Психолінгвістичні аспекти мовлення політика в стані емоційної напруги

     Сучасній  людині у своїх учинках часто  доводиться керуватися головним чином не емоціями, а розумом, але в багатьох життєвих ситуаціях вплив емоцій на поводження людини досить великий. А загальне прагнення до підтримки себе у навколишніх позитивних емоційних станів – це стан здоров'я, бадьорості й щастя. Таким чином, ключі до здоров’я й щастя перебувають у наших власних руках [40].

     Роль  емоцій дуже велика, вони, як кольори  веселки, фарбують внутрішній світ людини. Без емоцій світ був би нудний, одноманітний. Емоції є частиною людини, її життя. Адже любити, радуватися, веселитися – це щастя. Але навіть такі емоції як смуток, ненависть, горе й образу важливі для людини. Вони формують в неї почуття жалю, завзятості, а також уміння досягати мети й уміння переживати.

 

      ВИСНОВКИ 

     У процесі написання бакалаврської  роботи мету було реалізовано, а також ми прийшли до таких висновків.

     1. Емоційна напруга – це стан, викликаний такою вимогливою життєвою обстановкою, при якій порушується, утруднюється виконання завдань і задоволення потреб; стан організму в кожній ситуації, в якій людина вважає, що загрожують її існуванню, психічній врівноваженості, її «Я», і в якій необхідно мобілізувати всю енергію для захисту.

     2. До чинників виникнення емоційної напруги відносять як зовнішні так і внутрішні фактори. До зовнішніх відносять перш за все екстремальні фактори, тобто такі, фізичні або інформаційні характеристики яких ведуть до розвитку крайнього ступеня напруги фізіологічних і психологічних функцій з повним вичерпанням всіх фізіологічних резервів. До внутрішніх факторів відносяться такі, як характеристики нервової діяльності, темперамент, рівень тривожності, ригідність особистості, і таке інше – вони, як правило, визначають рівень реакції.

      3. Для мовлення у стані емоційної напруженості характерні такі особливості як зміна моторної реалізації мовлення; значне збільшення кількості пауз нерішучості і пошукових пауз; змінюється граматична будова мовлення; лексично мовлення стає більш спрощеним; збільшується кількість слів-паразитів, неологізмів і парафазій (помилкового вживання слів); з’являються семантично нерелевантні повтори фраз, одного слова, складів.

     До  кінетичних проявів емоційної напруженості можна віднести такі як емоційні реакції  у міміці; різні виразні рухи (пантоміма); прояв скутості як показник розвитку мимовільного напруги м’язів; поява тремору (тремтіння) рук, ніг, обличчя; почервоніння (особливо плямами) шкіри на обличчі, або з’явилася блідість (вазомоторні реакції); виражені мимовільні рухи очима («бігають зіниці»), в тому числі помітне розширення чи звуження зіниць; пиломоторні реакції (поява «гусячої шкіри» і як найбільш яскравий прояв – «волосся дибки»); зміни в фонації та артикуляції мови.

     4. За допомогою психографологічного аналізу були порівнені два інтерв’ю Л. М. Черновецького. В результаті аналізу було виявлено, що інтерв’ю «Я нормальний» не відповідає нормі показникам психографологічного аналізу, а це говорить про те, що політик перебуває в стані емоційної напруженості.

     5. До основних способів саморегуляції емоційної напруги відносять наступні:

     - «озброєність» суб’єкта знаннями (особливо професійними), реальним життєвим досвідом, що включає уміння використовувати цей досвід для досягнення мети, навичками оптимізації емоційних станів;

     - не створювати бар’єри взаєморозуміння, щоб не виявитися основною перешкодою на шляху до взаєморозуміння з іншими людьми, кожному необхідно знати психологічні правила спілкування, і насамперед навчитися керувати своїми емоціями, які найчастіше стають джерелом міжособистісних конфліктів;

     - застосовувати механізм протистояння тривозі, тобто використання психологічного захисту як спеціальної регулятивної системи стабілізації особистості, спрямованої на усунення або зведення до мінімуму почуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням якого-небудь конфлікту;

     - аутогенне тренування, тобто використання самостійної тренувальної системи, яка поєднує в собі окремі сторони декількох психорегулюючих методик;

     - виховання таких моральних якостей особистості, які здатні в критичних ситуаціях відтіснити інстинктивні потреби самозбереження і мобілізувати людину на адекватне відображення динамічної обстановки і реалізацію прийнятих рішень (тобто реалізацію можливостей власного інтелектуального контролю).

