Профилактика наркомании у подростков

Релаксаційна вправа «Лимон»

Дітям пропонується стискати по черзі: то праву, то ліву руку в кулак – ніби вижимають сік з лимона. Робити це треба з максимальною напругою. Виконувати вправу бажано під музику.

3. Мета: навчити дітей розрізняти емоції інших людей.

Вправа «Фотографії». Дітям демонструються фотографії, де зображені люди з різними (п’ятьма відомими) видами емоцій. Психолог просить відгадати де яка емоція, задаючи запитання: «Що тут зображено?», «Що відчуває дана особа?». Після цього діти, стаючи в коло, разом із психологом зображують кожну емоцію, закріплюючи таким чином на власній міміці прояв емоції.

4. Мета: попрощатися.

Вправа «До побачення». Діти, наче зайчики, стрибають під музику – кожен підстрибує до кожного, плескає в долоні і прощається.

Арапова Алла

Задача:

Навчити дітей способам контролю своїх агресивних поривів (розвиток вольової регуляції).

Заняття №1.

1. Мета: привітатися один з одним.

Вправа “Добре слово” (2-3 хв).

Учасники кидають один одному м’яч і називають по імені, додаючи добрі, приємні слова. Той, хто отримав м’яч, стає у будь-які позу, а всі повторюють цю позу (по колу).

Вправа допомагає “побачити” один одного – це об’єднує групу, дає змогу відчути значимість кожного, підвищує авторитет.

1. Мета: навчитись контролювати своє спілкування з іншими не підвищуючи голос.

Вправа "Мешечок криків" (5-7 хв)

Як відомо, дітям дуже непросто справлятися зі своїми негативними почуттями, адже ті так і прагнуть прорватися назовні у формі криків і вересків. Однак якщо емоції дуже сильні, то неправильно відразу жадати від дітей спокійного аналізу й пошуку конструктивних рішень. Спочатку потрібно дати їм можливість трохи заспокоїтися, виплеснути негатив прийнятним способом.

Так, якщо дитина обурена, схвильована, розсерджена, словом, просто не в змозі говорити з вами спокійно, запропонуєте їй, що можна скористатися "мішечком криків". Домовтися з дітьми, що поки в них в руках цей мішечок, то він може кричати й верещати в нього стільки, скільки йому необхідно. Але коли він опустить чарівний мішечок, то буде розмовляти з навколишнім спокійним голосом, обговорюючи що відбулося.

Примітка (для батьків). Так званий "мішечок криків" ви можете виготовити з будь-якого тканого мішечка, бажано пришити до нього зав’язочки, щоб мати можливість "закрити" всі "кричалки" на час нормальної розмови. Мішечок, що вийшов, повинен зберігатися в певнім місці й не використовуватися з іншими цілями. Якщо під рукою не виявилося мішечка, то можна його переробити в "баночку криків" або навіть "каструлю криків", бажано із кришкою. Однак використовувати їх пізніше для мирних цілей, наприклад для готування їжі, буде вкрай небажано.

Вправа "Мовчу - шепочу - кричу" ( 7-10 хв)

Як ви напевно помітили, активним дітям важко регулювати свою мову - вони часто говорять на підвищених тонах. Ця гра розвиває здатність усвідомлено регулювати гучність своїх висловлювань, стимулюючи дітей говорити то тихо, то голосно, то зовсім мовчати. Вибирати одне із цих дій їм потрібно, орієнтуючись на той знак, що ви йому показуєте. Заздалегідь домовтеся про ці знаки. Наприклад, коли ви прикладаєте палець до губ, то діти повинні говорити пошепки й пересуватися дуже повільно. Якщо ви поклали руки під голову, як під час сну, дітям варто замовчати й завмерти на місці. А коли ви піднімете руки вгору, то можна розмовляти голосно, кричати й бігати. При цьому весь клас може розповідати усім відомий віршик «Наша Таня громко плачет…» або якийсь інший декілька разів підряд.

Примітка. Цю гру краще закінчувати на етапі "мовчу" або "шепочу", щоб знизити ігрове збудження при переході до інших вправ.

3. Мета: зняти напругу після активних вправ.

Вправа " Шалтай-Бовтай"( 7-10 хв)

Щоб ваші діти краще звикли до ролі, запитайте, чи читали їм вірш С. Маршака про Шалтая-Бовтая. А може бути, вони бачили мультфільм про нього? Якщо це так, то нехай хтось з дітей розповість про те, хто такий Шалтай-Бовтай, чому його так називають і як він поводиться. Тепер можете починати гру. Ви будете читати уривок з вірша Маршака, а діти стануть зображувати героя. Для цього вони будуть повертати тулуб вправо й уліво, вільно бовтаючи м'якими, розслабленими руками. Кому цього недостатньо, може крутити ще й головою.

