Профилактика наркомании у подростков

— Чи так само і у вашому житті все за­лежить від вас?

Вправа «Почуй мене»

Потрібно скласти девіз чи висловлюван­ня, пов'язане з курінням. Гра проводиться за принципом гри «Нісенітниця». Кожен учас­ник пише одне слово, яке в нього асоціюєть­ся з «курінням», складає його «гармошкою» й передає наступному учасникові у групі. Наприкінці «гармошка» розкривається, і з написаних слів складається висловлювання чи девіз. («Куріння — це отрута, втрачена юність, підірваний бюджет, шлях від здоров я» тощо.)

Арапова Алла

Івницька Анна

Крамаревич Ольга

Петренко Анна

Приходько Анна

Психокорекційна програма для роботи з агресивними дітьми

Мета: зниження дитячої агресивності та навчання соціально-прийнятним формам вираження агресії.

Задачі:

1. навчити дітей різноманітним способам зниження напруги в соціально-

прийнятних формах (Івницька А);

2. знизити рівень тривожності (Крамаревич О.);

3. розвинути вміння розуміти емоції (власні та інших людей) (Петренко А.).

4. навчити дітей способам контролю своїх агресивних поривів (розвиток вольової регуляції) (Арапова А.)

5. показати дітям можливості конструктивного захисту та відстоювання власного простору (Приходько А.).

Критерії добору учасників

Вік: 6-8 років

І. На підставі спостереження систематичної поведінки дитини у формі:

1) вербальної агресії, яка у свою чергу може проявлятися як:

а) непряма вербальна агресія, а саме:

- скарги

- демонстративний крик, спрямований на усунення однолітка

- агресивні фантазії

б) пряма вербальна агресія, а саме:

- дражнилки

- образи

- лайка

2) фізичної агресії, яка може проявлятися як:

а) непряма фізична агресія, а саме:

- руйнування продуктів діяльності іншого

- знищення або псування речей (рвання книг, розкидання й нищення іграшок тощо)

б) пряма фізична агресія, а саме:

- погрози й залякування (символічна форма фізичної агресії)

- безпосередній фізичний напад (бійка, укуси, дряпання, хапання за волосся, шпурляння іграшок в інших дітей або дорослих тощо).

ІІ. На підставі даних психологічного обстеження.

ІІІ. На підставі фіксації в дитини протягом шести й більше місяців хоча б одного з наступних критеріїв:

1) дитина часто (частіше в порівнянні з поведінкою інших оточуючих її дітей) губить контроль над собою;

2) часто сперечається, лається з дітьми й дорослими;

3) навмисно дратує дорослих, відмовляється виконувати прохання дорослих;

4) часто звинувачує інших у власній "неправильній" поведінці й помилках.

5) заздра й недовірлива;

6) часто сердиться й вдається до бійок.

Загальний час реалізації програми

Психокорекційна програма розрахована на 10 занять (по 2 на кожну задачу) по 40-45 хвилин кожне.

Зміст занять

Івницька Анна

Задача: навчити дітей різноманітним способам зниження напруги в соціально-прийнятних формах.

Заняття №1

Вступне слово психолога (зразок)

Доброго дня, діти! Мене звати ...... . Я знаю, що ваша поведінка часом засмучує ваших батьків, вчителів, друзів. Можливо, ви й самі страждаєте від того, що не знаєте куди подіти свою злість чи свій гнів, не знаєте, що з ними робити. Ви живете серед людей, тому дуже важливо, щоб ви вміли з ними спілкуватися і могли гарно себе з ними поводити. Я тут з вами, щоб допомогти вам в цьому. А тепер давайте пограємось.

1. Вправа «Сніжний ком»

Мета: знайомство дітей між собою.

Дана вправа передбачає окрім власне знайомства, ще й рухову активність, яка, як відомо, веде до зниження агресії. Тобто діти в процесі знайомства ще й знімають своє напруження.

Попередньо психолог має запастись невеличким м’ячиком.

