Поняття про спілкування

   Що ти  робиш іншим, те робиш і собі.

   У спілкуванні  якнайкраще виявляються моральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам.

   Виконуючи  професійні обов´язки, людина  виявляє свої ділові та моральні  якості, впливає через них на  інших, йдучи до поставленої  мети. При цьому виявляє свою професійну культуру. Це поняття означає відповідність поведінки, говоріння, слухання, мовлення в професійній діяльності загальноприйнятим моральним нормам і принципам, а також вимогам, що ставляться до професії. Представникам таких професій, як лікар, вчитель, суддя, священнослужитель, необхідно знати, як діяти відповідно до моральних принципів, бо об´єктом їхньої діяльності є людина. З цими професіями пов´язане поняття професійної моралі. А такі професії, як менеджер, маркетолог, з´явилися не так давно, але успішність їх діяльності теж цілком залежить від того, чи будуть вони дотримуватися моральних норм та принципів.

   Професійна  мораль — це те, що конкретизує  загальнолюдські моральні цінності (норми, принципи, поняття) в конкретних  професіях. Особливості професійної моралі вивчає професійна етика.

   Професійною  етикою називають кодекси поведінки,  що забезпечують моральний характер  тих взаємовідносин між людьми, які випливають з їхньої професійної  діяльності.

   Незважаючи  на всезагальний характер моральних вимог, існують ще й специфічні норми поведінки для конкретних видів професійної діяльності (професійна етика лікаря, юриста тощо).

   Широкомасштабна  економічна діяльність не може  успішно здійснюватися при відсутності  деяких загальних етичних норм. Тобто повинна існувати загальноприйнята "угода" відносно того, яка поведінка є допустимою, а яка — ні.

   Деякі  з цих загальних норм записані  у вигляді законів і нормативів. Інші ж явно не записані, проте  повинні чітко усвідомлюватися  та виконуватися громадянами суспільства. Сукупність цих формальних і неформальних норм, їх виконання, ставлення до них включаються в поняття професійної етики. Поведінка, яка не відповідає встановленим стандартам, вважається неетичною.

   До поняття  професійна етика відносять моральні обов´язки, в яких відбивається ставлення представника певної професії до об´єкта праці, до колег за професією, до партнерів, до суспільства загалом. Це насамперед усвідомлення своєї моральної відповідальності й готовність виконувати свій професійний обов´язок.

   Центральним  поняттям професійної моралі  є поняття професійного обов´язку,  яке поєднується з поняттям  відповідальності. Проаналізувати  результати своєї праці з позицій  загальнолюдських моральних цінностей  спеціалістові допомагає професійна совість. Вона пересікається з таким поняттями, як професійна честь, професійна гідність, професійна справедливість. Від професійного такту залежать взаємини з іншими людьми, вирішення з ними під час спілкування ділових проблем. Ділова етика регулює відносини бізнесмена з партнерами, керівника організації з підлеглими. Нажаль, серед тих, хто сьогодні займається бізнесом, є люди, дії яких вступають у суперечність з чинним законодавством і моральними цінностями.

   Т. К.  Чмут, Г. Л. Чайка зазначають, що за останні десятиріччя моральні цінності у професійній діяльності змінилися. Якщо раніше понад усе ставили суспільні інтереси, то сьогодні — індивідуальні. Бізнесмени прагнуть власного самозбагачення, досягнення успіху за рахунок інших1. Професійна ж діяльність, зауважують дослідники, має бути спрямована на досягнення двох цілей: індивідуального і суспільного благ, які перебувають у взаємодії. Справжній професіонал лише так мусить діяти: розвивати свою справу, а це сприятиме розвитку суспільства. Професійний талант фахівця має бути гідно оціненим заробітною платнею. Така людина має користуватися повагою, відчувати, що її цінують. Лише в таких умовах вона відчуватиме задоволення життям. І, навпаки, незадоволеність професійною діяльністю може призвести до душевного розладу. Нині багато компаній, фірм, організацій працюють над створенням у колективах морально-психологічного клімату, який сприяв би професійному зростанню працівників, установленню довірчих відносин у спілкуванні між колегами, з партнерами та клієнтами.

   Нинішнім  вітчизняним підприємцям необхідно  робити свій бізнес у суспільстві,  де бізнесова активність є  новим явищем і не має чітких  стандартів. Закони часто суперечать  один одному і навіть забороняють  деякі види діяльності, які вважаються законними та етичними у більшості країн. Деякі сучасні неписані норми, поняття про добре чи погане поки що значною мірою відповідають стандартам авторитарного минулого, які без змін збереглися і понині, та не завжди є позитивними чи моральними.

   Процес формування підприємницької етики, менеджерської етики, етики керівника триває. Йде відбір того раціонального, що було в радянські часи, та відродження кращих традицій дореволюційного підприємства.

   Як раніше  укладалися договори? Домовилися  купці, дали слово і "вдарили по руках", не використовуючи зайвих документів. То був неписаний закон: не дотримав слова, обдурив кого-небудь — тобі не місце в купецькій гільдії.

   У наші  ж часи нерідко після вечірнього  урочистого підписання договору  вже вранці партнер факсом передає повідомлення про необхідність перегляду деяких пунктів чи розділів цього документа.

   Ринкова  економіка в Україні вже набрала  силу, встановилися зв´язки із  зарубіжними партнерами. Тому наше  суспільство потребує підприємців,  керівників, менеджерів, які не тільки володіють відповідними здібностями, умінням, знаннями, а є морально здоровими.

   Існує  чимало важливих факторів, які  стимулюють формування етичної  поведінки. Перший — економічний.  Етика високого рівня — це  запорука успішного бізнесу, наприклад, коли покупці та продавці прагнуть чесних (етичних) ділових стосунків. Якщо ж ви продаєте товар навіть за найнижчою ціною, але не постачаєте його вчасно, чи якість ваших товарів незадовільна, то ви можете втратити потенційний прибуток.

   Другий — законослухняність. Необхідно не тільки поважати закон, а й виконувати його. Неетичні, протиправні дії можуть призвести до того, що хтось постраждає чи економічно (збитки), чи юридично. Ці збитки можуть перевищити одержаний прибуток.

   Третій  — виховання. Духовне виховання, що закладається в особистість як основні християнські цінності, є основою майбутньої етичної ділової поведінки, її основним фактором. Тому що внутрішні переконання, внутрішні "закони", моральні норми мотивують і визначають зовнішню поведінку, вчинки, дії людини.

   Саме  морально-духовне виховання формує  в особистості такі риси характеру,  як відповідальність за свої  вчинки і слова, дотримання  свого слова, акуратність і  пунктуальність, коректність, повага  до іншої людини, дотримання законності тощо.

   Сучасний  рівень професійного етикету  в Україні формується з орієнтацією  на європейські стандарти та  з урахуванням національного  історичного досвіду та культури.