Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 19:06, контрольная работа
Актуальність: Кількість наркотично залежних в світі та в Україні зокрема зростає з кожним роком. Водночас, зменшується середній вік наркоманів та вік, у якому вони вперше спробували наркотики. Тому важливо ще у школі попереджувати дітей про небезпеку вживання наркотиків, проводити профілактику наркотичної залежності. Зрозуміло, що ми не можемо виключити ситуації, у яких підлітку будуть пропонувати наркотики, тому головну увагу під час проведення даної профілактичної програми ми будемо приділяти формуванню у підлітка захисних навичок поводження у ситуаціях пов’язаних з наркотиками. Профілактична програма спрямована на учнів 5-7 класів.
Психологічний ефект: актуалізація здобутих навичок та знань, формування розуміння їх використання в житті поза тренінгом
Час: 10 хвилин.
Ритуал прощання із групою.
Мета: закріплення позитивного досвіду, прощання з групою.
Процедура проведення: Тренер пропонує учасникам обмінятись уявними подарунками і побажаннями. Наприклад, Маша, я дарую тобі рожеве слоненя, нехай згадка про нього надаватиме тобі сил і впевненості у собі.
Після виконання вправи тренер висловлює слова подяки за приємну співпрацю, робить групі комплімент, які помітні зміни в них відбулись і зичить успіхів і всього найкращого.
Психологічний ефект: згуртована група, позитивний емоційний стан, відчуття завершеності тренінгової роботи Єременко Л.Ю. 1 курс 2р. магістра
Ми обираємо Легке Дихання
Профілактична програма
Мета: допомогти підліткам сформувати власну думку щодо куріння на фоні інформації про негативний вплив куріння на різні органи і загальний стан людини, соціальні аспекти; створення резервів для підвищення життєздатності молодого покоління.
ДЕНЬ 1
Заняття проводиться у формі усного журналу. Залу прикрашено плакатами «Здоров'я — у наших руках», «Життя без гачка», «Курінню — ні!», «Твоє здоров'я — у твоїх руках», «Майбутнє людства — без тютюну», «Куріння шкідливе для здоров'я. Пам'ятай про це, друже!» і висловами відомих людей про шкідливість паління: «Куріння — це забавка для дурнів» (Й. В. Гете, «Фауст»), «Я більше не курю. Гріш ціна тому, хто не може зламати поганої звички» (М. Ос-тровський), «Куріння — це звичка, огидна для зору, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів» (Якоб І, король Великобританії, 1604 p.), «Сьогодні я кинув палити!» (В. Маяковський).
Для виступу на сторінках усного журналу «Про шкідливість нікотину» запрошені редактор одного з видань про здоров'я, історик, соціолог, лікар, хімік, психолог, учні навчального закладу.
«Наша пошта»
Психолог. Академік Биков зазначав, що біда всього людства у тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров'я лише тоді, коли починаємо його втрачати, коли механізм уже зламаний і потребує ремонту.
Сьогодні ми поговоримо про один з руйнівних факторів, який Всесвітньою організацією охорони здоров'я у 1989 році був визнаний «убивцею людства», тому що на совісті цього монстра — третина смертей, незалежно від вікової категорії населення.
Цей фактор протягом багатьох років підтверджує слова римського філософа Сенеки: «Люди не вмирають, вони стають жертвами своїх пристрастей, не помічаючи, що повільно вбивають самі себе».
Ведучий L Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я назвав куріння інфекційним захворюванням, що передається шляхом реклами і пропаганди. Від нього поки що немає протиотрути або ліків, але руйнівний вплив на організм людини і на суспільство стає дедалі очевиднішим.
Ведучий 2. Сумним є і той факт, що з кожним роком віковий поріг курців різко знижується: якщо три-чотири роки тому курили переважно підлітки 15—17 років, то сьогодні можна побачити і зовсім дитину, яка купує сигарети для себе. І це тоді, коли часто говорять про шкоду куріння!.. Чому так відбувається?
