Профилактика наркомании у подростков

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 19:06, контрольная работа

Описание работы

Актуальність: Кількість наркотично залежних в світі та в Україні зокрема зростає з кожним роком. Водночас, зменшується середній вік наркоманів та вік, у якому вони вперше спробували наркотики. Тому важливо ще у школі попереджувати дітей про небезпеку вживання наркотиків, проводити профілактику наркотичної залежності. Зрозуміло, що ми не можемо виключити ситуації, у яких підлітку будуть пропонувати наркотики, тому головну увагу під час проведення даної профілактичної програми ми будемо приділяти формуванню у підлітка захисних навичок поводження у ситуаціях пов’язаних з наркотиками. Профілактична програма спрямована на учнів 5-7 класів.

Работа содержит 1 файл

. .doc

— 423.50 Кб (Скачать)

З часом наркомани перестають реагувати на інші види задоволення. Ніщо для них не може бути кращим за наркотичний “кайф” і ніщо не може бути страшніше за абстинентну кризу, тобто “ломку”. В цей період наркоман здатний на вбивство, крадіжку, зраду заради мінімальної дози наркотику. Усі дні життя наркомана, по суті, однакові.

Наркоманія – це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.

Звичайно, наркоманами не народжуються. Найчастіше наркотик пробують з цікавості, через легковажність, наслідування когось, а іноді до вживання наркотиків привчають більш “досвідчені друзі”. Наркоманія поширюється за законами епідемії: хворий на наркоманію втягує в свої тенета все нові і нові жертви. Ті, хто вживають наркотики, без них вже обійтись не можуть, і дози їх з кожним днем все збільшуються. Наркоман стає рабом цієї звички. Розповсюджувачі наркотиків пропонують їх безкоштовно доти, доки людина не стає залежною від них. Потім вона приноситиме їм гроші й досить великі. Відсутність грошей штовхає наркоманів на злочин.

Наркомани – це люди без майбутнього. Вони втратили своє здоров’я й загрожують здоров’ю власних дітей і суспільству. У наркоманів народжуються діти з тяжкими фізичними та психічними вадами. Зовнішній вигляд наркомана далекий від привабливого: сіре обличчя, суха шкіра, волосся та зуби поступово випадають. У них значно послаблена пам’ять, вони не в змозі запам’ятати прочитане.

Наркоманія – це не пустощі, не проведення вільного часу в товаристві друзів, а небезпечна хвороба. Не кожному вдається вирватись з полону цієї хвороби, яка може призвести до смерті в молодому віці.

Психологічний ефект: підлітки дізнаються про небезпечні наслідки вживання наркотиків та отримують змогу на основі засвоєної інформації робити усвідомлений вибір.

Час: 30 хвилин.

3. Підведення підсумків заняття.

Слова тренера: “Сьогодні ви почули багато нового про наркоманію. Зокрема, ви дізналися про види наркотиків та шкідливі наслідки їх вживання. Чи є у вас якісь питання?”

Після того як бажаючі поставили питання та обговорили їх, тренер прощається з групою.

Час: 15 хвилин.

 

 

 

 

 

Заняття № 4 (Шкільнюк О.)

 

Мета: згуртування групи, усвідомлення недоліків перебування у позиції об’єкта маніпуляції; формування та розвиток навичок аргументованої відмови у ситуації вибору («Скажи наркотикам ні»).

Хід заняття

 

1. Організаційна частина.

Тренер заходить до класу, вітається з дітьми та налаштовує їх на роботу.

2. Розминка. Вправа «Перебудова».

Мета вправи: поліпшення взаємодії у групі.

Процедура проведення: тренер просить підлітків стати у шеренгу і у повній тиші перебудувутися за певними ознаками: за першою літерою імені, по днях і місяцях народження, по довжині першої фаланги вказівного пальця і т.д. Це вправа на час - все необхідно зробити протягом 1 хвилини. Після виконання необхідно перевірити правильність побудови.

