Курс лекций по "Международным отношениям"

      ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА  СИСТЕМА

       

      Структура сучасної валютної системи. Національна, міжнародна(регіональна) та світова валютна  система. Основні  елементи національної валютної системи. Основні  елементи світової валютної системи. Поняття  валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний паритет і валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.

      Еволюція  світової валютної  системи. Система  золотого стандарту. Паризька валютна  системи. Генуезька  валютна ситеми. Бреттон-Вудська валютна системи. Ямайська валютна системи. Європейська валютна система.

      Валютний  ринок і його структура. Котирування валют. Основні валютні  операції. Валютний ринок України.

 

1. Структура сучасної  валютної системи:  національна, міжнародна (регіональна), світова.

Міжнародні  валютні відносини - сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській  сфері, які виникають  у процесі взаємного обміну  результатами  діяльності національних   господарств.

 

  Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає

  Валютна система – Форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.

В економічній  літературі (Рязанова, Мороз) виділяють  національну, міжнародні (регіональну) і світову  валютні системи. Боринець  “Міжнародні фінанси” виділяє тільки національну та світову (с.85).

 

• Національна валютна система – це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

 

• Міжнародна (регіональна) валютна  система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн (Мороз, с.46). Прикладом такої системи є створена.

 

Валютна система  країн  ЄС – це специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку (Боринець, с.79).

Світова валютна система  – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно–розрахунковий оборот у рамках світового господарства (Боринець, с.85).

• це спеціально розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма організації валютних відносин між всіма чи значною кількістю країн світу.

 

Світова валютна (грошова) система  діє як грошова система окремої країни і виконує подібні функції.

 

  Призначенням (функціями)  будь-якої валютної  системи є:

• сприяння розвитку товарообмінних операцій
• встановлення правил та механізмів  для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами
• здійснення платежів для покриття угод
• забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів

 

Головне завдання світової валютної системи:

• ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності;
• створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці;
• забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

 
 

Ключові вимоги, які необхідні  для успішного  функціонування світової валютної системи:

• Забезпечення відповідної  ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її  резерви для забезпечення потреб приватного сектору.
• Дія механізму   вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли  збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.
• Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення  до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того , щоб викликати довіру до системи.

Основна відмінність функціонування  світової та міжнародної (регіональної)  валютної системи  від національної - це те, що міжнародні розрахунки звичайно припускають існування операцій з іноземною валютою мінімум для однієї зі сторін, яка приймає участь в угоді.

             

2. Основні елементи  національної і  світової валютних  систем

Таблиця 6.1.

 

Основні складові світової валютної системи:

• світовий грошовий товар;
• валютний курс;
• валютні ринки;
• міжнародна валютна ліквідність;
• міжнародні валютно-фінансові організації.

 

3. Поняття валюти  та її класифікація. Конвертованість  валюти.

Світовий  грошовий товар – 

• носій міжнародних валютних відносин (обслуговує міжнародні економічні, політичні та культурні відносини)
• приймається кожною країною як еквівалент вивезеного нею багатства(першим було золото; далі кредитні гроші (векселі, чеки, депозити).

 

Валюта 

• В широкому розумінні означає грошову одиницю будь–якої країни (долар, фунт стерлінгів). Проте нерідко використовується для позначення коштів, виражених в грошових одиницях тільки іноземних держав  чи міжнародних організацій – готівки, вкладів на  банківських рахунках, платіжних документів (векселів, чеків тощо), тобто як грошей інших країн (Банківська енциклопедія, с.41).

Класифікація  видів валют в  залежності від:

1)  емітента валютних  коштів валюта  поділяється на:

• Національна валюта
• Грошова одиниця певної країни та той чи інший її тип (грошова, срібна, паперова).
• Іноземна валюта
• Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються в міжнародних розрахунках.
• Міжнародна (регіональна) валюта
• Міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, засіб платежу: СДР, ЕКЮ (з 1 січня 1999року замінена на євро).

СДР (SDR- Special Drawing Right) (спеціальні права запозичення (СПЗ) – міжнародні платіжні засоби, які використовуються МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків через записи на спеціальних рахунках та як розрахункова одиниця МВФ. ЕКЮ – регіональна міжнародна розрахункова одиниця, що була введена в 1979р. у межах Європейської валютної системи і пізніше стала розрахунковою одиницею  Валютного союзу країн ЄС (сьогодні це ЄВРО).

 

2) ступеню конвертування валют

• Вільно конвертовані валюти (обмін без обмежень на будь-які іноземні валюти - це долар, ієна, французький франк, англійський фунт стерлінгів, німецька марка – використовуються для здійснення платежів за міжнародними угодами, активно купуються і продаються на головних валютних ринках).
• Частково конвертовані валюти (у країнах, де зберігаються валютні обмеження – це валюти, які обмінюються тільки на деякі інші валюти і мають валютні обмеження не за всіма валютними операціями або тільки для нерезидентів). Вона поділяється  на зовнішньо конвертовану і внутрішньо конвертована.
• Неконвертовані валюти (замкнуті валюти, у країнах, де для резидентів та нерезидентів уведена заборона обміну валют).

 

3) матеріально-речової  форми

• Готівкова (банкноти)
• Безготівкова (форекс)

 

4) відношення до  курсів інших валют 

• Сильна (тверда) – стабільний валютний курс, рух якого відбувається відповідно фундаментальним макроекономічним закономірностям
• Слабка (м’яка)

 

5) принципу побудови 

• кошикового типу (СДР) складається з декількох валют
• звичайна

6) відношення до  валютних запасів  країни

• резервна валюта
• інші валюти                    

 

7) видів валютних  операцій

• Валюта ціни контракту
• Валюта платежу
• Валюта кредиту
• Валюта клірингу
• Валюта векселя

 

Конвертованість валюти – це здібність резидентів та нерезидентів вільно без обмежень обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

 

      Конвертованість за поточними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточним міжнародним операціям, пов’язаними з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів та трансфертів (вимога МВФ до країн-членів).

      Конвертованість за капітальними операціями – відсутність обмежень на платежі та трансферти по міжнародним операціям, пов’язаними з рухом капіталу – прямі та портфельні інвестиції, кредити та капітальні гранти.

      Повна конвертованість – відсутність будь-якого контролю та яких-небудь обмежень за поточними та капітальними операціями.

      Внутрішня конвертованість – право резидентів купувати, мати і робити операції в країни з активами у формі валюти та банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті (в країнах з перехідною економікою) (обмежена на Україні)

      Зовнішня  конвертованість – право резидентів робити операції з іноземною валютою з нерезидентами  (існує на Україні).