Ведучий 1. До редакції однієї газети надійшов лист. Ось що пише нам учениця.
«Шановна редакціє!
Мені 15 років, курю вже два роки, викурюю до пачки на день. Коли не курю, мені погано. Я вважаю, що сигарета знімає нервове напруження. Якщо я не буду курити, то втрачу свій імідж! Так класно: стою на дискотеці, витонченим рухом дістаю сигарети і запальничку із сумочки, прикурюю. Яка я непереборна, яка я сучасна... Я не товстію. У компанії старших я нарівні. Але щось останнім часом під час танцю хлопці почали відвертатися та із зовнішністю стали відбуватися неприємні зміни... Часто кашель мучить. Уявляєте, мені стали пропонувати «Rondo», жуйки. Це так принизливо... Що порадите мені робити? Невже куріння і справді таке шкідливе?».
Ведучий 2. Редакція готова відповісти на ці запитання. Але спочатку запитаємо учнів, чи можуть вони відповісти учениці? (Використовується метод «Відкритий мікрофон». Журналісти беруть інтерв 'ю в учнів.)
— Чи шкідливе куріння?
— Які його наслідки?
— Причини появи шкідливої звички. Ведучий L Кожен присутній тут має право
на свою думку, на свободу вибору — курити або не курити. Але для того, щоб зробити правильний вибір, необхідно отримати вичерпну інформацію про предмет свого вибору.
Сьогодні ми маємо чудову нагоду ознайомитися з цією проблемою детально.
«Історик розповідає»
Ведучий 2. Як довго людина знає тютюн і вживає його для куріння?
Історик. Тютюн родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах трапляються малюнки із зображенням курців, проте до Колумбового відкриття тютюну у Старому Світі не знали.
Історія залучення курців до куріння почалася так: 12 жовтня 1492 р. матрос Родрі-го Тріана з корабля «Пінта» славнозвісної флотилії Колумба вигукнув: «Попереду земля!». Прогримів гарматний салют. Матроси згорнули вітрила, і кораблі повільно рухалися до невідомої землі. Колумб вважав, що перед ним — східний берег казкової Індії. Місцеві мешканці називали свою землю, що виявилася островом, Гуанахі. Колумб дав їй нове ім'я — Сан-Сальвадор. Ця назва відтоді лишилася за одним із Багамських островів.
Серед подарунків, які їм піднесли остров'яни, було сушене листя рослин «не-тум». Це згорнуте в трубочки листя вони курили. У пошуках золота Колумб поплив далі на південь і 28 жовтня 1492 р. зійшов на берег Куби. Мешканці зустрічали прибулих із жаринками і травою для куріння, яку вони називали «сигаро». Дим цієї трави, за образним висловом Колумба, вони пили: «Під час куріння кожний 3—4 рази затягувався, випускаючи дим через ніздрі». І хоч в уявленні побожних іспанців пускати дим через ніздрі могли лише чорти, багато матросів і сам адмірал втяглися у це заняття.
Тютюн мав принадливу силу. І рослина почала свою переможну ходу по всіх континентах. Після другого плавання Колумба (1493—1496 pp.) насіння тютюну завезли до Іспанії. Швидкому поширенню тютюну сприяла його властивість — виробляти в людях потяг до куріння, який дуже важко перебороти. Цій рослині приписували незвичайні якості. Вважалося, що її дим відганяє хвороби і злих духів.
Потреба в тютюні виявлялася такою великою, що цілі провінції (Вірджинія, Меріленд) почали спеціалізуватися на вирощуванні цієї рослини.
Ведучий 1. Чи є Америка єдиною батьківщиною куріння?
Відповідь історика. Давньогрецький історик Геродот (V ст. до н. є.), описуючи побут скіфів, згадує, що вони вдихали дим від спалювання рослин для більшої бадьорості і сили.
Про вдихання диму спалювальних рослин повідомляють і стародавні китайські літописи. Вдихали дим і мешканці Африки.
