Поняття та цілі менеджменту. Складові управлінської діяльності

План

Вступ……………………………………………………………………………... 3

1. Соціально – психологічна характеристика старшокласників…………...7
2. Тематичний план навчального курсу  «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями»..................................................12
3. Актуальність теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями» програми курсу «Менеджмент»……...………………...13
4. Методична розробка лекції з теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями»……….……………………….16
5. Діловова гра «Вибір оптимальної стратегії перебудови заводу» з теми «Менеджмент».............................................................................................26
6. Кейси з теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями».......................................................................................…..33
7. Наочність теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями»………………............................................……..………...47

Висновки…………………………………………………..….………………….57

Список використаної літератури…………………………………………...….60

Вступ

На мою думку якість освіти в Україні не на найвищому  рівні, адже в нас легко запроваджуються  тільки «поверхневі» нововведення, найчастіше іноземні, задля «галочки» про  відповідний, «європейський» рівень освіти. При цьому саму структуру навчання залишають незмінною. Приклад – зовнішнє незалежне тестування: європейська система оцінювання вітчизняної, з залишками пострарянської системи навчання.

Те ж саме стосується і наших ВНЗ: начебто європейський стандандарт, але недосконала система навчання, що проявляється у відсутності можливості засвоєння знань на практиці, недостатньому застосуванні новітніх підходів, форм та методів навчання, встановленні загальноприйнятих стандартів навчання, які не завжди відповідають поточному стану освітньої системи.

На мою думку задля  підвищення рівня економічної освіти в країні перш за все необхідно  запровадити реформи в системі  навчання. Суть проведення таких реформ полягає у реконструюванні застарілої освітньої системи шляхом проведення належної підготовки вчителів, здійснення заходів щодо підвищення їх кваліфікації, заохочення  та стимулювання роботи педагогів належною заробітною платою, інвестування коштів у розвиток освітнього процесу.  Також необхідним заходом у підвищенні рівня економічної освіти є встановлення загальних критеріїв якості освіти і відповідність їм всіх, як міських так і провінційних навчальних закладів. 

Одними з недоліків  сучасної системи освіти є часткова відсутність практики або проведення її тільки на останніх роках навчання у ВНЗ.  Часом вивчаючи ту чи іншу дисципліну, учень не розуміє практичного аспекту її вивчення, не знає як і де саме можна використати отриманні знання, і відповідно не відчуває важливості вивчення того чи іншого предмету. Єдиним мотивом вивчення дисципліни залишається отримання хорошої оцінки, тобто «здати і забути». Все це відбиває інтерес до навчання, а головне, до бажання зрозуміти науку, що викладаються. Тому задля вирішення цієї проблеми потрібно надати можливість тим, хто навчається практично випробувати здобуті знання шляхом проведення різноманітних заходів, тренінгів, професійних стажувань, додати до теоретичного навчального матеріалу ночні досліди, проведення експерементів, ділових ігор, конференцій тощо.

Також суттєвим недоліком сучасної системи освіти є великий коефіцієнт корумпованості серед навчальних закладів. З одного боку, це може полегшити сам процес навчання. Та з іншого боку ситуація, що склалася суттєво знижує рівень професійної підготовки майбутніх спеціалістів, сприяє високій ймовірності випуску не кваліфікованої робочої сили. А це, в свою чергу, може вплинути на конкурентоспроможність вітчизняних фахівців відповідно до міжнародних стандартів, та  у майбутьому негативо відобразитися на розвитку відповідної галузі, в нашому випадку економіки країни вцілому. Саме тому для вирішення цієї проблеми необхідно ввести відповідний державний нагляд за веденням освітньої діяльності країни та налагодити систему штрафних санкцій та покарань у разі порушення чинного законодавства. Але враховуючи сучасну політичну ситуацію в країні, такі заходи не завжди є дійсними. Тому в даному випадку доцільним є залучення іноземних фахівців до нагляду за процесом реформування, ведення діяльності в сфері освіти України.

Найбільший відсоток успішності в навчальному процесі залежить від самої особистості того, хто навчається. У цьому випадку провідну роль відіграють такі якості як старанність, наполегливість, цілеспрямованість, бажання, терплячість, інтерес тощо.

Однак важливим критерієм встигаємості у процесі навчання є також рівень освітньої підготовки того, хто навчається. Студенту, який отримав середню освіту у навчальному закладі гуманітарного спрямування, у програмі якого були відсутні основи економічних знань, може бути складнішим втягнутися у програму ВНЗ економічного спрямування порівняно з студентом, що закінчив, наприклад економічний ліцей. Тобто в даній ситуації, окрім особистих якостей, освітньої спрямованості, інтересів того, хто навчається, виступає рівень обізнаності учня в певній дисципліні. 

Але це не означає, що студент, який закінчив гуманітарну школу  не зможе вчитися в економічному університеті. Але задля того, щоб допомогти учневі правильно зорієнтуватися у виборі майбутньої професійної діяльності і полегшити його подальше навчання доцільним було б запровадження у старших класах шкіл так званої системи профільного спрямування. Суть цієї системи полягає у наданні старшокласнику вибору пакету з певними дисциплінами, які відповідають його професійній орієнтації. Наприклад, розробити  такі пакети  дисциплін як «Математичний», «Юридичний», «Інформаційний», «Лінгвістичний» тощо. Обираючи такий пакет дисциплін, учень має можливість приділяти більше уваги і мати більше навчальних годин з тих предметів, які є для нього пріорітетними.

