцію до поступового зниження: у 2006 році зовнішній борг становив 35 % ВВП; у 2007 році — 19 % ВВП завдяки зростанню вартості нафти; у 2008 році — 15 % ВВП; у 2009 році прогнозується на рівні 12 % ВВП.

Обласні бюджети є нерівними  за своєю дохідною частиною. В одних  регіонах місцеві податки становлять 58 % надходжень, а в інших — 33 %. Основні витрати місцевих бюджетів Перу є такими: 1) фінансування розвитку виробничої інфраструктури; 2) виплата допомоги, пенсій; 3) утримання регіональної інфраструктури та органів поліції, прокуратури, суду тощо.

 

Таблиця 33.1

СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ПЕРУ НА 2008 РІК³

Доходи		Витрати
Стаття	Частка, %	Стаття	Частка, %
надходження від експорту нафти, нафтопродуктів та природного газу	56	прямі інвестиції в розвиток різних галузей промисловості	12
податкові надходження	19	відрахування за участь у міжнародних організаціях (ОПЕК, СОТ)	4
неподаткові надходження	4	освіта	4
довгострокові кредити та позички	16	медицина	5

Закінчення табл. 33.1

Доходи		Витрати
Стаття	Частка, %	Стаття	Частка, %
інші доходи	5	Соціальна безпека	6
		наука та технології	26
		культурний та соціальний розвиток	2
		інші витрати	1
		субвенції та дотації	10
		обслуговування державного боргу	8
		капітальні інвестиції	14
		фінансування урядових програм	6
		інші витрати	2

 

Державні  витрати потроїлись протягом 2005-2007 років. На зарплати й соціальні видатки припадало приблизно 50-60 % бюджету протягом 2007-2008 років. У 2008 році державні доходи становили 65,8 млрд дол., видатки — 58,9 млрд дол. (табл. 33.1). Уряд намагається пожвавити економіку шляхом стимулювання витрат. Національна асамблея Перу в грудні 2008 року ухвалила додаткові видатки в розмірі 52 млрд боліварів (24,4 млрд дол.), що на 38 % збільшить бюджет, який становить 137,5 млрд боліварів.