Психологiчнi особливостi стилю переживання вагiтностi в залежностi вiд типу життэвого сценарiю

      Концептуальною  основою такої тренінгової програми є уявлення про материнство як про творче, динамічне переживання, що належить матері і реалізується в системі материнсько-дитячої  взаємодії. Ключовим напрямком роботи стає не оволодіння знаннями і навиками правильного спілкування з дитиною, а дослідження життя дитини всередині  дорослого, діалог з ним, повернення материнству особистісного смислу. Основними завданнями є розвиток розуміння, прийняття жінкою свого  материнства, спонтанності у відносинах з дитиною. Розвиток діалогу забезпечується тілесно-орієнтованими, арт-терапевтичними, психодраматичними формами роботи, які дозволяють створити емоційно безпечний і сенсорно насичений психотерапевтичний простір. Логіка програми передбачає поступовий рух від усвідомлюваних уявлень про материнство, дитячо-батьківські відносини до глибинних, частково підсвідомих переживань «внутрішньої Дитини», смислів материнства для себе. Можливість використання такого підходу обумовлена рядом досліджень, проведених С. А. Мінюровою та Є. А. Тетерлєвою, що вказують на функціональну відповідність між взаємодією співрозмовників у діалозі.

      Під час проведення тренінгу, розробленого С. А. Мінюровою та Є. А. Тетерлєвою, було використано наступні методики: методика «Вербальний семантичний диференціал» В. Ф. Петренка, авторська модифікація експериментальної методики «Внутрішній діалог» Є. А. Тетерлєвої, авторська методика «Колаж» С. А. Мінюрової , опитувальник «Взаємодія дорослий-дитина» І. М. Марковської

      Опитувальник  «Взаємодія дорослий-дитина» І. М. Марковської використовується для вивчення відображення матір’ю її відносин з дитиною у реальному життєвому середовищі. Методика «Вербальний семантичний диференціал» В. Ф. Петренка призначена для вивчення особистісного смислу і емоційного відношення матері до суб’єктивного образу себе як матері, своєї реальної дитини і «внутрішньої Дитини» як актуалізації ситуації власного дитинства. Методика «Колаж» С. А. Мінюрової розроблена для вивчення картини світу матері як системи модальних уявлень, у якій відображається її символічне   ставлення   до   життєвих   подій.   Експериментальна   методика «Внутрішній діалог» Є. А. Тетерлєвої, розроблена на основі арт-терапевтичної техніки «Журналіст», спрямована на екстеріоризацію внутрішнього діалогу матері у змістовно-динамічних характеристиках за рахунок використання праворукого і ліворукого письма. Можливість такого підходу обумовлена рядом досліджень, що вказують на функціональну відповідність між взаємодією співрозмовників у діалозі, взаємодії культур і півкуль мозку.

      Після обробки результатів дослідження  за всіма запропонованими методиками за допомогою факторного аналізу  дослідницями було виділено наступні фактори смислового переживання  материнства ( див. мал. 4-7).

      Перший  фактор у структурі смислового переживання  материнства автори позначили як «Співпереживання реальній дитині на основі власного дитячого досвіду - жорстка  батьківська позиція».

      

      Мал. 4. Фактор 1: «Співпереживання реальній дитині на основі власного дитячого досвіду - жорстка батьківська позиція».

      У першому факторі відображення матір’ю  її відносин з реальною дитиною представлено через критерії «контроль» та «тривожність за дитину» (інтерпсихічний рівень внутрішнього діалогу). На інтрапсихічному рівні внутрішнього діалогу при цьому відтворюються наступні образи (когнітивна складова): «Я як мати - потворна, жорстка»; «Моя внутрішня дитина - нещасна, хвороблива, неприємна, песимістична»; «Моя реальна дитина - нещасна, жорстка, пасивна, обмежена, нерухома».

      Другий  фактор у структурі смислового переживання  материнства, виходячи із представленої  вище діаграми, було названо «Пошук шляхів зближення з дитиною - відсутність  досвіду вирішення подібних ситуацій».

      

      Мал. 5. Фактор 2: «Пошук шляхів зближення з дитиною - відсутність досвіду вирішення подібних ситуацій».

      У другому факторі інтерпсихічний рівень внутршнього діалогу матері представлено через критерії «відторгнення», «емоційної дистанції» і «відсутності тривоги за дитину». На інтрапсихічному рівні при цьому відтворюються наступні образи (когнітивна складова): «Я як мати - проста, тимчасова, неприємна, пластична, безпечна, нерухома»; «Моя внутршня дитина - звичайна, обмежена, темна, не приносить ніякої користі»; «Моя реальна дитина - проста, хаотична, м’яка, неусвідомлювана, маленька».