Нерідко читаючи той  чи інший інший матеріал з теми, що вивчається, учень стикається з труднощами розуміння цього матеріалу, не говорячи вже про те, що йому потрібно його засвоїти і вміти відтворити. В даному випадку йдеться про ще одну особливість сучасної системи освіти, а саме надто науковий підхід до процесу навчання, який полягає у перенасиченості навчального процесу науковим матеріалом там відповідним стилем викладання. Звичайно ж, вини  викладача в цьому немає, адже він виконує свою роботу, яка повинна відповідати встановленим освітнім стандартам. Останні в свою чергу, не завжди розраховані на будь-який рівень освітньої підготовки тих, хто навчається.   В даному випадку шляхом вирішення цієї проблеми є надання учням окрім можливості доступу до наукової літератури, додаткової навчальної літератури на зразок опорного конспекту лекцій, написаного у більш вільному у порівнянні з науковим стилі, наприклад публіцистичному. В цей же час доцільно надати можливість викладачам більш творчо підходити до вибору  форм та методів проведення занять, проводити спеціальні заходи, тренінги, ігри для розвитку творчого потенціалу учнів, розкриття їх прихованих здібностей, комунікативних якостей, закріплення отриманих знань тощо. 

Отже, сучасний стан економічної освіти в Україні потребує глибокого реформування.Наразі ж в системі сучасної економічної освіти спостерігається лише «імітування» її відповідності європейським та світовим стандартам. В той час як сама система освіти є застарілою, освітні професії є не престижни через низький рівень доходів, а критерії і методи оцінювання знань змінюються без відповідності до змін у системі навчання.  

1. Соціально-психологічна характеристика старшокласників

На основі опрацювання  наступної літератури - Вікова та педагогічна психологія. (курси лекцій): Навчальний посібник/Кутішенко В.П.; О.В.Скрипченко, Л.В.Волинська, З.В.Огороднійчук «Вікова та педагогічна психологія: навч. Посібник»; Вікова психологія/ За ред. Г.С. Костюка – Розділ 7; Возрастная и педагогическая психология/ Под. ред. А.В. Петровского – Глава 6 – розроблена вказана характеристика.

Юність – період стабілізації, самоствердження особистості, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У зв’язку з ускладненням самосвідомості ускладнюється ставлення до себе та до їнших, загострюється потреба юнацтва зайняти позицію певної соціальної групи; з’являються дорослі ролі і обо’язки.

За віковою періодизацією  юнацький вік поділяють на дві  частини: рання юність (старший шкільний вік) (14,5-15 – 17 років) та старший юнацький вік (18–25 років).

Юнацький вік становлять той критичний період, протягом якого  дитина перетворюється на дорослого. Вирішення  проблем, таких як питання моралі, дружби, кохання, вибору професії тощо, може визначити характер всього подальшого життя людини. Адже здійснений у юнацтві життєвий вибір буде визначати в подальшому успішність життєвого шляху особистості в цілому.

Головним новоутворенням юнацького віку є розкриття власного я, розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності та її властивостей, поява життєвого плану, настанова на свідому побудову власного життя. Значної ваги у свідомості старшокласників набуває усвідомлення ними тих якостей оточуючих людей і своїх власних, які зумовлюють людські взаємини.

Старший шкільний вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. У старшокласників звично яскраво  виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для  життєвого успіху знань - одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага - довільністю та стійкістю, пам’ять - логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.

Старший шкільний вік  характеризується пошуком  професійного спрямування особистості. Вибір  професії фактично означає проектування у майбутнє певної соціальної позиціїї.

Професійна спрямованість  та подальший вибір професїї формується вже на попередніх вікових етапах. Основними критеріями у виборі майбутнього роду занять слугують інформація про професії, їх соціальний престиж, рівень можливого матеріального забезпечення, врахування позиції близьких значущих людей, особисті нахили та здібності.

У професійному самовизначенні у віковій психології розрізняють  чотири етапи: особливістю першого  етапу є дитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різні професійні ролі, «програючи» окремі елементи пов’язаної з ними поведінки.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у  мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

 Третій етап – попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються та оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка, а потім з точки зору його здібностей, і нарешті, з точки зору його системі цінностей.

Четвертий етап – власне вибір професії, включає в себе визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї  та вибір конкретної спеціальності.

Вибір професії включає  оцінку своїх об’єктивних можливостей та оцінку своїх здібностей. На старшокласника впливає суб’єктивний рівень вимог, які пред’являються ним до професії, він часто завищений. Найчастіше це стимулює людину до подолання труднощів. Гірше, якщо рівень запитів занижчений, і людина ні до чого не спрямована.

Нова соціальна позиція  старшокласника та провідна діяльність, виявлення майбутніх цілей та професійної спрямованості змінюють для нього значущість навчальної діяльності. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. Складається нова мотиваційна структура учіння, внаслідок якої підвищується інтерес до навчання.

Мотиваційна сфера учіння включає в себе  мотиви, пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі),  широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості), інтерес до змісту і процесу навчання (з’являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою роз’язання складних завдань). Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов’язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів.

Значно складніших рівнів свого розвитку в ранній юності досягає процес сприймання, що стає складним інтелектуальним процесом.

Складний навчальний матеріал вимагає  від старшокласників  досконалої репродуктивної уяви, і водночас у них розвивається продуктивна уява, співвідношення образів уяви з реальністю, зі своїми можливостями.