Психолог просить дітей стати у коло. Потім психолог пояснює дітям, що їм треба робити, а саме: той, кому психолог першим кине м’яч називає своє ім'я і після цього кидає м’яч психологу. Наступний, кому психолог кине м’яч, крім свого імені називає ім'я попереднього й т.д.

Можна й по-іншому виконати цю вправу: Психолог просить дітей стати у коло. Потім психолог пояснює дітям, що їм треба робити, а саме: той, кому психолог першим кине м’яч називає своє ім'я і після цього кидає м’яч психологу. Психолог швидко кидає м’яч наступному, той називає лише своє ім'я і кидає м’яч психологу. В такому разі, можна пройти 2-3 круга гри, тобто, щоб м’яч побував у кожного по 2-3 рази. В такому разі вправа стає динамічнішою, а отже вимагає більше рухів від дітей.

2. Вправа «Чудо-речі»

Мета: вираження гніву прийнятним способом, безпечним для дитини й навколишніх.

Психолог має зробити в кімнаті куток, де б зберігалися речі на яких дитина може зганяти свою агресію, це:

1. чашка (у неї можна кричати);

2. аркуші паперу (їх можна м'яти, рвати, із силою кидати в мішень на стіні)

3. олівці та папір для малювання (ними можна намалювати неприємну ситуацію, а потім заштрихувати або зім'яти малюнок);

4. пластилін (з нього можна зліпити фігурку кривдника, а потім зім'яти її або переробити)

5. подушка «Бобо» (її можна кидати, бити, штурхати). Для створення подушки «Бобо» виділяється окрема подушка "для розрядки", можна пришити до неї очі, рот; не варто використовувати для цієї мети м'які іграшки й ляльок.

Психолог просить дітей пригадати свою злість та свій гнів (згадати ситуації чи людину, яка викликає такі почуття) та пояснює, що коли такі почуття оволодівають дитиною, то вона може користуватися "чудо-речами".

Психолог коротко пояснює як використовувати ту чи іншу річ, а потім каже дітям, що вони прямо зараз можуть використовувати ці речі. Психолог спостерігає за тим як діти користуються "чудо-речами". Психолог може в процесі використання речей давати дітям поради як ще можна користуватися цією «чудо-річчю» або пропонувати використовувати ті «чудо-речі», які дитина ще не використовувала.

3. Вправа «Бувай!»

Мета: попрощатися.

Психолог питає в дітей, які вони знають способи для того, щоб попрощатися. Потім дітям пропонується попрощатися кожен з кожним. Якщо є бажання, то діти можуть видумати свої незвичайні способи прощання й попрощатися ними.

Заняття № 2

Дітям пропонуються вправи, переважно спрямовані на відреагування та нейтралізацію їхньої вербальної агресії.

1. Вправа «Незвичне привітання»

Мета: привітатися один з одним.

Психолог просить дітей об’єднатися в пари. Після того як кожен знайшов собі пару по команді психолога діти мають швидко вітаються один з одним різними частинами тіла: права рука з правою рукою, ніс з носом, п’ятка з п’яткою, стегно зі стегном, вухо з вухом і т.д. Діти можуть змінити декілька партнерів.

2. Вправа «Лайка овочами»

Мета: зняття вербальної агресії, допомогти дітям виплеснути гнів в соціально прийнятній формі.

Психолог просить дітей згадати ті овочі та фрукти, які вони знають. Назване кожною дитиною (якщо це овоч чи фрукт) психолог фіксує на дошці або на фліп-чарті, або ще на чомусь так, щоб діти бачили, що психолог пише.

Потім психолог об’єднує дітей у пари і пропонує їм уявити, що вони зляться один на одного і хочуть насварити один одного, проте психолог пропонує їм ображати іншого тими овочами та фруктами, які вони тільки що згадали. Тобто це буде виглядати приблизно так: "Ти - огірок", "А ти - редиска", "Ти - морквина", "А ти - гарбуз" і т.д.

3. Вправа: «Ні! Так!»

Мета: відреагування дитячої вербальної агресії.

Психолог каже дітям, що вони можуть вільно бігати по приміщенню і при цьому вони мають голосно кричати "Ні! Ні!". Зустрічаючись, вони мають заглядати в очі один одному й ще голосніше кричати "Ні!", " Ні!". По сигналу психолога діти продовжують бігати, але кричать уже "Так! Так!", заглядаючи один одному в очі.

4. Вправа «Аплодисменти»

Мета: завершити групову роботу.

Психолог пропонує дітям стати в коло і каже їм, що всі вони сьогодні гарно попрацювали і тому вони мають похвалити за це один одного. Для цього варто всім одночасно і голосно поаплодувати.

5. Зустріч з батьками

Мета: надати батькам рекомендації відносно того, як варто реагувати на агресію дітей, а також того, як допомогти дитині розрядити агресивне напруження.

Психологу варто умовно розділити кімнату на 2 частини. В одній посадити дітей, дати їм олівці і запропонувати трохи помалювати (індивідуально). В другій частині провести міні-лекцію з батьками.

Психолог швидко і стисло (бо потім батьки ще отримають роздруківки із всіма цими вправами) розповідає батькам які вправи вони можуть використовувати вдома для зняття агресії дитини.

Вправа «Час тиші и час “можна”»

Мета: надати дитині можливість вивільняти власну енергію.

Батьки мають домовитися з дитиною, що коли вони втомилися і хочуть відпочити, в хаті буде час тиші. Дитина має вести себе тихо, спокійно малювати, вчити уроки чи ще щось. Але коли буде час «можна», тоді дитині дозволяється робити все: пригати, кричати, брати речі батьків, обнімати батьків, висіти на них тощо.

Вправа «Ящик з "образами"»

Мета: нейтралізувати дитячу агресію в прийнятній для дитини і для оточуючих формі.

Коли вдома хтось з батьків помічає в дитини агресивну поведінку, то може дитині запропонувати зім’яти шматки газети в кулі й кидати їх у стіну. Вони падають, залишаючись на підлозі, а дитина може продовжувати бгати все нові шматки газети й кидати в стіну доти, поки не стомиться. Якщо дитину скривдили, то їй можна порадити супроводжувати кожний кидок словами, адресованими кривдникові. Коли дитина утомиться й трохи заспокоїться, хтось з батьків може разом з нею зібрати паперові грудки й скласти їх до наступного разу, пояснюючи, що дитина завжди може ними скористатися наодинці у своїй кімнаті, коли знову відчує сильне напруження й бажання злитися.

Вправа «Крикни голосніше!»

Мета: зняття вербальної дитячої агресії

При черговій ситуації, коли дитина застосувала якісь лайки батькам обов'язково потрібно з'ясувати, наскільки дитина взагалі розуміє значення тих слів, які вимовляє. Якщо вона розуміє їхній зміст, провести бесіду:

- Чому дитина вживає саме ці слова?

- Чим вони їй подобаються? Що для неї значать?

- Пояснити, як почувають себе люди, стосовно яких адресуються лайки.

Потім можна запропонувати дитині вирішити цю проблему, заінтригувавши її прогулянкою в таке місце, де вона може говорити ці слова, скільки хоче, і її ніхто не буде там за це сварити. Наступного дня або найближчим часом після такої розмови запропонувати дитині прогулятися в ліс. Привести її на яку-небудь, досить далеку галявинку (де ніхто не зможе почути дитину), зупинившись по середині, оголосити, що це те саме місце, де вона може дуже, дуже голосно вимовляти всі лайки, які хоче.

Психолог може перерахувати деякі поради для батьків, які вони потім зможуть надати своїй розгніваній дитині:

- бгати й рвати папір;

- бити подушку, боксерську грушу або консервну банку (ногою бити);

- тупотіти ногами;

- голосно кричати, використовуючи "стаканчик" для криків або "трубу", зроблену з ватману;

- написати на папері всі слова, які хочеться сказати, зім'яти й викинути папір;

- втирати пластилін у картонку або папір;

- використовувати водяний пістолет, надувні кийки, батут.

В кінці міні-лекції кожному з батьків видається пам’ятка, в якій детально зафіксовано все те, про що щойно говорилося. Психолог питає, чи є у когось з батьків питання і відповідає на поставлені запитання.