Нарахування пдв при здійсненні зед

Вступ 

      Побудова  і релізація ефективної системи  оподаткування являється невід’ємною умовою створення діючого механізму регулювання економічних процесів в державі. Система оподаткування представляє собою сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів в бюджет і внесків в державні цільові фонди, які стягуються в установленому порядку.

        У країна являється суб’єктом  світогосподарчих відносин і  має реальні перспективи побудови  виробничої інвестиційної моделі  зовнішньоекономічного співробітництва.  В результаті, в зв’язку з зростанням зовнішньоекономічної активності і розширенням видів зовнішньоекономічної діяльності перед державою стоять проблеми створення ефектиної системи оподаткевання зовнішньоекономічної діяльності та правової бази яка б регулювала відносини між суб’єктами такої діяльності, та сприяла її гармонійному розвитку. Проблема торкається насамперед питань складу і структури податкових платежів, розміру і способу їх утримання, ефективності і направленості застосовуємих податкових пільг, взаємодії з механізмами інвестування коштів і функціонування валютного ринку, та подвійного оподаткування різнонаціональних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

      Метою моєї роботи є вивчення та аналіз існуючих аспектів опдаткування, через вивчення літературних джерел та нормативних матеріалів, а також даних статистичної звітності, які регламентують зовнішньоекономічну діяльність в Україні.

      Завданням роботи є запропонування необхідних заходів по вдосконаленню системи оподаткування зовнішньоекономічних операцій, які здійснюються в Україні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. 
 

1.Особливості  нарахування податку  на додану вартість  у зовнішньоекономічній  діяльності в Україні. 

     Податок на додану вартість - це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи послуги, які їм продаються, а сплачується до бюджету продавцями цих товарів, робіт і послуг.

     Порядок обчислення та сллати податка на додану вартість за товари (роботи , послуги ) , ввезені за-за меж митних кордонів України та товари (роботи , послуги ) , експортовані за межі митних кордонів України визначаються відповідною інструкцією Головної державної податкової інспекції України .

     У відповідності до неї платниками податку на додану вартість  за імпортні товари є :

1 ) суб’єкти підприємницької діяльності , включаючи громадян , що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи ( декларанти ), які ввозять товари ( продукцію ) як для власних так і для виробничих потреб з ціллю реалізації у вільному обігу .

2 ) міжнародні  об’єднання, включаючи міжнародні  урядові організації , іноземні  юридичні особи та громадяни  , які від свого імені здійснюють  підприємниціку діяльність на  теріторії України, у випадку  ввезення на теріторію України  ними імпортних товарів , за вийнятком майна , що ввозиться у якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями

3 ) у  випадку відсутності у зазначениз  вище неризидентів розрахункових  рахунків в установах банків  України та їх постійних представництв в Україні , сплата податка виконується покупцями (замовниками , отримувачами ) товарів.

4 ) при  подальшій реалізації на теріторії  України майна , що ввозиться  в якості внеску іноземного  інвестора в статутний фонд  підприємства з іностранними  інвестиціями податок на додану вартість та акцизний збір сплачується на загальних підставах.[2.c 6-7]

     У відповідності до чинного законодавства  об’єктами оподаткування ввезених на теріторію України товарів  є :

     Для податку на додану вартість (крім конфіскованого, безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом ) є їх митна вартість , прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари .

     У разі порушення вимог щодо цільового  використання зазначених товарів, робіт  та послуг платник податку  зобов'язаний  збільшити    податкові  зобов'язання  за  результатами податкового періоду,  на який припадає таке порушення,  на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту, виконання (надання) робіт, послуг на цій території або нарахована на загальних  підставах,  а також сплатити пеню, нараховану відповідно до закону;

     операції  з  імпорту  культурних  цінностей  згідно  з  кодами

     УКТ ЗЕД   9701   10  00  00,  9701  90  00  00,  9702  00  00  00,

     9703 00 00 00,  9704 00 00 00,  9705 00 00  00,  9706  00  00  00,

     виготовлених  п'ятдесят і більше років тому,  які ввозяться з метою їх  подальшої  передачі  музеям,  галереям,  виставковим  центрам, архівам, установам культури або  освіти, що знаходяться у державній або комунальній власності  (п.  5.14  ст.  5  Закону  N  168/97-ВР ( 168/97-ВР );

     операції  з тимчасового ввезення на митну  територію України та подальшого  вивезення  з  митної  території  України  (а  також із ввезення на митну територію України  раніше  вивезеного  з  митної території  України)  товарів за переліком,  визначеним статтею 206 Митного кодексу України  (  92-15  ),  та  повітряних  суден,  які ввозяться  на  митну  територію України за договорами оперативного

лізингу. Строк тимчасового ввезення визнається статтею 208 Митного кодексу України.  Кабінет Міністрів України має право продовжувати строк, визначений Митним кодексом України (п.  5.17 ст.  5  Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ).

     В митну вартість ввезених на теріторію  України товарів включається :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати  з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного  кордону України;

в) комісійні  та брокерські витрати 

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до данних товарів .

     При цьому рекламні матеріали та сувеніри , які ввозяться в Україну й  призначені для представницьких  цілей під час проведення в  Україні виставок, конкурсів , нарад , семінарів , ярмарок та інших подібних міроприємств ( пропускається за рішенням митного органу в кількості достатній для забезпечення потреб з врахуванням цілі переміщення ) , не є об’єктом оподаткування .

