Психодіагностика агресивності підлітків

Ознаки агресивності:

• впертість, постійні заперечення, відмови навіть від легких доручень, ігнорування прохань вчителя;
• забіякуватість;
• постійна або тривала пригніченість, роздратованість;
• безпричинні спалахи гніву, озлобленість;
• жорстоке поводження з тваринами;
• прагнення образити, принизити;
• владність, прагнення наполягти на своєму;
• егоцентризм, нездатність зрозуміти інших;
• емоційна глухота, душевна черствість;
• самовпевненість, завищена самооцінка.

Щоб упевнитися, чи немає помилки у ваших діагностичних  оцінках, постежте додатково, як дитина реагує на:

• ваші доручення, прохання, вимоги;
• звертання, пропозиції, прохання однокласників;
• раптову зміну ситуації.

Якщо реакції  неадекватні, то з великою часткою  ймовірності можна стверджувати, що агресивний стан має місце. Для  того, щоб переконатися в агресивному  стані дитини, її намірі, прихованому  спонуканні, агресивній фантазії, можна  використовувати спеціальні тести, твори на задану тему, бесіди з учнями.

Для вивчення особливо важких випадків, загальної емоційної  занедбаності, психічних відхилень  можуть бути призначені консультації з лікарями, педагогічні консиліуми, психіатричні експертизи. У всіх випадках діагностичні обстеження проводяться так, щоб діти не могли здогадатися, пр Питання, пов'язані з людською агресивністю, зачіпаються в багатьох психологічних дослідженнях. Наявність надзвичайно високої концентрації агресії в суспільстві і відсутність однозначного і адекватного наукового визначення цього складного феномена роблять проблему дослідження агресивності однією з найбільш актуальних проблем сучасного світу, важливим теоретичним і практичним завданням.

Агресивність  формується переважно в процесі  ранньої соціалізації в дитячому і підлітковому віці. Дослідження неповнолітніх показали, що агресія в цьому віці ще не є наслідком стійких новоутворень індивіда, тому саме цей вік найбільш сприятливий для профілактики і корекції.

За допомогою  існуючого методичного апарату було проведене дослідження агресивності старшокласників. В якості випробовуваних виступали учні 10-11 класів середньої школи (було сформовано дві вибірки, зрівняні за статтю).

Передбачалося, що агресивність є характерною особливістю  старших підлітків, акцентується в цьому віці і має специфіку проявів залежно від статі. У дослідженні також перевірялося положення про наявність залежності між агресивністю особистості і такої похідної її самосвідомості, як когнітивна складність. Оскільки когнітивно складні люди мають більше мір свободи в поведінці і компетентніші у сфері спілкування, можна припустити, щось їх поведінка характеризується меншим ступенем агресивності, оскільки в арсеналі їх поведінкових патернів міститься велике число неагресивних але ефективних у проблемних ситуаціях способів поведінки.

Одержані результати показали, що дівчата більш схильні  виражати агресивність непрямим шляхом, для них характерна велика ворожість  і тривога на тлі вищого рівня  самоповаги. Хлопців відрізняє менший інтерес до свого внутрішнього світу і яскравіше виражена здатність знаходити конструктивні шляхи для реалізації власної агресивності.

У дівчат навіть у разі діагностики соціально  несхвалюваних властивостей (таких, як агресивні) самооцінки можуть використовуватися  як надійний засіб діагностики. Самооцінки хлопців не можуть служити джерелом достовірної інформації.

Прямого зв'язку когнітивної складності з агресивністю дівчат виявлено не було. Проте факторний  аналіз показав, що когнітивна складність дівчат грає вирішальну роль у зниженні рівня страхів, що є значущим показником особової зрілості. У хлопців зі зростанням когнітивної складності знижується фізична агресія, підвищується інтерес до свого "Я", відповідальність перед собою і соціум.                

Агресивність  володіє якісною і кількісною характеристикою. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний степінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірний розвиток її починає визначати всю зовнішність особистості, яка може стати конфліктною, нездатною на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, оскільки, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У житейській свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Проте сама по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, ради досягнення і володіння якими активність розгортається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні.

Виходячи з  цього, можна розділити прояви агресії на два основні типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, й інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза ним, і пов'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистості деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки.

А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожості  і визначив останню як: "...реакцію, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій".

Користуючись  даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність як властивість особистості, і агресія як акт поведінки  можуть розумітися в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребнісної сфери особистості. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілберг), проектними методиками (Люшер) .

Опитувальник  не вільний від мотиваційних спотворень (наприклад, у зв'язку з соціальною бажаністю). Вимагає додаткової перевірки на надійність одержаних результатів (або за допомогою ретесту, або за допомогою інших методик). Застосування даного опитувальника в роботі з учнями школи (з шостого класу і вище) і при роботі з учителями (предметниками і тими, що проходять підготовку за фахом "практичний психолог") було досить діагностичним і конструктивним для подальшої коректувальної роботи.

2.3.  Аналіз отриманих результатів

Дослідження проводилось на базі 11-х класів у ЗОШ № 5 Львівськоі області міста Золочів.  Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 – хлопчики і 16 – дівчатка. Дослідження проводилось на базі методик, які наводяться в додатках. Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі рівня агресії та самооцінки.

                                                                                                                           Таблиця 2.1

Результати  дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі

                                                                                                                           Таблиця 2.2

Кількісний  розподіл вибірки дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі