Профилактика наркомании у подростков

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 19:06, контрольная работа

Описание работы

Актуальність: Кількість наркотично залежних в світі та в Україні зокрема зростає з кожним роком. Водночас, зменшується середній вік наркоманів та вік, у якому вони вперше спробували наркотики. Тому важливо ще у школі попереджувати дітей про небезпеку вживання наркотиків, проводити профілактику наркотичної залежності. Зрозуміло, що ми не можемо виключити ситуації, у яких підлітку будуть пропонувати наркотики, тому головну увагу під час проведення даної профілактичної програми ми будемо приділяти формуванню у підлітка захисних навичок поводження у ситуаціях пов’язаних з наркотиками. Профілактична програма спрямована на учнів 5-7 класів.

Работа содержит 1 файл

. .doc

— 423.50 Кб (Скачать)

Психологічний ефект: актуалізація здобутих навичок та знань, формування розуміння їх використання в житті поза тренінгом

Час: 10 хвилин.

 

Ритуал прощання із групою.

Мета: закріплення позитивного досвіду, прощання з групою.

Процедура проведення: Тренер пропонує учасникам обмінятись уявними подарунками і побажаннями. Наприклад, Маша, я дарую тобі рожеве слоненя, нехай згадка про нього надаватиме тобі сил і впевненості у собі.

Після виконання вправи тренер висловлює слова подяки за приємну співпрацю, робить групі комплімент, які помітні зміни в них відбулись і зичить успіхів і всього найкращого.

Психологічний ефект: згуртована група, позитивний емоційний стан, відчуття завершеності тренінгової роботи Єременко Л.Ю. 1 курс 2р. магістра

Ми обираємо Легке Дихання

Профілактична програма

Мета: допомогти під­літкам сформувати влас­ну думку щодо куріння на фоні інформації про нега­тивний вплив куріння на різні органи і загальний стан людини, соціальні аспекти; створення резер­вів для підвищення життє­здатності молодого покоління.

 

ДЕНЬ 1

Заняття проводиться у формі усно­го журналу. Залу прикрашено плакатами «Здоров'я — у наших руках», «Життя без гачка», «Курінню — ні!», «Твоє здоров'я — у твоїх руках», «Майбутнє людства — без тютюну», «Куріння шкідливе для здоров'я. Пам'ятай про це, друже!» і висловами відо­мих людей про шкідливість паління: «Курін­ня — це забавка для дурнів» (Й. В. Гете, «Фауст»), «Я більше не курю. Гріш ціна тому, хто не може зламати поганої звички» (М. Ос-тровський), «Куріння — це звичка, огидна для зору, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів» (Якоб І, ко­роль Великобританії, 1604 p.), «Сьогодні я кинув палити!» (В. Маяковський).

Для виступу на сторінках усного журна­лу «Про шкідливість нікотину» запрошені редактор одного з видань про здоров'я, іс­торик, соціолог, лікар, хімік, психолог, учні навчального закладу.

«Наша пошта»

Психолог. Академік Биков зазначав, що біда всього людства у тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров'я лише тоді, коли починаємо його втрачати, коли ме­ханізм уже зламаний і потребує ремонту.

Сьогодні ми поговоримо про один з руйнівних факторів, який Всесвітньою ор­ганізацією охорони здоров'я у 1989 році був визнаний «убивцею людства», тому що на совісті цього монстра — третина смертей, незалежно від вікової категорії населення.

Цей фактор протягом багатьох років під­тверджує слова римського філософа Сенеки: «Люди не вмирають, вони стають жертвами своїх пристрастей, не помічаючи, що повіль­но вбивають самі себе».

Ведучий L Генеральний директор Все­світньої організації охорони здоров'я назвав куріння інфекційним захворюванням, що передається шляхом реклами і пропаган­ди. Від нього поки що немає протиотрути або ліків, але руйнівний вплив на організм людини і на суспільство стає дедалі оче­виднішим.

Ведучий 2. Сумним є і той факт, що з кожним роком віковий поріг курців різко знижується: якщо три-чотири роки тому курили переважно підлітки 15—17 років, то сьогодні можна побачити і зовсім дитину, яка купує сигарети для себе. І це тоді, коли часто говорять про шкоду куріння!.. Чому так відбувається?

Ведучий 1. До редакції однієї газети наді­йшов лист. Ось що пише нам учениця.

«Шановна редакціє!

Мені 15 років, курю вже два роки, вику­рюю до пачки на день. Коли не курю, мені погано. Я вважаю, що сигарета знімає нер­вове напруження. Якщо я не буду курити, то втрачу свій імідж! Так класно: стою на дискотеці, витонченим рухом дістаю сига­рети і запальничку із сумочки, прикурюю. Яка я непереборна, яка я сучасна... Я не товстію. У компанії старших я нарівні. Але щось останнім часом під час танцю хлопці почали відвертатися та із зовнішністю стали відбуватися неприємні зміни... Часто кашель мучить. Уявляєте, мені стали пропонува­ти «Rondo», жуйки. Це так принизливо... Що порадите мені робити? Невже куріння і справді таке шкідливе?».

Ведучий 2. Редакція готова відповісти на ці запитання. Але спочатку запитаємо учнів, чи можуть вони відповісти учениці? (Вико­ристовується метод «Відкритий мікрофон». Журналісти беруть інтерв 'ю в учнів.)

— Чи шкідливе куріння?

— Які його наслідки?

— Причини появи шкідливої звички. Ведучий L Кожен присутній тут має право

на свою думку, на свободу вибору — курити або не курити. Але для того, щоб зроби­ти правильний вибір, необхідно отримати вичерпну інформацію про предмет свого вибору.

Сьогодні ми маємо чудову нагоду ознайо­митися з цією проблемою детально.

«Історик розповідає»

Ведучий 2. Як довго людина знає тютюн і вживає його для куріння?

Історик. Тютюн родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах трапляють­ся малюнки із зображенням курців, проте до Колумбового відкриття тютюну у Старому Світі не знали.

Історія залучення курців до куріння по­чалася так: 12 жовтня 1492 р. матрос Родрі-го Тріана з корабля «Пінта» славнозвісної флотилії Колумба вигукнув: «Попереду зем­ля!». Прогримів гарматний салют. Матроси згорнули вітрила, і кораблі повільно руха­лися до невідомої землі. Колумб вважав, що перед ним — східний берег казкової Індії. Місцеві мешканці називали свою землю, що виявилася островом, Гуанахі. Колумб дав їй нове ім'я — Сан-Сальвадор. Ця назва відтоді лишилася за одним із Багамських островів.

Серед подарунків, які їм піднесли остров'яни, було сушене листя рослин «не-тум». Це згорнуте в трубочки листя вони курили. У пошуках золота Колумб поплив далі на південь і 28 жовтня 1492 р. зійшов на берег Куби. Мешканці зустрічали при­булих із жаринками і травою для куріння, яку вони називали «сигаро». Дим цієї тра­ви, за образним висловом Колумба, вони пили: «Під час куріння кожний 3—4 рази затягувався, випускаючи дим через ніздрі». І хоч в уявленні побожних іспанців пус­кати дим через ніздрі могли лише чорти, багато матросів і сам адмірал втяглися у це заняття.

Тютюн мав принадливу силу. І рослина почала свою переможну ходу по всіх кон­тинентах. Після другого плавання Колумба (1493—1496 pp.) насіння тютюну завезли до Іспанії. Швидкому поширенню тютюну сприяла його властивість — виробляти в людях потяг до куріння, який дуже важко перебороти. Цій рослині приписували незви­чайні якості. Вважалося, що її дим відганяє хвороби і злих духів.

Потреба в тютюні виявлялася такою вели­кою, що цілі провінції (Вірджинія, Меріленд) почали спеціалізуватися на вирощуванні цієї рослини.

Ведучий 1. Чи є Америка єдиною батьків­щиною куріння?

Відповідь історика. Давньогрецький іс­торик Геродот (V ст. до н. є.), описуючи побут скіфів, згадує, що вони вдихали дим від спалювання рослин для більшої бадьо­рості і сили.

Про вдихання диму спалювальних рослин повідомляють і стародавні китайські літопи­си. Вдихали дим і мешканці Африки.

