Нарахування пдв при здійсненні зед

     Податок за нульовою ставкою  обчислюється також  щодо таких експортних операцій:

♦   поставки послуг, робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом;

♦   поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для:

а)  навігаційної діяльності;

б)  перевезення  пасажирів або вантажів за плату;

в)  іншої  комерційної, промислової або риболовецької  діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України;

г)  використовуються для рятування або надання  допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн

д)  входять  до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України , в тому числі на якірні стоянки;

♦   поставки для заправки або постачання повітряних суден, що:

а)  виконують  міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

б)  входять  до складу військово-повітряних сил  України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

♦   поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників;

♦   поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу, та вантажу за межами державного кордону України. Крім того, право на застосування нульової ставки податку на додану вартість мають сільськогосподарські товаровиробники всіх форм власності і господарювання щодо операцій з продажу молока та м'яса живою вагою переробним підприємствам.

  Нульова ставка застосовується при здійсненні операцій, що реалізуються як за валюту, так і в порядку товарообмінних операцій.

  Платники  податку, які застосовують нульову  ставку і здійснюють операції з реалізації товарів, робіт, послуг в іншій, ніж грошовій, формі, одночасно із застосуванням нульової ставки втрачають право на податковий кредит з придбаних товарів, робіт, послуг на виробництво такої продукції. В такому випадку платники податку зобов'язані здійснити коригування податкового кредиту з ПДВ.

  Якщо, платник податку одночасно здійснює оподатковувані та звільнені від оподаткування операції, він зобов'язаний здійснити коригування сум податкового кредиту з товарів, робіт, послуг, що придбані для виробництва товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування.

  Наприклад, підприємство виробило насіння соняшнику. Річний обсяг реалізації соняшнику складає 800,0 тис. гривень. Із цієї кількості реалізовано за нульовою ставкою по бартеру на експорт 200,0 тис. грн. Для вирощування соняшнику підприємством придбано товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, і податок на додану вартість при їх придбанні включено до складу податкового кредиту в сумі 180,0 тис. грн.

  Для здійснення коригування податкового  кредиту з податку на додану вартість слід зробити такі розрахунки:

1)визначаємо питому вагу реалізації соняшнику по бартеру на експорт у загальній сумі реалізованої продукції:

(200,0 тис. грн. : 800,0 тис. грн.) х 100% = 25,0 %;

  2) визначаємо частку матеріальних витрат, які припадають 
на насіння соняшнику, реалізованого по бартеру на експорт за 
нульовою ставкою:

(180,0 тис. грн. х 25%) : 100% = 45,0 тис. грн.

  3) сума скоригованого податкового кредиту з податку на 
додану вартість становитиме:

(45,0 тис грн. х 20%) : 100 = 9,0 тис. грн.

  Отже, за податковий період, в якому здійснюється реалізація насіння соняшнику на експорт в межах товарообмінної операції, платник податку зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту на 9,0 тис. грн.

  За  аналогічною методикою коригується  податковий кредит при реалізації товарів на експорт в межах товарообмінної операції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Пільги з податку на додану вартість при зовнішньоекономічних операцій. 

   Перелік експортних   операцій   передбачає   і   такі,  що  є пільговими: звільнені від оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ за  нульовою ставкою.  До звільнених віднесено операції з поставки послуг,  що  надаються  іноземним  суднам  та   оплачуються   ними відповідно до законодавства України  портовими  зборами  (п.  5.16 ст. 5  Закону  N  168/97-ВР ( 168/97-ВР ).  Перелік операцій,  при експорті  товарів  та  супутніх  такому   експорту   послуг   яких застосовується нульова  ставка,  наведено  у п.  6.2 ст.  6 Закону N 168/97-ВР.

     Актуальним  питанням в сучасному економічному житті , і особливо в сфері зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання  пільг при сплаті податку на додану вартість .

     Податок на добавлену вартість включається  до ціни імпортованих товарів за ставкою 20 % до оподатковуваного обороту, який не включає податку на добавлену  вартість. При реалізації на території  України за іноземну валюту імпортних  товарів, включаючи товари придбані на правах комісії, лізингу, за які одночасно із сплатою мита, митних зборів було сплачено податок на добавлену вартість, отримана виручка в іноземній валюті та валовий дохід від такої реалізації не підлягають оподаткуванню, при цьому суми податку на добавлену вартість, що було справлено митними органами за ці товари , із бюджету не відшкодовуються.

     Від сплати податку на добавлену вартість під час проведення митних процедур звільняються:

      а) товари, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративного і технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом із ними, якщо таке звільнення для України передбачено іноземною державою;

      б) вугілля, вугільні брикети та електроенергія;

      в) продукти дитячого харчування та дитяче харчування, що імпортується виключно для реалізації через дитячі кухні;

      г) дитячі газети і журнали, учнівські  зошити та підручники;

      д) лікарські засоби та вироби медичного  призначення, що імпортуються виключно для реалізації через  аптечні  установи, спеціалізовані магазини.

