Психодіагностика агресивності підлітків

65. У мене  немає ворогів, які хотіли б  мені нашкодити.

66. Не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона цього заслуговує.

67. Часто думаю,  що живу неправильно. 

68. Знаю людей,  які здатні довести мене до  бійки.

69. Не засмучуюся  із-за дрібниць.

70. Мені рідко  приходить в голову думка про  те, що люди намагаються розсердити або образити мене.

71. Часто просто  загрожую людям, не збираючись  виконувати загрози.

72. Останнім  часом я став занудою.

73. У спорі  часто підвищую голос.

74. Прагну приховувати  погане ставлення до людей.

75. Краще погоджуся  з чим-небудь, ніж стану сперечатися.

При обробці  даних у звичайних умовах відповіді "ТАК" і ""МАБУТЬ, ТАК"" об'єднуються (підсумовуються як відповіді "так"), так само як і відповіді "НІ" і "МАБУТЬ, НІ" (підсумовуються як відповіді "ні").

КЛЮЧІ для обробки  результатів випробування за опитувальником

"1". ФІЗИЧНА  АГРЕСІЯ (к = 11):

1+, 9–, 17–, 25+, 33+, 41+, 48+, 55+, 62+, 68+.

"2". ВЕРБАЛЬНА  АГРЕСІЯ (к = 8):

7+, 15+, 23+, 31+, 39–, 46+, 53+, 60+, 66–,71+, 73+, 74–, 75–.

"3". НЕПРЯМА  АГРЕСІЯ (к = 13):

2+, 10+, 18+, 26–, 34+, 42+, 49–, 56+, 63+.

"4". НЕГАТИВІЗМ (к = 20):

4+, 12+, 20+, 28+, 36–. 

"5". РОЗДРАТУВАННЯ  (к = 9):

3+, 11–, 19+, 27+. 35–, 43+, 50+, 57+, 64+, 69–,72+.

"6". ПІДОЗРІЛІСТЬ (к = 11):

6+, 14+, 22+, 30+, 38+, 45+, 52+, 59+, 65–, 70–. 

"7". ОБРАЗА (к = 13):

5+, 13+, 21+, 29+, 37+, 44+, 51+, 58+.

"8". ВІДЧУТТЯ  ПРОВИНИ (к = 11):;

8+, 16+, 24+. 32+, 40+, 47+, 54+, 61+, 67+.

Номери питань із знаком "–" вимагають і реєстрації відповіді з протилежним знаком: якщо була відповідь "ТАК", то ми її реєструємо як відповідь "НІ", якщо була відповідь "НІ", реєструємо як відповідь "ТАК". Сума балів, помножена на коефіцієнт, указаний в дужках при кожному параметрі агресивності, дозволяє отримати зручні для зіставлення – нормовані – показники, що характеризують індивідуальні і групові результати (нульові значення не прораховуються).

 

 

КЛЮЧ 2 з бланком для  аналізу результатів

	"1"	"3"	"5"	"4"	"7"	"6"	"2"	"8"
	1+	2+	3+	4+	5+	6+	7+	8+
	9–	10+	11–	12+	13+	14+	15+	16+
	17–	18+	19+	20+	21+	22+	23+	24+
	25+	26–	27+	28+	29+	30+	31+	32+
	33+	34+	35–	36–	37+	38+	39–	40+
	41+	42+	43+		44+	45+	46+	47+
	48+	49–	50+		51+	52+	53+	54+
	55+	56+	57+		58+	59+	60+	61+
	62+	63+	64+			65–	66–	67+
	68+		69–			70–	71+
			72+				73+
							74–
							75–
	11	13	9	20	13	11	8

 

Сумарні показники:

("1" + "2" + "3"): 3 = ІА – індекс агресивності;

("6" + "7"): 2 = ІВ – індекс ворожості. 

А. Басс і А. Даркі  запропонували опитувальника для  виявлення важливих, на їх думку, показників і форм агресії:

1. Використання  фізичної сили проти іншої особи – ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ.

