• встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;
• самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;
• досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам;
• робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;
• встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

ВІДКРИТТЯ ТА ВЕДЕННЯ ВАЛЮТНИХ РАХУНКІВ

• відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам та нерезидентам), фізичним особам;
• нарахування процентів по залишках на рахунках;
• надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку);
• надання виписок по мірі здійснення операції;
• оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу;
• виконання операцій по розпорядженню клієнтів відносно коштів на їх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);
• списання сум, передбачених законодавством;
• контроль експортно-імпортних операцій. 

НЕТОРГОВІ ОПЕРАЦІЇ

• купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній  валюті ;
• інкасо іноземної валюті та платіжних документів в іноземній валюті ;
• випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів ;
• купівля ( оплата ) дорожніх чеків іноземних банків ;
• оплата грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів;
• організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

ОПЕРАЦІЇ  ПО ЗАЛУЧЕННЮ ТА РОЗМІЩЕННЮ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ

• кредитні  операції;
• депозитні операції;
• операції з цінними паперами;
• лізингові операції;
• форфейтингові операції;
• факторингові.

МІЖНАРОДНІ  РОЗРАХУНКИ

• міжнародний банківський переказ;
• передоплата;
• підтверджений безвідзивний акредитив;
• відкритий банківський рахунок;
• консигнація.

ІНШІ  ОПЕРАЦІЇ

• трастові операції;
• -консультаційно-інформаційні операції;
• спільна діяльність;
• страхові операції;
• управління грошовими коштами та іншим майном;
• угоди про переуступку права вимоги
• операції з монетарними металами:
• купівля і продаж ( в тому числі на термін)
• прийняття в депозити,
• відповідальне зберігання,
• використання на умовах застави під виданий кредит монетарних металів або цінних паперів номінал, яких висловлений в монетарних металах.

      Валютні операції здійснюються з метою:

• Продати іноземну валюту чи, навпаки, придбати необхідну іноземну валюту для проплати імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т.п.;
• Запобігти можливих збитків, пов’язаних з несприятливими змінами курсів валют (операції хеджування)
• Отримати спекулятивні прибутки на різниці курсів валют. 

Види  валютних операцій , що здійснюються  на світовому валютному  ринку.

З теоретичної  точки зору найбільш цікавими є конверсійні операції -  угоди агентів валютного ринку по купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни по узгодженому курсу на визначену дату. Конверсійні операції  за часом реалізації поділяють на : операції з негайною поставкою та термінові операції:

До  операцій з негайною поставкою відносять операції з коротким терміном валютування – в межах трьох робочих днів. Розрізняють такі операції з негайною поставкою:

• Тод  ( поставка валюти сьогодні – “сьогодні на сьогодні” );
• Том ( поставка валюти наступного робочого дня – “сьогодні на завтра”);
• Спот ( поставка валюти на другий робочий день – “сьогодні на післязавтра”).

      До  термінових валютних операцій , котирування  більше трьох днів, відносять :

•    Форвардні операції;
•    Ф’ючерсні операції;
•    Опціони;
•    Свопи;
•    Комбінації операцій.

   Валютні операції з негайним постачанням («спот»). Ці операції найбільш поширені і складають до 90% обсягу валютних операцій. Їхня сутність полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її постачання банками-контрагентами на другий робочий день із дня укладання угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладання. При цьому вважаються робочі дні по кожній з валют, що беруть участь в угоді, тобто якщо наступний день за датою угоди є неробочим для однієї валюти, термін постачання валют збільшується на 1 день, але якщо наступний день неробочий для іншої валюти, то термін постачання збільшується ще на 1 день. По угодах «спот» постачання валюти здійснюється на рахунки, зазначені банками-одержувачами. Дводенний термін переказу валют по укладеній угоді раніше пояснювався об'єктивними труднощами здійснити його в більш короткий термін. Широке поширення електронних засобів зв'язку (СВІФТ), систем електронних міжбанківських переказів (ЧІПС у США, ЧАПС у Лондоні і т.д.), комп'ютерної обробки операцій дозволяє значно швидше здійснювати операції. Про це свідчать, наприклад, операції по розміщенню одноденних депозитів «із сьогодні до завтра» чи «із завтра до післязавтра». Однак традиційно базовою валютною операцією залишається угода «спот» і базовим курсом — курс «спот» (іноді називаний також курсом телеграфного переказу). Саме на базі цих курсів визначаються інші курси угод на валютному ринку — як термінові курси, так і курси для разових угод з більш коротким терміном постачання валют - “тод” і ”том”.

    Термінові угоди з іноземною валютою. Термінові валютні операції (форвардні, ф'ючерсні) це валютні операції, при яких сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти через визначений термін після укладання  угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладання. З цього визначення випливають дві особливості термінових валютних операцій.

1. Існує  інтервал у часі між моментом  укладання і виконання угоди.  В сучасних умовах термін виконання  угоди, тобто постачання валюти, визначається як кінець періоду  від дати укладання угоди (термін 1—2 тижні, 1, 2, 3, 6, 12 місяців і до 5 років) чи будь-який інший період у межах терміну.

2. Курс  валют по терміновій валютній  операції фіксується в момент  укладання угоди, хоча вона  виконується через визначений  термін.

    Курс валют по термінових угодах відрізняється від курсу по операціях «спот». Хоча звичайний напрямок динаміки курсів по “спот” і термінових угодах збігається, це не виключає визначеної автономності зміни курсів по термінових угодах, особливо в періоди  криз чи спекулятивних операцій з визначеними валютами. Різниця між курсами валют по угодах «спот» і «форвард» визначається як знижка чи дисконт (депорт) з курсу «спот», коли курс термінової угоди нижче, чи премія (репорт), якщо він вище.

      Премія означає, що валюта котирується дорожче по угоді на термін, чим по наявній операції. Дисконт вказує, що курс валюти по форвардній операції нижче, ніж по наявній.

   У цілому розмір  знижки чи  премії відносно більш стабільний, ніж курс «спот», тому при котируванні  курсу термінової угоди на міжбанківському ринку часто визначається тільки чи премія дисконт, що при прямому котируванню відповідно додаються до курсу «спот» чи віднімаються з нього. При непрямому котируванні валют дисконт додається, а премія віднімається з курсу «спот».

   Курси валют по термінових угодах, які котируються в цифровому вираженні (а не методом премії і дисконту), називаються курсами «аутрайт». Різниця між курсами продавця і покупця, тобто маржа, по термінових угодах більше, ніж по угодах «спот».

   Котирування валют по термінових угодах методом премії чи дисконту залежить як від прогнозованої динаміки курсу в період від укладання до виконання угоди, так і від розходження в процентних ставках по строкових вкладах у цих валютах. В окремі періоди переважає то один, то інший фактор. У звичайних умовах різниця між курсом «спот» і терміновим курсом визначається капіталізованою різницею в процентних ставках по депозитах у валютах, що беруть участь в угоді. Однак у період  різкого спекулятивного тиску на валюту її курс по термінових угодах може відриватися від курсу «спот».

    Розмір премії і дисконту в перерахуванні на річні відсотки відповідає різниці в процентних ставках по депозитах на ринку євровалют. Це пояснюється тим, що дана різниця вирівнюється за допомогою валютно-депозитного арбітражу. Залучається депозит в одній валюті, що продається на іншу валюту, а придбана валюта обмінюється на депозит на той же термін. Щоб уникнути валютного ризику куплена валюта продається на термін. Якщо премія за курсом валюти по терміновій угоді вище негативної різниці в процентних чи ставках дисконт нижче позитивної різниці, то банк дістане прибуток. Проведення такої операції веде до зміни співвідношення попиту та пропозиції на депозитному і валютному ринках і відповідно процентних ставок, премій чи знижок, знову зрівнюючи їх. Позитивна чи негативна різниця в процентних ставках слугує базою для знижок і премій до “спот “ курсу . 

   В основному термінові угоди здійснюються з ведучими валютами. Форвардні угоди укладають, як правило, на термін від 1 тижня до 6 місяців. Проведення угод на термін понад 6 місяців може натрапити на труднощі, а на термін більш 12 місяців часто вимагає спеціальної домовленості. Банки, здійснюючи термінові валютні операції з клієнтурою, можуть вимагати внесення депозиту в розмірі визначеного відсотка від суми угоди. Такий депозит є для банку  гарантією від збитків на курсах, якщо при настанні терміну угоди клієнт не в змозі внести суму проданої валюти.

  Термінові угоди  з іноземною валютою  укладаються в наступних цілях:

• конверсія (обмін) валюти в комерційних цілях, завчасний продаж валютних надходжень чи покупка іноземної валюти для майбутніх платежів, щоб застрахувати валютний ризик;
• страхування портфельних чи прямих капіталовкладень закордон від збитків у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти, у якій вони здійснені;
• одержання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.

Розподіл  термінових валютних операцій на конверсійні, страхові і спекулятивні значною  мірою умовний. Майже в кожній з них  присутній елемент спекуляції. Термінові валютні операції часто не зв'язані з зовнішньою торгівлею чи виробничою діяльністю організацій і здійснюються винятково в гонитві за прибутком, заснованої на різниці курсів валют у часі — на день укладання і виконання угоди.

  Для страхування надходжень і платежів від валютного ризику клієнти укладають термінові валютні операції з банками:

1. «аутрайт» — з умовою фіксації курсу, суми і дати постачання валюти. Ці угоди одержали найбільше поширення в промислово розвинених  країнах;
2. на умовах опціону — з нефіксованою датою постачання валюти.

Опціон  з валютою — підтвердження, що за умови сплати встановленої комісії (премії) надає однієї зі сторін в угоді купівлі-продажу право вибору (але не обов'язок) або купити (угода «колл»), або продати (угода «пут») визначену кількість визначеної валюти за курсом, встановленому при укладанні угоди до  закінчення  обговореного  терміну   (у будь-який день — американський опціон; на визначену дату (раз на місяць )— європейський опціон). Угоди на умовах опціону містять великий ризик для банку, тому він встановлює менш вигідний курс для клієнта.