Психологічний ефект: група розігрівається, піднімається загальний тонус і настрій, учасники отримують досвід взаємодії з різними членами групи.

Час: 7 хвилин

 

3. Основна частина.

        Гра "Маріонетки".

Мета вправи: визначити, що може відчувати людина, коли нею хтось керує, коли вона не вільна.

Необхідний матеріал – аркуші паперу А4 і ручки.

Процедура проведення: тренер просить підлітків розбитися у групи по три людини (тренер може об’єднати дітей у групи на свій розсуд, якщо у цьому є необхідність). Кожній трійці дається завдання: два учасники повинні грати роль ляльковода - повністю керувати всіма рухами ляльки-маріонетки, один з учасників грає роль ляльки. Кожен учасник повинен побувати в ролі ляльки. Для кожної трійки розставляються два стільці на відстані 1,5 - 3 метрів. Мета "ляльководів" - перевести "ляльку" з одного стільця на інший. При цьому людина, яка грає "ляльку", не повинна чинити опір тому, що з нею роблять "ляльководи". Дуже важливо, щоб на місці "ляльки" побував кожен учасник.

Після завершення гри відбувається обговорення, тренер ставить учасникам наступні питання:

        Що ви відчували, коли були в ролі "ляльки"?

        Чи сподобалося вам це почуття, чи комфортно вам було?

        Чи хотілося що-небудь зробити самому?

Психологічний ефект: підлітки усвідомлюють недоліки перебування під маніпулятивним впливом іншої людини; виражають свої почуття з приводу отриманого досвіду.

Час: 15 хвилин.

 

        Гра "Відмова".

Мета: дати можливість учасникам оволодіти навичками впевненої поведінки, аргументованої відмови в ситуації вибору.

Необхідний матеріал – аркуші паперу А4 і ручки.

Процедура проведення: тренер просить підлітків розбитися на 3 підгрупи. Кожній з груп пропонується одна із ситуацій:

        Однокласник (сусід, лідер двору) пропонує спробувати наркотик "за компанію".

        Однокласник (сусід, лідер двору) просить дістати для нього наркотик.

        Однокласник (сусід, лідер двору) просить приготувати наркотик у тебе в дома.

Завдання для підгруп: протягом семи хвилин придумати якомога більше аргументів для відмови в цій ситуації. Після цього кожна підгрупа "програє" свою ситуацію перед іншими учасниками. Один грає роль того, хто вмовляє (у цій ролі може виступити сам ведучий, якщо відчуває, що підлітки можуть не впоратися з цим завданням), а інший – того, хто відмовляється. Ведучий пропонує використовувати в кожній ситуації три стилі відмови: упевнений, агресивний, невпевнений. Кожен учасник демонструє лише один стиль.

Після завершення гри відбувається обговорення, учасникам пропонується відповісти на наступні питання:

        Який стиль відмови був, на вашу думку найефективнішим?

        Які переваги та недоліки кожного зі стилів?

         

Психологічний ефект: підлітки мали змогу оцінити ефективність кожного зі стилів відмови від наркотиків та додати до свого життєвого запасу знань нові моделі поведінки.

Час: 15 хвилин.

 

4. Підведення підсумків заняття.

Слова тренера: “Сьогодні ми з вами плідно попрацювали. Кожен з Вас побував у ролі “ляльки” і відчув на собі недоліки перебування під маніпулятивним впливом. Ви освоїли навички відмови у ситуації вибору, коли вам пропонують наркотики. Може хтось хоче поділитися своїми враженнями, що нового він дізнався, на які питання знайшов відповідь?”

Після того як бажаючі висловилися і група готова до завершення заняття, тренер просить всіх учасників взятися за руки і попрощатися.

Час: 5 хвилин.

 

Заняття № 5 (Шкільнюк О.)

 

Мета: формування і розвиток навичок планування та цілепокладання.

 

Хід заняття:

 

1. Організаційна частина.

Тренер вітається з дітьми та налаштовує їх на роботу.

2. Розминка. Вправа «Бджоли та змії».

Мета вправи: поліпшення взаємодії у групі.

Процедура проведення: тренер просить дітей розрахуватись на «перший – другий» і таким чином ділить клас на дві приблизно рівні групи. Одні будуть «бджолами», інші — «зміями». Кожна група вибирає собі «короля», які виходять за двері. У цей час ведучий ховає два предмети: один з них повинен знайти «король бджіл» — це «мед», інший — «король змій» — це «зміїне яйце», «бджоли» і «змії» допомагають своїм «королям»: «бджоли» дзижчать|дзизчать|: «ж-ж-ж-ж-ж|», «змії» шиплять: «ш-ш-ш-ш-ш|». Чим ближче «король» підходить|пасує| до заповітного предмету, тим голосніше його повідомляє про це група. Перемагає та група, чий «король» швидше знайшов предмет. Розмовляти під час гри забороняється!

Психологічний ефект: група розігрівається, піднімається загальний тонус і настрій, учасники отримують досвід взаємодії з різними членами групи.

Час: 10 хвилин.

3. Основна частина.

Вправа «Мої досягнення»

Мета: формування цілепокладання та розвиток функції прогнозу.

Необхідні матеріали: довгі смужки паперу, фломастери, ручки та олівці.

Процедура проведення: ведучий пропонує учасникам знайти місце на столі, стіні чи підлозі, щоб розстелити папір. Намалювати на папері лінію, яка символізує життя учасника, і позначити на ній значні події життя, наприклад: народження, вступ до школи, перехід до іншої школи тощо.

Потім учасники мають подумки пройти по всьому своєму життю від народження й позначити на власній лінії житті будь-які досягнення, про які вони можуть згадати. Після цього вони порівнюють життєві лінії інших учасників: які події вони відмітили? Це може нагадати їм про ті пункти, які вони пропустили й не зазначили. Якщо так, можна повернутися до своєї лінії й додати потрібне.

Далі учасники об’єднуються у групи (по три – чотири особи) для обговорення досягнень:

        Якими вони найбільше пишаються;

        Від яких вони отримують найбільше задоволення;

        На яке витрачено найбільше зусиль;

        Які інші люди недооцінюють.

Кожен висловлюється про це, а також про те, що він відчуває, коли чує про чиїсь досягнення. Як часто він думає про свої досягнення і як часто про невдачі? Який ефект може спричинити концентрація людини на власних невдачах? Важливо наголосити, що події рідко являють собою в чистому вигляді «досягнення» чи «невдачі», зазвичай вони є їхньою комбінацією.

Після цього учасники мають продовжити свої життєві лінії на п’ять років далі (тобто зазирнути в майбутнє) й подивитися, чого вони бажають досягти за ці п’ять років, чому планують навчитися за цей час, які зусилля й уміння потрібні, щоб досягти бажаного (тобто ідентифікувати: «Я маю зиск від власних зусиль – я відповідаю за те, чого я хочу досягти!»)

Психологічний ефект: учасники групи оволодівають навичками практичного осмислення своєї діяльності з точки зору формування цілей та їх реалізації за допомогою найбільш оптимальних засобів, а також навичками прогнозу.

Час: 25 хвилин.

 

4. Підведення підсумків заняття.

“Сьогодні ми з вами плідно попрацювали. Ви мали змогу проаналізувати свій життєвий шлях, свої досягнення, а також окреслити майбутні цілі, певні перспективи та засоби їхньої реалізації. Може хтось хоче поділитися своїми враженнями, що нового він дізнався, на які питання знайшов відповідь?”

Після того як бажаючі висловилися і група готова до завершення заняття, тренер просить всіх учасників взятися за руки і попрощатися.

Час: 5 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №6 (Волкова Л.)