Отже, дорослий у цій грі повинен читати вірш:

Шалтай-Бовтай

Сидів на стіні.

Шалтай-Бовтай

Звалився ві сні.

Коли ви вимовите останній рядок, дитина повинен різко нахилити тіло вперед і вниз, переставши бовтати руками й розслабившись. Можна дозволити дитині для ілюстрації цієї частини вірша впасти на підлогу, щоправда, тоді варто подбати про його чистоту й килимове покриття.

Примітка. Чергування швидких, енергійних рухів з розслабленням і спокоєм дуже корисно для активної дитини, тому що в цій грі вона одержує певне задоволення від розслабленого падіння на підлогу, а виходить, від спокою. Щоб домогтися максимального розслаблення, повторіть гру кілька разів підряд. Щоб вона не набридла, можна читати вірш у різному темпі, а дитина відповідно буде сповільнювати або прискорювати свої рухи.

4. Мета: попрощатися.

Вправа “Свічка”(3-5 хв).

У центр кола ставиться запалена свіча. Діти дивляться на її полум'я та уявляють, як у вогню палають всі їх суми, невдачі, хвороби, образи та сумніви. Потім свічку треба задути усым одночасно.

Заняття №2.

1. Мета: привітатися один з одним.

Вправа “Привітання” (3-5 хв).

Діти стоять у колі, взявшись за руки. Діти заплющують очі, “заколисують” себе,

потім прокидаються ( коли психолог стискає руку, передають “сигнал”), розплющують очі,

підводять голову, показуючи свій настрій виразною мімікою. Подивитися на інших,

розпізнати їхній емоційний стан.

Створення позитивного емоційного настрою, розвиток уміння спрямовувати свою

увагу одночасно на м’язові відчуття і на експресивні рухи, здатність розпізнавати стан

людей.

2. Мета: навчитись контролювати своє спілкування з іншими.

Вправа “Вередлива дитина” (10-15 хв).

Діти сидять півколом. Один з учасників показує, як учню вранці не хочеться вставати, умиватись, робити зарядку – вередує, відмовляється (виконують слухняні діти). Другий – “вихователь” - намагається умовити дитину зробити все необхідне як потрібно.

( виконують вередливі).

Діти мають змогу побачити неначе збоку себе, свою поведінку.

Розробити модель бажаної поведінки – “Слухняна дитина”.

Вправа “Заборонене слово”(5-7 хв)

Ведучий ставить запитання, а гравець відповідає. Не можна вимовляти одне заборонене слово, наприклад “ні”. Після цього можна ставити запитання: “Ти спиш у ванні?”, “Сніг білий?”, “Ти вмієш літати?” та інші. Дитина повинна знайти таку форму відповіді, щоб дотриматись правил гри.

Примітка. Це можна робити у класі або у приміщенні, де діти можуть розташуватись півколом. При цьому можна дати одна завдання на всіх, і питати кожного учня навмання по черзі.

3. Мета: зняти напругу після активних вправ.

Вправа на релаксацію “Слухаємо себе”.

“Сядьте зручно. Уявіть, що піднімаєте важку штангу ( напруження), потім її кидаєте і

полегшено видихаєте. Розслабились. Закрийте оченята. Послухайте, що відбувається навколо. А зараз прислухайтесь, що відбувається всередині вашого тіла: починаємо з голови, потім – груди, животик, ручки, ніжки, вушка, оченята. Що відчуваєте, що зараз хочете? (Діти діляться своїми враженнями).

4. Мета: попрощатися.

Гра “Аплодування”.

Кожна дитина виходить на середину кола дітей, а інші їй аплодують.

Приходько Анна

Задача:

Показати дітям можливості конструктивного захисту та відстоювання власного простору.

Заняття №1 45 хв.

Мета: дослідження дитиною власного простору, його кордонів.

Вправа № 1 – розминка 5 хв.

«Зараз в коло виходять ті, у кого:

Є домашня тварина;

Є братик або сестричка;

Блакитні очі;

Коротке волосся…».

Вправа № 2 – «Я в своєму світі» 15 хв.

Учасникам пропонується закрити очі та побачити себе в своєму світі.

Який він?

Як тобі в твоєму світі?

Що відчуваєш?

Якого він кольору?

Де ти в ньому?

Які чуєш звуки?

Що ти очікуєш від цього світу?

Що за межами твого простору?

Уявіть, скільки місця займає ваш світ всередині більшого простору, що довкола вас?
Поділись своїми враженнями, чи сподобалось тобі там. Що саме сподобалось або не сподобалось.

Опиши свій світ, починаючи зі слів: « Мій світ – це…».

Вправа № 3 – «Будівельники» 20 хв.