     Слід  зазначити що у відповідності до податкового законодавства України не підлягають обкладенню податком на додану вартість:

а) транспортні  засоби , що використовується для міжнародних  перевезень пасажирів та вантажів ;

б) професійне обладнання , майно та інструменти , що належать іноземним юридичним особам і необхідні для надання послуг або виконання робітн ими на теріторії України ;

в) зразки товарів , якщо вони залишаються власністю  іноземних юридичних осіб та їх використання на теріторії України не має комерційного характеру.

     Для розуміння принципу обкладеня податком на додану вартість товарів що ввозяться  з-за меж України треба чітко  визначити оподатковуваний оборот та механізм оподаткування .

     Отже , оподатковуваним оборотом для обчислення податку на додану вартість є вартість , яку необхідно сплатити до чи після провадження митних процедур за товари ввезені на теріторію України, що включає в себе митну вартість товара , прераховану за курсом Національного банку України , мито, митні збори та суму акцизного збору за підакцизні товари .

     Обчислення  самого податку провадиться за ставкою 20 % від оподатковуваного обороту .

 Сума  податку обчислюеться за такими  формулами :

а ) товари , що належать обкладенню митом , митним та акцизним збором :

( В+М+А  ) * П : 100

б ) товари , що належать обкладенню митом і митним збором , але не обкладаються акцизним збором :

( В +М  ) * П : 100

в) інші товари :

В * П : 100

де : В - митна вартість в українських  гривнях ;

М - мито , митна вартість ;

А - акцизний збір ;

П - ставка податку на додану вартість ( 20 % )

     Треба зазначити , що сума ПДВ за придбані матеріли сировину та інші вироби не зменьшує суму ПДВ , яка належить сплаті до бюджету , а разом з вартістю придбаних  товарів включається до витрат виробництва  і обігу. Тобто якщо розглядати бухгалтерський бік справи то сума ПДВ після отримання товару не списується з кредиту рахунку 60 в дебет рахунку 68 , а списується з кредиту рахунку 51 і разом з вартістю товару і відображається за дебетом рахунків обліку виробничих запасів , затрат на виробництво , капіталовкладень та нематеріальних активів .

     В підприємствах , що безпосередньо самостійно реалізують імпортні товари або надають  посередницькі послуги з продажу  імпортних товарів на теріторії  України , окрім їх реалізації їх за іноземну валюту , об’єктом обкладення для податку на додану вартість є різниця між ціною реалізації , що містить податок на додану вартість та митною вартістю, до якої включено сума митних зборів , мита, акцизного збору на підакцизні товари та податку на додану вартість . Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

     Розглянемо  цю ситуацію на прикладі : нехай куплений непідакцизний товар митна вартість якого разом з митом , та митними  сборами складає 10грн . Отже сума ПДВ складе 2 гр , відповідно ці 2 гр будуть віднесені на вартість товару , і він вже коштуватиме 12 гр . Доставляючи товар до споживача імпортер витратив ще 1 гр і вартість товару стала 13 гр . Щоб мати свій інтерес при продажу товару імпортер закладає до ціни товару прибуток у ромірі 7,7 % - це приблизно 1 гр . Для визначення кінцевої ціни реалізації йому треба включит в неї ПДВ : ( 13 + 1 ) * 1,2 = 16,8 грн . Для обчислення суми ПДВ , яку необхідно сплатити у бюджет необхідно відняти від ціни реалізації митну вартість разом з митом , та митними сборами : 16,8 - 12 = 4,8 гр ( це буде оподатковуваний оборот ) , помноживши його на 0,1667 ми отримаємо суму яку необхідно сплатити в бюджет: 4,8*0,1667 = 0,8 гр . Але якщо виділити чисту додаткову вартість ( 4,8 / 1.2 = 4 гр ) то можна помітити цікавий факт , що ця суммаскладається з :

1 ) суми  ПДВ сплаченої на митниці 2 гр ;

2 ) витрат  пов’язаних з продажем товару ;

3 ) прибутку  імпортера;

     Виявляється , що при сплаті вдруге податку імпортер сплачує його втому числі і  на суму попереднього ПДВ , що підвищує ціну його товарів. Це на мій погляд було зроблено для захисту національного виробника ( ціни на імпортні товари завищуються порівняно з вітчизняними товарами ) .

     Як  буде нижче зазначено імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб не оподатковуеться ПДВ при пересіченні митного кордону України .

Якщо  ж відбувається реалізація на теріторії  України ( обмін або передача ) або  використання не на власні виробничі  потреби імпортної сировини , матеріалів, комплектуючіх виробів, обладнання , яке ввозилось резидентами для власних виробничих потреб , окрім їх реалізації за іноземну валюту , оподаткований оборот визначається виходячи з їх вартості з врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ) , але не нижче їх митної вартості з врахуванням сплачених сум мита , митного та акцизного зборів ( за підакцизні товари ) , та ПДВ або ціни придбання з врахуванням ПДВ , а по імпортних основних виробничих фондах не нижче їх балансової вартості за ввирахуванням їх фактичного зносу та врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ). Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту.