Психолінгвістичні аспекти мовлення політика в стані емоційної напруги

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2011 в 12:20, дипломная работа

Описание работы

Метою даної роботи є вивчити та проаналізувати проблему емоційної напруги та дослідити її вплив на психолінгвістичні особливості мовлення політика.

Завдання кваліфікаційної роботи:

визначити сутність емоційної напруги, її види та функції;
з’ясувати чинники виникнення емоційної напруги;
визначити мовленнєві та кінетичні особливості проявів емоційної напруги;
порівняти політичні тексти за допомогою психографологічного аналізу;
розглянути основні способи регуляції емоційних станів.

Содержание

ВСТУП ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ

1.1. Явище емоційної напруги, її види та функції ………………………….6

1.2. Чинники виникнення стану емоційної напруги ……………………...14

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ МОВЛЕННЯ В СТАНІ ЕМОЦІЙНОЇ НАПРУГИ

2.1. Розпізнавання емоційного стану людини за її мовленням та кінесичними особливостями ……………………………………………………...17

2.2. Порівняльний аналіз текстів політичних інтерв’ю за допомогою психографологічного аналізу ……………………………………………………..25

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ……………………31

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ …………………….41

Работа содержит 1 файл

бакалаврська робота 12345.doc

— 286.00 Кб (Скачать)

     Сучасній  людині у своїх учинках часто  доводиться керуватися головним чином не емоціями, а розумом, але в багатьох життєвих ситуаціях вплив емоцій на поводження людини досить великий. А загальне прагнення до підтримки себе у навколишніх позитивних емоційних станів – це стан здоров'я, бадьорості й щастя. Таким чином, ключі до здоров’я й щастя перебувають у наших власних руках [40].

     Роль  емоцій дуже велика, вони, як кольори  веселки, фарбують внутрішній світ людини. Без емоцій світ був би нудний, одноманітний. Емоції є частиною людини, її життя. Адже любити, радуватися, веселитися – це щастя. Але навіть такі емоції як смуток, ненависть, горе й образу важливі для людини. Вони формують в неї почуття жалю, завзятості, а також уміння досягати мети й уміння переживати.

 

      ВИСНОВКИ 

     У процесі написання бакалаврської  роботи мету було реалізовано, а також ми прийшли до таких висновків.

     1. Емоційна напруга – це стан, викликаний такою вимогливою життєвою обстановкою, при якій порушується, утруднюється виконання завдань і задоволення потреб; стан організму в кожній ситуації, в якій людина вважає, що загрожують її існуванню, психічній врівноваженості, її «Я», і в якій необхідно мобілізувати всю енергію для захисту.

     2. До чинників виникнення емоційної напруги відносять як зовнішні так і внутрішні фактори. До зовнішніх відносять перш за все екстремальні фактори, тобто такі, фізичні або інформаційні характеристики яких ведуть до розвитку крайнього ступеня напруги фізіологічних і психологічних функцій з повним вичерпанням всіх фізіологічних резервів. До внутрішніх факторів відносяться такі, як характеристики нервової діяльності, темперамент, рівень тривожності, ригідність особистості, і таке інше – вони, як правило, визначають рівень реакції.

      3. Для мовлення у стані емоційної напруженості характерні такі особливості як зміна моторної реалізації мовлення; значне збільшення кількості пауз нерішучості і пошукових пауз; змінюється граматична будова мовлення; лексично мовлення стає більш спрощеним; збільшується кількість слів-паразитів, неологізмів і парафазій (помилкового вживання слів); з’являються семантично нерелевантні повтори фраз, одного слова, складів.

     До  кінетичних проявів емоційної напруженості можна віднести такі як емоційні реакції  у міміці; різні виразні рухи (пантоміма); прояв скутості як показник розвитку мимовільного напруги м’язів; поява тремору (тремтіння) рук, ніг, обличчя; почервоніння (особливо плямами) шкіри на обличчі, або з’явилася блідість (вазомоторні реакції); виражені мимовільні рухи очима («бігають зіниці»), в тому числі помітне розширення чи звуження зіниць; пиломоторні реакції (поява «гусячої шкіри» і як найбільш яскравий прояв – «волосся дибки»); зміни в фонації та артикуляції мови.

     4. За допомогою психографологічного аналізу були порівнені два інтерв’ю Л. М. Черновецького. В результаті аналізу було виявлено, що інтерв’ю «Я нормальний» не відповідає нормі показникам психографологічного аналізу, а це говорить про те, що політик перебуває в стані емоційної напруженості.

     5. До основних способів саморегуляції емоційної напруги відносять наступні:

     - «озброєність» суб’єкта знаннями (особливо професійними), реальним життєвим досвідом, що включає уміння використовувати цей досвід для досягнення мети, навичками оптимізації емоційних станів;

     - не створювати бар’єри взаєморозуміння, щоб не виявитися основною перешкодою на шляху до взаєморозуміння з іншими людьми, кожному необхідно знати психологічні правила спілкування, і насамперед навчитися керувати своїми емоціями, які найчастіше стають джерелом міжособистісних конфліктів;

     - застосовувати механізм протистояння тривозі, тобто використання психологічного захисту як спеціальної регулятивної системи стабілізації особистості, спрямованої на усунення або зведення до мінімуму почуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням якого-небудь конфлікту;

     - аутогенне тренування, тобто використання самостійної тренувальної системи, яка поєднує в собі окремі сторони декількох психорегулюючих методик;

     - виховання таких моральних якостей особистості, які здатні в критичних ситуаціях відтіснити інстинктивні потреби самозбереження і мобілізувати людину на адекватне відображення динамічної обстановки і реалізацію прийнятих рішень (тобто реалізацію можливостей власного інтелектуального контролю).

     Таким чином, як це не сумно, у спілкуванні людей, в їх соціальних взаємодіях (навіть формальних) емоції, а не інтелект або ступінь освіченості грають провідну роль. З цього випливає, що вміння створити певну атмосферу спілкування (зокрема знижувати або посилювати емоційну напругу) є одним з найважливіших навичок, що визначають комунікативну компетентність.

     Дійсно, емоції несуть у собі масу інформації, необхідно тільки зуміти її сприйняти і оцінити. Це передбачає певну двоїстість позиції, з одного боку, людина повинна бути чутливою, але, з іншого, вона повинна вміти відсторонитися і подивитися на свої емоції як джерело інформації про себе. 

 

      СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

     1. Белянин, В. П. Введение в психолингвистику [Текст] /В. П. Белянин – М.: «ЧеРо», 2001. – 128с.

     2. Борисова, А. А. Восприятие эмоционального состояния человека по интонационному рисунку речи [Текст]: учеб. пособ. / А. А. Борисова – М.: Наука, 1989. – 397 с.

     3. Бурлачук, Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике [Текст] / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов – СПб.: Питер Ком, 2005. – 528 с.

     4. Ведяев, Ф. П. Модели и механизмы эмоциональных стрессов [Текст] / Ф. П. Ведяев, Т. М. Воробьева – К.: Наукова думка, 1983. – 136с.

     5. Восприятие ємоционального состояния по речи [Электронный ресурс]. – Режим доступа: URL // http://www.emotionlabs.ru/content/66/. – Название с экрана.

     6. Гозман, Л. Я. Психология эмоциональных отношений [Текст] / Л. Я. Гозман – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. – 235 с.

     7. Горелов, И. Н. Избранные труды по психолингвистике [Текст] / И. Н. Горелов – М.: Лабиринт, 2003. – 320 с.

     8. Горошко, Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента [Текст] / Е. И. Горошко – М.: Институт языкознания РАН: Каравелла, 2001. – 318 с.

     9. Гридин, В. Н. Психолингвистические функции эмоционально-экспрессивной лексики [Текст] / В. Н. Гридин – М., 1976. – 224 с.

     10. Жинкин, Н. И. Речь как проводник информации [Текст] /Н. И. Жинкин – М.: Наука, 1982. – 157 с.

     11. Залевская, А. А. Введение в психолингвистику [Текст] / А. А. Залевская – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 382 с.

     12. Залученова, Е. А. Соотношение самооценки и уровня тревожности и его влияние на личностные особенности [Текст] / Е. А. Залученова – М., 1995. – 197 с.

     13. Засєкін, С. В. Психолінгвістичні аспекти перекладу [Текст]: навч. посіб. / С. В. Засєкін – Луцьк: BIEM, 2006. – 144 с.

     14. Засєкіна, Л. В. Вступ до психолінгвістики [Текст] / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін – Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозка академія», 2002. – 168 с.

     15. Зачесова, И. А. О структуре словесной памяти. Психологические и психофизиологические исследования речи [Текст] / И. А. Зачесова, И. М. Подклетнова – М.: Наука, 1985. – 437 с.