Пахуче обкурювання від спалення трав застосовували у Стародавньому Римі під час різних свят і церемоній. Звідси, мабуть, походить звичай (у католицькій та православній церквах) спалювання в кадильницях ладану — затверділого соку бальзамічних рослин, поширених у Сомалі та на узбережжі Аравійського півострова.
Можливо, що індіанці теж почали курити тютюн з релігійних причин. Помітивши своєрідний вплив на організм диму деяких трав, вони стали вважати його чарівним. Недарма ж, розпалюючи люльку, перші клуби диму жерці спрямовували у бік Сонця, де, за віруваннями індіанців, живе Маніту — Бог усього сущого.
Не можна сказати, що тютюн скрізь проникав безперешкодно. З релігійних і економічних мотивів у деяких країнах його оголосили «забавкою диявола». Римські папи навіть пропонували відлучити від церкви тих, хто нюхав або курив тютюн. В Англії за указом Єлизавети І (1558 р.) курців прирівнювали до злодіїв і водили вулицями з мотузкою на шиї.
У 1604 р. Яків Стюарт І написав першу книгу про шкідливість куріння, яку закінчив словами: «...це звичка, на яку гидко дивитися, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів...».
У Росії за царювання Михайла Федоровича звинувачених у курінні вперше карали 60 ударами палиць по ступнях, удруге — відрізали носа або вуха. Після спустошливої пожежі у Москві (1634 p.), причиною якої було куріння, його забороняли під страхом смертної кари.
«Соціолог називав»
Ведучий 2. Чому ж люди все-таки курять?
Відповідь соціолога. На основі статистичних даних різних країн можна зробити висновок, що тепер на планеті курить 60 % усіх чоловіків, 73 % усіх жінок.
Чому ж люди починають курити? 25 % людей почали курити з цікавості. Друга причина початку куріння в молодому віці — наслідування дорослих. У родинах некурців стають курцями не більш як 25 % дітей, а в родинах курців кількість дітей, які привчилися до сигарети, становить 50 %. Багато дітей починає курити, наслідуючи в цьому товаришів.
Частина дітей починає курити дуже рано (3—5 клас). Половина з них наслідує товаришів у школі, дворі, причому, як правило, старших. Пізніше учні стають студентами. Тепер вони — дорослі і курять, прагнучи таким чином ствердитись. Приблизно на III курсі 60 % студентів курять. Дуже швидко виробляється шкідливий рефлекс куріння. У поширенні куріння серед дівчат неабияку роль відіграє мода (60 %). Ще одна причина куріння — це бажання подобатися хлопцям.
Смертність серед курців більша, ніж серед тих, хто не курить.
Ведучий 1. Чи впливає куріння на тривалість життя?
Відповідь статиста. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я загальна смертність курців перевищує смертність некурців на 30—80 %, причому найбільша різниця припадає на вік 45—54 роки, тобто найбільш цінний із погляду професійного досвіду і творчої активності.
Можна з певністю сказати, що кожна нова затяжка сигаретним димом скорочує людське життя на один подих, а кожна викурена сигарета скорочує вік на 15 хвилин. Хто ці хвилини бачить, і хто їх рахує? Так, для окремої людини це показати важко, та здебільшого курці живуть набагато менше, ніж некурці.
У доповіді головного хірурга США було відзначено, що для групи тих, які викурюють від 10 до 19 сигарет за день, — коефіцієнт смертності на 70 % вищий, ніж для групи некурців. Для тих, хто викурює за день 40 сигарет, цей показник вищий. Майже 1/2 цих людей хворіють на серцево-судинні хвороби, а 1,6 — на рак легенів.
«Лікар доповідає»
Ведучий 2. Як нікотин діє на організм людини?