Кожній дитині пропонується побудувати собі будинок і розповісти про нього іншим дітям. Для будівництва будинку можна використовувати всі предмети, що знаходяться в ігровій кімнаті: маленький стіл, стільці, м'ячі, кеглі і т. д. Кожному будівельникові задаються питання:
Чи зручно тобі буде жити в цьому будинку?
Де ти розмістиш приїхали до тебе гостей?
Хто буде жити в цьому будинку окрім тебе?
Після бесіди можлива перебудова будинку за допомогою інших дітей.

Вправа № 4 – «Релаксація» 5 хв.

Уявіть кожен місце, де відчував себе спокійно і в безпеці. Подумки перенісся туди. Уяви велику банку, до країв наповнену ... кольором зцілення і здоров'я. Це може бути будь-який приємний вам колір. Уявіть, як ви покриваєте себе цим чарівним кольором спочатку ззовні, потім зсередини. Прислухайтесь до своїх приємних відчуттів. Запам'ятайте їх. Потім уявіть, що ви стоїте під душем або водоспадом - нехай вода змиє всю фарбу, всю втому.

Завершення

Кожен, по ланцюгу, говорить сусіду одне слово – враження про заняття.

Заняття № 2.

Мета: вибір прийнятних способів захисту власних кордонів, розрядки гніву, агресії, реакції на негативні емоції.

Вправа № 1 – «Відреагування» 7 хв.

Сядьте по зручніше, розслабтесь, глибоко вдихніть повітря, закрийте очі. Уявіть, що ви потрапили на фотовиставку. На ній виставлені фотографії людей, на яких ви злоститесь, які вас образили. Походіть по цій виставці, постарайтеся розглянути ці портрети. Виберіть будь-який з них і зупиніться біля нього. Згадайте ту ситуацію, коли ця людина вас образила.
Уявіть, що ви висловлюєте свої почуття їй. Не стримуйте свої почуття, говоріть їй все, що ви хочете.
Уявіть, що ви робите цій людині все, до чого спонукають ваші почуття. Не стримуйте своїх дій, робіть все, що вам хочеться зробити цій людині.
А тепер глибоко вдихніть і відкрийте очі. Подивіться один на одного. І давайте з вами поділимося своїми почуттями: важко це було зробити, легко, які емоції ви відчували під час цієї вправи. (Діти обмінюються думками)

Вправа № 2 – «Прес» 5 хв.

Необхідно зібрати негативну енергію в комок у грудях і різко видихнути. (Тут необхідно враховувати, що дівчатка дихають грудьми, а хлопчики - животом.Прослушать

Вправа № 3 –  «Кордони» 15 хв.

Подивіться на всіх членів групи і виберіть кого-небудь, з ким вам з якоїсь причини важко спілкуватися. Сядьте один навпроти одного і задумайтеся на хвилину про те, як ви в цю мить можете уявити собі ту невидиму психологічну межу, яку проводить навколо себе ваш партнер. Як вам, здається, наскільки близько він дозволить вам підійти до себе? Яким чином? За яких умов? Чи він скаже вам «стоп!» Або «підійди ближче»?
Спробуйте мовчки проекспериментувати один з одним. Станьте лицем один до одного і витягніть руки перед собою. Торкніться своїми долонями долонь партнера, так щоб ваші руки були м'яко притиснуті один до одного. Дивіться, один одному в очі і робіть дотичними долонями і пальцями різні рухи. Експериментуючи з рухами, постарайтеся дізнатися що-небудь нове про свого партнера.
Що висловлюють руху партнера? Хто з вас частіше виявляється ініціатором рухів, а хто частіше проводить розвідку? Хто частіше говорить «стоп!»?
Тепер знайдіть ту індивідуальну кордон, яку партнер окреслює навколо свого тіла і яку він готовий захищати. Наближаючи руки до партнера з різних сторін, на різній висоті від ступень до верхівки, з'ясуйте, якою мірою він дозволяє вам наблизитися до нього в різних місцях. Як ви самі себе відчуваєте, наближаючись до його кордонів? Наскільки ви впевнені в собі і в якій мірі дозволяєте партнеру підійти до ваших кордонів? Будьте чутливі до опору з обох сторін, а також до відступів тому. Де проходить ваша власна межа і як ви її захищаєте?
Тепер зупиніться і сядьте разом зі своїм партнером.

Обговорення вправи.

Вправа № 4 –  малюнок «Захищеність» 15 хв.

Ведучий пропонує закрити очі і опинитися в тому місці, де кожен з учасників відчуває себе захищеним і намалювати це місце.     

Завершення 3 хв.

Кожен, по ланцюгу, говорить сусіду одне слово – комплімент, починаючи зі слів «Мені подобається в тобі…».

В кінці тренер говорить, про те, що сподобалось йому в ході занять. Висловлює вдячність за сумісну роботу. І дарує кожному різного кольору камінчик, говорячи : «Коли вам буде складно, візьміть цей камінчик, стисніть та уявіть все, що з нами відбувалося протягом наших занять».