     16. Изард, К. Эмоции человека [Текст] / К. Изард – СПб.: Питер Ком, 1999. – 673 с.

     17. Кириленко, Т. С. Емоційна сфера особистості [Текст]: навч. посіб. / Т. С. Кириленко – К.: Либідь, 2007. – 253с.

     18. Ковалевська, Т. Ю. Психолінгвістичні особливості політичного дискурсу [Текст] / Т. Ю. Ковалевская – М., 2001. – 354с.

     19. Козлов, В. В. Психотехнологии измененных состояний сознания [Текст] / В. В. Козлов – М.: Издательство института психотерапии «Москва», 2005. – 544с.

     20. Крылов, А. А. Практикум по общей, эксперементальной и прикладной психологии [Текст] / А. А. Крылов, С. А. Маничев – СПб.: Питер, 2000. – 560 с.

     21. Крушельницька, Я. В. Напруження та емоційні стани оператора [Електроний ресурс] – Режим доступа: URL // http://studentbooks.com.ua/content/view/952/76/1/4/. – Заголовок з екрану.

     22. Кухаренко, В. А. Інтерпретація тексту [Текст] / В. А. Кухаренко – Вінниця: Нова книга, 2004. – 272 с.

     23. Леонтьев, А. А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии [Текст] / А. А. Леонтьев – Воронеж: МОДЭК, 2001. – 448 с.

     24. Лабунская, В. А. Невербальное общение [Текст]: учеб. пособ. / В. А. Лабунская – М.: Наука, 1986. – 135 с.

     25. Левитов, Н. Д. О психологических состояниях человека [Текст] / Н. Д. Левитов – М., 1964. – 343 с.

     26. Лурия, А. Р. Лекции по общей психологи [Текст] / А. Р. Лурия – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

     27. Лурия, А. Р. Язык и сознания [Текст] / А. Р. Лурия – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 416с.

     28. Макаренко, Ю. А. Системная организация эмоционального поведения [Текст] / Ю. А. Макаренко – М., 1980. – 368 с.

     29. Маклаков, А. Г. Общая психология [Текст]: учеб. для вузов / А. Г. Маклаков. – СПб.: Питер, 2003. – 582 с.

     30. Наенко, Н. И. Психическая напряженность [Текст] / Н. И. Наенко – М.: Знание, 1998. – 254 с.

     31. Немчин, Т. А. Состояния нервно-психического напряжения [Текст] / Т. А. Немчин – Л., 1998. – 298 с.

     32. Носенко, Э. Л. Эмоциональное состояние и речь [Текст]: монограф. / Э. Л. Носенко – К.: «Вища школа», 1981. – 195 с.

     33. Носенко, Э. Л. Специфика проявления в речи состояния эмоциональной напряженности [Текст] / Э. Л. Носенко – М., 1979. – 286 с.

     34. Панин, Л. Е. Психосоматические взаимоотношения при хроническом эмоциональном напряжении [Текст] / Л. Е. Панин, В. П. Соколов – Новосибирск, 2001. – 422с.

     35. Рейковский, Я. Экспериментальная психология эмоций [Текст] / Я. Рейковский – М.: Про-гресс, 2005. – 392с.

     36. Реферат на тему: Основні причини винекнення емоційної напруги [Електронний ресурс] – Режим доступа: URL // http://pda.coolreferat.com/. – Назва з екрану.

     37. Семиченко, В. А. Психические состояния [Текст]: учеб. пособ. / В. А. Семиченко – К.: Магистр-S, 1998. – 205с.

     38. Судаков, К. В. Системные механизмы эмоционального стресса [Текст] / К. В. Судаков – М.: Медицина, 1981. – 232с.

     39. Ушакова, Т. Н. Психолингвистика [Текст]: учеб. для вузов / Т. Н. Ушакова – М.: ПЕР СЭ, 2006. – 416 с.

     40. Характеристика эмоциональных состояний оператора [Электронный ресурс] – Режим доступа: URL // http://ru-mo.ucoz.ru/publ/17-1-0-288. – Название с экрана.

     41. Щелкунов, Н. В. Психологические особенности личности [Текст] / Н. В. Щелкунов – М: Знание. – 2001. – 236 с. 

Информация о работе Психолінгвістичні аспекти мовлення політика в стані емоційної напруги