 

Мета: оволодіння навичками саморегуляції

 

Хід заняття:

 

Розігрів. Вправа “Гімнастика із запізненням”

Мета: розігрів, налаштування на роботу, навчання контролювати свою поведінку, розвиває увагу та спостережливість

Процедура проведення: Учасники стають в коло, ведучий пояснює завдання: “ зараз ми почнемо робити незвичну гімнастику, я покажу першу вправу, коли я закінчу і почну робити другу, учасник, що стоїть праворуч від мене починає робити першу вправу. Потім я починаю робити 3 вправу, учасник, що стоїть праворуч-2-гу, а той, хто стоїть праворуч від нього –1-шу. Таким чином, з кожною вправою до нас приєднується по одному учаснику. Вправа продовжується до тих пір, поки всі учасники не виконають всі вправи”

Психологічний ефект: розігрів групи, учасники групи оволодівають навичками свідомого контролю своєї поведінки

Час: 5 хвилин.

 

Групова дискусія на тему “Навіщо нам вміти управляти своїми вчинками та емоціями?”

Мета: актуалізувати знання про саморегуляцію, допомогти учасникам включитися в роботу

Процедура проведення: Учасникам пропонується знайти плюси та мінуси свідомого регулювання своїх емоцій, згадати випадки, коли вони виявляли навички самоконтролю, чи допомогло це їм?

Вступне слово ведучого: “ Ми не живемо на безлюдному острові, подібно до Робінзона Крузо, і вміння керувати своєю поведінкою допомагає нам жити в злагоді з оточуючими і самими собою. Давайте разом пригадаємо ситуації, в яких самоконтроль допоміг вам. І подумаємо, чому іноді контролювати себе добре, чому погано, і коли це необхідно робити”

Психологічний ефект: формування свідомого ставлення до необхідності саморегуляції власної поведінки та емоцій

Час: 10хв

Вправа “Хода”

Мета: навчання саморегуляції емоційних станів через контроль їх зовнішніх проявів, розвиток спостережливості, а також навичок вияву та розуміння емоцій

Необхідні матеріали: картки з емоціями, відповідно до кількості учасників групи

Процедура проведення: Ведучий пропонує учасникам обрати по одній картці, на кожній з яких написано певний емоційний стан. Кожен з учасників має подумати, яка хода має відповідати зазначеному емоційному стану, а потім пройтись перед іншими учасниками, які мають вгадати, який стан було задумано. Перед початком вправи, слід потренуватись і всією групою спробувати показати ту чи іншу емоцію.

Психологічний ефект: учасники групи навчаються свідомо проявляти та контролювати свої емоції, а також розуміти емоції оточуючих

Час: 8 хвилин.

Вправа “Хвилинка математики”

Мета: відпрацювання навичок саморегуляції поведінки

Процедура проведення: Ведучий пропонує учасникам групи обрати 3 заборонені цифри від 0 до 9 включно. Потім пояснює завдання: “я буду зачитувати прості приклади, ви маєте порахувати і сказати те число, що ви отримали. Проте, заборонені цифри називати ми не можемо, замість них ми маємо робити інші дії: замість першого числа (вкажіть якого) ми плескаємо в долоні, замість другого – піднімаємо руки вгору, замість третього – кричимо “МЯУ”. Якщо завдання зрозуміло, починаємо”

Психологічний ефект: відпрацювання навичок саморегуляції, покращення емоційного стану групи

Час: 5 хвилин.

 

Підведення підсумків заняття і тренінгу загалом.

Мета: проаналізувати здобуті знання та навички

Процедура проведення: Ведучий пропонує учасникам, що сидять в колі поділитися враженнями про сьогоднішнє заняття та тренінг загалом. Варто запитати учасників, чи була інформація для них новою, що сподобалось, щоб ви хотіли змінити, що вдавалося легко/важко. І дуже важливим є питання яким чином учасники планують використовувати здобуті знання і навички в подальшому житті.

Информация о работе Профилактика наркомании у подростков