2. Вираз негативних  відчуттів як через форму (сварка, крик, виск), так і через зміст  словесних звернень до інших  осіб (загроза, прокляття, лайка)  – ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ.

3. Використання  обхідним шляхом направлених  проти інших осіб пліток, жартів і прояв ненаправлених, неврегульованих, вибухів люті (крик, тупання ногами і т. п.) – НЕПРЯМА АГРЕСІЯ.

4. Опозиційна  форма поведінки, направлена зазвичай  проти авторитету і керівництва,  яка може наростати від пасивного  опору до активних дій проти вимог, правив, законів, – НЕГАТИВІЗМ.

5. Схильність  до роздратування, готовність  при щонайменшому збудженні вилитися  в запальності, різкості, грубощі  – РОЗДРАТУВАННЯ.

6. Схильність  до недовіри і обережного ставлення  до людей, що виникають з  переконання, що оточуючі мають намір заподіяти шкоду, – ПІДОЗРІЛІСТЬ.

7. Прояви заздрості  і ненависті до оточуючих, обумовлені  почуттям гніву, незадоволеність  кимсь саме або всім світом  за дійсні або уявні страждання, – ОБРАЗА.

8. Ставлення  і дії по відношенню до себе і оточуючих, що виникають із можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить недобре: шкідливо, злісно або безсовісно, – АВТОАГРЕСІЯ або ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ.

 

Додаток В

 

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ  САМООЦІНКИ

Ч.Д. СПІЛБЕРГА, Ю.Л. ХАНІНА

 

Даний текст  є надійним і інформативним способом самооцінки рівня тривожності в  даний момент (реактивна тривожність  як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини).

Особистісна тривожність  характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними захворюваннями.

Але тривожність  не є спочатку негативною рисою. Певний рівень тривожності – природна і  обов'язкова особливість активної особистості. При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень "корисної тривоги".

Шкала самооцінки складається з 2-х частин, що роздільно  оцінюють реактивну (РТ, вислови № 1-20) і особистісну (ЛТ, вислови № 21-40) тривожність.

Показники РТ і  ЛТ підраховуються за формулами

 

РТ = Σ₁ – Σ₂ + 35

 

де  Σ₁ – сума закреслених цифр на бланку по пунктах шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18;

Σ₂ – сума решти закреслених цифр (пунктам 1, 2, 5, 8, 10, 15 16, 19, 20).

 

РТ = Σ₁ – Σ₂ + 35

 

де  Σ₁ – сума закреслених цифр на бланку по пунктах шкали 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40;

Σ₂ – сума решти закреслених цифр по пунктах 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

При інтерпретації  результат можна оцінювати так: до 30 – низька тривожність; 31-45 – помірна тривожність; 46 і більш – висока тривожність.

Значні відхилення від рівня помірної тривожності  вимагають особливої уваги, висока тривожність припускає схильність до появи стану тривоги у людини в ситуаціях оцінки його компетентності. В цьому випадку слід понизити суб'єктивну значущість ситуації і завдань і перенести акцент на осмислення діяльності і формування відчуття упевненості в успіху.

 

 

 

Низька тривожність, навпаки, вимагає підвищення уваги  до мотивів діяльності і підвищення відчуття відповідальності. Але іноді дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе в "кращому світлі".

Шкалу можна  успішно використовувати в цілях  саморегуляції в цілях керівництва і психокоректуючої діяльності.

Для оцінки динаміки стану тривоги (наприклад, до занять аутотренінгом і після курсу  аутотренінгу) можна використовувати  першу половину шкали (вислови № 1-20) і укорочений варіант шкали, на заповнення якого йдуть 10-15 сік:

Показник РТ обчислюється за формулою:

 

РТ = Σ₁ – Σ₂ + 15

 

де  Σ₁ – сума викреслених цифр по пунктах 2, 5;

Σ₂ – сума по пунктах 1, 3, 4.