Пахуче обкурювання від спалення трав застосовували у Стародавньому Римі під час різних свят і церемоній. Звідси, мабуть, походить звичай (у католицькій та право­славній церквах) спалювання в кадильницях ладану — затверділого соку бальзамічних рос­лин, поширених у Сомалі та на узбережжі Аравійського півострова.

Можливо, що індіанці теж почали кури­ти тютюн з релігійних причин. Помітивши своєрідний вплив на організм диму деяких трав, вони стали вважати його чарівним. Не­дарма ж, розпалюючи люльку, перші клуби диму жерці спрямовували у бік Сонця, де, за віруваннями індіанців, живе Маніту — Бог усього сущого.

Не можна сказати, що тютюн скрізь про­никав безперешкодно. З релігійних і еконо­мічних мотивів у деяких країнах його ого­лосили «забавкою диявола». Римські папи навіть пропонували відлучити від церкви тих, хто нюхав або курив тютюн. В Анг­лії за указом Єлизавети І (1558 р.) курців прирівнювали до злодіїв і водили вулицями з мотузкою на шиї.

У 1604 р. Яків Стюарт І написав першу книгу про шкідливість куріння, яку закінчив словами: «...це звичка, на яку гидко дивити­ся, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів...».

У Росії за царювання Михайла Федоро­вича звинувачених у курінні вперше карали 60 ударами палиць по ступнях, удруге — відрізали носа або вуха. Після спустошливої пожежі у Москві (1634 p.), причиною якої було куріння, його забороняли під страхом смертної кари.

«Соціолог називав»

Ведучий 2. Чому ж люди все-таки ку­рять?

Відповідь соціолога. На основі статистич­них даних різних країн можна зробити ви­сновок, що тепер на планеті курить 60 % усіх чоловіків, 73 % усіх жінок.

Чому ж люди починають курити? 25 % людей почали курити з цікавості. Друга при­чина початку куріння в молодому віці — на­слідування дорослих. У родинах некурців стають курцями не більш як 25 % дітей, а в родинах курців кількість дітей, які при­вчилися до сигарети, становить 50 %. Багато дітей починає курити, наслідуючи в цьому товаришів.

Частина дітей починає курити дуже рано (3—5 клас). Половина з них наслідує това­ришів у школі, дворі, причому, як правило, старших. Пізніше учні стають студентами. Тепер вони — дорослі і курять, прагнучи таким чином ствердитись. Приблизно на III курсі 60 % студентів курять. Дуже швидко виробляється шкідливий рефлекс куріння. У поширенні куріння серед дівчат неабияку роль відіграє мода (60 %). Ще одна причина куріння — це бажання подобатися хлоп­цям.

Смертність серед курців більша, ніж серед тих, хто не курить.

Ведучий 1. Чи впливає куріння на три­валість життя?

Відповідь статиста. За даними Всесвіт­ньої організації охорони здоров'я загаль­на смертність курців перевищує смертність некурців на 30—80 %, причому найбільша різниця припадає на вік 45—54 роки, тобто найбільш цінний із погляду професійного досвіду і творчої активності.

Можна з певністю сказати, що кожна нова затяжка сигаретним димом скорочує людське життя на один подих, а кожна ви­курена сигарета скорочує вік на 15 хвилин. Хто ці хвилини бачить, і хто їх рахує? Так, для окремої людини це показати важко, та здебільшого курці живуть набагато менше, ніж некурці.

У доповіді головного хірурга США було відзначено, що для групи тих, які викурюють від 10 до 19 сигарет за день, — коефіцієнт смертності на 70 % вищий, ніж для гру­пи некурців. Для тих, хто викурює за день 40 сигарет, цей показник вищий. Майже 1/2 цих людей хворіють на серцево-судинні хвороби, а 1,6 — на рак легенів.

«Лікар доповідає»

Ведучий 2. Як нікотин діє на організм людини?