      Третій  фактор у структурі смислового переживання  материнства названо «Надання дитині можливості бути самостійною - насолода власною свободою». У цьому факторі  відображення матір’ю її відносин з дитиною у реальному   життєвому   середовищі   (інтерпсихічний  рівень   внутршнього діалогу) представлено через критерій «відсутність співпраці». На інтрапсихічному рівні при цьому відтворюються наступні образи (когнітивний рівень): «Я як мати - весела, чиста, здорова, жива, щаслива, приємна, сильна»; «Моя внутршня дитина - чиста, бажана»» «Моя реальна дитина - тепла, чиста, красива, добра, нещасна, слабка».

      

      Мал. 6. Фактор 3: «Надання дитині можливості бути самостійною -насолода власною свободою».

      Четвертий фактор у структурі смислового переживання  материнства позначено як «Витіснення  образу дитини - неприйняття своєї  батьківської функції».

        

      Мал. 7. Фактор 4: «Витіснення образу дитини - неприйняття своєї

      батьківської  функції».

      У четвертому факторі на інтерпсихічному рівні внутршнього діалогу представлені критерії «відсутність задоволення відносинами з дитиною» і «жорсткість». На інтрапсихічному рівні при цьому відтворюються наступні образи (когнітивний рівень): «Я як мати - важка, похмура, маленька, песимістична, груба»; «Моя внутрішня дитина - плавна, слабка, м’яка, маленька»; «Моя реальна дитина - короткочасна, плавна» [20, с. 22-37; 39, с. 81-88; 4, с. 16-27; 11, с. 79-88].

      У даному підрозділі проаналізовано поняття  материнства як унікальної ситуації розвитку самосвідомості жінки. В результаті дослідження, проведеного в межах  діалогічного підходу С. А. Мінюровою та Є. А. Тетерлєвою, виявлено чотирьохфакторну структуру смислового переживання материнства. Зміст факторів відображає особливості внутрішнього діалогу матері зі своєю дитиною. Отримані результати допоможуть нам зрозуміти особливості ставлення жінки до власної вагітності в залежності від її життєвого сценарію, оскільки такий діалог має два полюси: на одному представлено можливу поведінку матері по відношенню до своєї дитини у реальному житті, на іншому - рефлексивний процес, що інтегрує в собі минуле і теперішнє відношення жінки до дитинства як конкретного вікового періоду.

      2.2. Процедура дослідження  особливостей стилю переживання вагітності у жінок з різними життєвими сценаріями

      2.2.1. Принципи сценарного  аналізу. Структура  дослідження  особливостей стилю переживання вагітності у жінок з різними життєвими сценаріями

      У процесі дослідження та аналізу  особливостей стилю переживання вагітності у жінок з різними життєвими сценаріями ми будемо враховувати принципи   сценарного   аналізу,   запропоновані   В.    О.       Климчуком   та Я. Мойсієнком [10, с. 32-44]:

1. Принцип повторюваності подій. Події людського життя не можуть повторюватися в буквальному розумінні цього слова, проте реакції особистості на ці події, способи вирішення проблем, пов’язаних з цими подіями, можуть бути ідентичними від випадку до випадку.
2. Принцип теологічності сценарію. Кожен сценарій, хоч і сформований у дитинстві під впливом батьківських заборон, зовнішніх обставин та власних рішень, завжди спрямовується у майбутнє. Можна виокремити стратегічну і тактичну мету сценарію. Тактична - отримання тимчасових, «тут і тепер» виграшів (певні емоції, переживання тощо). Стратегічна мета - це мета всього сценарію в цілому. Це те, чим він повинен завершитися (остаточним виграшем, програшем чи нічим).
3. Принцип впливу культурно-історичних умов на формування сценарію випливає з розуміння того, що кожна епоха в розвитку людства характеризується специфічною сукупністю культурних, економічних, політичних факторів. Аналізуючи життєвий сценарій людини, потрібно враховувати той комплекс культурно-історичних умов, у яких була заглиблена ця людина.
4. Принцип автобіографічності. Звісно, автобіографічні свідчення не завжди об’єктивно відображають поведінку, думки та вчинки особистості, проте, без їх врахування неможливо у повній мірі аналізувати ставлення особистості до себе і до світу, до подій у своєму житті».

      Під час дослідження особливостей стилю переживання вагітності у жінок з різними життєвими сценаріями ми будемо користуватися наступною схемою:

      І. Визначення типу життєвого сценарію - активний життєвий сценарій (сценарій переможця), неактивні життєві сценарії (сценарій переможеного, сценарій не-переможця).