      До  виробів медичного призначення  відносяться предмети догляду за хворими, санітарії та гігієни, перев’язувальні засоби, шприци, протезно-ортопедичні вироби, аптечний посуд та упаковка, вироби та предмети дозволені Міністерством охорони здоров’я України для застосування з метою профілактики та лікування захворювань;

      е) товари спеціального призначення для інвалідів;

      є) поштові марки, крім колекційних, конверти, листівки з поштовими марками, лотерейні білети, марки державного мита та інших знаків;

      ж) імпортні сировина, матеріали, комплектуючі вироби, устаткування, що ввозиться резидентами для виробничих потреб;

      з) енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для виробничих потреб в Україну;

      и) матеріально-технічні ресурси для  сільськогосподарського виробництва: насіння, засоби захисту рослин і тварин, сільськогосподарська техніка, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та запчастини до них, що ввозяться для виробничих потреб в Україну.

      Товари  вказані в пунктах “а”, “в”. “д”, “е” звільняються від сплати податку на додану вартість лише при  митному оформленні. У разі використання їх не за призначенням чи на комерційні цілі податок на добавлену вартість справляється за такі товари на загально прийнятих підставах.

      Контроль  за цільовим використанням та цільовою реалізацією товарів, звільнених від сплати податку на добавлену вартість проводиться органами державної податкової служби України.

      Податок на добавлену вартість, фактично нарахований  та сплачений до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі імпортні фонди, до витрат виробництва та обігу не відноситься і враховується при розрахунках з бюджетом за встановленим порядком. На розрахунки з бюджетом податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку у вантажній митній декларації вказана окремим рядком і фактично сплачена до бюджету.

      Підставою для таких розрахунків є вантажна митна декларація та розрахункові платіжні документи. У торгівельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових організаціях та на інших підприємствах, що надають посередницькі послуги, податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення імпортних товарів, на розрахунки до бюджету не відноситься, а враховується у вартість цих товарів.

      Якщо  імпортні товари, на які встановлено  гарантійний термін служби, повертаються протягом цього строку до країни постачальника, зарахування або повернення фактично сплачених сум податку на добавлену вартість проводиться після внесення відповідних поправок до бухгалтерського обліку та наявності вантажних митних декларацій на ввезення цих товарів зі штемпелем митниці “пропуск дозволено” та розрахункових платіжних документів про сплату цих податків незалежно від сплати їх до бюджету. У разі повернення тимчасово вивезених імпортних товарів до країни постачальника як неякісних, бракованих, а також таких, що не відповідають вимогам контракту, крім тих, на які встановлено гарантійний строк служби, сума податку на добавлену вартість підлягає відшкодуванню з відповідних бюджетів підпрємствам-імпортерам за місцезнаходженням при поданні ними митних вантажних декларацій на ввезення чи вивезення таких товарів зі штампом митниці “пропуск дозволено” та розрахункових платіжних документів про їх сплату, якщо не минув річний строк з дня сплати платежів до бюджету.

      Податок на добавлену вартість сплачується  до бюджету платниками одночасно з сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання вантажної митної декларації. З метою підтвердження сплати податку на добавлену вартість до заповненої вантажної митної декларації платником обов’язково додається екземпляр розрахункового платіжного документу з відміткою установи банку про сплату платежів.

      Податок на добавлену вартість зараховується установами банків відповідно на розділи 3 та 4 бюджетної класифікації доходів та видатків державного бюджету за місцем знаходження платника за порядком встановленим чинним законодавством.

      Податок на добавлену вартість за транзит товарів через територію України не стягується якщо товари не доставлено до митного органу призначення, податок на добавлену вартість сплачується перевізниками при їх відпуску для вільного обігу , якщо тільки товари не виявились ліквідованими або безповоротно втраченими внаслідок аварії чи стихії, або недостача виникла внаслідок природного зносу чи убутку при нормальних умовах транспортування чи охорони.

      При ввезенні на митну територію України  іноземних товарів з метою виключно реекспорту, про що обов’язково повинно бути повідомлено митниці, податок на добавлену вартість сплачується шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін до 90 календарних днів з моменту подачі для оформлення ввізної вантажної митної декларації на умовах податкового кредиту. Фактично реекспорт таких товарів повинен бути здійснений не пізніше 90 календарних днів з дня прийняття вантажної митної декларації для оформлення.

      Підставою для митного оформлення іноземних  товарів, що ввозяться з метою реекспорту є пред’явлена декларантом митниці простого векселя з відстроченням платежу, авізованого податковою інспекцією.

      Коли  ж про товари, ввезені на митну  територію України, не було заявлено митним органам, що вони ввозяться з  метою реекспорту, або було заявлено не таку кількість, але вони не були реекспортовані фактично протягом 90 днів, то податок на добавлену вартість підлягає сплаті до бюджету виходячи з митної вартості таки товарів із врахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.[15.c 145-148]

        При здійсненні реекспорту, податок на добавлену вартість, якщо він був сплачений до бюджету підлягає відшкодуванню із відповідних бюджетів податковими адміністраціями за встановленим порядком.