Відповідь лікаря. Встановлено, що під час термічного розкладу нікотину, що відбу-вається при курінні, утворюється від 900 до 1200 твердих і газоподібних речовин. Разом із тютюновим димом вони потрапляють в організм не тільки курців, але і людей, які перебувають поряд з ними в одному приміщенні (пасивні курці). Шкідливість тютюнового диму для них дещо більша, бо організм курців уже адаптувався і як міг виробив захисну дію проти тютюнового диму. Припустима концентрація органіч­них речовин у повітрі — 0,07 мг/м3, далі настають шкідливі для здоров'я людини наслідки. При цьому у пасивних курців сльозяться очі, болить голова, з'являється сухість у горлі, і що здоровіша людина, то більший для неї ризик ураження тютюно­вим димом.

Ведучий 1. Які ж наслідки куріння?

Відповідь лікаря. Існує кілька етапів на­слідків куріння:

• миттєві негативні наслідки (протягом кількох хвилин після затягування): при­скорення серцевих скорочень, підвищен­ня кров'яного тиску, подразнення тканин гортані, потрапляння чадного газу у кров, подразнення очей;

• тривалі негативні наслідки: рак легенів, порожнини рота, стравоходу, шлунка, під­шлункової залози й жовчного міхура, захво­рювання серця (стенокардія, інфаркт), ви­разка шлунка, захворювання судин, хроніч­ний бронхіт;

• інші негативні наслідки: пошкодження слизової оболонки губ, язика, гортані, поява сильного кашлю, неприємного запаху з рота, прискорене виникнення зморщок, порушен­ня нормального дихання.

«Хімік повідомляє»

Ведучий 2. Якою є хімічна будова ніко­тину?

Відповідь хіміка. Нікотин є одним з най­простіших за будовою алкалощів (гетероцик­лічних азотовмісних сполук). Він є похідним піридину і міститься у вигляді солей яблуч­ної та лимонної кислот у листках тютюну. Це масна рідина з температурою плавлення 247° С. На повітрі рідина темніє, добре роз­чиняється у різних розчинниках. Проявляє властивості основ. Смертельна доза — 0,01— 0,04 г. Він згубно діє на нервову систему: у курців не виникає гострого отруєння, тому що поступово організм людини пристосо­вується до малих доз.

Відома ще сіль нікотину — нікотин суль­фат, що використовується в сільському гос­подарстві для боротьби зі шкідниками.

Ведучий 1. А що містять сигарети?

Відповідь хіміка. Сигарети містять липучу речовину — смолу, подібну до тих, що вико­ристовуються для асфальтування доріг. Смола із (•гарет прилипає до зубів і пальців та спри­чиняє виникнення на них плям. Навіть якщо сигарета має фільтр, він не може затримати всю смолу, яка є в тютюновому димі.

Ведучий 2. Що містить тютюновий дим?

Відповідь хіміка. Тютюновий дим містить велику кількість шкідливих речовин: ніко­тин, чадний газ, синильну кислоту, аміак, формальдегід та ін. Особливо небезпечним вважається бензопірен, який має канцеро­генний ефект (можуть утворюватися ракові та інші пухлини).

«Психолог розповідає»

Ведучий 1. А який вплив тютюну на фізич­ний і психічний розвиток школярів?

Відповідь психолога. Я хочу звернути увагу на те, що куріння дуже шкідливе для моло­дих людей. Особливо несприятливо воно впливає на органи дихання, тому що легені ще не до кінця сформовані. Підлітки-курці частіше страждають на застудні захворюван­ня, такі школярі не зосереджені, успішність у них знижена. По-перше, нікотин та інші отруйні речовини порушують загальний стан організму, знижується інтенсивність нерво­вих процесів. Цьому сприяє і сама поведінка курців. Нерідко бажання курити з'являється під час уроку, й учень відволікається від за­нять, думаючи тільки про те, як із дзвоником піти в туалет на перекур. А скільки кишень­кових грошей іде на купівлю сигарет?!

«За здоровий спосіб життя»

«Люди не вмирають. Вони вбивають себе самі», — так вважав ще давньогрецький фі­лософ Сенека.

Збереження власного здоров'я — це спра­ва кожного, її не можна передоручити ні­кому. Лікарі вважають, що стан здоров'я на 50 % залежить саме від здорового способу життя, на 20 % — від стану довкілля, на 20 % — від спадковості, на 10 % — від рівня розвитку медицини.

Активісти руху «За здоровий спосіб жит­тя!» пропонують такий план дій:

Информация о работе Профилактика наркомании у подростков