Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку

     Показник  точності

      = 95 %.

     Висновок:

     За  характером графіку можна зробити  висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. Графік 3.6). Стомлюваність спостерігається вже на 2 хвилині та помітно зростає з 5 хвилини і до кінця дослідження. Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність нестійка, помітно знижена з 5 по 10 хвилину. Спостерігається велика кількість помилок (13). Підвищена стомлюваність. Низька продуктивність.

     Досліджуваний № 7 Богдан, 6 років.

     Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним  під час роботи – 260.

     Показник  точності

      = 98 %.

     Висновок:

     За  характером графіку можна зробити  висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. Графік 3.7). Стомлюваність  спостерігалася з 7 по 10 хвилину з  середини дослідження. Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність нестійка та помітно знижується з 5 хвилини. Стомлюваність підвищується з 5 хвилини і до кінця дослідження. Продуктивність знижена.

     Досліджуваний № 8 Олексій, 6 років.

     Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним  під час роботи – 259.

     Показник  точності

      = 97 %.

     Висновок:

     Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається  на 3 хвилини, також на 5 і 6 хвилинах, на 7 хвилині увага стабілізується, але з 8 по 10 хвилину стомлюваність  помітно підвищується (див. Додаток 3. Графік 3.8). Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність підвищена. Продуктивність знижується з середини дослідження.

     Досліджуваний № 9 Андрій, 6 років.

     Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним  під час роботи – 210.

     Показник  точності

      = 97 %.

     Висновок:

     За  характером графіку можна зробити  висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. Графік 3.9). Стомлюваність  спостерігається на 5 хвилині та з 7 до 10 хвилину, хоч на 6 хвилині уважність підвищується. Продуктивність знижується з 7 хвилини. Кількість помилок збільшується ближче до кінця дослідження. Працездатність нестійка та помітно знижена з 7 хвилини. Стомлюваність збільшується з 7 хвилини по 10 хвилину. Продуктивність знижена.

     Досліджуваний № 10 Михайло, 7 років.

     Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним  під час роботи – 260.

     Показник  точності

      = 97 %.

     Висновок:

     Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається з 5 по 10 хвилину (див. Додаток 3. Графік 3.10). Продуктивність помітно знижується з 5 хвилини і до кінця дослідження, хоча на 7 хвилині уважність збільшилась. Працездатність нестійка та помітно знижується з 5 хвилини. Стомлюваність збільшується з середини і до кінця дослідження. Продуктивність знижена.

     Висновки

     За  характером графіків можна зробити  висновок, що увага молодших школярів, учнів 6-7 років нестійка (див. Додаток 3. Графіки 3.1 – 3.10). Стомлюваність проявляється вже на 4-5 хвилинах, потім незначно підвищується і в кінці роботи знов знижується. Загальний показник продуктивності низький. Працездатність дуже нестійка і помітно знижена. Стомлюваність спостерігається майже під час всієї роботи, продуктивність низька. Із цього можна зробити такий висновок, що у дітей 6-7 років увага нестійка, підвищена стомлюваність, показник продуктивності низький, працездатність також низька, помітно, що діти швидко стомлюються, відволікаються, роблять багато помилок, вже на 4 хвилині їм стає складно зосередитися на роботі.

     За  даними проведеного дослідження  виявилось, що у 5 % учнів 1 класу увага стійка, це лише 1 учениця Анна. Стомлюваність у неї спостерігається лише у кінці дослідження. Працездатність також знижується у кінці дослідження, вона робить мало помилок. Увага стійка.

     А у 95 % випробуваних увага нестійка, низька працездатність, високий показник стомлюваності. 

     Якісний аналіз результатів проведеного  дослідження дав змогу за результатами кожної з методик виділити три  рівня стійкості уваги: низький, середній та високий. За методиками Бурдона, Крепеліна та Шульте ми розподілили учнів на три групи – низьку, середню та високу.

     До  низького рівня віднесли дітей, які  характеризуються нестійкістю уваги, дуже низькою працездатністю, великою  утомою, стомлюваністю з перших хвилин дослідження.

     До  середнього рівня віднесли дітей з більш менш стабільною працездатністю, коливанням уваги, утома та стомлюваність у яких настає у кінці роботи.

     До  високого рівня віднесли дітей зі стійкою увагою, стабільною працездатністю, у яких коливання уваги майже не відбувалось, а утома та стомлюваність не спостерігались.

     За  методикою Бурдона, до низького рівня  відносяться 55 % учнів, до середнього – 35 % учнів, до високого – 10 % учнів.

     За  методикою Крепеліна, до низького рівня  відносяться 55 % учнів, до середнього – 35 % учнів, до високого – 10 % учнів.

     За  методикою Шульте, до низького рівня  відносяться 40 % учнів, до середнього – 20 % учнів, до високого – 40 % учнів.

     Узагальнені результати дослідження представлені у зведеній таблиці 1.

     Таблиця 1. Зведена таблиця результатів дослідження стійкості уваги молодшого школяра