Відповідь лікаря. Встановлено, що під час термічного розкладу нікотину, що відбу-вається при курінні, утворюється від 900 до 1200 твердих і газоподібних речовин. Разом із тютюновим димом вони потрапляють в організм не тільки курців, але і людей, які перебувають поряд з ними в одному приміщенні (пасивні курці). Шкідливість тютюнового диму для них дещо більша, бо організм курців уже адаптувався і як міг виробив захисну дію проти тютюнового диму. Припустима концентрація органічних речовин у повітрі — 0,07 мг/м3, далі настають шкідливі для здоров'я людини наслідки. При цьому у пасивних курців сльозяться очі, болить голова, з'являється сухість у горлі, і що здоровіша людина, то більший для неї ризик ураження тютюновим димом.
Ведучий 1. Які ж наслідки куріння?
Відповідь лікаря. Існує кілька етапів наслідків куріння:
• миттєві негативні наслідки (протягом кількох хвилин після затягування): прискорення серцевих скорочень, підвищення кров'яного тиску, подразнення тканин гортані, потрапляння чадного газу у кров, подразнення очей;
• тривалі негативні наслідки: рак легенів, порожнини рота, стравоходу, шлунка, підшлункової залози й жовчного міхура, захворювання серця (стенокардія, інфаркт), виразка шлунка, захворювання судин, хронічний бронхіт;
• інші негативні наслідки: пошкодження слизової оболонки губ, язика, гортані, поява сильного кашлю, неприємного запаху з рота, прискорене виникнення зморщок, порушення нормального дихання.
«Хімік повідомляє»
Ведучий 2. Якою є хімічна будова нікотину?
Відповідь хіміка. Нікотин є одним з найпростіших за будовою алкалощів (гетероциклічних азотовмісних сполук). Він є похідним піридину і міститься у вигляді солей яблучної та лимонної кислот у листках тютюну. Це масна рідина з температурою плавлення 247° С. На повітрі рідина темніє, добре розчиняється у різних розчинниках. Проявляє властивості основ. Смертельна доза — 0,01— 0,04 г. Він згубно діє на нервову систему: у курців не виникає гострого отруєння, тому що поступово організм людини пристосовується до малих доз.
Відома ще сіль нікотину — нікотин сульфат, що використовується в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками.
Ведучий 1. А що містять сигарети?
Відповідь хіміка. Сигарети містять липучу речовину — смолу, подібну до тих, що використовуються для асфальтування доріг. Смола із (•гарет прилипає до зубів і пальців та спричиняє виникнення на них плям. Навіть якщо сигарета має фільтр, він не може затримати всю смолу, яка є в тютюновому димі.
Ведучий 2. Що містить тютюновий дим?
Відповідь хіміка. Тютюновий дим містить велику кількість шкідливих речовин: нікотин, чадний газ, синильну кислоту, аміак, формальдегід та ін. Особливо небезпечним вважається бензопірен, який має канцерогенний ефект (можуть утворюватися ракові та інші пухлини).
«Психолог розповідає»
Ведучий 1. А який вплив тютюну на фізичний і психічний розвиток школярів?
Відповідь психолога. Я хочу звернути увагу на те, що куріння дуже шкідливе для молодих людей. Особливо несприятливо воно впливає на органи дихання, тому що легені ще не до кінця сформовані. Підлітки-курці частіше страждають на застудні захворювання, такі школярі не зосереджені, успішність у них знижена. По-перше, нікотин та інші отруйні речовини порушують загальний стан організму, знижується інтенсивність нервових процесів. Цьому сприяє і сама поведінка курців. Нерідко бажання курити з'являється під час уроку, й учень відволікається від занять, думаючи тільки про те, як із дзвоником піти в туалет на перекур. А скільки кишенькових грошей іде на купівлю сигарет?!
«За здоровий спосіб життя»
«Люди не вмирають. Вони вбивають себе самі», — так вважав ще давньогрецький філософ Сенека.
Збереження власного здоров'я — це справа кожного, її не можна передоручити нікому. Лікарі вважають, що стан здоров'я на 50 % залежить саме від здорового способу життя, на 20 % — від стану довкілля, на 20 % — від спадковості, на 10 % — від рівня розвитку медицини.
Активісти руху «За здоровий спосіб життя!» пропонують такий план дій: