Особливості розвитку мислення молодшого школяра

   Отже, вивченням розвитку мислення займалися такі вчені як Л.М. Веккер, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін, Р.С. Нємов, П.П. Блонський, П.Я. Гальперін, Б.С. Волков, В.С. Мухіна та багато інших. Мислення є діяльністю, що спирається на систему понять, направленою на вирішення задач, підлеглої мети, враховуючи умови, в яких завдання здійснюється. Для успішного виконання завдання необхідно постійно утримувати цю мету, здійснювати програму операцій, звіряти хід виконання з очікуваним результатом. У сучасній психології прийнята і поширена наступна дещо умовна класифікація видів мислення за такими різними підставами, як: генезис розвитку; характер вирішуваних задач; ступінь розгорнення; ступені новизни і оригінальності; засоби мислення; функції мислення і т.д. До вирішення завдань, мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як порівняння, аналіз, синтез, абстракція і узагальнення. До індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять такі якості розуму як: широта мислення, самостійність мислення, швидкість, квапливість і критичність розуму. Мислення здійснюється на законах, загальними для всіх людей, разом з тим у мисленні виявляються вікові й індивідуальні особливості людини. Початкове навчання "підхоплює" і використовує ту форму мислення, яка виникла ще у дітей-дошкільників. Більшість дитячих психологів називають основним видом мислення в молодшому шкільному віці наочно-образне. До кінця навчання в початковій школі відбувається перехід від наочно-образного мислення до словесно-логічного. Цей перехід здійснюєтьсяза рахунок процесу навчання, тобто в процесі надбання дітьми певних знань. При впливі навчання у дітей молодшого шкільного віку формується усвідомлене критичне мислення; активно формується вміння планувати свої дії; формуються такі прийоми логічного мислення як порівняння, узагальнення і об'єднання. Таким чином, під впливом навчання мислення дітей стає більш довільним, більш програмованим, більш свідомим, більш планованим, тобто воно стає словесно-логічним.

   Матеріали досліджень переконливо доводять,що молодші школярі усвідомлюють факти, та операції мислення,які підводять їх до оволодіння цими поняттями,і сам зміст понять.Тому діти можуть правильно користуватися засвоєними поняттями.

   Мислячи конкретно,учні початкової школи схильні  багато що розуміти буквально.Тому вони часто неправильно розуміють  слова,вжиті в абстрактному і  переносному значеннях.

Отже  в курсовій роботі ми розглянули такі питання як:

• охарактеризували процес мислення та його види;
• проаналізували процес розвитку мислення в молодшому шкільному віці;
• дослідили вплив навчання на розвиток мислення молодшого школяра;
• охарактеризували культуру мислення молодшого школяра та аналізували методи і методики його дослідження.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Список  використаної літератури:

   1.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания.  СПб.: Питер, 2001. с. 25-28.

   2.Асеев В.Г. Возрастная психология.  Иркутск, 1984. с. 32-40.

   3.Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребенка.  М.: Роспедагенство, 1994. с. 68.

   4.Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения. с. 3-6

   5.Веккер Л.М. Психические процессы. В 3-х т.,  СПб.: Изд-во Ленинградсткого университета, Т. 3. 1981. с. 32-35.

   6.Возрастная и педагогическая психология: тексты / Под ред. Шуаре Марта О.  М.: Изд-во Московского университета, 1992. с. 27-32.

   7.Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы изучения психики ребенка.  М.: Академия, 1994. с. 296.

   8.Волков Б.С. Психология младшего школьника.  М.: Педагогическое общество России, 2002. с.12-18.

   9.Выготский Л.С. Психология. М.: ЭКСМО  Пресс, 2000. с. 10-18.

   10.Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // В сб.: "Исследование мышления в советской психологии".  М.: Просвещение, 1966. с. 44-46.

   11.Грановская Р.М. Элементы практической психологии.  Л.: Издательство Ленинградского университета, 1984. с. 39-41.

   12.Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников.  М.: Просвещение, 1988. с. 176.

   13.Детская практическая психология / Под ред. Богдана Н.Н.  М.: Изд-во МГУ, 2003. с. 11-16.

   14.Дружинин В.Н. Экспериментальная психология.  СПб.: Питер, 2003.  с. 31-39.