     Таким чином, як це не сумно, у спілкуванні людей, в їх соціальних взаємодіях (навіть формальних) емоції, а не інтелект або ступінь освіченості грають провідну роль. З цього випливає, що вміння створити певну атмосферу спілкування (зокрема знижувати або посилювати емоційну напругу) є одним з найважливіших навичок, що визначають комунікативну компетентність.

     Дійсно, емоції несуть у собі масу інформації, необхідно тільки зуміти її сприйняти і оцінити. Це передбачає певну двоїстість позиції, з одного боку, людина повинна бути чутливою, але, з іншого, вона повинна вміти відсторонитися і подивитися на свої емоції як джерело інформації про себе. 

 

      СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

     1. Белянин, В. П. Введение в психолингвистику [Текст] /В. П. Белянин – М.: «ЧеРо», 2001. – 128с.

     2. Борисова, А. А. Восприятие эмоционального состояния человека по интонационному рисунку речи [Текст]: учеб. пособ. / А. А. Борисова – М.: Наука, 1989. – 397 с.

     3. Бурлачук, Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике [Текст] / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов – СПб.: Питер Ком, 2005. – 528 с.

     4. Ведяев, Ф. П. Модели и механизмы эмоциональных стрессов [Текст] / Ф. П. Ведяев, Т. М. Воробьева – К.: Наукова думка, 1983. – 136с.

     5. Восприятие ємоционального состояния по речи [Электронный ресурс]. – Режим доступа: URL // http://www.emotionlabs.ru/content/66/. – Название с экрана.

     6. Гозман, Л. Я. Психология эмоциональных отношений [Текст] / Л. Я. Гозман – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. – 235 с.

     7. Горелов, И. Н. Избранные труды по психолингвистике [Текст] / И. Н. Горелов – М.: Лабиринт, 2003. – 320 с.

     8. Горошко, Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента [Текст] / Е. И. Горошко – М.: Институт языкознания РАН: Каравелла, 2001. – 318 с.

     9. Гридин, В. Н. Психолингвистические функции эмоционально-экспрессивной лексики [Текст] / В. Н. Гридин – М., 1976. – 224 с.

     10. Жинкин, Н. И. Речь как проводник информации [Текст] /Н. И. Жинкин – М.: Наука, 1982. – 157 с.

     11. Залевская, А. А. Введение в психолингвистику [Текст] / А. А. Залевская – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 382 с.

     12. Залученова, Е. А. Соотношение самооценки и уровня тревожности и его влияние на личностные особенности [Текст] / Е. А. Залученова – М., 1995. – 197 с.

     13. Засєкін, С. В. Психолінгвістичні аспекти перекладу [Текст]: навч. посіб. / С. В. Засєкін – Луцьк: BIEM, 2006. – 144 с.

     14. Засєкіна, Л. В. Вступ до психолінгвістики [Текст] / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін – Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозка академія», 2002. – 168 с.

     15. Зачесова, И. А. О структуре словесной памяти. Психологические и психофизиологические исследования речи [Текст] / И. А. Зачесова, И. М. Подклетнова – М.: Наука, 1985. – 437 с.

     16. Изард, К. Эмоции человека [Текст] / К. Изард – СПб.: Питер Ком, 1999. – 673 с.

     17. Кириленко, Т. С. Емоційна сфера особистості [Текст]: навч. посіб. / Т. С. Кириленко – К.: Либідь, 2007. – 253с.

     18. Ковалевська, Т. Ю. Психолінгвістичні особливості політичного дискурсу [Текст] / Т. Ю. Ковалевская – М., 2001. – 354с.

     19. Козлов, В. В. Психотехнологии измененных состояний сознания [Текст] / В. В. Козлов – М.: Издательство института психотерапии «Москва», 2005. – 544с.

     20. Крылов, А. А. Практикум по общей, эксперементальной и прикладной психологии [Текст] / А. А. Крылов, С. А. Маничев – СПб.: Питер, 2000. – 560 с.

     21. Крушельницька, Я. В. Напруження та емоційні стани оператора [Електроний ресурс] – Режим доступа: URL // http://studentbooks.com.ua/content/view/952/76/1/4/. – Заголовок з екрану.

     22. Кухаренко, В. А. Інтерпретація тексту [Текст] / В. А. Кухаренко – Вінниця: Нова книга, 2004. – 272 с.

     23. Леонтьев, А. А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии [Текст] / А. А. Леонтьев – Воронеж: МОДЭК, 2001. – 448 с.

     24. Лабунская, В. А. Невербальное общение [Текст]: учеб. пособ. / В. А. Лабунская – М.: Наука, 1986. – 135 с.

     25. Левитов, Н. Д. О психологических состояниях человека [Текст] / Н. Д. Левитов – М., 1964. – 343 с.

     26. Лурия, А. Р. Лекции по общей психологи [Текст] / А. Р. Лурия – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

     27. Лурия, А. Р. Язык и сознания [Текст] / А. Р. Лурия – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 416с.

     28. Макаренко, Ю. А. Системная организация эмоционального поведения [Текст] / Ю. А. Макаренко – М., 1980. – 368 с.

     29. Маклаков, А. Г. Общая психология [Текст]: учеб. для вузов / А. Г. Маклаков. – СПб.: Питер, 2003. – 582 с.

     30. Наенко, Н. И. Психическая напряженность [Текст] / Н. И. Наенко – М.: Знание, 1998. – 254 с.

     31. Немчин, Т. А. Состояния нервно-психического напряжения [Текст] / Т. А. Немчин – Л., 1998. – 298 с.

     32. Носенко, Э. Л. Эмоциональное состояние и речь [Текст]: монограф. / Э. Л. Носенко – К.: «Вища школа», 1981. – 195 с.

     33. Носенко, Э. Л. Специфика проявления в речи состояния эмоциональной напряженности [Текст] / Э. Л. Носенко – М., 1979. – 286 с.

     34. Панин, Л. Е. Психосоматические взаимоотношения при хроническом эмоциональном напряжении [Текст] / Л. Е. Панин, В. П. Соколов – Новосибирск, 2001. – 422с.

     35. Рейковский, Я. Экспериментальная психология эмоций [Текст] / Я. Рейковский – М.: Про-гресс, 2005. – 392с.

     36. Реферат на тему: Основні причини винекнення емоційної напруги [Електронний ресурс] – Режим доступа: URL // http://pda.coolreferat.com/. – Назва з екрану.

     37. Семиченко, В. А. Психические состояния [Текст]: учеб. пособ. / В. А. Семиченко – К.: Магистр-S, 1998. – 205с.

     38. Судаков, К. В. Системные механизмы эмоционального стресса [Текст] / К. В. Судаков – М.: Медицина, 1981. – 232с.

     39. Ушакова, Т. Н. Психолингвистика [Текст]: учеб. для вузов / Т. Н. Ушакова – М.: ПЕР СЭ, 2006. – 416 с.

     40. Характеристика эмоциональных состояний оператора [Электронный ресурс] – Режим доступа: URL // http://ru-mo.ucoz.ru/publ/17-1-0-288. – Название с экрана.

     41. Щелкунов, Н. В. Психологические особенности личности [Текст] / Н. В. Щелкунов – М: Знание. – 2001. – 236 с.