      II. стиль переживання вагітності - гармонійний, гіпогестогнозичний, 
ейфоричний, тривожний, депресивний.

      III. Для встановлення впливу життєвого сценарію на стилю переживання 
вагітності, а також з метою оцінки взаємодії між цими двома факторами 
використовується критерій незалежності Пірсона.

      2.2.2. Схема аналізу та інтерпретації результатів дослідження особливостей ставлення до власної вагітності у жінок з різними життєвими сценаріями

      Для зручності збору дослідницького матеріалу нами було розроблено анкету для визначення стилю переживання вагітності. На основі відповідей здійснюються висновки про стиль переживання вагітності відповідно до виділених Гленом Доманом 6 стилів: адекватний, тривожний, ейфоричний, ігноруючий, амбівалентний, відторгуючий. Також ми будемо використовувати тест відношень вагітної І.В.Добрякова. Для визначення виду життєвого сценарію ми будемо використовувати опитувальник «Виявлення фіксованої емоційної установки» В.В.Макарова та техніки трансактного аналізу.

      І. Визначення виду життєвого  сценарію.

      Вид життєвого сценарію визначається на основі аналізу батьківських директив, отриманих досліджуваним у дитинстві. Також значний вплив на формування того чи іншого виду життєвого сценарію мають значимі події у житті  людини, її інтереси на нахили.

1. «Улюблений герой чи героїня». Інструкція: пригадайте, будь ласка, свого улюбленого героя. Це може бути персонаж дитячої казки. Можливо, це герой чи героїня п’єси, книги або фільму. Це може бути навіть реальна людини. Хто цей персонаж? Який він?
2. «Казка або байка». Інструкція: пригадайте та перекажіть казку або байку. Оберіть ту, що вам подобається, першу, що спаде на думку. Це може бути дитяча казка, класичний міф - все, що завгодно.
3. «Дитячий спогад». Інструкція: опишіть, будь ласка, свій найяскравіший дитячий спогад.

      Інтерпретація отриманої інформації.

      Якщо  у розповідях досліджуваного домінують  позитивні елементи, йому приємно розповідати, він отримує задоволення від опису героя, казки та спогаду, ми говоримо про сценарій переможця (активний життєвий сценарій). Якщо у розповідях досліджуваного домінують негативні елементи, герой досліджуваного пасивний, невдаха, під час розповіді переважають негативні емоції, ми говоримо про сценарій переможеного або не-переможця (неактивні життєві сценарії).

      ІІ. Визначення стилю переживання вагітності.

      Визначення  стилю переживання вагітності відбувається на основі змістовного аналізу відповідей на запитання анкети «Визначення стилю переживання вагітності»

      Текст анкети «Визначення стилю переживання вагітності»

      1. На якому терміні Ви дізналися про вагітність?

      2. Які почуття Ви відчували в той момент?

      3. Опишіть Ваше емоційний стан в першому триместрі вагітності?

      4. Опишіть Ваше емоційний стан у другому триместрі вагітності?

      5. Опишіть Ваше емоційний стан у третьому триместрі вагітності?

      6. Чи відчуваєте Ви які-небудь страхи, пов'язані з вагітністю?

      7. У чому полягає (полягатиме) Ваша основна діяльність протягом третього триместру вагітності?

      8. Яких розмірів Ваш живіт?

      9. Коли Ви відчули перші ворушіння дитини?

      10. Якими емоційними і фізичними переживаннями воно супроводжувалося?

      11. Викликало чи першого ворушіння хворобливі відчуття?

      12. Чи завжди Ви відрізняєте ворушіння дитини від інших фізіологічних відчуттів?

      13. Якими емоційними і фізичними переживаннями супроводжуються відчуття ворушіння?

      Інтерпретація отриманої інформації.

      На  підставі відповідей робиться висновок про стиль переживання вагітності. Глен Доман виділив 6 стилів:

      Адекватний. Ідентифікація вагітності без сильних і тривалих негативних емоцій, а живіт нормальних розмірів; соматичні відчуття відмінні від станів не вагітності, інтенсивність середня, добре виражена; в першому триместрі можливе загальне зниження настрою без депресивних епізодів, у другому триместрі благополучне емоційний стан, в третьому триместрі підвищення тривожності зі зниженням до останньої тижня вагітності; активність у третьому триместрі орієнтована на підготовку до післяпологовому періоді; перше ворушіння дитини відчувається в 16-20 тижнів, переживається позитивно, приємно по соматичним відчуттям; наступні ворушіння чітко відмінні від інших відчуттів, не характеризуються негативними соматичними й емоційними переживаннями.