   15.Зак А.З. Развитие теоретического мышления у младших школьников.  М.: Наука, 1984. с. 220.

   16.Крайг Г. Психология развития.  СПб.: Питер, 2000. с. 99-102.

   17.Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы.  М.: Наука, 1970. с. 198.

   18.Мухина В.С.Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество.  М.: Академия, 2000. с. 45-46.

   19.Немов Р.С. Психология. В 3-х кн.  М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн. 1, 1997. с. 688.

   20.Обухова Л. Детская психология: Теории, факты, проблемы.  М.: Академия, 1995. с. 36-40.

   21.Основы психодиагностики / Под ред. Шмелева А.Г.  Р.-на-Д.: Феникс, 1996. с. 544.

   22.Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. Щербакова А.И.  М.: Просвещение, 1987. с. 255.

   23.Психодиагностика: Теория и практика / Под ред. Талызиной Н.Ф.  М.: Прогресс, 1986. с. 20-26.

   24.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2002. с.   720.

   25.Тихомиров О.К. Психология мышления.  М.: Наука, 1984. с. 28-30.

   26. Особливості мисленнямолодших школярів / Упоряд. Т. Б. Браілко.-         Х.:Вид-во « Ранок » , 2010.  
 
 
 
 
 
 
 
 

   Додаток І 

   Загальні  рекомендації для  вчителів на розвиток логічних форм мислення.

   Оскільки  розвиток логічних форм мислення нерозривно пов'язані зрозвитком узагальнюючої  і символічної функцій мови, то заняття повинні бути направлені на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, ставлячи своєю метою розвиток у  дитини логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.

   Всі заняття, направлені на розвиток мислення молодших школярів, повинні спиратися  на здійснення індивідуального підходу  до учнів.

   Необхідний  підбір завдань, що найбільш ефективно  впливають на розумову діяльність молодших школярів.

   Для досягнення вищих показників при  розвитку мислення молодших школярів необхідно впливати на учнів через  індивідуалізовану оцінну діяльність.

   Необхідне здійснення організації спільної з  батьками діяльності з вдосконалення  якостей розуму школярів.

   Обов'язково слід виявляти в класі найбільш розумово обдарованих дітей.

   Необхідна правильна оцінка вчителем своєї  педагогічної праці і творчої  діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 

   ДодатокІІ

     Методика  на визначення рівня  мислення у дитини.

     1. Знайди закономірність: як змінюються  вирази облич у кожному рядку  та колонці. 

     

     Домалюй відповідне обличчя.

     2. Знайди зв'язок між словами,  які подано ліворуч над рискою  та під рискою. Поясни цей зв'язок. Потім з п’яти слів, які подано  праворуч під рискою, вибери одне, яке відноситься до слова над  рискою так само, як слова ліворуч. 

     а)

     b)

     c)  

     3. Розглянь числовий ряд. Знайди  закономірність, за якою змінюються  числа у ряду. У кожний ряд  запиши ще по два числа.

1. 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, _, _;
2. 1, 2, 4, 7, 12, 20, _, _;
3. 1, 2, 6, 16, 44, _, _.

     Аналіз  виконання учнями наведених завдань.

     Діти  з високим рівнем розвитку прийомів розумової діяльності виконують запропоновані завдання безпомилково.

     Діти  з достатнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності у першому завданні допускають одну помилку; у другому і третьому завданнях в одному з підпунктів є помилка.

     Діти  з середнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не можуть виконати жодного завдання. Перше завдання вони виконують тільки після того, як учитель звертає увагу на те, як змінюється «носик», «ротик», «оченята», «волосся» у даних обличчях. Навіть після вказівок учителя діти допускають, по 2-3 помилки у сконструйованому обличчі. У другому завданні вчитель пояснює зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою і просить дитину за тим самим зв’язком знайти відповідно слово під рискою у правій частині рівності. У третьому завданні вчитель так само пояснює закономірність, за якою змінюються числа у ряду. Після цього пропонує дитині продовжити ряд. Діти продовжують ряди правильно, можуть припуститися помилки лише в обчисленнях.

     Діти  з низьким рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не в змозі виконати жодного завдання. Навіть після допомоги вчителя, перше і третє завдання виконується повністю неправильно, у другому завданні принаймні один із підпунктів – безпомилково. 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                   Додаток ІІІ 

                                                          Зміст мислення